https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/1384 2022-03-17T05:11:43Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6986 Title: Психологічні фактори професійного благополуччя дефектологів Authors: Жукова, Л. В. Abstract: У роботі представлений аналіз теоретико-методологічні концепцій та підходів до вивчення феномену психологічного благополуччя у професійній сфері, його факторів, визначено та описано їх особливості у фахівців психолого-педагогічного профілю, що працюють із дітьми з порушеннями розвитку, визначена його варіативність та психологічні чинники з урахуванням специфіки діяльності. Визначено наукову новизну та теоретичну значущість наукової праці. В работе представлен анализ теоретико-методологических концепций и подходов к изучению феномена психологического благополучия в профессиональной сфере, его факторов, определены и описаны их особенности у специалистов психолого-педагогического профиля, работающих с детьми с нарушениями развития, определена его вариативность и факторы с учетом специфики деятельности. Определены научная новизна и теоретическая значимость научного труда. The paper presents an analysis of theoretical and methodological concepts and approaches to the study of the phenomenon of psychological well-being in the professional sphere, its factors, identifies and describes their features in professionals of psychological and pedagogical profile working with children with developmental disabilities, defines its variability and factors with regard to the specifics of activity. The scientific novelty and theoretical significance of scientific work are defined. 2022-01-01T00:00:00Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6921 Title: Організація навчання хореографії дітей молодшого шкільного віку у позашкільних закладах України (друга половина ХХ століття) Authors: Зозуля, К. В. Abstract: У дисертації здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз проблеми організації навчання дітей молодшого шкільного віку в позашкільних закладах України в другій половині ХХ століття; розкрито історіографію проблеми, яка вивчається; науково обґрунтовано етапи розвитку проблеми організації навчання хореографії дітей молодшого шкільного віку в позашкільних закладах України досліджуваного періоду; узагальнено досвід організації навчання хореографії дітей молодшого шкільного віку в Україні в другій половині ХХ століття. У роботі наведено низку заходів щодо організації навчання хореографії молодших школярів у позашкільних закладах, які потребують свого подальшого використання в сучасній позашкільній освіті. В диссертации осуществлен целостный историко-педагогический анализ проблемы организации обучение детей младшего школьного возраста во внешкольных заведениях Украины во второй половине ХХ века; раскрыта историография изучаемой проблемы; научно обоснованы этапы развития проблемы организации обучения хореографии детей младшего школьного возраста во внешкольных заведениях Украины исследуемого периода; обобщен опыт организации обучения хореографии детей младшего школьного возраста во второй половине ХХ века. В работе приведен ряд мер по организации обучения хореографии младших школьников во внешкольных заведениях, которые требуют своего дальнейшего использования в современном внешкольном образовании. The thesis carried out a holistic historical and pedagogical analysis of the problem of organization teaching children of primary school age in out-of-school institutions of Ukraine in the second half of the twentieth century; disclosed the historiography of the problem under study; scientifically substantiated the stages of development of the problem of organization of teaching choreography to children primary school age in out-of-school institutions of Ukraine of the study period; the experience of organizing choreography training for children of primary school age in the second half of the 20th century is summarized. The paper presents a number of measures to organization of choreography training for junior schoolchildren in extracurricular institutions that require their further use in modern out-of-school education. 2020-01-01T00:00:00Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6602 Title: Антропоніми турецької мови: лінгквокультурологічний та прагматичний аспекти Authors: Скразловська, І. А. Abstract: Дисертаційна робота присвячена дослідженню сучасних турецьких антропонімів з позицій актуальних напрямів сучасної лінгвістики – лінгвокультурології та лінгвопрагматики. Об’єктом дослідження є турецькі особові імена та варіанти їхніх парадигм (демінутивні та гіпокористичні форми), також порушуються питання особливостей функціонування антропонімічних моделей турецької мови та прізвиськ. Предметом вивчення стали лінгвокультурні та прагматичні компоненти лексичного значення турецьких антропонімів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в системному підході, застосованому до опису антропонімічної системи турецької мови в діахронічному й синхронічному розрізі. Створення класифікацій, які спираються на семантичні й функціональні особливості турецьких особових імен, послугувало виявленню значущих для турецької культури понять і реконструюванню фрагментів турецького національного світогляду. Вперше було розкрито прагматичний потенціал турецьких особових імен та прізвиськ, описано особливості номінативних та комунікативних стратегій їх використання з двох взаємопов’язаних позицій – особи, яка іменує/називає, і особи, яку іменують/називають, – досліджено специфіку дериваційних процесів в антропонімічній системі. Наукова новизна роботи зумовлена також використанням різножанрових емпіричних матеріалів – словників імен, телевізійних серіалів, художніх та публіцистичних текстів, – що дозволило дослідити особливості функціонування турецьких антропонімів у різних комунікативних контекстах і забезпечило високий ступінь достовірності отриманих результатів. Диссертационная работа посвящена исследованию современных турецких антропонимов с позиций актуальных направлений современной лингвистики – лингвокультурологии и лингвопрагматики. Объектом исследования являются турецкие личные имена и варианты их парадигм (деминутивные и гипокористические формы), также поднимаются вопросы особенностей функционирования антропонимических моделей турецкого языка и прозвищ. Предметом исследования стали лингвокультурные и прагматические составляющие лексического значения турецких антропонимов. Научная новизна диссертационного исследования заключается в системном подходе, примененном к описанию антропонимической системы турецкого языка в диахроническом и синхроническом разрезе. Создание классификаций, опирающихся на семантические и функциональные особенности турецких личных имен, послужило выявлению значимых для турецкой культуры понятий и реконструкции фрагментов турецкого национального мировоззрения. Впервые был раскрыт прагматический потенциал турецких личных имен и прозвищ, описаны особенности номинативных и коммуникативных стратегий их использования с двух взаимосвязанных позиций – лица, которое именует/называет, и лица, которое именуют/называют, – исследована специфика деривационных процессов в антропонимической системе. Научная новизна работы обусловлена ​​также использованием разножанровых эмпирических материалов – словарей имен, телевизионных сериалов, художественных и публицистических текстов – что позволило исследовать особенности функционирования турецких антропонимов в разных коммуникативных контекстах и ​​обеспечило высокую степень достоверности полученных результатов. The thesis focuses on the research of the modern Turkish anthroponyms from the standpoint of the current trend of modern linguistics – linguocultural and linguopragmatic studies. The object of the study is Turkish personal names and variants of their paradigms (diminutive and hypocoristic forms), as well as the peculiarities of the functioning of the Turkish anthroponymic models and nicknames. The subject of the study are linguocultural and pragmatic components of the lexical meaning of the Turkish anthroponyms. The scientific novelty of the dissertation research lies in the systematic approach applied to the analysis of the anthroponymic system of the Turkish language in terms of diachrony and synchrony. The classification of the Turkish personal names based on their semantic and functional features has served to highlight the concepts relevant to the Turkish culture and to reconstruct some fragments of the Turkish national worldview. For the first time the pragmatic potential of the Turkish personal names and nicknames has been revealed, the peculiarities of nominative and communicative strategies of their use from two interrelated positions (person who names/calls and person who is named/called) have been described, the specifics of derivational processes in the anthroponymic system have been investigated. The scientific novelty of the work is also due to the use of various genres of empirical materials such as dictionaries of names, television series, art and journalistic texts, that allowed to explore the peculiarities of the Turkish anthroponyms in different communicative contexts and provided a high degree of reliability. 2020-01-01T00:00:00Z https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6583 Title: Формування життєвотворчого потенціалу в майбутніх учителів початкових класів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін Authors: Радченя, І. В. Abstract: У дослідженні проаналізовано й уточнено, що поняття «потенціал» є джерелом, змогою, засобами, які можуть бути використані для досягнення певної мети; сукупність усіх наявних засобів, продуктивних сил окремої особистості, суспільства, держави, що можуть бути використані в певній галузі. У дисeртaцiї з’ясовано, що «життєвотворчий учитель» – це автентична особистість впевнена у власних силах, яка прагне до самореалізації, має свою індивідуальність та гнучкість, критичність і високий ступінь рефлексії, володіє і креативно використовує свої професійно-педагогічні знання, розумові та життєвотворчі уміння і навички. Життєвотворчий потенціал майбутнього вчителя початкових класів є інтегральним утворенням, що віддзеркалює міру можливостей актуалізації внутрішніх ресурсів особистості в продуктивній професійній діяльності, і характеризується єдністю компонентів креативної й ціннісно-смислової сфери. А саме вчитель початкових класів формує мовленнєвий потенціал дитини, її читацькі інтереси, світоглядні позиції, вибудовує траєкторію самоосвітніх навичок. Майбутні вчителі здобувають відповідні компетентності в процесі вивчення цілого комплексу гуманітарних дисциплін – історії, філософії, лінгвістики тощо. В исследовании проанализировано и уточнено, что понятие «потенциал» является источником, возможностью, средствами, которые могут быть использованы для достижения определенной цели; совокупность всех имеющихся средств, производительных сил отдельной личности, общества, государства, которые могут использоваться в определенной отрасли. В диссертации выяснено, что «жизненнотворческий учитель» – это аутентичная личность, уверенная в собственных силах, которая стремится к самореализации, имеет свою индивидуальность и гибкость, критичность и высокую степень рефлексии, обладает и креативно использует свои профессионально-педагогические знания, умственные и жизненные умения и навыки. Жизненнотворческий потенциал будущего учителя начальных классов является интегральным образованием, отражающим степень возможностей актуализации внутренних ресурсов личности в продуктивной профессиональной деятельности, и характеризуется единством компонентов креативной и ценностно-смысловой сферы. А именно учитель начальных классов формирует речевой потенциал ребенка, его читательские интересы, мировоззренческие позиции, выстраивает траекторию самообразовательных навыков. Будущие учителя приобретают соответствующие компетентности в процессе изучения целого комплекса гуманитарных дисциплин – истории, философии, лингвистики и т.д. The study analyzes and clarifies the concept of "potential" as a source, ability, means that can be used to achieve a certain goal; a set of all the available means, productive powers of a person, society, state that can be used in a certain domain. It has been found out that a "life-creating teacher" is an authentic person who is confident in their own abilities, who is striving for self-realization, has their own individuality and flexibility, criticality and a high degree of reflection, they own and creatively use their professional and pedagogical attainments, mental and life-creating skills and abilities. The life-creating potential of a future primary school teacher is an integral formation that reflects the degree of possibilities of updating the internal resources of an individual in their productive professional activities, and is characterized by the unity of components of the creative sphere and the sphere of personality values and senses. It is the primary school teacher who forms the child's speech potential, reading interests, worldview positions, and builds the trajectory of self-educational skills. The future teachers acquire appropriate competencies in the process of studying a whole range of the Humanities – academic disciplines of history, philosophy, linguistics, etc. 2020-01-01T00:00:00Z