«БАЛТА» СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО В ПОДАННІ МИКОЛИ СИВАЧЕНКА Й СПРИЙМАННІ СУЧАСНИКІВ

Abstract

У цій розвідці розглянуто передусім мовний, а не літературний аспект Сиваченкової характеристики головного героя «Балти». Велику роль у формуванні суспільної думки щодо цього зіграла самоцензура автора для уникнення покарання. Одним із найбільших дослідників творчості Степана Руданського став Микола Єфремович Сиваченко – український літературознавець і фольклорист другої половини ХХ століття, член-кореспондент АН УРСР. Ця публікація присвячена згадці замовчуваного при радянській владі вірша «Балта» в монографії Миколи Сиваченка. В этом исследовании рассмотрены прежде всего языковой, а не литературный аспект Сиваченковой характеристики главного героя «Балты». Большую роль в формировании общественного мнения в этом сыграла самоцензура автора во избежания наказания. Одним из крупнейших исследователей творчества Степана Руданского стал Николай Ефремович Сиваченко – украинский литературовед и фольклорист второй половины ХХ века, член-корреспондент АН УССР. Эта публикация посвящена упоминанию замалчиваемого при советской власти стихотворения «Балта» в монографии Николая Сиваченко. In this investigation, the linguistic rather than the literary aspect of Sivachenko's characterization of the protagonist of "Balta" is considered first of all. The author's self-censorship to avoid punishment played an important role in shaping public opinion in this regard. Mykola Yefremovych Sivachenko, a Ukrainian literary critic and folklorist of the second half of the 20th century, a corresponding member of the USSR Academy of Sciences, became one of the greatest researchers of Stepan Rudansky's work. This publication is dedicated to the mention of the poem "Balta" concealed by the Soviet authorities in the monograph of Mykola Sivachenko.