https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/60 2022-03-20T05:04:08Z 2022-03-20T05:04:08Z Чу, Йівей https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6785 2022-01-19T08:19:12Z 2021-04-15T00:00:00Z

Title: Сталі вирази з семантикою "відсутність світла" в російській та китайській мовах (до постановки проблеми) Authors: Чу, Йівей Abstract: В статье рассмотрены фразеологические единицы, которые активно употребляются в русском и китайском языках, имеют различную семантику, этимологию, особенности функционирования, а также этнокультурную и лингвокультурную специфику. Русский и китайский языки относятся к разным языковым семьям, различным типам морфологической классификации языков, имеют совершенно неодинаковый ареал распространения. У статті розглянуто фразеологічні одиниці, які активно використовуються в російській та китайській мовах, мають різну семантику, етимологію, особливості функціонування, а також етнокультурну та лінгвокультурну специфіку. Російська та китайська мови відносяться до різних мовних сімей, різним типам морфологічної класифікації мов, мають зовсім неоднаковий ареал поширення. The article deals with the phraseological units, which are actively used in the Russian and Chinese languages, have different semantics, etymology, features of functioning, as well as ethno-cultural and linguocultural specificity. The Russian and Chinese languages belong to different language families and have different Russian and Chinese languages belong to different language families, different types of morphological classification of languages, and have absolutely different ranges.

2021-04-15T00:00:00Z Севрук, К. А. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6768 2022-01-18T11:52:30Z 2021-04-15T00:00:00Z

Title: Жіночі персонажі російської народної казки та їхні міфологічні витоки Authors: Севрук, К. А. Abstract: В роботі охарактеризовано особливості жіночих образів російської народної казки з точки зору відображення в них слідів міфологічних уявлень східних слов’ян. Актуальність теми визначається значимістю фольклору в історії розвитку культури людства, а також недостатньою вивченістю міфологічних витоків і збережених слідів міфологічної свідомості в російській народній казці в цілому та її жіночих персонажах. В работе охарактеризованы особенности женских образов русской народной сказки с точки зрения отражения в них следов мифологических представлений восточных славян. Актуальность темы определяется значимостью фольклора в истории развития культуры человечества, а также недостаточной изученностью мифологических истоков и сохранившихся следов мифологического сознания в русской народной сказке в целом и его женских персонажах. The paper characterizes the features of women's images in Russian folk tales in terms of their reflection of the traces of mythological representations of the East Slavs. The relevance of the topic is determined by the importance of folklore in the history of human cultural development, as well as by the lack of study of mythological origins and preserved traces of mythological consciousness in the Russian folk tale in general and its female characters.

2021-04-15T00:00:00Z Криворучко, С. К. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6756 2022-01-18T09:11:55Z 2019-01-01T00:00:00Z

Title: Порядна людина (Спогади про Л.Г. Фрізмана) Authors: Криворучко, С. К. Abstract: Стаття присвячена видатному вченому Л. Г. Фрізману. Леонід Генріхович належав до тих обраних людей, для яких наука стала стилем, або образом життя. Він був хорошою людиною. Є таке поняття, як порядність. Порядність властива обраним людям. Інтелектуальна вишуканість Леоніда Генриховича утворювала навколо нього атмосферу обраної, мудрої, міцної духом людини, яка бачить саму суть речей. Це була талановита обдарована людина, дуже дисциплінована в організації власного творчого процесу. Він намагався писати кожного дня, для нього це дорівнювалося процесу дихання. Після себе він залишив ауру посмішки, легкості, глибини, аристократизму духу. Статья посвящена выдающемуся ученому Л. Г. Фризману. Леонид Генрихович принадлежал тем избранным людям, для которых наука стала стилем, или образом жизни. Он был хорошим человеком. Есть такое понятие, как порядочность. Порядочность свойственна избранным людям. Интеллектуальная изысканность Леонида Генриховича образовывала вокруг него атмосферу избранного, мудрого, крепкого духом человека, видящего самую суть вещей. Это был талантливый одаренный человек, очень дисциплинированный в организации собственного творческого процесса. Он пытался писать каждый день, для него это равнялось процессу дыхания. После себя он оставил ауру улыбки, лёгкости, глубины, аристократизма духа. This article is dedicated to the outstanding scientist L.G. Frizman. Leonid Henrikhovich belonged to those select people for whom science became a style, or way of life. He was a good man. There is such a thing as decency. Decency is characteristic of the chosen people. The intellectual sophistication of Leonid Heinrichovich formed around him the atmosphere of a chosen one, a wise, strong in spirit man who saw the very essence of things. He was a talented gifted man, very disciplined in organizing his own creative process. He tried to write every day, for him it was equal to breathing process. He left behind an aura of smile, lightness, depth, aristocratism of spirit.

2019-01-01T00:00:00Z Козлова, А. Г. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6648 2022-01-12T08:57:33Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Звуковые образы в поэзии Беллы Ахмадулиной Authors: Козлова, А. Г. Abstract: Статья посвящена характеристике особенностей воплощения звуковых образов в поэзии одной из ярчайших представительниц поэтической плеяды «шестидесятников» Беллы Ахмадулиной. Поэзия Ахмадулиной отличается повышенной эмоциональностью, тонкостью мирочувствования и связанной с ними синестезией, которая является неотъемлемым компонентом художественного мышления поэтессы. Большое внимание уделяет Ахмадулина звуковым образам. Для нее характерно и создание вербальной характеристики звука, образа звука, и использование звукового потенциала поэтического слова. В стихотворениях поэтессы находят воплощение разнообразные звуки окружающего мира. Важное место в творчестве Ахмадулиной принадлежит образу голоса, который отделяется от лирической героини и персонифицируется. В то же время в некоторых случаях поэтесса прибегает и к овеществлению голоса. Поэтическое творчество связывается Ахмадулиной с рождением звука из молчания и немоты. Но «озвучивание» нередко мучительно для поэта, что вполне согласуется с характерным для творчества Ахмадулиной мотивом «голос-кровь», «речь-кровотеченье». Однако, с точки зрения поэтессы, для поэта звук, звучание является единственно возможной формой существования, а молчание (немота) просто гибельно для него. Важное место занимают в творчестве Ахмадулиной музыкальные образы, которые нередко приобретают в ее стихах антропоморфные характеристики. Природные явления и объекты ассоциируются у поэтессы с музыкальными инструментами, а производимые ими звуки – с музыкой. Даже взаимоотношения влюбленных и динамика этих взаимоотношений нередко изображаются поэтессой через музыкальные образы. Большое внимание уделяет Ахмадулина звуковой организации стиха. Поэтесса использует звуковые метафоры, связанные с «поэтической этимологией», различные повторы, в том числе и корневые, аллитерации и ассонансы, парономазию, самые разнообразные, но зачастую яркие и оригинальные рифмы. Этот вопрос, несомненно, заслуживает более детального разговора и может рассматриваться как перспектива исследования. Стаття присвячена характеристиці особливостей втілення звукових образів в поезії однієї з найяскравіших представниць поетичної плеяди «шестидесятників» Белли Ахмадуліної. Поезія Ахмадуліної відрізняється підвищеною емоційністю, тонкістю світосприйняття й пов’язаною з цим сінестезією, яка є невід’ємним компонентом художнього мислення поетеси. Велику увагу приділяє Ахмадуліна звуковим образам. Для неї характерне і створення вербальної характеристики звуку, образу звуку, і використання звукового потенціалу поетичного слова. У віршах поетеси знаходять втілення різноманітні звуки навколишнього світу. Важливе місце в творчості Ахмадуліної займає образ голосу, який відокремлюється від ліричної героїні і персоніфікується. В той же час в деяких випадках поетеса вдається до упредметнення голосу. Поетична творчість пов’язана у творчому світі Ахмадуліної з народженням звуку з мовчання і німоти. Але «озвучування» нерідко болісне для поета, що цілком узгоджується з характерним для творчості Ахмадуліної мотивом «голос-кров», «мовлення-кровотеча». Однак, з точки зору поетеси, для поета звук, звучання – єдина можлива форма існування, а мовчання (німота) просто згубно для нього. Важливе місце займають в творчості Ахмадуліної музичні образи, які часто набувають в її віршах антропоморфні характеристики. Природні явища і об’єкти асоціюються поетесою з музичними інструментами, а їхні звуки – з музикою. Навіть взаємини закоханих і динаміка цих взаємин нерідко подаються поетесою через музичні образи. Значну увагу приділяє Ахмадуліна звуковій організації віршу. Поетеса використовує звукові метафори, що пов’язані з «поетичною етимологією», різноманітні повтори, в тому числі й кореневі, алітерації і асонанси, парономазію, найрізноманітніші, але часто яскраві та оригінальні рими. Це питання, безумовно, заслуговує більш детальної розмови і може розглядатися як перспектива дослідження. The article is devoted to the characteristic of the features of embodiment of sound images in the poetry of one of the brightest representatives of the poetic pleiad of the “sixties” Bella Akhmadulina. Akhmadulina’s poetry is characterized by increased emotionality, subtlety of world perception and connected with them synesthesia, which is an integral component of the poet’s artistic thinking. Akhmadulina pays great attention to sound images. It is typical for herto create a verbal characteristic of a sound, the image of a sound, and the use of the sound potential of a poetic word. In poetess’s poems the various sounds of the surrounding world are embodied. An important place in Akhmadulina’s works belongs to the image of the voice, which is separated from the lyrical heroine and personified. At the same time, in some cases, the poetess also resorts to the reification of the voice. Akhmadulina’s poetic works is associated with the birth of a sound from silence and muteness. But “voicing” is often painful for the poet, which is quite conformed to the motif of “voice-blood”, “speech-bleeding”, which is typical for Akhmadulina’s works. However, from the poetess’s point of view, sound, sounding for a poet is the only possible form of existence, and silence (muteness) is simply fatal for him. Musical images take an important place in Akhmadulina’s works, which quite often acquire anthropomorphic characteristics in her poems. Natural phenomena and objects are associated with musical instruments, and the sounds they produce are associated with music. Even the relationship of lovers and the dynamics of these relationships are often represented by the poetess through musical images. Akhmadulina pays great attention to the sound organization of the verse. The poetess uses sound metaphors associated with “poetic etymology”, various repetitions, including root ones, alliteration and assonance, paronomasia, the most diverse, but often bright and original rhymes. This issue undoubtedly deserves a more detailed discussion and can be considered as a perspective of a research.

2020-01-01T00:00:00Z