Метафора як підґрунтя евфемістичних номінацій соціокультурних табу у вікторіанському художньому дискурсі: лінгвокогнітивний аспект

Abstract

У статті розглядається когнітивна операція метафоризації як основа евфемістичної номінації соціокультурних табу у вікторіанському художньому дискурсі. Визначається сутність евфемізації як когнітивного процесу і роль метафори як лінгвокогнітивного механізму утворення значення евфемізму. Розглянуто специфіку утворення значення евфемізмів на позначення соціокультурних табу у вікторіанському художньому дискурсі на основі різних видів метафор , а саме концептуальної метафори, візуальної метафори, а також змішаних метафор. В статье рассматривается когнитивная операция метафоризации как основа эвфемистической номинации социокультурных табу в викторианском художественном дискурсе. Определяется сущность эвфемизации как когнитивного процесса и роль метафоры как лингвокогнитивного механизма создания значения эвфемизма. Рассмотрена специфика создания значения эвфемизмов социокультурных табу в викторианском художественном дискурсе на основе различных видов метафор, а именно концептуальной метафоры, визуальной метафоры, а также смешанной метафоры. The paper deals with the cognitive construal of metaphor as a grounding of euphemistic nomination of sociocultural taboos in Victorian literary discourse. The author defines the essence of euphemisation as a cognitive process and the role of metaphore as a linguocognitive mechanism of formation of the euphemistic meaning. The specifity of euphemistic meaning formation in Victorian discourse based on different kinds of metaphore such as conceptual metaphore, visual metaphore and mixed metaphore is viewed.