https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/205 Thu, 17 Mar 2022 09:16:51 GMT 2022-03-17T09:16:51Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6963 Title: Цифрові застосунки та сервіси в наукових дослідженнях Abstract: Методичні рекомендації містять інформаційно-дорадчі матеріали щодо використання цифрових сервісів та застосунків у наукових дослідженнях здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти. Навчальне видання розраховане для використання здобувачами третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, науково-педагогічними працівниками груп забезпечення освітньо-професійних програм, галузь знань 01 Освіта/Педагогіка. Методические рекомендации содержат информационно-совещательные материалы по использованию цифровых сервисов и приложений в научных исследованиях соискателей третьего (образовательно-научного) уровня высшего образования. Учебное издание рассчитано на использование соискателями третьего (образовательно-научного) уровня высшего образования, научно-педагогическими работниками групп обеспечения образовательно-профессиональных программ, отрасль знаний 01 Образование/Педагогика. Methodological recommendations contain information and advisory materials on the use of digital services and applications in scientific research of applicants for the third (educational and scientific) level of higher education. The educational publication is designed for use by applicants for the third (educational and scientific) level of higher education, scientific and pedagogical workers of groups providing educational and professional programs, branch of knowledge 01 Education / Pedagogy. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6963 2021-01-01T00:00:00Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6796 Title: Аспекти використання інформаційних технологій і дистанційного навчання під час світової пандемії Authors: Доценко, С.О.; Овчар, Н. В..; Титарчук, М. В.; Чепелєв, О. О. Abstract: У статті розглядається роль інформаційних технологій, самостійного та дистанційного навчання у навчальному процесі середньої та вищої школи, наводяться форми та способи їх застосування, враховуються прикладні педагогічні програмні продукти, а також сукупність дидактичних засобів та методичних матеріалів, що підтримують навчальний процес. Описано перспективи та недоліки дистанційної освіти, де відбувається взаємодія потоків навчальної та організаційної інформації навчального процесу за допомогою віддаленого комп'ютера (сервера). Розглянуто особливості, основні засади та аспекти викладання дисциплін з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, що передбачає готовність викладача до такої форми навчального процесу, наявність у нього достатньої інформаційної культури. В статье рассматривается роль информационных технологий, самостоятельной и дистанционной учебы в учебном процессе средней и высшей школы, приводятся формы и способы их применения. Проанализированы информационные составляющие электронного учебно-методического комплекса, который является дидактической системой, в которой происходит взаимодействие между преподавателем и учениками, учитываются прикладные педагогические программные продукты, а также совокупность дидактических средств и методических материалов, поддерживающих учебный процесс. Описаны перспективы и недостатки дистанционного образования, где происходит взаимодействие потоков учебной и организационной информации учебного процесса с помощью удаленного компьютера (сервера). Рассмотрены особенности, основные принципы и аспекты преподавания дисциплин с использованием информационно-коммуникационных технологий, что предполагает готовность преподавателя к такой форме учебного процесса, наличие у него достаточной информационной культуры. The article examines the role of information technology, independent and distance learning in the educational process of secondary and higher education, the forms and methods of their application are given .. The informational components of the electronic educational-methodical complex, which is a didactic system in which interaction takes place between the teacher and students, are analyzed. applied pedagogical software products are taken into account, as well as a set of didactic tools and methodological materials that support the educational process. The prospects and disadvantages of distance education are described, where the flows of educational and organizational information of the educational process interact with the help of a remote computer (server). The features, basic principles and aspects of teaching disciplines using information and communication technologies are considered, which implies the readiness of the teacher for this form of the educational process, the presence of a sufficient information culture Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6796 2021-01-01T00:00:00Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6670 Title: Предметно-методична компетентність вчителя через призму менторингу в закладі освіти Authors: Ворожбіт-Горбатюк, В. В.; Боярська-Хоменко, А. В.; Доценко, С. О. Abstract: Мета роботи – конкретизувати специфіку формування предметно-методичної компетентності вчителя на прикладі розробленого проєкту менторського супроводу індивідуальної траєкторії особистісного та професійного розвитку здобувача першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Дослідження здійснено відповідно до особистісного і компетентнісного підходів. Використано групу теоретичних методів: аналіз нормативного забезпечення освітнього процесу у закладах вищої педагогічної освіти – для визначення актуальності теми, практичні методи: спостереження, вивчення освітньої документації, розроблення педагогічного сценарію, SWOT-аналізу – для конкретизації дефініцій, карти проєкту і програми формування предметно-методичної компетентності вчителя. Подано визначення менторингу у закладі освіти як особливого виду педагогічного партнерства. Це партнерство поєднує досвідченого фахівця – ментора і здобувача певного рівня вищої педагогічної освіти (менті), коли останній прагне набути відповідного досвіду професійної діяльності. Менторинг – це практична співпраця, спрямована на успіх менті. Передбачає чіткі хронологічні межі, обов’язковий зворотній зв’язок, добір актуальних для менті способів конструктивних моделей дій для досягнення поставленої мети. Предметно-методична компетентність вчителя – комплексна здатність знати і використовувати у професійній діяльності систему наукових і методичних знань, умінь із конкретної предметної галузі, уміння проводити навчальні заняття ефективно. Результатом проєкту передбачено створення платформ онлайн-презентування авторських, колективних напрацювань, живий підручник «Рівний рівному, або Навчаючись вчити», хендбуки для роботи інформаційно-консультаційного хабу «Ментор – менті». Цель работы – конкретизировать специфику формирования предметно-методической компетентности учителя на примере разработанного проекта менторского сопровождения индивидуальной траектории личного и профессионального развития соискателя первого (бакалаврского) уровня высшего образования. Исследование осуществлено в соответствии с личностным и компетентностным подходами. Использована группа теоретических методов: анализ нормативного обеспечения образовательного процесса в учреждениях высшего педагогического образования – для определения актуальности темы, практические методы: наблюдение, изучение образовательной документации, разработка педагогического сценария, SWOT-анализа – для конкретизации дефиниций, карты проекта и программы формирования предметно -методической компетентности учителя. Представлено определение менторинга в учебном заведении как особого вида педагогического партнерства. Это партнерство объединяет опытного специалиста – ментора и соискателя определенного уровня высшего педагогического образования (менте), когда последний стремится приобрести соответствующий опыт профессиональной деятельности. Менторинг – это практическое сотрудничество, направленное на успех мента. Предусматривает четкие хронологические границы, обязательную обратную связь, подбор актуальных для менте способов конструктивных моделей действий для достижения поставленных целей. Предметно-методическая компетентность учителя – комплексная способность знать и использовать в профессиональной деятельности систему научных и методических знаний, умений по конкретной предметной отрасли, умение проводить учебные занятия эффективно.Результатом проекта предусмотрено создание платформ онлайн-презентования авторских, коллективных наработок, живой учебник «Равный равному, или Учась учить», хендбуки для работы информационно-консультационного хаба «Ментор – менти». Purpose – to specify the specifics of the formation of subject-methodological competence of the teacher on the example of the developed project of mentoring the individual trajectory of personal and professional development of the applicant of the first (bachelor’s) level of higher education. The study was conducted in accordance with personal and competence approaches. A group of theoretical methods was used: analysis of normative support of educational process in institutions of higher pedagogical education – to determine the relevance of the topic, practical methods: observation, study of educational documentation, development of pedagogical scenario, SWOT-analysis – to specify key definitions, project map development and subject formation program. The definition of mentoring in an educational institution as a special type of pedagogical partnership is given. This partnership combines an experienced mentor and a candidate of a certain level of higher pedagogical education (menti), when the latter seeks to gain relevant professional experience. Mentoring is a practical collaboration aimed at the success of mentoring. Provides clear chronological boundaries, mandatory feedback, selection of relevant methods for constructive models of action to achieve the goal. Subject-methodical competence of the teacher – a comprehensive ability of the teacher to know and use in professional activities a system of scientific and methodological knowledge, skills in a particular subject area, the ability to conduct classes effectively. The result of the project is the creation of online platforms for the presentation of authorial, collective work, a live textbook “Peer or Learning to teach”, handbooks for the information and consulting hub “Mentor – menti”. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6670 2021-01-01T00:00:00Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6658 Title: Цифрова компетентність майбутнього фахівця філологічного та природничого профілю Authors: Доценко, С. О.; Собченко, Т. М. Abstract: Визначено дидактичний та освітній потенціал змістового модуля «Засоби цифрової підготовки» навчальної дисципліни «Педагогіка» для розвитку цифрових компетентностей студентів гуманітарних та природничих спеціальностей. Індекс цифрової компетентності у двох групах Г1 (природничий факультет) та Г2 (гуманітарний факультет) було визначено за допомогою вхідної та підсумкової діагностики, які розроблені згідно з рамкою цифрової компетентності DigComp 2.0 та методикою «Індекс цифрової компетентності» (Г. Солдатова та інші). Про ефективність зазначеного змістового модуля та його суттєвий вплив на розвиток цифрової компетентності студентів свідчать отримані результати: на рівні А1 (Початківець. Потрібно розвивати цифрові навички) – 14,3% студентів групи Г1, та 10,5% групи Г2; на рівні А2 (Дослідник. Розуміє високий потенціал цифрових технологій, але ситуативно використовує цифрові інструменти для навчання) – 17,1% студентів групи Г1, та 10,5% групи Г2; на рівні В1 (Інтегратор. Експериментує з цифровими інструментами в різних контекстах, інтегрує їх у своїй навчальній діяльності) – 20,1% Г1 та 23,7% Г2), на рівні В2 (Експерт. Цілеспрямовано добирає цифрові інструменти для певної ситуації) – 14,3% Г1 та 21,1% Г2. На рівні С1 (Лідер. Володіє певним набором цифрових інструментів та знає, як обрати найбільш ефективний у певній ситуації) –17,1% в групі Г1 та 15,8% в групі Г2. На рівні С2 (Новатор. Експериментує з високо інноваційними цифровими технологіями та розробляє свої) –17,1% в групі Г1 та 18,4% в групі Г2. Результати моніторингових досліджень дають всі підстави стверджувати, що розроблений змістовий модуль «Засоби цифрової підготовки» як складова навчальної дисципліни «Педагогіка» сприяє підвищенню рівня сформованості цифрової компетентності студентів. При цьому бачимо суттєвіші відмінності між показниками студентів гуманітарних та природничих спеціальностей, що свідчить про те, що для гуманітаріїв потрібно збільшити кількість годин на вивчення зазначеного модуля або впровадити нову навчальну дисципліну.Определен дидактический и образовательный потенциал содержательного модуля "Средства цифровой подготовки" учебной дисциплины "Педагогика" для развития цифровых компетентностей студентов гуманитарных и естественных специальностей. Индекс цифровой компетентности в двух группах Г1 (естественный факультет) и Г2 (гуманитарный факультет) был определен с помощью входной и итоговой диагностики, разработанных в рамках цифровой компетентности DigComp 2.0 и методики «Индекс цифровой компетентности» (Г. Солдатова и другие). Об эффективности указанного содержательного модуля и его существенном влиянии на развитие цифровой компетентности студентов свидетельствуют полученные результаты: на уровне А1 (Начинающий. Нужно развивать цифровые навыки) – 14,3% студентов группы Г1 и 10,5% группы Г2; на уровне А2 (Исследователь. Понимает высокий потенциал цифровых технологий, но ситуативно использует цифровые инструменты для обучения) – 17,1% студентов группы Г1 и 10,5% группы Г2; на уровне В1 (Интегратор. Экспериментирует с цифровыми инструментами в разных контекстах, интегрирует их в своей учебной деятельности) – 20,1% Г1 и 23,7% Г2), на уровне В2 (Эксперт. Целенаправленно подбирает цифровые инструменты для определенной ситуации) – 14,3% Г1 и 21,1% Г2. На уровне С1 (Лидер. владеет определенным набором цифровых инструментов и знает, как выбрать наиболее эффективный в определенной ситуации) –17,1% в группе Г1 и 15,8% в группе Г2. На уровне С2 (новатор. экспериментирует с высоко инновационными цифровыми технологиями и разрабатывает свои) –17,1% в группе Г1 и 18,4% в группе Г2. Результаты мониторинговых исследований дают основания утверждать, что разработанный содержательный модуль «Средства цифровой подготовки» как составляющая учебной дисциплины «Педагогика» способствует повышению уровня сформированности цифровой компетентности студентов. При этом видим более существенные отличия между показателями студентов гуманитарных и естественных специальностей, что свидетельствует о том, что для гуманитариев нужно увеличить количество часов на изучение указанного модуля или внедрить новую учебную дисциплину.It was determined the didactic and educational potential of the content module “Means of digital trainingˮ of the discipline “Pedagogyˮ for the development of digital competencies of students of humanities and natural sciences. The digital competence index in two groups: G1 (Faculty of Natural Sciences) and G2 (Faculty of Humanities) was determined using input and final diagnostics, which were developed according to the digital competence framework 0DigComp 2.0. and the method of “Index of digital competenceˮ (G. Soldatova and others). The effectiveness of this content module and the significant impact on the development of digital competence of students show the results: at the level of A1 (Beginner. Need to develop digital skills) – 14.3% of students in group G1, and 10.5% in group G2; at the A2 level (Researcher. Understands the high potential of digital technologies, but single-handedly uses digital tools for learning) – 17.1% of students in group G1, and 10.5%of group G2; at B 1 level (Integrator. Experiments with digital tools in different contexts, integrates them in their educational activities) – 20.1% (G1) and 23.7% (G2), at level B2 (Expert. Purposefully selects digital tools for particular situations) – 14.3% (G1) and 21.1% (G2). C1 level (Leader. Has a certain set of digital tools and knows how to choose the most effective in a given situation) – 17.1% in group G1 and 15.8% in group G2. At C2 level (Innovator. Experiments with highly innovative digital technologies and develops its own) – 18.4% in G1 group and 17.1% G2 group. The monitoring results confirm that the developed content of module “Digital Training Toolsˮ as part of the discipline “Pedagogyˮ increases the digital competence level of students. At the same time, there are more significant differences between the indicators of students of humanities and natural sciences, which indicate that the humanities need to increase the number of hours to study this module or introduce a new discipline. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6658 2019-01-01T00:00:00Z