ДИСКУРС У СИСТЕМНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ МОВИ

Abstract

У процесі актуалізації мови у мовленні дискурсивні формації характеризуються потрійною когерентністю: темпоральною, тема-рематичною і референціальною. Внутрішня (мовна) і зовнішня (мовленнєва) темпоральна когерентність обмовлюється оперативним часом, котрий становить референт ментального кінетизму. Зовнішня темпоральна когерентність виражається появою нових (емерджентних) незапрограмованих значень дискурсивних одиниць. Тема-рематична когерентність реалізується експліцитно-імпліцитною котекстуальною тема-рематичною ізотопією. Референціальна когерентність формується експліцитними й імпліцитнми дискурсивними операторами (анафора, відношення включення та перехрещення тощо). В процессе актуализации языка в речи дискурсивные формации характеризуются тройной когерентностью: темпоральной, тема-рематичной и референциальной. Внутренняя (языковая) и внешняя (речевая) темпоральная когерентность обуславливается оперативным временем, который составляет референт ментального кинетизма. Внешняя темпоральная когерентность выражается появлением новых (емерджентных) незапрограмированных значений дискурсивных единиц. Тема-рематичная когерентность реализуется эксплицитно-имплицитной котекстуальной тема-рематичной изотопией. Референциальная когерентность формируется експлицитными и имплицитными дискурсивными операторами (анафора, отношение включения и пересечения и тому подобное).