https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/58 2022-03-17T02:10:37Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6885 Title: Investigating the concept of “lightness” as reflected In the russian-speaking ukrainians’ linguistic consciousness Authors: Gordienko-Mytrofanova, I.; Kobzieva, Yu.; Borokh, K. Abstract: The purpose of this study is to define and describe the semantic components of the verbalised concept “lightness” as a component of ludic competence in the linguistic consciousness of the Russian-speaking people from Eastern Ukraine. The main method of the research was a psycholinguistic experiment. The sample comprised 426 young people (aged 18–35), males and females being equally represented. Cluster analysis showed that the core of the concept “lightness” is represented by three semantic groups: “the quality being light and insignificant in weight and size…”, “the feeling of happiness and joyful ease”, “the feeling of freedom …, cheerfulness, excitement”. The last two clusters reveal the ambivalent nature of the concept “lightness”. The concept “lightness” is characterized by a large variety of peripheral clusters. The ones that are especially noteworthy are “insight” and “duality”. The former reflects the cognitive component of lightness, which accounts for 3 per cent. The latter reflects the concept’s ambivalent nature. Basically, the semantic content of the core of the word “lightness” does not depend on gender. The comparative analysis of the concept “lightness” in the linguistic consciousness of Ukrainian citizens and people living in Russia reveals its nationally-specific perception in the linguistic consciousness of Ukrainian people, which was reflected in the most frequent reaction “freedom”. Taken together, both samples share a number of common features: wide semantic scope; strong synonymic and weak antonymic connections between stimulus and reactions; positive emotional response to the stimulus. Finally, the results of the free word association test with the stimulus word “lightness” were successfully used to define more precisely and expand our understanding of “lightness” as a component of ludic competence taking into account both core and peripheral clusters. В статті виявлено та описано семантичні компоненти вербалізованого концепту «легкість», як компонента ігрової компетентності, в мовній свідомості російськомовних жителів Східної України. Основним методом дослідження був психолінгвістичний експеримент. Вибірку склало 426 респондентів молодого віку (18–35) у рівному співвідношенні чоловіків і жінок. Результати кластерного аналізу показали, що ядро концепту «легкість» представлено трьома семантичними групами: «властивість чогось легкого, незначного за вагою й розміром...», «почуття щастя й радісного спокою», «почуття свободи..., бадьорості, підйому». Два останніх кластери відображають амбівалентний характер концепту «легкість». Концепт «легкість» характеризується великою різноманітністю периферійних кластерів. Серед них заслуговують на увагу два кластери – «інсайт» і «дуальність». У першому відображена когнітивна складова легкості, яка склала 3%. У другому – амбівалентний характер концепту. Семантичне наповнення ядра слова «легкість» загалом не залежить від статевої належності. Порівняльний аналіз концепту «легкість» у мовній свідомості жителів України й жителів Росії дає змогу твердити про його національно-типологічне сприйняття в мовній свідомості жителів України, що знайшло своє втілення в найбільш високочастотній реакції «свобода». Загалом обидві вибірки характеризуються: широким семантичним спектром; сильними синонімічними та слабкими антонімічними зв'язками стимулу й реакцій; позитивними емоціями на стимул. Нарешті, результати вільного асоціативного експерименту зі стимулом «легкість» було успішно використано з метою смислового уточнення й розширення поняття «легкість» як компонента ігрової компетентності. В статье выявлено и описано семантические компоненты вербализованного концепта «легкость» как компонента игровой компетентности в языковом сознании русскоязычных жителей Восточной Украины. Основным методом исследования являлся психолингвистический эксперимент. Выборку составило 426 респондентов молодого возраста (18–35) в равном соотношении мужчин и женщин. Результаты кластерного анализа показали, что ядро ​​концепта «легкость» представлено тремя семантическими группами: «свойство чего-то легкого, незначительного по весу и размеру…», «чувство счастья и радостного покоя», «чувство свободы…, бодрости, подъема» . Два последних кластера отражают амбивалентный характер концепта «легкость». Концепт "легкость" характеризуется большим разнообразием периферийных кластеров. Среди них заслуживают внимания два кластера – «инсайт» и «дуальность». В первом запечатлена когнитивная составляющая легкости, которая составила 3%. Во втором – амбивалентный характер концепта. Семантическое наполнение ядра слова «легкость» в целом не зависит от половой принадлежности. Сравнительный анализ концепта «легкость» в языковом сознании жителей Украины и жителей России позволяет утверждать его национально-типологическое восприятие в языковом сознании жителей Украины, что нашло свое воплощение в наиболее высокочастотной реакции «свобода». В общем обе выборки характеризуются: широким семантическим спектром; сильными синонимическими и слабыми антонимическими связями стимула и реакций; положительными эмоциями в стимул. Наконец, результаты свободного ассоциативного опыта со стимулом «легкость» были удачно использованы в целях смыслового уточнения и расширения понятия «легкость» как компонента игровой компетентности. 2020-01-01T00:00:00Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6880 Title: Психолінгвістична структура вербалізованого концепту "Флірт" Authors: Gordiienko-Mytrofanova, І.; Kobzieva, Yu.; Sauta, S. Abstract: В дослідженні виявлено та описано структуру вербалізованого концепту «флірт». Основним методом дослідження був психолінгвістичний експеримент. Вибірка складалася з 400 молодих людей (віком від 18 до 35 років), причому чоловіки та жінки були представлені рівною мірою. Поняття «флірт» представлене одинадцятьма кластерами, чотири з яких є ключовими: «вербальні та невербальні способи спілкування», «форми та способи взаємодії», «емоції, почуття, стани» та «гендер». Описано два психолінгвістичні значення поняття «флірт»: «Стадія залицяння без інтимних відносин», «Статеві відносини». Змістовий зміст поняття "флірт" не залежить від гендерної ідентифікації. У цілому нині ставлення респондентів до «легкості» стимулу досить позитивне. В исследовании выявлено и описано структуру вербализованного концепта "флирт". Основным методом исследования стал психолингвистический эксперимент. Выборка составила 400 молодых людей (в возрасте 18–35 лет), мужчины и женщины были представлены в равной степени. На сайте концепт "флирт" представлен одиннадцатью кластерами, четыре из которых являются основными: "вербальные и невербальные способы общения", "формы и способы взаимодействия", "эмоции, чувства, состояния" и "гендер". Были описаны два психолингвистических значения концепта "флирт": "Этап ухаживания без интимных отношений", "Сексуальные отношения". Семантическое содержание концепта "флирт" не зависит от гендерной идентификации. Общее отношение респондентов к стимулу "легкость" достаточно позитивное. The aim of this study was to reveal and to describe the structure of the verbalized concept of «flirting». The main method of the research was a psycholinguistic experiment. The sample comprised 400 young people (aged 18–35), males and females being equally represented. The concept of «flirting» is represented by eleven clusters, four of them are core: «verbal and nonverbal ways of communication», «forms and ways of interaction», «emotions, feelings, states», and «gender». Two psycholinguistic meanings of «flirting» concept were described: «The stage of courtship with no intimate relation», «Sexual relationship». The semantic content of the concept of «flirting» does not depend on gender identification. The general attitude of the respondents to the stimulus «lightness» is quite positive. 2020-10-22T00:00:00Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6874 Title: Developing the Instructions for the Controlled Association Experiment by Means of Semantic Features for the Stimulus “Flirting Person” Authors: Gordienko-Mytrofanova, I.; Hohol, D.; Nesterenko, М. Abstract: This article continues a series of studies devoted to ludic competence / playfulness and one of its components is flirting. The aim of the study: in the context of parametric concept of meaning, to identify on the basis of applied psycholinguistic research the semantic components of the stimulus “flirting person”, which are actualized in the speech acts of Russian-speaking inhabitants of Ukraine. Ця стаття продовжує серію досліджень, присвячених лудичній компетенції / грайливості та одному з її компонентів – флірту. Мета дослідження: у контексті параметричної концепції значення виявити на основі прикладного психолінгвістичного дослідження семантичні компоненти стимулу "фліртуюча людина", які актуалізуються у мовних актах російськомовних жителів України. Данная статья продолжает серию исследований, посвященных лудической компетенции / игривости и одному из ее компонентов – флирту. Цель исследования: в контексте параметрической концепции значения выявить на основе прикладного психолингвистического исследования семантические компоненты стимула "флиртующий человек", которые актуализируются в речевых актах русскоязычных жителей Украины. 2021-01-01T00:00:00Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6872 Title: Psycholinguistic meanings of the verbalized concept “holy fool” (based on the results of the psycholinguistic experiment) Authors: Gordiienko-Mytrofanova, I.; Silina, А.; Кobzieva, Yu. Abstract: Аim of the study. The article presents the results of the research into the verbalized concept “holy fool” in the linguistic world-image of the Russian- speaking population of Ukraine. Materials and methods . The main method of the conducted research was the psycholinguistic experiment. Тhesamplecomprised204 respondents aged 18- 35, males and females being equally represented. Results. The conducted research resulted in the description of the psycholinguistic meanings of “holy fool”. The experiment showed that the concept “holy fool” in the everyday linguistic consciousness is primarily associated with mental or physical deficiency, which was reflected in three core (more than 15%) psycholinguistic meanings : “strange fellow or old man”, “ugly fellow or old man”,“mentally sick fellow or old man”. Foolishness as “simulated madness” (“for Christ’s sake”) is replaced by natural foolishness in everyday linguistic consciousness. Modern people no longer tend to consider a holy fool to be “a peculiar zealot of piety”. However, this meaning still remains more or less understandable, which is supported by the psycholinguistic meaning “blessed fellow or old man” (14,2%). The word “holy fool” itself is perceived as obsolete by some modern native speakers. The results of our research confirm the conclusions made by Russian and Ukrainian scholars who analyzed and described the concept “holy fool” in everyday linguistic consciousness, i.e. its ambivalent nature; the peripheral location of theological associates, most of which reflect a certain type of holiness (“blessed”); singular emotive associates. On the whole, the core semantics of “holy fool” does not depend on gender. Regardless of gender, respondents evaluate the stimulus both negatively and positively. 41% of respondents display repulsion to this stimulus “holy fool”. Male respondents tend to use rude and obscene lexemes. As far as the prospect of further research is concerned, there is a need to describe the behavioral pattern of the ludic competence “holy fool” taking into consideration both core and peripheral psycholinguistic meanings of holy fool and actualizing the personified associates that help to build the model of behavior typical of a holy fool. Стаття присвячена дослідженню вербалізованого концепту «юродивий» в мовній картині світу російськомовного населення жителів України. Основним методом виступив психолінгвістичний експеримент. Вибірку склали 204 особи молодого віку (18–35 років) в рівному співвідношенні чоловічої і жіночої статі. Підсумком проведеного дослідження став опис психолінгвістичних значень «юродивий». Результати експерименту показали, що концепт «юродивий» в повсякденній мовній свідомості, перш за все, пов'язаний з душевною або тілесною злиденністю, що знайшло своє відображення в трьох ядерних (більше 15%) психолінгвістичних значеннях: «дивний хлопець або старий», «потворний хлопець або старий»,«психічно хворий хлопець або старий». Юродство як «уявне божевілля» («Христа ради») в повсякденній мовній свідомості змінюється природним. Розуміння юродивого як «особливого ревнителя благочестя» сучасною людиною поступово втрачається, але так чи інакше все ще залишається зрозумілим, що знаходить своє підтвердження в психолінгвістичний значенні «блаженний хлопець або старий» (14,2%). Деякими сучасними носіями мови саме слово «юродивий» сприймається як застаріле. Отримані нами результати знаходять своє підтвердження в роботах як російських, так і вітчизняних вчених, присвячених аналізу і опису сенсу культурного концепту «юродивий» в повсякденній свідомості, який характеризується: амбівалентністю; периферією теологічних асоціатів, велика частина яких відображає тип святості («блаженний»); одиничними емотивними асоціатами. Семантичне наповнення ядра «юродивого» в цілому не залежить від статевої ідентифікації. Для респондентів обох статей характерні позитивні, нейтральні та негативні оцінки стимулу. У 41% респондентів «юродивий» викликає відторгнення. Однак для чоловіків типові грубіші і ненормативні лексеми. Статья посвящена исследованию вербализованного концепта «юродивый» в языковой картине мира русскоязычного населения жителей Украины. Основным методом выступил психолингвистический эксперимент. Выборку составили 204 человека молодого возраста (18–35 лет) в равном соотношении мужского и женского пола. Итогом проведенного исследования стало описание психолингвистических значений «юродивый». Результаты эксперимента показали, что концепт «юродивый» в обыденном языковом сознании, прежде всего, связан с душевным или телесным убожеством, что нашло свое отражение в трех ядерных (более 15%) психолингвистических значениях : «странный парень или старый», «безобразный парень или старый», «психически больной парень или старый». Юродство как «мнимое безумие» («Христа ради») в обыденном языковом сознании сменяется естественным. Понимание юродивого как «особого ревнителя благочестия» современным человеком постепенно утрачивается, но так или иначе все еще остается понятным, что находит свое подтверждение в психолингвистическом значении «блаженный парень или старый» (14,2%). Некоторыми современными носителями языка само слово «юродивый» воспринимается как устаревшее. Полученные нами результаты находят свое подтверждение в работах как российских, так и отечественных ученых, посвященных анализу и описанию смысла культурного концепта «юродивый» в повседневном сознании, характеризующемся: амбивалентностью; периферией теологических ассоциатов, большая часть которых отражает тип святости («блаженный»); единичными эмотивными ассоциатами. наполнение ядра «юродивого» в целом не зависит от половой идентификации. Для респондентов обоих полов характерны положительные, нейтральные и негативные оценки стимула. У 41% респондентов «юродивый» вызывает отторжение. Однако для мужчин типичны более грубые и ненормативные лексемы. 2018-01-01T00:00:00Z