<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/32</link>
    <description />
    <pubDate>Sat, 19 Mar 2022 10:04:03 GMT</pubDate>
    <dc:date>2022-03-19T10:04:03Z</dc:date>
    <item>
      <title>Небезпечні шкідники  роду Горобина (Sorbus L.)</title>
      <link>https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6895</link>
      <description>Title: Небезпечні шкідники  роду Горобина (Sorbus L.)
Authors: Мельниченко, Н. В.; Чепурна, Н .П.; Мухіна, О. Ю.
Abstract: В статті представлені результати досліджень щодо встановлення видового складу комплексу членисто-&#xD;
ногих – шкідників горобини роду Sorbus. Дослідження проводили впродовж кількох років у період з квітня по жовтень у зелених насадженнях на території м. Києва та Київської області. Було виявлено чотири групи шкідників: шкідники кореневої системи (6 видів), шкідники листків (18 видів), шкідники плодів (2 види), шкідники пагонів (4 види). Знайдено і визначено представників двадцяти дев’яти видів членистоногих класу Комахи (Insecta), які входять до 6 рядів та 1 вид акариформних кліщів (Acariformes, Arachnida). Найчисельнішими виявилися види комах-шкідників, представників ряду Coleoptera - 10 видів та Lepidoptera - 8 видів.Пошкодження горобини шкідниками мало чіткий мозаїчний характер і залежало від різних біотичних та абіотичних чинників навколишнього середовища. В статье представлены результаты исследований по установлению видового состава комплекса членистоногих – вредителей рябины рода Sorbus. Исследования проводились в течение нескольких лет в период с апреля по октябрь в зеленых насаждениях на территории Киева и Киевской области. Было обнаружено четыре группы вредоносников: вредители корневой системы (6 видов), вредители листьев (18 видов), вредители плодов (2 вида), вредители побегов (4 вида). Найдены и определены представители двадцати девяти видов членистоногих класса Насекомые (Insecta), которые входят в 6 рядов и 1 вид акариформных клещей (Acariformes, Arachnida). Самыми многочисленными выявились виды насекомых-вредителей, представителей ряда Coleoptera – 10 видов и Lepidoptera – 8 видов. Повреждение рябины вредителями имело четкий мозаичный характер и зависело от различных биотических и абиотических факторов окружающей среды. The article represents research findings as for the species composition identification of the arthropod-pests of the genus Sorbus. The study was conducted in the period from April to October during several years in greenery on the territory of Kyiv and the Kyiv region. Four groups of pests were distinguished: pests of root system (6 species), pests of leaves (18 species), pests of fruits (2 species), pests of sprouts (4 species). Twenty-nine species of arthropods of the hexapods (Insecta) which belong to the 6 numbers of plant groups and 1 species of acariform mites (Acariformes, Arachnida) were found and identified. The most numerous species were arthropod pests, the representatives of the order Coleoptera – 10 species – and Lepidoptera – 8 species. The physiological condition of plants was significantly worsened by the adverse impacts of critical environmental factors. The damage to rowan by pests had a clear mosaic character and depended on various biotic and abiotic environmental factors.</description>
      <pubDate>Tue, 23 Feb 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6895</guid>
      <dc:date>2021-02-23T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Оцінка високошовконосних ліній шовковичного шовкопряда  ( Bombyx mori L.) за життєздатністю та продуктивністю</title>
      <link>https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6824</link>
      <description>Title: Оцінка високошовконосних ліній шовковичного шовкопряда  ( Bombyx mori L.) за життєздатністю та продуктивністю
Authors: Панченко, О. М.; Маркіна, Т. Ю.
Abstract: У статті представлено результати досліджень високошовконосних високоінбредних ліній шовковичного&#xD;
шовкопряду Bombyx mori L. Г2, Г4, Г6 та Г7 за показниками життєздатності та продуктивності для одержання високоякісного біоматеріалу комах. Селективні лінії представляють інтерес для вивчення у зв’язку з високою шовконосністю та високим ступенем інбридингу, оскільки підлягали постійному жорсткому відбору за селекційними індексами за ознаками шовконосність та маси шовкової оболонки впродовж одинадцяти поколінь з індивідуальним підбором пар для схрещування. Саме селекційні прийоми можуть сприяти підвищенню ефективності виробництва культур комах  для задоволення потреб сучасних високотехнологічних напрямів. Порівняльна оцінка високошовконосних високоінбредних ліній за показниками життєздатності та продуктивності показала, що за&#xD;
сукупністю біологічних та технологічних показників як найкращі були виділені лінії Г6 та Г7. З найкращими показниками за життєздатністю гусениць у весняну вигодівлю 88,25±2,387 % (р≤0,001), урожаєм сортових коконів 3,08±0,113 кг та відсотком сортових коконів 84,47±1,995 % переважала лінія Г7, яка була відібрана для вивчення гусеничної стадії та формотворення коконів. За результатами літньої вигодівлі була відібрана, як найкраща – лінії Г6, що відрізнялася найвищими показниками життєздатності гусениць (71,8± 4,18 %) та її прямі гібриди з іншими лініями, які мали стабільно&#xD;
високі показники в межах 79,8-83,1 %. Реципрокні комбінації лінії Г6 з Г2 та Г7 також мали високі показники життєздатності гусениць (79,14 та 78,98 % відповідно). Це вказує на високу специфічну комбінаційну здатність лінії за показником, що вивчається, що є підґрунтям для дослідних робіт за даною селективною ознакою. Напрацювання високоякісного біоматеріалу шовковичного шовкопряду сприяє розширенню можливостей його використання у різних сферах. У фармакології та медицині, як джерело хітозану, у природоохоронній сфері, як тест-об’єкту біоіндикаційних досліджень, у тваринництві, як цінний кормовий ресурс. Залишаються актуальними традиційні сфери його використання, зокрема як продуцента натурального шовку.  В статье представлены результаты исследований высокошелконосных шелковичных высокоинбредных линий шелкопряда Bombyx mori L. Г2, Г4, Г6 и Г7 по показателям жизнеспособности и производительности для получения высококачественного биоматериала насекомых. Селективные линии представляют интерес для изучения в связи с высокой шелконосностью и высокой степенью инбридинга, поскольку подлежали постоянному жесткому отбору по селекционным индексами по признакам шелконосности и массы шелковой оболочки на протяжении одиннадцати поколений с индивидуальным подбор пар для скрещивания. Именно селекционные приемы могут способствовать повышению эффективности производства культур насекомых для удовлетворения потребностей современных высокотехнологичных направлений. Сравнительная оценка высокошелконосных высокоинбредных линий по показателям жизнеспособности и производительности показала, что за совокупностью биологических и технологических показателей наилучшими были выделены линии Г6 и Г7. С лучшими показателями по жизнеспособности гусениц в весеннюю выкормку 88,25±2,387 % (р≤0,001), урожаем сортовых коконов 3,08±0,113 кг и процентом сортовых коконов 84,47±1,995 % преобладала линия Г7, отобранная для изучения гусеничной стадии и формообразование коконов. По результатам летней выкормки была отобрана как лучшая – линии Г6, отличавшейся самыми высокими показателями жизнеспособности гусениц (71,8±4,18 %) и ее прямые гибриды с другими линиями, которые имели стабильно высокие показатели в пределах 79,8-83,1%. Реципрокные комбинации линии Г6 с Г2 и Г7 также обладали высокими показателями жизнеспособности гусениц (79,14 и 78,98% соответственно).Это указывает на высокую специфическую комбинационную способность линии по изучаемым показателем является основой для исследовательских работ по данному селективному признаку. Наработка высококачественного биоматериала шелковичного шелкопряда способствует расширению возможностей его использования у разных сферах. В фармакологии и медицине, как источник хитозана, в природоохранной сфере, как тест-объект биоиндикационный исследований в животноводстве как ценный кормовой ресурс. Остаются актуальными традиционные сферы его использование, в частности в качестве продуцента натурального шелка. The article presents the results of studies of high-silk high-inbred lines of silkworm Bombyx mori L. G2, G4, G6 and G7 in terms of viability and productivity to obtain high quality insect biomaterial. Selective lines are of interest for study due to high silkiness and high inbreeding, as they were subject to constant rigorous selection by selection indices for silkiness and silk weight for eleven generations with individual selection of pairs for crossing. It is selection techniques that can increase the efficiency of insect production to meet the needs of modern high-tech areas. Comparative evaluation of high-silk high-inbred lines in terms of viability and productivity showed that the set of biological and technological indicators as the best were the lines G6 and G7. With the best indicators of viability of caterpillars in spring feeding 88.25 ± 2.387% (p≤0.001), the yield of varietal cocoons 3.08 ± 0.113 kg and the&#xD;
percentage of varietal cocoons 84.47 ± 1.995% was dominated by line G7, which was selected for the study of caterpillars stages and formation of cocoons. According to the results of summer feeding was selected as the best - line G6, which had the highest viability of caterpillars (71.8 ± 4.18%) and its direct hybrids with other lines, which had consistently high rates in the range of 79.8-83, 1%. Reciprocal combinations of the G6 line with G2 and G7 also had high caterpillar viability (79.14 and 78.98%, respectively). This indicates a high specific combination ability of the line on the indicator under study, which is the basis for research work on this&#xD;
selective feature. The development of high-quality biomaterial of silkworm helps to expand the possibilities of its use in various fields. In pharmacology and medicine, as a source of chitosan, in the environmental sphere, as a test object of bioindication research, in animal husbandry, as a valuable feed resource. Traditional areas of its use, in particular as a producer of natural silk, remain relevant.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6824</guid>
      <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Comparison of biological, physiologicaland ecological characteristics of hole-nesting birds</title>
      <link>https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6822</link>
      <description>Title: Comparison of biological, physiologicaland ecological characteristics of hole-nesting birds
Authors: Drahulian, M.; Gusar, K.; Chaplygina, A.; Savynska, N.
Abstract: We set the task to compare biological, physiological and ecological characteristics of hole-nesting birds. The best solution to this problem would be an integrated interdisciplinary approach to interconnections of the nervous, immune and endocrine systems and patternsof feeding behaviour. Adult Great Tits (Parus major), Collared Flycatchers (Ficedula albicollis), and Pied Flycatchers (F. hypoleuca) were used in the experiment. The results of the research showed the differences in the leukogram of Great Tits and both species of flycatchers. Ми поставили завдання порівняти біологічні, фізіологічні та екологічні характеристики гніздових птахів. Найкращим рішенням цієї проблеми був би інтегрований міждисциплінарний підхід до взаємозв'язків нервової, імунної та ендокринної систем і моделей харчової поведінки. В експерименті використовували дорослих синиць (Parus major), білошиїх мухоловок (Ficedula albicollis) та строкатих мухоловок (F. hypoleuca). Результати дослідження показали відмінності лейкограми великої синиці та обох видів мухоловок.  Мы поставили задачу сравнить биологические, физиологические и экологические характеристики гнездовых птиц. Лучшим решением этой проблемы был бы интегрированный междисциплинарный подход к взаимосвязям нервной, иммунной и эндокринной систем и моделей пищевого поведения. В эксперименте использовали взрослые синицы (Parus major), воротниковые мухоловки (Ficedula albicollis) и ледяные мухоловки (F. hypoleuca). Результаты исследования показали отличия лейкограммы большой синицы и обоих видов мухоловок.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6822</guid>
      <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>До біології розмноження кулика–довгонога (Himantopus himantopus Linnaeus, 1758) на водоочисних спорудах м. Харків</title>
      <link>https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6821</link>
      <description>Title: До біології розмноження кулика–довгонога (Himantopus himantopus Linnaeus, 1758) на водоочисних спорудах м. Харків
Authors: Мамедова, Ю. П.; Чаплигіна, А. Б.
Abstract: Майданчики очисних споруд — відоме місце гніздування куликів-довгоногів.&#xD;
Дослідження проводили з початку I декади березня до кінця вересня 2020 р. на водоочисних спорудах м. Харків. Приліт куликів-довгоногів на місцях гніздування зареєстровано у III декаді квітня. Здатними до польоту пташенята стають через місяць, 29.06.2020. Успішність розмноження кулика-довгонога 35,6 % (n=12). У середньому з гнізд злітає 1,3±0,02 пташенят. Площадки очистных сооружений – известное место гнездования куликов-долгоногов. Исследования проводились с начала I декады марта до конца сентября 2020 г. на водоочистных сооружениях г. Харькова. Прилет ходулочников на местах гнездования зарегистрирован в III декаде апреля. Способными к полету птенцы становятся через месяц, 29.06.2020. Успешность размножения ходулочника 35,6% (n=12). В среднем с гнезд взлетает 1,3±0,02 птенцов.  Wastewater treatment sites are a well-known nesting place for long-legged sandpipers.The research was conducted from the beginning of the first decade of March to the end of September 2020 at water treatment facilities in Kharkiv. The arrival of long-legged waders at nesting sites was registered in the third decade of April. The chicks are able to fly in a month, 06/29/2020. The reproductive success of the long-legged sandpiper is 35.6% (n = 12). On average, 1.3 ± 0.02 chicks take off from the nests.</description>
      <pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6821</guid>
      <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

