Філософські витоки лінгвістичної категорії означеності / неозначеності

Abstract

У статті подано аналіз філософського розуміння категорії визначеності / невизначеності, яка є базою для становлення лінгвістичної категорії означеності / неозначеності. Окреслено основні підходи до її трактування та хронологію розвитку наукової думки. У процесі дослідження виявлено, що лінгвістична категорія означеності/неозначеності має комунікативну та ситуативну природу та детермінується субʼєктом мовлення, а не обʼєктивними ознаками «омовленого» предмета. Така структурна складність та багатошаровість цієї категорії викликана накладанням та взаємодією світоглядної, філософської, психологічної, комунікативної та когнітивної сфер. В статье представлен анализ философского понимания категории определенности / неопределенности, которая является базой для становления лингвистической категории означености / неозначености. Определены основные подходы к ее трактовки и хронологию развития научной мысли. В процессе исследования выявлено, что лингвистическая категория означености / неозначености имеет коммуникативную и ситуативную природу и детерминируется субъектом речи, а не объективными признаками «омовленого» предмета. Такая структурная сложность и многослойность этой категории вызвана наложением и взаимодействием мировоззренческой, философской, психологической, коммуникативной и когнитивной сфер. The article analyzes the philosophical understanding of the category of definiteness / uncertainty, which is the basis for the formation of the linguistic category of definiteness / uncertainty. The basic approaches to its interpretation and the chronology of scientific thought development are outlined. The study revealed that the linguistic category of definiteness / ambiguity has a communicative and situational nature and is determined by the subject of speech, not by the objective attributes of the "spoken" object. Such structural complexity and multilayeredness of this category is caused by the imposition and interaction of ideological, philosophical, psychological, communicative and cognitive spheres.