ПРОБЛЕМА ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДІТЬМИ З МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ

Abstract

Останнім часом спостерігається активна інтеграція України в європейський простір як в соціально-економічному так і в освітньому напрямах. За новими стандартами іноземна мова обов’язково вивчається тільки з першого класу загальноосвітньої школи, а в дитячих садках додатково за бажанням батьків. Cьогодні зустрічаються випадки, коли іноземну мову вивчають діти із мовними порушеннями, серед яких значна кількість з загальним недорозвитком мовлення. Дітям, які мають вади мовлення рекомендується вивчення іноземної мови лише при наявності сформованих мовних структур рідної мови, навчання відбувається в тісній взаємодії логопеда та викладача іноземної мови з урахуванням специфіки мовного дефекту та індивідуальних особливостей дошкільника. Малюкам з важкими мовними порушеннями вивчення не рекомендоване. В последнее время наблюдается активная интеграция Украины в европейское пространство как в социально-экономическом так и в образовательном направлениях. По новым стандартам иностранный язык обязательно изучается только с первого класса общеобразовательной школы, а в детских садах дополнительно по желанию родителей. Сегодня встречаются случаи, когда иностранный язык изучают дети с речевыми нарушениями, среди которых значительное количество с общим недоразвитием речи. Детям, имеющим недостатки речи рекомендуется изучение иностранного языка только при наличии сложившихся языковых структур родного языка, обучение происходит в тесном взаимодействии логопеда и преподавателя иностранного языка с учетом специфики речевого дефекта и индивидуальных особенностей дошкольника. Малышам с тяжелыми речевыми нарушениями изучение не рекомендуется. Recently there has been active integration of Ukraine into the European space both in the socio-economic and educational areas. According to the new standards, the foreign language is studied only from the first grade of the general education school, and in kindergartens additionally at the request of the parents. Today, there are cases when a foreign language is studied by children with speech disorders, among which a significant number with a general underdevelopment of speech. Children who have speech deficiencies are recommended to study a foreign language only in the presence of existing language structures of the native language, instruction occurs in close interaction between the speech therapist and the teacher of a foreign language, taking into account the specific speech defect and the individual characteristics of the preschool child. Children with severe speech disorders are not recommended for study.