https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/59 2022-03-15T22:40:11Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6730 Title: ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ Authors: Костіна, В. В.; Гогіна, Т. І. Abstract: Стаття присвячена одній з актуальних проблем підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери у закладі вищої освіти – формуванню здорового способу життя здобувачів вищої освіти. Зокрема, розкривається суть та особливості організації занять з фізичного виховання для майбутніх фахівців соціальної сфери у закладі вищої освіти, що сприятимуть збереженню та зміцненню здоров’я. Увага зосереджується на аналізі теоретико-методичних засад нової організації занять з фізичної культури з метою формування навичок здорового способу життя як основи для майбутньої успішної професіоналізації фахівця соціальної галузі. На основі узагальнення та систематизації результатів аналізу досліджень науковців з проблеми формування здорового способу життя здобувачів вищої освіти виокремлено наукові інноваційні ідеї, покладені в основу практики здоров’язбережувальної діяльності з майбутніми фахівцями соціальної сфери: організація занять з фізичного виховання з елементами здоров’язбережувальних практик; формування цінностей здоров’я та здоров’язбереження; організація активного культурного дозвілля здобувачів вищої освіти з використанням можливостей природного довкілля. Висвітлюються умови створення здоров’язбережувального фізкультурно розвивального середовища професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери, що відповідає сучасним запитам реформування системи освіти взагалі та вищої освіти зокрема. На основі аналізу наукової літератури та проведеного експериментального дослідження обґрунтовано авторську програму «Фізична культура з основами збереження та зміцнення здоров’я», що складається з п’яти взаємодоповнюючих блоків, та наведено необхідні методичні засоби для її реалізації. Запропоновано нові форми організації навчальних занять з використанням інтерактивних засобів дистанційного навчання. Статья посвящена одной из актуальных проблем подготовки будущих специалистов социальной сферы в высшем образовании – формированию здорового образа жизни соискателей высшего образования. В частности, раскрывается суть и особенности организации занятий по физическому воспитанию для будущих специалистов социальной сферы в высшем образовании, которые будут способствовать сохранению и укреплению здоровья. Внимание сосредотачивается на анализе теоретико-методических принципов новой организации занятий по физической культуре с целью формирования навыков здорового образа жизни как основы для будущей успешной профессионализации специалиста социальной отрасли. На основе обобщения и систематизации результатов анализа исследований ученых по проблеме формирования здорового образа жизни соискателей высшего образования выделены научные инновационные идеи, положенные в основу практики здоровьесберегающей деятельности с будущими специалистами социальной сферы: организация занятий по физическому воспитанию с элементами здоровьесберегающих практик; формирование ценностей здоровья; организация активного культурного досуга соискателей высшего образования с использованием возможностей природной среды. Освещаются условия создания здоровьесберегающей физкультурно-развивающей среды профессиональной подготовки будущих специалистов социальной сферы, отвечающей современным запросам реформирования системы образования вообще и высшего образования в частности. На основе анализа научной литературы и проведенного экспериментального исследования обоснована авторская программа «Физическая культура с основами сохранения и укрепления здоровья», состоящая из пяти взаимодополняющих блоков, и приведены необходимые методические средства для ее реализации. Предложены новые формы организации учебных занятий с использованием интерактивных средств дистанционного обучения. The article is devoted to one of the urgent problems of training future specialists in the social sphere in higher education establishments – the formation of a healthy lifestyle of higher education seekers. In particular, the essence and features of the organization of physical education classes for specialists in the social sphere in higher education establishments, which will contribute to the preservation and promotion of health, are considered. The main focus is on the analysis of the theoretical and methodological foundations of the new organization of physical education classes in order to form the skills of a healthy lifestyle as a basis for the future successful professionalization of a specialist in the social sphere. Based on the generalization and systematization of the results of the analysis of researchers’ research on the problem of forming a health-preserving lifestyle of higher education students, scientific innovative ideas are singled out, which is the basis of health care practice with future specialists in the social sphere: formation of values of health and health preservation; organization of active cultural leisure of higher education seekers using the opportunities of the natural environment. The conditions for creating a health-preserving physical culture and development environment for the professional training of future specialists in the social sphere, which meets the current demands of reforming the education system in general and higher education in particular. Based on the analysis of the scientific literature and the conducted experimental research, the author’s program “Physical culture with the basics of maintaining and strengthening health” is substantiated, consisting of five complementary blocks and the necessary methodological tools for its implementation. New forms of organization of educational classes with the use of interactive means of distance learning are offered. 2021-01-01T00:00:00Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6720 Title: Досвід формування психовалеологічної компетентності майбутніх фахівців соціальної галузі в контексті попередження й подолання професійного вигорання Authors: Кабусь, Н. Д.; Боярська-Хоменко, А. В. Abstract: У дослідженні показано, що професійне вигорання як реакція організму й психологічної сфери людини на тривалий вплив професійних стресів середньої інтенсивності, що спричиняють емоційне, розумове виснаження, фізичну втому та формальний підхід до виконання професійних функцій, є суттєвою перепоною на шляху досягнення професійного успіху. Доведено, що формування психовалеологічної компетентності фахівців соціальної галузі як спеціалістів, що працюють з різними категоріями населення у різних соціальних сферах та інституціях й у силу специфіки професійної діяльності належать до професій «групи ризику» в аспекті емоційного вигорання, є актуальним. Обґрунтовано, що психовалеологічна компетентність майбутніх фахівців соціальної галузі є інтегрованим особистісним утворенням, що базується на цінностях, мотиваційних установках, знаннях, уміннях, досвіді й особистісних якостях, котрі сприяють збереженню і зміцненню професійного здоров’я, попередженню професійних криз на підґрунті здатності до саморегуляції і самовідновлення, що уможливлює сталий професійний розвиток фахівця й ефективну реалізацію різних напрямів соціально-педагогічної діяльності в різних соціальних сферах та інституціях. Висвітлено досвід формування психовалеологічної компетентності майбутніх фахівців за спеціальністю «Соціальна робота» у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди. Досвід впровадження системи роботи з формування психовалеологічної компетентності майбутніх соціальних педагогів та працівників, що реалізовувалася у різних видах діяльності під час навчання в університеті, зокрема, у ході вивчення дисциплін «Профілактика ризиків у соціальній роботі», «Теорія і методика соціальної роботи з сім’єю», «Соціально-педагогічне консультування», «Прикладні методики», «Методики арт-терапії», в процесі виробничої практики у центрах соціальних служб та службах зайнятості, закладах загальної та спеціальної освіти, в ході науково-дослідної роботи здобувачів, у самоосвітній діяльності, підтвердив її позитивний вплив на формування мотиваційно-ціннісного, змістового й особистісно-діяльнісного компонентів досліджуваної компетентності. Майбутні фахівці усвідомлюють проблему і діють для її вирішення: розглядають здоров’я як безумовну цінність, невід’ємну умову досягнення особистісного й професійного успіху, розуміють суть, ознаки та причини виникнення професійного вигорання, володіють способами попередження професійних криз, методиками самовідновлення й самореабілітації, характеризуються прагненням до професійного саморозвитку, здійснюють конкретні дії для збереження індивідуального й професійного здоров’я, застосовують технології стрес- і тайм- менеджменту у життєдіяльності. В исследовании показано, что профессиональное выгорание как реакция организма и психологической сферы человека на длительное влияние профессиональных стрессов средней интенсивности, вызывающих эмоциональное, умственное истощение, физическую усталость и формальный подход к выполнению профессиональных функций, является существенным препятствием на пути достижения профессионального успеха. Доказано, что формирование психовалеологической компетентности специалистов социальной отрасли как специалистов, работающих с разными категориями населения в разных социальных сферах и институтах и в силу специфики профессиональной деятельности относятся к профессиям «группы риска» в аспекте эмоционального выгорания, является актуальным. Обосновано, что психовалеологическая компетентность будущих специалистов социальной сферы является интегрированным личностным образованием, что базируется на ценностях, мотивационных установках, знаниях, умениях, опыте и личностных качествах, способствующих сохранению и укреплению профессионального здоровья, предупреждению профессиональных кризисов на основе способности к саморегуляции и самовосстановлению, что позволяет обеспкчить устойчивое профессиональное развитие специалиста и эффективную реализацию различных направлений социально-педагогической деятельности в различных социальных сферах и институциях. Освещен опыт формирования психовалеологической компетентности будущих специалистов по специальности "Социальная работа" в Харьковском национальном педагогическом университете имени Г. С. Сковороды. Опыт внедрения системы работы по формированию психовалеологической компетентности будущих социальных педагогов и работников реализовывался в разных видах деятельности во время обучения в университете, в частности, в ходе изучение дисциплин «Профилактика рисков в социальной работе», «Теория и методика социальной работы с семьей», «Социально-педагогическое консультирование», «Прикладные методики», «Методики арт-терапии», в процессе производственной практики в центрах социальных служб и службах занятости, заведениях общего и специального образования, в ходе научно-исследовательской работы соискателей, самообразовательной деятельности, подтвердил ее положительное влияние на формирование мотивационно-ценностного, содержательного и личностно-деятельностного компонентов изучаемой компетентности. Будущие специалисты осознают проблему и действуют для ее решения: рассматривают здоровье как безусловную ценность, неотъемлемое условие достижения личностного и профессионального успеха, понимают сущность, признаки и причины возникновения профессионального выгорания, обладают способами предупреждения профессиональных кризисов, методиками самовосстановления и самореабилитации, характеризуются стремлением к профессиональному саморазвитию, осуществляют конкретные действия по сохранению индивидуального и профессионального здоровья, применяют технологии стресс- и тайм- менеджмента в жизнедеятельности. Introduction. The study shows that burnout as a reaction of the human body and psychological sphere to the long-term impact of occupational stress, causing emotional, mental exhaustion, physical fatigue and a formal approach to professional functions, is a significant obstacle to professional success. It is proved that the formation of psycho-valeological competence of social workers (as specialists working with different categories of the population in different social spheres and institutions) who belong to professions "at risk" in the context of emotional burnout, is relevant. The purpose of the article is to highlight the experience of formation of psychovaleological competence of future specialists in the specialty "Social Work" at H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Results. It is substantiated that psychovaleological competence of future specialists in the social field is an integrated personal entity based on values, motives, knowledge, skills, experience and personal qualities that contribute to maintaining and strengthening professional health, prevention of occupational crises based on the ability to self-regulation and self-recovery. This allows for sustainable professional development of the specialist, as well as the effective implementation of various areas of socio-pedagogical activities in various social spheres and institutions. Conclusion. The system of work on the formation of psychovaleological competence of future social teachers and workers was implemented in various activities during university studies, in particular, during the study of academic disciplines “Risk prevention in social work”, “Theory and methods of social work with the family”, “Socio- pedagogical counseling”, “Applied methods”, “Methods of art therapy”, in the process of practice in the centers of social services, institutions of general and special education, in the course of students research work, in self- educational activities. The experience of implementation of this system confirmed its positive impact on the formation of motivational-value, content and personal-activity components of the researched competence. Future specialists are aware of the problem and act to solve it. They consider health as an integral condition for personal and professional success, understand the essence, signs and causes of burnout as well as ways to prevent occupational crises, have techniques for self-recovery and self-rehabilitation. Future specialists are characterized by desire for professional self-development, take concrete actions to preserve individual and professional health, apply stress and time management technologies in life. 2021-01-01T00:00:00Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6683 Title: Обґрунтування змісту освітнього компонента «професійні ризики в соціальній роботі» в системі професійної підготовки фахівців соціальної галузі Authors: Кабусь, Н. Д.; Погребняк, Т. Abstract: У статті доведено, що здатність фахівця соціальної галузі до профілактики ризиків у професійній діяльності з метою збереження працездатності, індивідуального й професійного здоров’я є невід’ємним компонентом його професійної компетентності, здатності до сталого професійного розвитку. Відповідно до мети статті обґрунтовано зміст освітнього компонента «Професійні ризики в соціальній роботі» в системі професійної підготовки фахівців соціальної галузі, що передбачає ознайомлення з теоретичними засадами й практичними аспектами профілактики ризиків у соціально-педагогічній діяльності й сприяє формуванню ризикологічної компетентності майбутніх фахівців соціальної галузі, умінь і навичок попередження професійних ризиків, збереження здоров’я, працездатності та мотивації праці. В межах теоретичного модулю доцільним є вивчення тем: «Професійні ризики в соціально-педагогічній роботі як науково-практична проблема», «Види умов праці та їх вплив на здоров’я людини», «Професійні ризики соціального педагога та працівника», «Вплив ризиків на професійне здоров’я фахівця соціальної галузі», «Професійний розвиток фахівця соціальної сфери. Відхилення у професійному розвитку», «Професійна зрілість. Рух у професії»,«Управління ризиками. Основи ризик-менеджменту». Практичний модуль передбачає ознайомлення з темами: «Методика попередження ризиків діяльності фахівця соціальної сфери під час роботи з окремими категоріями клієнтів», «Проблема профілактики руйнівних комунікацій», «Профілактика деструкції професійного самоствердження та демотивації продуктивності праці», «Стрес у професійній діяльності фахівця соціальної сфери», «Синдром професійного вигорання як чинник ризику соціально-педагогічної професії», «Профілактика та психологічна корекція професійного вигорання фахівця соціальної галузі», «Форми та методи роботи з профілактики та корекції професійного вигорання фахівця соціальної сфери», «Психогігієна праці соціального педагога та працівника», «Самоменеджмент та техніки саморегуляції у діяльності фахівця соціальної галузі». Досвід впровадження курсу в освітній процес підтвердив підвищення рівня ризикологічної компетенції майбутніх фахівців соціальної галузі як невід’ємної складової їхньої професійної компетентності. В статье доказано, что способность специалиста социальной отрасли к профилактике рисков в профессиональной деятельности с целью сохранения трудоспособности, индивидуального и профессионального здоровья является неотъемлемым компонентом его профессиональной компетентности, устойчивого профессионального развития. Согласно цели статьи обосновано содержание образовательного компонента «Профессиональные риски в социальной работе» в системе профессиональной подготовки специалистов социальной отрасли, что предусматривает ознакомление с теоретическими основами и практическими аспектами профилактики рисков в социально-педагогической деятельности и способствует формированию рискологической компетентности будущих специалистов социальной отрясли, навыков предупреждения профессиональных рисков, сохранения здоровья, трудоспособности и мотивации труда. В рамках теоретического модуля целесообразно изучение тем: "Профессиональные риски в социально-педагогической работе как научно-практическая проблема", "Виды условий труда и их влияние на здоровье человека", "Профессиональные риски социального педагога и работника", "Влияние рисков на профессиональное здоровье специалиста социальной отрасли" , «Профессиональное развитие специалиста социальной сферы. Отклонения в профессиональном развитии», «Профессиональная зрелость. Движение в профессии», «Управление рисками. Основы риск-менеджмента». Практический модуль предусматривает ознакомление с темами: «Методика предупреждения рисков деятельности специалиста социальной сферы при работе с отдельными категориями клиентов», «Проблема профилактики разрушительных коммуникаций», «Профилактика деструкции профессионального самоутверждения и демотивации производительности труда», «Стресс в профессиональной деятельности специалиста социальной сферы», «Синдром профессионального выгорания как фактор риска социально-педагогической профессии», «Профилактика и психологическая коррекция профессионального выгорания специалиста социальной отрасли», «Формы и методы работы по профилактике и коррекции профессионального выгорания специалиста социальной сферы», «Психогигиена труда социального педагога и работника», «Самоменеджмент и техника саморегуляции в деятельности специалиста социальной отрасли». Опыт внедрения курса в образовательный процесс подтвердил повышение уровня рискологической компетенции будущих специалистов социальной отрасли как неотъемлемой составляющей их профессиональной компетентности. The article proves that the ability of a social worker to prevent risks in professional activities in order to maintain ability to work, individual and occupational health is an integral component of his professional competence, ability to sustainable professional development. According to the purpose of the research, the content of the educational component "Professional risks in social work" in the system of professional training of social workers has been substantiated. The course provides acquaintance with theoretical principles and practical aspects of risk prevention in socio-pedagogical activities and promotes formation of risk competence of future social workers, development of skills and abilities to prevent occupational risks, maintain health, efficiency and motivation. Within the theoretical module it is advisable to study the topics: "Professional risks in socio-pedagogical work as a scientific and practical problem", "Types of working conditions and their impact on human health", "Professional risks of social teachers and workers", "Impact of risks on the professional health of a social worker", "Professional development of the specialist in the social field. Deviations in professional development", "Professional maturity. Movement in the profession", "Risk management. Fundamentals of risk management". The practical module provides acquaintance with the following topics: "Methods of preventing the risks of a social worker when working with certain categories of clients", "The problem of prevention of destructive communications", "Prevention of destruction of professional self-affirmation and demotivation of labor productivity", "Stress in professional activity of a social worker", "Professional burnout syndrome as risk factor of socio-pedagogical profession", "Prevention and psychological correction of professional burnout of a social worker", "Forms and methods of work on prevention and correction of professional burnout of a social worker", "Psychohygiene of social pedagogue and worker", "Self-management and self-regulation techniques in the activities of a specialist in the social field". The experience of course introducing into the educational process confirmed increase in the level of risk competence of future specialists in the social field as an integral part of their professional competence. 2021-01-01T00:00:00Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6593 Title: Методичні рекомендації з виконання кваліфікаційної роботи Authors: Васильєва, М. П.; Романова, І. А.; Шеплякова, І. О. Abstract: Методичні рекомендації визначають процедуру написання й захисту кваліфікаційної роботи відповідно до вимог професійної підготовки майбутнього фахівця соціальній галузі за другим (магістерським) рівнем вищої освіти в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди. Методические рекомендации определяют процедуру написания и защиты квалификационной работы в соответствии с требованиями профессиональной подготовки будущего специалиста социальной отрасли по второму (магистерскому) уровню высшего образования в Харьковском национальном педагогическом университете имени Г. С. Сковороды. Methodical recommendations define the procedure for writing and defense of the qualification work in accordance with the requirements of professional training of a future specialist of the social sector on the second (master's) level of higher education in the Kharkiv National Pedagogical University named after G. S. Skovoroda. 2021-01-01T00:00:00Z