Unique Personal Teaching Methods as a Social and Pedagogical Phenomtnon of Elementary Education in China

Abstract

Using of unique personal teaching methods (UPTM) at schooling always considered to be a sign of identity and elitism of educational process in a particular country. UPTM, on the one hand, are more consistent with the needs of the country and society in preparing the younger generation. On the other hand, this is the possibility of a narrow specification of the educational process. Also the dissemination and interchange of UPTM contributes to the processes of pedagogical globalization. The first two aspects of UPTM as a social and pedagogical phenomenon are related to their proximity to non-formal education methods, which are more sensitive to changes to social picture and demands of the society and, to a large extent, make the process of formal education more interesting. Peculiarity of the elementary education system of China as a pedagogical environment lies not in the producing, but in borrowing of UPTM as a phenomenon. However, defining the UPTM as a means of own education system (and elementary education in particular) updating and modernizing, China takes only those methods that have been tested in abroad education system, the results and the final product can be seen and tested. Also a certain UPTM can be presented to the formal education system of the PRC only after at least 5 years` testing in non-formal education in China. Використання унікальних методів особистого навчання (УМОН) під час навчання в школі завжди вважалося ознакою ідентичності та елітарності навчального процесу в конкретній країні. УМОН, з одного боку, більше відповідає потребам країни та суспільства у підготовці молодого покоління. З іншого боку, це можливість вузької специфікації навчального процесу. Також розповсюдження та взаємообмін УМОН сприяє процесам педагогічної глобалізації. Перші два аспекти УМОН як соціально-педагогічного явища пов'язані з їх близькістю до методів неформальної освіти, які більш чутливі до змін соціальної картини та вимог суспільства і, значною мірою, роблять процес формальним освіта цікавіше. Особливість системи початкової освіти Китаю як педагогічного середовища полягає не у виробництві, а в запозиченні УМОН як явища. Однак, визначаючи УМОН як засіб оновлення та модернізації власної системи освіти (і, зокрема, початкової освіти), Китай використовує лише ті методи, які були апробовані в системі освіти за кордоном, результати та кінцевий продукт можна побачити та перевірити. Також певний УМОН може бути представлений системі офіційної освіти КНР лише після тестування неформальної освіти в Китаї принаймні 5 років. Использование уникальных методов личного обучения (УМЛО) во время учебы в школе всегда считалось признаком идентичности и элитарности учебного процесса в конкретной стране. УМЛО, с одной стороны, больше соответствует потребностям страны и общества в подготовке молодого поколения. С другой стороны, это возможность узкой спецификации учебного процесса. Также распространения и взаимообмен УМЛО способствует процессам педагогической глобализации. Первые два аспекта УМЛО как социально-педагогического явления связаны с их близостью к методам неформального образования, которые более чувствительны к изменениям социальной картины и требований общества и в значительной степени делают процесс формальным образование интереснее. Особенность системы начального образования Китая как педагогической среды заключается не в производстве, а в заимствовании УМЛО как явления. Однако, определяя УМЛО как средство обновления и модернизации собственной системы образования (и, в частности, начального образования), Китай использует только те методы, которые были апробированы в системе образования за рубежом, результаты и конечный продукт можно увидеть и проверить. Также определенный УМЛО может быть представлен системе официального образования КНР только после тестирования неформального образования в Китае не менее 5 лет.