ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)
Завантаження...
Дата
2019
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
У дисертації цілісно досліджено розвиток проблеми індивідуалізації навчання студентів природничо-математичних спеціальностей у закладах вищої педагогічної освіти України другої половини XX – початку XXI століття. Розкрито витоки досліджуваної проблеми в історії світової та вітчизняної педагогічної думки, термінологічно-понятійний апарат дисертації, внесок науковців досліджуваного періоду в розвиток цілісної теорії індивідуалізації навчання, напрями наукових пошуків стосовно проблеми індивідуалізації в міждисциплінарному просторі, теорію та практику індивідуалізації навчання в зарубіжній науці. Науково обґрунтовано етапи розвитку досліджуваної проблеми та виділені їхні особливості: I етап ( 1950 – 1960 роки) – етап актуалізації проблеми індивідуалізації навчання у зв’язку з пошуком шляхів підвищення ефективності вищої педагогічної освіти; ІІ етап (1961 – 1986 роки) – етап збагачення форм і методів індивідуалізації навчання в умовах розвитку освітніх концепцій; ІІІ етап (1987 – 2013 роки) – етап інтенсивного розвитку проблеми індивідуалізації навчання в контексті гуманоцентричної парадигми. Узагальнено досвід індивідуалізації навчання майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін на кожному з етапів. Виявлено провідні тенденції індивідуалізації навчання студентів природничо-математичних спеціальностей закладів вищої педагогічної освіти України в обраних хронологічних межах й окреслено напрями подальшого використання узагальненого досвіду в сучасних умовах. For the first time in the Ukrainian historical and pedagogical science the given work presents a thorough study of developing the issue of individualization of teaching students of natural and mathematical specialties in higher pedagogical educational institutions of Ukraine in the second half of the XX – the beginning of the XXI century. The study analyzes the works of the ancient philosophers, Renaissance humanist educators, teachers, scientists, writers of the first half of the XVIII century and the Enlightenment epoch, prominent figures of education and culture of the XIX century, teachers and psychologists of the end of the XIX century – the first half of the XX century, that created the basis for the specified issue developing during the investigated period. On the basis of historiographical, historical, pedagogical, humanistic, systemic, personal, activity, resource, axiological, acmeological, synergetic, cultural, civilizational and phenomenological approach the author defines the theoretical foundations of the studied problem, as well as its conceptual and categorical apparatus («individualization of teaching», «individual approach», «individualized learning», «individual learning», «differentiation of learning», «differentiated approach», «differentiated learning»). The study systematizes the contribution of scholars of the studied period to developing a holistic theory of individualization of teaching: expanding the terminology field, defining the essence of the leading concepts of individualization of teaching issue and discovering their dialectical relation; distinguishing the types of individualization and differentiation of teaching, along with the types and forms of external and internal differentiation of training; defining the purpose, essence, structure, system-driven factors, contradictions, patterns and principles, conditions, criteria of individualization of training being effective, as well as requirements for teachers who provide this process. The given work specifies the directions of scientific research concerning the individualization issue in the interdisciplinary space, such as philosophical, sociological, psychological and physiological. The author detects and characterizes the features of individualization of teaching in foreign theory and practice (development of its theoretical and methodological foundations by representatives of philosophical and psychological currents, along with multilevel training of specialists, elective principle of education and various education models). Taking into account the general tendencies of social, economic and political development of the state, the achievements of scientific and technological progress as objective factors in implementing the reforms in the domestic education system, the features of government policy in the field of higher education, the level of theoretical achievements of psychological and pedagogical science in the context of the problem under study, the degree of their use in the practice of higher pedagogical school for preparing specialists of the indicated specialties, the work scientifically substantiates three stages in the development of the theory and practice of individualization of teaching students of natural and mathematical specialties in higher educational institutions of Ukraine in the second half of the XX – the beginning of the XXI century, as well as reveals their basic features: stage I (1950 – 1960) – actualization of the individualization of teaching issue due to the search for ways of increasing the efficiency of higher pedagogical education; stage ІІ (1961 – 1986) – enrichment of individualization of teaching forms and methods; stage ІІІ (1987 –2013) – intensive development of the individualization of teaching issue in the context of the humanistic paradigm. The study generalizes the individualization of teaching experience in each scientifically substantiated stage with the emphasis on: the ways of implementing individualization of teaching at lectures, seminars, practical classes, laboratory works, workshops in particular areas (developing students’ cognitive activities and autonomy, prevention and overcoming poor performance, working with gifted students); the specifics of individualization of teaching at extra classes, different types of consultations, in the process of teachers being on duty in classrooms and laboratories, advisory work with distance-learning students, at the stage of control, compiling credits, examinations, colloquia; the forms and methods of individualization of students’ independent extracurricular educational and cognitive activity; the ways of individualization of teaching students in terms of computerization of education; the features of individualizing students’ scientific and research activities; the ways of individualizing pedagogical, educational, field, on-site, and computing practice. The author reveals the leading tendencies of developing the idea of individualization of teaching students of natural and mathematical specialties at higher pedagogical institutions during the studied period. The main directions of further using the generalized experience in modern conditions have been outlined: a) specifying the theoretical basics of individualization of teaching students considering the realities and prospects of the national and global higher education development; b) improving the normative base along with scientific and methodological provision of individualization of teaching students; c) organizing the educational process taking into account the main provisions of the New Ukrainian School concept.
Опис
Ключові слова
теорія, практика, індивідуалізація, індивідуалізація навчання, майбутній педагог, природничо-математичні спеціальності, витоки, етапи, тенденції, theory, practice, individualization, individualization of education, future teacher, natural and mathematical specialties, origins, stages, trends
Цитування
Пісоцька М. Е. Теорія і практика індивідуалізації навчання студентів природничо-математичних спеціальностей у вищих педагогічних навчальних закладах України (друга половина ХХ століття – початок ХХІ століття) : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.09 – теорія навчання / М. Е. Пісоцька ; Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Харків, 2019. – 40 с.