Функційний потенціал імператива у висловленнях релігійної семантики (на матеріалі творів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка)

Abstract

У статті розглянуто актуальне для сучасної лінгвістики питання специфіки мовленнєвих формул релігійної семантики як унікальних витворів мисленнєво-мовленнєвої діяльності українців з огляду на природу їх духовного світосприйняття. Указано на структурні особливості речень, здатних виражати зверення до Бога, їх функціонально-семантичну своєрідність. Здійснено спробу обумовити функційність предикатива-імпе-ратива як центроутворювального елемента, зокрема й у трансформованих вигукових реченнях фразеологізованого типу. В статье рассмотрены актуаленые для современной лингвистики вопросы специфики речевых формул религиозной семантики как уникальных произведений мыслительно-речевой деятельности украинской учитывая природу их духовного мировосприятия. Указано структурных особенностей предложений, способных выражать обращениях к Богу, их функционально-семантическую своеобразие. Предпринята попытка оговорить функциональность предикатива-импе-ратива как центрообразовательного элемента, в частности в трансформированных звуковых предложениях фразеологизованого типа. The article deals with the issues specific to the speech formulas of religious semantics as modern works of contemporary linguistics as unique works of intellectual and speech activity of Ukrainian, taking into account the nature of their spiritual perception of the world. The structural features of sentences, capable of expressing appeals to God, their functional and semantic peculiarities are indicated. An attempt was made to define the functionality of the predicate-impetiva as a centroforming element, in particular in the transformed sentence sentence of the phraseologized type.