ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УРЯДУ Д. МЕЙДЖОРА У БРИТАНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ 90-Х РР. ХХ СТ.

Abstract

Проаналізовано європейський вектор зовнішньої політики консервативного уряду Джона Мейджора (1990-1997) в британської історіографії 90-х рр. ХХ ст. Автором доведено, що в боротьбі «євроскептиків» та «єврооптимістів» у британській історіографії більш переконливим виглядає перший напрям, представники якого роблять висновки, що до кінця перебування при владі уряду Д. Мейджора його курс щодо Євросоюзу трансформувався: прагнення бути в самому «серці Європи» еволюціонувало у відстоювання національних інтересів держави. З боку «євроскептиків» вносилися пропозиції інтенсифікувати співробітництво з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону та Співдружності націй, що більше відповідало інтересам Великої Британії, ніж її європейських партнерів. Проанализирован европейский вектор внешней политики консервативного правительства Джона Мейджора (1990-1997) в британской историографии 90-х гг. ХХ в. Автором доказано, что в борьбе «евроскептиков» и «еврооптимистов» более убедительным выглядит первое направление, представители которого делают выводы о том, что к концу пребывания у власти правительства Д. Мейджора его курс по отношению к Евросоюзу трансформировался: стремление быть в самом «сердце Европы» эволюционировало в отстаивание национальных интересов государства. Со стороны «евроскептиков» вносились предложения интенсифицировать сотрудничество со странами Азиатско-Тихоокеанского региона и Содружества наций, что больше соответствовало интересам Великобритании, нежели ее европейских партнеров.The European vector of John Major conservative government’s foreign policy in 1990-1997 in the British historiography of the 1990s has been analyzed in this article. The position that in the confrontation between Eurosceptics and Eurooptimists the first direction seems more convincing has been proved by the author. Its representatives draw conclusions about the transformation of D. Major government’s course towards the European Union by the end of its tenure. The desire to be in the «heart of Europe» has evolved in the protection of national interests. Eurosceptic proposals to intensify the cooperation with countries in the Asia-Pacific region and the Commonwealth of Nations were more in line with the interests of the United Kingdom than its European partners.