«КАКУЮ Я ВЧЕРА ПЬЕСУ СМОТРЕЛ В ТЕАТРЕ, ОЧЕНЬ СМЕШНО» (ШЕКСПИР – ТУРГЕНЕВ – ЧЕХОВ)

Abstract

Статья посвящена выявлению интертекстуальных связей «Вишневого сада» А. П. Чехова с «Гамлетом» Шекспира и драматическим наследием И. С. Тургенева. Предметом исследования стала реплика Лопахина во втором действии пьесы, вынесенная в заголовок статьи. На основе сопоставительного анализа текстов, а также изучения биографического и эпистолярного материалов сделано предположение о том, что речь идет о пьесе «Вечер в Сорренте» И. С. Тургенева. Также было установлено, что шекспировские аллюзии, присутствующие в тексте, звучат в совершенно другой мизансцене и раскрывают сущность иной драматической коллизии. Стаття присвячена визначенню інтертекстуальних зв’язків «Вишневого саду» А. П. Чехова з «Гамлетом» Шекспіра і драматичною спадщиною І. С. Тургенєва. Предметом дослідження стала репліка Лопахіна в другій дії п’єси, що винесена в заголовок статті. На основі порівняльного аналізу текстів, а також вивчення біографічного і епістолярного матеріалів зроблено припущення про те, що мова йде про п’єсу «Вечір у Сорренто» І. С. Тургенєва. Також було встановлено, що шекспірівські алюзії, які присутні в тексті, звучать в абсолютно інший мізансцені і розкривають сутність іншої драматичної колізії. The aim of the article is to define the intertextual connections of “The Cherry Orchard” by Anton Chekhov with Shakespeare’s “Hamlet” and the dramatic legacy of Ivan Turgenev. The subject of the study is Lopakhin's replica in Act Two of the play, which is taken out in the title of the article, and Ranevskaya's unusual reaction to this replica, who instead of expressing interest responded to Lopakhin’s words rather sharply and at first glance illogically. Based on the comparative analysis of the texts, as well as the study of biographical and epistolary materials, it is assumed that it is the play “An Evening in Sorrento” by Ivan Turgenev which is alluded in the mentioned scene in Act Two of Chekhov’s comedy. It is also proved that the Shakespearian allusions present in the text illustrate a completely different scene and reveal the essence of another dramatic collision, i.e. the relationship between Lopakhin and Varya, the motive of the groom's flight in the play.