https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/13 Mon, 14 Mar 2022 18:28:20 GMT 2022-03-14T18:28:20Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6927 Title: УКРАЇНОМОВНІ МАРШРУТИ В ГЛОБАЛІЗОВАНОМУ ОСВІТНЬОМУ КРАЄВИДІ Authors: Варич, Н. І. Abstract: У статті здійснено аналіз наукових пошуків україномовних маршрутів в глобалізованому освітньому краєвиді. В статье проведен анализ научных поисков украиноязычных маршрутов в глобализированном образовательном пейзаже. The article analyzes the scientific search for Ukrainian-language routes in the globalized educational landscape. Fri, 25 Jun 2021 00:00:00 GMT https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6927 2021-06-25T00:00:00Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6926 Title: Удосконалення управління розвитком педагогічної культури класного керівника засобами комплексно-цільової програми Authors: Тищенко, Т. І.; Гречаник, О. Є. Abstract: Авторами у даній статті було розкрито удосконалення управління розвитком педагогічної культури класного керівника засобами комплексно-цільової програми. Авторами в данной статье было раскрыто усовершенствование управления развитием педагогической культуры классного руководителя средствами комплексно-целевой программы. The authors of this article revealed the improvement of management of the development of pedagogical culture of the class teacher by means of a comprehensive target program. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6926 2021-01-01T00:00:00Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6877 Title: Ідилічний хронотоп у романі «Непрості» Тараса Прохаська Authors: Рябих, С. Abstract: Дослідження хронотопу постмодерних творів є питанням малодослідженим, а звідси й актуальним. Метою розвідки є аналіз специфіки ідилічного хронотопу в романі Тараса Прохаська «Непрості». У статті зосереджена увага на спільних рисах різних видів ідилічного хронотопу, пов’язаних із єдністю фольклорного часу. Акцентується на невіддільності життя людини від певної частини простору, де жили пращури, де будуть жити нащадки. Відзначено, що в романі Тараса Прохаська «Непрості» велике значення надається сімейним традиціям, відповідно до яких дітям у п’ятнадцятирічному віці показували місця, пов’язані з родинною історією. М. Бахтін називає таку особливість єдністю місця. Ця ознака об’єднує покоління, стирає часові межі між індивідуальним життям кожної особистості і різними періодами одного й того самого життя. Ритмічна циклічність часу демонструється в романі «Непрості» на прикладі Себастяна та його Анни, яка була єдиною можливою жінкою в його житті. У романі Тараса Прохаська утверджується думка, що дім для більшості людей є ідилічним місцем, основою біографії і результатом існування. Це місце, де людина почуває себе захищено й упевнено. Стосунки людини і природи у творі показано ідеалізовано. Через гіперболізоване зображення квітникарства автор пропонує альтернативний світ, у якому переважає відповідальне, дбайливе, обережне ставлення до світу, що нас оточує. Доведено, що в романі «Непрості» Тараса Прохаська ландшафт є одночасно необхідною й достатньою умовою для повноцінного людського життя. З’ясовано, що найважливіше місце у прозі Т. Прохаська відводиться епосу родинних місць, які є основою ідилічного хронотопу. Исследование хронотопа постмодерных произведений является вопросом малоисследованным, и следовательно и актуальным. Целью исследования является анализ специфики идиллического хронотопа в романе Тараса Прохасько «Непростые». В статье сосредоточено внимание на общих чертах разных видов идиллического хронотопа, связанных с единством фольклорного времени. Акцентируется на неотделимости жизни человека от определенной части пространства, где жили предки, где будут жить потомки. Отмечено, что в романе Тараса Прохасько «Непростые» большое значение придается семейным традициям, согласно которым детям в 15-летнем возрасте показывали места, связанные с семейной историей. М. Бахтин называет такую ​​особенность единством места. Этот признак объединяет поколение, стирает временные границы между индивидуальной жизнью каждой личности и разными периодами одной и той же жизни. Ритмическая цикличность времени демонстрируется в романе «Непростые» на примере Себастяна и его Анны, которая была единственной возможной женщиной в его жизни. В романе Тараса Прохасько утверждается мнение, что дом для большинства людей является идиллическим местом, основой биографии и результатом существования. Это место, где человек чувствует себя защищенным и уверенным. Отношения человека и природы в произведении идеализированы. Через гиперболизированное изображение цветоводства автор предлагает альтернативный мир, в котором преобладает ответственное, бережное, осторожное отношение к окружающему нас миру. Доказано, что в романе «Непростые» Тараса Прохасько ландшафт является одновременно необходимым и достаточным условием для полноценной человеческой жизни. Выяснено, что важнейшее место в прозе Т. Прохасько отводится эпосу родственных мест, которые служат основой идиллического хронотопа. The article focuses on the standard features of different idyllic chronotope associated with the unity of the folklore period. Emphasis is placed on the inseparability of human life from a particular place where ancestors lived and where descendants will live. In Taras Prohasko’s novel “The UnSimple”, great importance is attached to family traditions, according to which children at the age of fifteen were shown places related to family history. M. Bakhtin calls this feature the unity of place. This feature unites generations, blurs the time boundaries between the individual life of each person and different periods of the same life. The rhythmic cycle of time is demonstrated in the novel “The UnSimple” on the example of Sebastian and his Anna, who was the only possible woman in his life. In Taras Prokhasko’s novel, the opinion is affirmed that the home for most people is an idyllic place, the basis of biography and the result of existence. It is a place where a person feels protected and confident. The relationship between man and nature in work is shown idealized. Through an exaggerated image of floriculture, the author offers an alternative world in which a responsible, caring, careful attitude to the world around us prevails It is proved that in Taras Prohasko’s novel “The UnSimple”, the landscape is both a necessary and sufficient condition for a complete human life. It was found that the most important place in T. Prokhasko’s prose is given to the epic of family places, which are the basis of the idyllic chronotope. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6877 2021-01-01T00:00:00Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6870 Title: ПАРАЛОГІЧНИЙ КОМПРОМІС «СИМУЛЯКР – РЕАЛЬНІСТЬ» У РОМАНІ Ю. АНДРУХОВИЧА «РАДІО НІЧ» Authors: Печерських, Л. О. Abstract: У статті розглянуто проблему художньої реалізації паралогії «симулякр – реальність» на матеріалі роману «Радіо Ніч» Ю. Андруховича. Здійснено аналіз наукових пошуків автора твору у напрямі відображення процесу перевизначення українцями колективної та індивідуальної ідентичності в умовах гібридної війни на Сході країни. У роботі досліджено характерні процеси трансформації сучасного роману у бік спрощення форми, вибору жанрів швидкого реагування на дійсність, обмеження тематики, пунктирності характерів тощо, зроблено спробу розкрити нагальні завдання, які ставить перед собою сучасна українська романістика. Обґрунтовано, що паралогія «симулякр – реальність» може використовуватися як інструмент для опису ірраціональної логіки сучасних явищ культури і життя. Увага до найменшої деталі, яка працює на формування жанрових ознак роману, маніфестується адекватним підходом для вивчення жанростворюючих особливостей аналізованого роману. У статті наведено аналіз поглядів дослідників категорії жанру, її рухомості, здатності до трансформації та оновлення, зміни звичних жанрових моделей і домінантних жанрових ознак, виникнення нових жанрових або внутрішньовидових утворень, формування авторських жанрових різновидів, основних напрямів жанрової трансформації художньої літератури кінця ХХ – початку ХХI ст., серед яких – тенденції до гібридізації та редукції. На основі аналізу тексту було здійснено спробу оцінити основні маркери жанру утопії у романі, що було основним дослідницьким завданням. Установлено, що в романі Ю. Андруховича трансформовано класичну постмодерністську паралогію згідно з нагальними потребами українського суспільства. Зроблено спробу розкрити основні причини авторської трансформації універсального жанру утопії, викладено погляди Ю. Андруховича на призначення письменницької праці. Автор доходить висновку, що жанровий інваріант роману вибудовано шляхом поєднання низки історій різної жанрової модальності, серед яких – детективна, пригодницька, шпигунська та параісторична. В статье рассмотрена проблема художественной реализации паралогии «симулякр – реальность» на материале романа «Радио Ночь» Ю. Андруховича. Осуществлен анализ научных изысканий автора произведения в направлении отражения процесса переопределения украинцами коллективной и индивидуальной идентичности в условиях гибридной войны на Востоке страны. В работе исследованы характерные процессы трансформации современного романа в сторону упрощения формы, выбора жанров быстрого реагирования на действительность, ограничения тематики, пунктирности характеров и т.д., предпринята попытка раскрыть насущные задачи, которые ставит перед собой современная украинская романистика. Обосновано, что паралогия «симулякра – реальность» может использоваться как инструмент для описания иррациональной логики современных явлений культуры и жизни. Внимание к малейшей детали, работающей на формирование жанровых признаков романа, манифестируется адекватным подходом для изучения жанрообразующих особенностей рассматриваемого романа. В статье представлен анализ взглядов исследователей категории жанра, ее подвижности, способности к трансформации и обновлению, изменению привычных жанровых моделей и доминантных жанровых признаков, возникновение новых жанровых или внутривидовых образований, формирование авторских жанровых разновидностей, основных направлений жанровой трансформации художественной литературы конца ХХ – начала ХХI ст., среди которых – тенденции к гибридизации и редукции. На основе анализа текста была предпринята попытка оценить основные маркеры жанра утопии в романе, что являлось основной исследовательской задачей. Установлено, что в романе Ю. Андруховича трансформирована классическая постмодернистская паралогия в соответствии с насущными потребностями украинского общества. Предпринята попытка раскрыть основные причины авторской трансформации универсального жанра утопии, изложены взгляды Ю. Андруховича на назначение писательского труда. Автор приходит к выводу, что жанровый инвариант романа выстроен путем сочетания ряда историй разной жанровой модальности, среди которых детективная, приключенческая, шпионская и параисторическая. The article considers the problem of artistic realization of the paralogy «simulacrum-reality» on the material of the novel «Radio Night» by Yu. Andrukhovych. An analysis of the author’s scientific research in the direction of reflecting the process of redefining Ukrainians’ collective and individual identity in the conditions of a hybrid war in the East of the country was committed. The characteristic processes of transformation of a modern novel towards simplification of form, choice of genres of quick reaction to reality, limitation of themes, dotted characters, etc. are investigated in the work, an attempt is made to reveal urgent tasks of modern Ukrainian novels. It is substantiated that the paralogy «simulacrum-reality» can be used as a tool to describe the irrational logic of modern phenomena of culture and life. Attention to the smallest detail, which works on the formation of genre features of the novel, is manifested as an adequate approach to the study of genre-creating features of the analyzed novel. The article analyzes the views of researchers of the genre category, its mobility, ability to transform and update, changes in the usual genre models and dominant genre features, the emergence of new genre or intraspecific formations, the formation of genre varieties, the main directions of genre transformation of fiction of late XX – early XXI centuries, including tendencies to hybridization and reduction. Based on the analysis of the text, an attempt was made to assess the main markers of the genre of utopia in the novel, which was the main research task. It is established that in the novel by Yu. Andrukhovych the classical postmodern paralogy is transformed according to the urgent needs of the Ukrainian society. The article attempts to reveal the main reasons for the author’s transformation of the universal genre of utopia, sets out Andrukhovych’s views on the purpose of writing. The author concludes that the genre invariant of the novel is built by combining a number of stories of different genre modalities, including detective, adventure, espionage, parahistorical, biographic. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6870 2021-01-01T00:00:00Z