КУРДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ І ВІЙСЬКОВО–ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ МУСТАФИ БАРЗАНІ (1903–1979)

Abstract

Стаття присвячена аналізу специфіки курдського національного руху 1930-х – 1970-х рр. в Іраку, визначенню основних аспектів діяльності Мустафи Барзані (1903-1979) – лідера курдського націоналізму, з’ясуванню його ролі у розвитку курдизму на Близькому Сході та процесах державотворення Іракського Курдистану. Автором використані загальнонаукові та спеціально-історичні методи дослідження. У статті зроблені висновки про те, що військово-політична діяльність М. Барзані визначалася симбіозом партикулярного та інтегрального націоналізму. Незважаючи на ідею створення єдиного етнічного Курдистану, задекларовані інтегральні ідеї на практиці зводилися до вузькопартикулярних, зокрема боротьби за автономію курдофонних територій Іраку (Мосул, Ербіль, Дохук, Сулейманія, Кіркук) за відсутності єдності курдизму, наявності різних політичних організацій, кланово-племінної ворожнечі і проявів екстремізму на прикладі діяльності «пешмерга». Статья посвящена анализу специфики курдского национального движения 1930-х – 1970-х гг. в Ираке, определению основных аспектов деятельности Мустафы Барзани (1903-1979) – лидера курдского национализма, выяснению его роли в развитии курдизма на Ближнем Востоке и процессах государственного строительства Иракского Курдистана. Автором использованы общенаучные и специально-исторические методы исследования. В статье сделаны выводы о том, что военно-политическая деятельность М. Барзани определялась симбиозом партикулярного и интегрального национализма. Несмотря на идею создания единого этнического Курдистана, задекларированные интегральные идеи на практике сводились к узкопартикулярным, в частности к борьбе за автономию курдофонных территорий Ирака (Мосул, Эрбиль, Дохук, Сулеймания, Киркук) при отсутствии единства курдизма, наличии разных политических организаций, кланово-племенной вражды и проявлений экстремизма на примере деятельности «пешмерга». The article is devoted to the analysis of the specifics of the Kurdish national movement in the 1930s – 1970s in Iraq, to determination of the main aspects of the activity of Mustafa Barzani (1903-1979) as the leader of Kurdish nationalism, to clarification of his role in the development of Kurdism in the Middle East and in the processes of state construction of Iraqi Kurdistan. General scientific and special historical methods of research have been used by the author. The conclusions about the military-political activity of M. Barzani was determined by the symbiosis of particularistic and integral nationalism have been made in this article. Despite the idea of creating the united ethnic Kurdistan, the declared integral ideas in practice were reduced to narrow-restricted ideas, in particular to the struggle for the autonomy of Iraqi Kurdophone territories (Mosul, Erbil, Dohuk, Sulaymaniyah, Kirkuk) in the absence of Kurdish unity, the presence of different political organizations, clan-tribal hostility and the manifestations of extremism for example the activity of «Peshmerga».