До питання про вживання релігієзнавчих термінів у лінгвістичних дослідженнях

Abstract

Метою статті є аналіз специфіки використання деяких термінів філософії та релігієзнавства в лінгвістиці, зокрема таких лексем як сакрум, сакральний, священний, сакралізація, десакралізація, профанулізація, секуляризація. Необхідність їх використання в мовознавстві виявляється як усвідомлення понять, які вони позначають, дає змогу більш детально і адекватно відобразити світ. Целью статьи является анализ специфики использования некоторых терминов философии и религиоведения в лингвистике, в частности таких лексем как сакрум, сакральный, священный, сакрализация, десакрализация, профанулизация, секуляризация. Необходимость их использования в языкознании проявляется как осознание понятий, которые они обозначают, позволяет более детально и адекватно отразить мир. The purpose of the article is to analyze the specifics of the use of certain terms of philosophy and religious studies in linguistics, in particular such tokens as sacred, sacred, sacred, sacralization, desacralization, profaneulization, secularization. The need for their use in linguistics appears as an awareness of the concepts they designate, which enables the world to be reflected in more detail and adequately.