Навчання іноземних мов молодших школярів : варіативність організаційних форм

Abstract

У роботі уточнено сутність понять: «форми організації навчання», «організаційні форми навчання», «принцип варіативності», «іншомовна компетентність»; проаналізовано підходи вчених до класифікації організаційних форм навчання, визначено їх функцій у навчальному процесі, критерії їх ефективного вибору та поєднання. Теоретично обґрунтовано технологію варіативного використання організаційних форм навчання іноземних мов молодших школярів: визначено компоненти іншомовної компетентності, а також етапи, критерії, показники, рівні сформованості компонентів технології. В основу практичної частини покладено засади формування іншомовної компетентності молодших школярів, коли учитель може обирати найбільш ефективні організаційні форми навчання та їх відповідні варіативні з'єднання як на уроках, так і в позаурочній діяльності.

В работе уточнена суть понятий «организационные формы обучения», «принцип вариативности», «иноязычная компетентность»; проанализированы подходы к классификации организационных форм обучения; охарактеризованы особенности реализации принципа вариативности в использовании организационных форм обучения; теоретически разработана эффективность технологии вариативного использования организационных форм обучения иностранным языкам младших школьников. В создание практической части положены основы формирования иноязычной компетентности младших школьников, когда учитель может выбирать наиболее эффективные организационные формы обучения и их соответствующие вариативные сочетания как на уроках, так и во внеурочной деятельности.

In the work the essence of concepts: «forms of studying organization», «organizational forms of teaching», «principle of variability», «foreign language competence» is specified; the approaches of scientists to classification the organizational forms of teaching, to the determination of their functions in the educational process, the criteria of their effective choice and combination were analysed. The technology of the variable using the organizational forms of teaching foreign languages in primary school was grounded: certainly the components of foreign competence, and also stages, criteria, indexes, the levels of forming the components of technology were singled out. In the practical chapter the means that a teacher should choose among the most effective organizational forms of teaching and their variative combinations both at the lessons and out-of-class activity are shown.