Риторика війни в сучасному українському поетичному дискурсі

Abstract

У статті прокоментовано лінгвостилістичні особливості риторики війни в сучасному українському поетичному дискурсі. Поняття риторики в цьому контексті апелює до інтенційно спрямованого словесного (художнього) вираження авторської рефлексії щодо перебігу воєнних подій на сході України. Поетичним матеріалом для розвідки стали збірки Любові Якимчук «Розкладання» (2014), «Абрикоси Донбасу» (2015) і Сергія Жадана «Життя Марії» (2015), «Тамплієри» (2016). В статье прокомментированы лингвостилистические особенности риторики войны в современном украинском поэтическом дискурсе. Понятие риторики в этом контексте аппелирует к интенционально направленному словесному (художественному) выражению авторской рефлексии относительно военных событий на востоке Украины. Поэтическим материалом для статьи стали сборники Любови Якимчук «Розкладання» (2014), «Абрикоси Донбасу» (2015) и Сергея Жадана «Життя Марії» (2015), «Тамплієри» (2016). The article presents a commentary on the lingual stylistic features of the rhetoric of war in modern Ukrainian poetic discourse. The notion of rhetoric in this context appeals to the intentionally directed verbal (artistic) expression of author’s refl ections on military events in the East of Ukraine. Collections by Liubov Yakymchuk “Rozkladannia” (“Decay”) (2014), “Abrykosy Donbasu” (“Apricots of Donbas”) (2015) and Serhiy Zhadan “Zhyttia Marii” (“Mary’s Life”) (2015), “Tampliery” (“Knights Templars”) (2016) have become the poetic material of the research.