Essence and structure of the formation of communicative competence of future educators and teachers of primary school

Abstract

The article reveals the peculiarities of formation of communicative competence of future educators and teachers of primary school in the process of professional training, which involves the formation of their communicatively meaningful personality traits, a pronounced humanistic tendency to communicate with pupils, the possession of a system of integrated professional-speech skills and communicative qualities. The author defines the essence of the concept of "communicative competence of future educators and teachers of primary school" as a process and the result of professional training on the ability to subject-subjective interaction with colleagues and children of preschool age, which contains a complex of communication knowledge, skills and abilities. Attention is focused on creating favorable conditions for the implementation of interpersonal communication with children of preschool age in future professional activities. Identified the components of the structure of the formation of communicative competence, which include: motivational-cognitive (comprehension of the multifaceted personality, understanding of its desires; requirement and motives; positive attitude towards colleagues and children; feeling of community with the team); content (knowledge of norms and rules of communication and interaction, knowledge of ways to resolve conflicts); reflexive (effective use of communicative knowledge, skills and abilities that regulate the communication process, ability to collaborate in joint activities and communication with colleagues and children, use of constructive ways of resolving conflicts). У статті розкрито особливості формування комунікативної компетентності майбутніх вихователів та вчителів початкових класів у процесі професійного навчання, що передбачає формування у них комунікативно значущих рис особистості, яскраво виражену гуманістичну схильність до спілкування з учнями, володіння системою інтегрованих професійно-мовленнєвих навичок та комунікативних якостей. Автор визначає сутність поняття "комунікативна компетентність майбутніх вихователів та вчителів початкових класів" як процес та результат професійної підготовки щодо здатності до предметно-суб'єктивної взаємодії з колегами та дітьми дошкільного віку, що містить комплекс комунікативних знань, умінь та навичок. Увага зосереджена на створенні сприятливих умов для здійснення міжособистісного спілкування з дітьми дошкільного віку в майбутній професійній діяльності. Визначили складові структури формування комунікативної компетентності, до яких належать: мотиваційно-пізнавальна (осмислення багатогранної особистості, розуміння її бажань; вимога та мотиви; позитивне ставлення до колег та дітей; почуття спільності з колективом); зміст (знання норм і правил спілкування та взаємодії, знання способів вирішення конфліктів); рефлексивне (ефективне використання комунікативних знань, умінь і навичок, що регулюють процес спілкування, вміння співпрацювати у спільній діяльності та спілкуванні з колегами та дітьми, використання конструктивних способів вирішення конфліктів). В статье раскрыты особенности формирования коммуникативной компетентности будущих воспитателей и учителей начальных классов в процессе профессионального обучения, предполагает формирование у них коммуникативно значимых черт личности, ярко выраженную гуманистическую склонность к общению с учениками, владение системой интегрированных профессионально-речевых навыков и коммуникативных качеств. Автор определяет сущность понятия "коммуникативная компетентность будущих воспитателей и учителей начальных классов" как процесс и результат профессиональной подготовки способностью к предметно-субъективной взаимодействия с коллегами и детьми дошкольного возраста, содержит комплекс коммуникативных знаний, умений и навыков. Внимание сосредоточено на создании благоприятных условий для осуществления межличностного общения с детьми дошкольного возраста в будущей профессиональной деятельности. Определили составляющие структуры формирования коммуникативной компетентности, к которым относятся: мотивационно-познавательная (осмысление многогранной личности, понимание его желаний; требование и мотивы; позитивное отношение к коллегам и детей, чувство общности с коллективом) содержание (знание норм и правил общения и взаимодействия, знания способов решения конфликтов) рефлексивное (эффективное использование коммуникативных знаний, умений и навыков, регулирующих процесс общения, умение сотрудничать в совместной деятельности и общении с коллегами и детьми, использование конструктивных способов разрешения конфликтов).