ВІЙСЬКОВІ ФОРМУВАННЯ ПЕШМЕРГА В КУРДСЬКО-ІРАКСЬКОМУ КОНФЛІКТІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ ‒ ПОЧАТОК ХХІ СТ.)
Завантаження...
Дата
2023-08-30
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Видавничий дім "Гельветика"
Анотація
Внутрішня суперечливість курдського національного руху, його зовнішньополітична різновекторність представлені у діяльності збройних формувань Іракського Курдистану другої половини ХХ ‒ початку ХХІ ст. Розвиток структур Пешмерга, їхні військові традиції розвивалися в контексті державотворчих процесів курдського народу, тому потребують ґрунтовного вивчення, з огляду на недостатнє висвітлення в сучасній орієнталістиці. Основні завдання статті: проаналізувати історію виникнення та становлення, склад, визначити основні вектори діяльності Пешмерга в курдсько-іракському конфлікті другої половини ХХ ‒ початку ХХІ ст., приділити увагу ґендерному фактору, окреслити мирні ініціативи щодо припинення конфронтації та інтеграції іракських курдів у військово-політичні структури Республіки Ірак. У результаті дослідження зроблено висновки про те, що становлення Пешмерга проходило у боротьбі Іракського Курдистану за автономію та «проти ворогів Курдистану». У процесах кланового протистояння та боротьби з Ісламською Державою Іраку і Леванту в 2014‒2019 рр. Пешмерга трансформувалися з військового ополчення в складну систему безпеки Курдського автономного району. Їхня військово-політична діяльність визначається підтримкою республіканського уряду (Багдад), Регіонального уряду Курдистану (Ербіль), провідних політичних сил ‒ Демократичної партії Курдистану (ДПК) та Патріотичного союзу Курдистану (ПСК) на чолі з кланами Барзані і Талабані. Незважаючи на ідейно-патріотичну спрямованість, на військово-політичну діяльність Пешмерга впливають партикуляризм, клановість, комерціалізація війн «четвертого покоління», етноконфесійні конфлікти, зовнішній фактор, унеможливлюючи реалізацію основного завдання курдизму ‒ власного державотворення. Автором зроблено оцінку останніх ініціатив Республіканського уряду Іраку і Регіонального уряду Курдистану, спрямованих на подолання конфронтації між Багдадом і Ербілем, вироблення стратегій співробітництва, деполітизацію Пешмерга та їх подальшу інтеграцію у військово-політичні структури Іраку. The internal contradictions of the Kurdish national movement, its different foreign policy vectoriality are presented in the activities of the armed formations of Iraqi Kurdistan in the second half of the XXth ‒ early XXIst centuries. The development of the Peshmerga structures, their military traditions developed in the context of the state-building processes of the Kurdish people, therefore they need a thorough study, given the insufficient coverage in modern oriental studies. The main tasks of the article are to analyze the history of its origin and formation, its composition, to determine the main vectors of the Peshmerga activity in the Kurdish-Iraqi conflict of the second half of the XXth ‒ early XXIst centuries, to pay attention to the gender factor, to outline peaceful initiatives to end the confrontation and integrate the Iraqi Kurds into the military and political structures of the Republic of Iraq. As a result of the study, it was concluded that the formation of the Peshmerga took place in the struggle of Iraqi Kurdistan for autonomy and «against the enemies of Kurdistan». In the processes of clan confrontation and fighting with the Islamic State of Iraq and the Levant in 2014‒2019, the Peshmerga have been transformed from a military guard into a complex security system of the Kurdish Autonomous Region. Their military and political activities are determined by the support of the Republican government (Baghdad), the Kurdistan Regional Government (Erbil), the leading political forces ‒ the Democratic Party of Kurdistan (KDP) and the Patriotic Union of Kurdistan (PUK) led by the Barzani and Talabani clans. Despite the ideological and patriotic orientation, the military and political activities of the Peshmerga are influenced by particularism, clannishness, the commercialization of «fourth generation wars», ethno-confessional conflicts, and external factors, making it impossible to fulfill the main task of Kurdism ‒ achieving its own statehood. The assessments of the latest initiatives of the Republican Government of Iraq and the Kurdistan Regional Government which are aimed at overcoming the confrontation between Baghdad and Erbil, developing cooperation strategies, depoliticizing of the Peshmerga and their further integration into the military and political structures of Iraq have been made by the author.
Опис
Ключові слова
курдський національний рух (курдизм), Іракський Курдистан, Пешмерга, державотворчі процеси, курдсько-іракський конфлікт, ґендерний фактор, Курдський автономний район, Регіональний уряд Курдистану, Демократична партія Курдистану (ДПК), Патріотичний союз Курдистану (ПСК), партикуляризм, Kurdish national movement (Kurdism), Iraqi Kurdistan, Peshmerga, state-building processes, Kurdish-Iraqi conflict, gender factor, Kurdish Autonomous Region, Kurdistan Regional Government, Democratic Party of Kurdistan (KDP), Patriotic Union of Kurdistan (PUK), particularism
Цитування
Ямпольська Л. М. Військові формування Пешмерга у курдсько-іракському конфлікті (друга половина ХХ ‒ початок ХХІ ст.) / Л. М. Ямпольська // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Історичні науки. ‒ 2023. ‒ Т. 34 (73), № 3. ‒ С. 217‒224. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5984/2023/3.29