Кафедра всесвітньої історії

Постійний URI для цієї колекції

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 5 з 319
  • Документ
    ПРОГРАМА ЖАНА МОНЕ ЯК ЧАСТИНА ЕРАЗМУС+
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-03-29) Філіп’єва, М. В.
    У статті розглянуто програму Еразмус+, яка є символом академічного обміну, співпраці та розвитку міжнародних зв’язків у галузі освіти. Започаткована у 1987 році, програма постійно розвивається та адаптується до сучасних потреб освіти. Її метою є зближення культур, зміцнення академічних зв'язків та підтримка студентів, викладачів та інших фахівців у сфері вищої освіти у досягненні їх особистих та професійних цілей. Ця програма отримала свою назву на честь видатного дипломата, економіста та політика Жана Моне, який був одним із батьків-засновників Європейського Союзу. Зазначено, що програма Жана Моне відкриває перед Україною широкі перспективи для розвитку освіти, науки та міжнародного співробітництва. Вона сприяє інтеграції України в європейський освітній простір, сприяючи підвищенню рівня освіти, розвитку наукових досліджень та стимулюючи активну участь в міжнародних освітніх і культурних ініціативах. The article examines the Erasmus+ programme, which is a symbol of academic exchange, cooperation and development of international relations in the field of education. Launched in 1987, the programme is constantly evolving and adapting to the modern needs of education. It aims to bring cultures closer together, strengthen academic ties and support students, teachers and other higher education professionals in achieving their personal and professional goals. The programme is named after the prominent diplomat, economist and politician Jean Monnet, who was one of the founding fathers of the European Union. It is noted that the Jean Monnet Programme opens up broad prospects for Ukraine for the development of education, science and international cooperation. It promotes Ukraine's integration into the European educational space by raising the level of education, developing scientific research and stimulating active participation in international educational and cultural initiatives.
  • Документ
    Внесок українських сходознавців у дослідження історії турецько-курдських відносин
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-03-29) Новіков, І. А.
    Проблеми регіональних конфліктів є нагальним питанням у міжнародних відносинах. Турецько-курдські стосунки є довготривалими і час від часу відбуваються нові виклики та загострюються існуючи відносини. Цими питаннями займаються дослідники, сходознавці по всьому світу. В тому числі до них можна додати і наших, українських дослідників. Робота має на меті показати внесок вітчизняних досліджень в широке коло питань турецько-курдських відносин. Problems of regional conflicts are an urgent issue in international relations. Turkish-Kurdish relations are long-standing and from time to time new challenges arise and existing relations become strained. Researchers, Orientalists all over the world deal with these questions. Among them, we can add our Ukrainian researchers. The work aims to show the contribution of domestic research to a wide range of issues of Turkish-Kurdish relations.
  • Документ
    ЖІНКИ-СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛІ: УКРАЇНСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-03-29) Лучинський, М. О.
    У статті досліджено питання як відбувалася зміна відношення церков до можливості жінок виступати в ролі священиків, оскільки релігія є досить консервативною інституцією. Оцінюючи різні погляди щодо посади жінки як проповідника, звернуто увагу на певні характерні особливості, властиві чоловікам та жінкам у пастирському служінні. Зазначено, що безперечно протестантизм сильно повпливав на формацію гендерної рівності. The article examines how the attitude of churches to the possibility of women to act as priests has changed, since religion is a rather conservative institution. Assessing the different views on the position of women as preachers, attention is drawn to certain characteristic features inherent in men and women in the pastoral ministry. It is noted that Protestantism has undoubtedly had a strong influence on the formation of gender equality.
  • Документ
    Жінки-освітянки в Русі Опору в Другій світовій війні на досвіді Польщі
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-03-29) Даннікова, Т. В.
    Стаття присвячена вивченню ролі жінок-освітянок у русі опору під час Другої світової війни, зокрема на прикладі Польщі. Проаналізовано внесок жінок-освітянок у боротьбу проти нацистської окупації та фашистського режиму, їхні дії та вплив на події того часу. Стаття розглядає різні аспекти участі жінок-освітянок у русі опору, такі як організація підпільних структур, розповсюдження антинацистської пропаганди, допомога приховуваним особам, участь у підривній діяльності та інші форми опору. У статті також розглядаються перешкоди та ризики, з якими стикалися жінки-освітянки, включаючи репресії, тортури та інші форми переслідування з боку окупаційних сил. Акцентується увага на аналізі реакції нацистських окупаційних сил на жіночий опір, включаючи контрміри та покарання. Значна увага в статті приділена й дослідженню післявоєнного визнання та вшанування внеску жінок-освітянок в опір та боротьбу за свободу та демократію. Авторка висвітлює важливість вивчення цього аспекту історії для розуміння ролі жінок у національному опорі та підтримці демократичних цінностей під час Другої світової війни. The article is devoted to the study of the role of educated women in the resistance movement during the Second World War, particularly on the example of Poland. The contribution of educated women to the struggle against the Nazi occupation and the fascist regime, their actions and influence on the events of that time is analyzed. The article examines various aspects of the participation of educated women in the resistance movement, such as the organization of underground structures, the dissemination of anti-Nazi propaganda, assistance to hidden persons, participation in subversive activities and other forms of resistance. The article also examines the obstacles and risks faced by women educators, including repression, torture and other forms of persecution by the occupying forces. Emphasis is placed on analyzing the response of Nazi occupation forces to women's resistance, including countermeasures and punishment. Considerable attention is paid in the article to the study of the post-war recognition and honoring of the contribution of educated women to the resistance and struggle for freedom and democracy. The author highlights the importance of studying this aspect of history to understand the role of women in national resistance and support of democratic values during the Second World War.
  • Документ
    ПРОЄКТ Г. Р. ДЕРЖАВІНА ВИРІШЕННЯ «ЄВРЕЙСЬКОГО ПИТАННЯ» У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Ярошенко, О. В.
    У публікації проаналізовано основні положення проєкту сенатора Г. Р. Державіна вирішення «єврейського питання». Зазначено, що включення до складу Російської імперії у результаті трьох поділів Польщі земель зі значним відсотком єврейського населення привело до необхідності розробити законодавчі норми щодо нього. Цю роботу урядовці мали провадити фактично з чистого аркушу, адже ніякого досвіду у попередні часи накопичено не було. Державін доклав чимало зусиль для вивчення «єврейського питання» в Російській імперії. Зібрані данні зіграли важливу роль, як джерело інформації, нехай і неточної, для реформаторів наступних правлінь. Його праця продемонструвала правлячим колам, що євреї являють собою особливу категорію, що їхнє життя в Російській імперії не вкладається ні в які норми і що для управління ними потрібна спеціальна політика. The publication analyzes the main provisions of Senator H.R. Derzhavin's project to solve the "Jewish question". It is noted that the inclusion of lands with a significant percentage of the Jewish population into the Russian Empire as a result of the three divisions of Poland led to the need to develop legislative norms regarding it. Government officials had to carry out this work practically from a clean slate, because no experience had been accumulated in previous times. Derzhavin made a lot of efforts to study the "Jewish question" in the Russian Empire. The collected data played an important role as a source of information, albeit inaccurate, for the reformers of subsequent governments. His work demonstrated to the ruling circles that the Jews represent a special category, that their life in the Russian Empire does not fit into any norms and that a special policy is needed to manage them.