ІМАНЕНТНЕ ЗАПЕРЕЧЕННЯ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

Abstract

Стаття присвячена висвітленню проблеми вивчення іманентного заперечення у французькій мові. Визначено сутність цього поняття з точки зору дихотомії мова – мовлення. Заперечна частка ne, сама по собі, є лише носієм ідеї заперечення, тоді як разом з постпредикативною заперечною часткою (pas/plus/jamais й іншими) вона утворює повне або трансцендентне заперечення. Відмінність іманентного і трансцендентного заперечень подано в аспекті положення теорії ментального кінетизму Г. Гійома. Стаття присвячена висвітленню проблеми вивчення іманентного заперечення у французькій мові. Визначено сутність цього поняття з точки зору дихотомії мова – мовлення. Заперечна частка ne, сама по собі, є лише носієм ідеї заперечення, тоді як разом з постпредикативною заперечною часткою (pas/plus/jamais й іншими) вона утворює повне або трансцендентне заперечення. Відмінність іманентного і трансцендентного заперечень подано в аспекті положення теорії ментального кінетизму Г. Гійома. The article is devoted to the elucidation of the problem of studying of the immanent negation in the French language. The nature of the concept is defined in the limits of the principle of the dichotomy of language and speech. The negative particle ne by itself is exclusively a carrier of the idea of negation, while in a pair with the post predicate negative particle (pas/plus/jamais/etc) it forms a full or, in other words, the transcendental negation. The differentiation of the immanent and transcendental negations is presented in the aspect of the concept of the theory of the mental cinetisme of G. Guillaume.