Правовий механізм оплати праці в умовах прекарізації трудящих

Abstract

Вказується, що суттєвий розрив у диференціації оплати праці у регіональному та глобальному масштабі створює тенденцію посилення «перегонів на дно» та нерівномірного розвитку економіки, що порушує один з головних принципів міжнародного трудового права – рівна оплата за рівну працю – та прекарізує значну частину трудящих. На переконання авторів, правовий механізм оплати праці повинен зменшувати ризики працівників та держави, пов’язані із недоцільним привласненням надлишкового продукту у вигляді доданої вартості, які викликають прекарізований стан трудящих. Указывается, что существенный разрыв в дифференциации оплаты труда в региональном и глобальном масштабе создает тенденцию усиления «гонки на дно» и неравномерного развития экономики, нарушает один из главных принципов международного трудового права - равная оплата за равный труд - и прекаризуе значительную часть трудящихся. По мнению авторов, правовой механизм оплаты труда должен уменьшать риски работников и государства, связанные с нецелесообразным присвоением прибавочного продукта в виде добавленной стоимости, которые вызывают прекаризований состояние трудящихся. It is pointed out that a significant gap in the differentiation of wages on a regional and global scale creates a tendency to strengthen the "race to the bottom" and uneven development of the economy, violates one of the main principles of international labor law - equal pay for equal work - and precarises a significant part of workers. According to the authors, the legal mechanism of remuneration should reduce the risks of workers and the state associated with the inappropriate appropriation of surplus product in the form of added value, which cause workers' conditions to be precarious.