МОВНИЙ КОНТЕКСТ ЯК ІНДИКАТОР КОНВЕРЗАЦІЙНИХ ІМПЛІКАТУР У РЕАКТИВНИХ ХОДАХ ДІАЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ

Abstract

Стаття присвячена встановленню типів конверзаційних імплікатур та ступеня їхньої залежності від мов- ного та позамовного, дискурсивного, контексту. Вивчення емпіричного матеріалу дозволило встановити три типи конверзаційних імплікатур – дедуктивні, індуктивні та абдуктивні. Виявлені імплікатури реа- лізуються у діалогічному дискурсі за допомогою законів логіки. Встановлення та виведення дедуктивних та індуктивних імплікатур базується на законах дедукції та індукції. Абдуктивні імплікатури є цілком залежними від дискурсивного контексту та гіпотези мовця. Статья посвящена установлению типов конверзационных импликатур и степени их зависимости от языкового и внеязыкового, дискурсивного, контекста. Изучение эмпирического материала позволило установить три типа конверзационных импликатур – дедуктивные, индуктивные и абдуктивные. Выявленные импликатуры реализуются в диалогическом дискурсе при помощи законов логики. Установление и вывод дедуктивных и индуктивных импликатур базируется на законах дедукции и индукции. Абдуктивные импликатуры полностью зависимы от дискурсивного контекста и гипотезы говорящего. The article analyses the types of conversational implicatures and degree of their depending from their linguistic and non-linguistic, discursive, context. Three types of conversational implicatures are distinguished. They are deductive, inductive and abductive implicatures. Deductive and inductive implicatures are based on the principles of logic deduction and induction. Abductive implicatures are built on a hypothesis of the speaker in terms of the discursive context.