ПЕРСПЕКТИВИ І ПЕРЕШКОДИ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ АВТЕНТИЧНОСТІ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Abstract

Формування у сільських дітей тонкого відчуття природи, краси, музикальності, які є складовою генотипу українців й передавалися від покоління до покоління, базується на підвалинах народної культури, яка завжди відзначалася тяжінням до краси й гармонії. Збереження автентичності через використання різних аспектів народної культури, її свідомого сприйняття дітьми відбувається під час навчальних занять у дитячих садках, школах. В умовах такої децентралізації села розглядаються як майбутня інфраструктура земель сільськогосподарського призначення. Спочатку зникає школа, далі репродуктивне населення мігрує. Формирование тонкого чувства природы, красоты и музыкальности у сельских детей, которое является частью генотипа украинцев и передается из поколения в поколение, основано на основах народной культуры, которая всегда характеризовалась притяжением к красоте и гармонии. Сохранение подлинности за счет использования различных аспектов популярной культуры, ее сознательного восприятия детьми происходит при обучении в детских садах, школах. В условиях такой децентрализации деревни считаются будущей инфраструктурой сельскохозяйственных земель. Сначала школа исчезает, затем мигрирует репродуктивное население. The formation of a subtle sense of nature, beauty, and musicality among rural children, which is part of the genetype of Ukrainians and passed on from generation to generation, is based on the foundations of folk culture, which has always been characterized by an attraction to beauty and harmony. The preservation of authenticity through the use of different aspects of popular culture, its conscious perception by children occurs during training in kindergartens, schools. In the current of such decentralization, villages are considered as the future infrastructure of agricultural land. At first the school disappears, then the reproductive population migrates.