https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/53 2022-03-14T12:34:36Z 2022-03-14T12:34:36Z Левацька, А. С. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6656 2022-01-14T10:27:29Z 2021-04-15T00:00:00Z

Title: Методика роботи над порушеннями лексичних норм у мовленні молодших школярів Authors: Левацька, А. С. Abstract: Автором у даній статті було розкрито методику роботи над порушеннями лексичних норм у мовленні молодших школярів. Для ефективного формування лексичної компетентності молодшого школяра на уроках української мови необхідно штучно створювати культурне мовленнєве середовище з високим розвивальним потенціалом. Розвивальний потенціал повинен мати як зміст, так і засоби навчання – підручники, програми, форми організації навчально-виховної діяльності, методи і прийоми навчання. Автором в данной статье было раскрыто методику работы над нарушениями лексических норм в речи младших школьников. Для эффективного формирования лексической компетентности младшего школьника на уроках украинского языка необходимо искусственно создавать культурную речевую среду с высоким развивающимся потенциалом. Развивающий потенциал должен иметь как содержание, так и средства обучения – учебники, программы, формы организации учебно-воспитательной деятельности; методы и приемы обучения. The author in this article revealed the methodology of working on violations of lexical norms in the speech of younger pupils. For effective formation of lexical competence of a junior schoolchild at Ukrainian language lessons, it is necessary to artificially create a cultural speech environment with a high developmental potential. Developing potential should have both content and teaching tools – textbooks, curricula, forms of teaching and educational activities; methods and techniques of teaching.

2021-04-15T00:00:00Z Купіна, І. О. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6598 2021-12-28T12:22:17Z 2021-01-01T00:00:00Z

Title: Семантико-прагматичний потенціал неофразеологічних одиниць на позначення граничності Authors: Купіна, І. О. Abstract: У статті детально проаналізовано неофразеологізми на позначення граничності та їхній семантико-прагматичний потенціал. Сьогодні під впливом політичних і загальнокультурних змін значно посилився й процес формування неофразеологізмів, що пояснюється проникністю лексико-фразеологічної системи, потенційною здатністю фразеологічних одиниць переходити з пасивного запасу в активний і навпаки, що визначається змінами в суспільстві, гнучкістю та універсальністю фразеологічних знаків як носіїв певної суспільно-політичної фонової інформації. Унаслідок дії екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників фразеологічний склад мови постійно змінюється, це має поступовий, безперервний характер. Опрацювання динаміки творення неофразеологізмів у проєкції фонових знань носіїв мови дає змогу дослідити складну взаємодію лінгвальних і соціальних чинників у процесі вторинної номінації, охарактеризувати специфіку фразеотвірних процесів, простежити, як трансформації денотативних компонентів семантичної структури узуальних фразеологічних одиниць пов’язані зі змінами орієнтирів суспільства. Тексти друкованих засобів масової інформації найбільш повно й комплексно репрезентують тенденції і процеси, що відбуваються в живому мовленні та проникають у систему загальнонаціональної української літературної мови. Сучасний публіцистичний стиль найоперативніше відображає рух мовної системи й формування нових тенденцій у розвитку мовної ситуації. Завдяки своїм категоріальним ознакам нарізнооформленості та семантичної цілісності фразеологічні одиниці потенційно тяжіють до кількісної і якісної заміни компонентного складу. Фразеологізми як експресивні одиниці, підпорядковуючись у контексті авторським модифікаціям, набувають додаткової експресивності. Проведене дослідження мови сучасного публіцистичного тексту дає підстави для висновку про інтенсифікацію використання фразеологізмів у засобах масової інформації, що свідчить про зростання експресивності й індивідуалізації публіцистичного мовлення, а відтак і про розмивання меж стилів. Особливості функціонування неофразеологізмів на позначення граничності визначаються загальним екстралінгвальним контекстом сучасної української мови, істотними змінами в житті носіїв державної мови в теперішньому просторі. Компоненти інноваційної фразеологічної одиниці є важливими одиницями номінативного змісту аналізованих текстів, забезпечують їхню тематичну й змістову цілісність, посилюють їхній прагматичний вплив. В статье подробно проанализированы неофразеологизмы на обозначение предельности и их семантико-прагматический потенциал. Сегодня под влиянием политических и общекультурных изменений значительно усилился и процесс формирования неофразеологизмов, объясняющийся проницаемостью лексико-фразеологической системы, потенциальной способностью фразеологических единиц переходить из пассивного запаса в активный и наоборот, определяемый изменениями в обществе, гибкостью и универсальностью фразеологических знаков как носителей определенной общественно-политической фоновой информации. В результате действия экстралингвальных и интралингвальных факторов фразеологический состав языка постоянно меняется, это носит постепенный, непрерывный характер. Обработка динамики создания неофразеологизмов в проекции фоновых знаний носителей языка позволяет исследовать сложное взаимодействие лингвальных и социальных факторов в процессе вторичной номинации, охарактеризовать специфику фразеобразующих процессов, проследить, как трансформации денотативных компонентов семантической структуры узуальных фразеологических единиц связана с изменениями ориентиров общества. Тексты печатных средств массовой информации наиболее полно и комплексно представляют тенденции и процессы, происходящие в живой речи и проникающие в систему общенационального украинского литературного языка. Современный публицистический стиль наиболее оперативно отражает движение языковой системы и формирование новых тенденций в развитии языковой ситуации. Благодаря своим категориальным признакам разнооформленности и семантической целостности фразеологические единицы потенциально тяготеют к количественной и качественной замене компонентного состава. Фразеологизмы как экспрессивные единицы, подчиняясь в контексте авторским модификациям, приобретают дополнительную экспрессивность. Проведенное исследование языка современного публицистического текста дает основания для вывода об интенсификации использования фразеологизмов в средствах массовой информации, что свидетельствует о росте экспрессивности и индивидуализации публицистической речи, а затем и о размывании границ стилей. Особенности функционирования неофразеологизмов на обозначение предельности определяются общим экстралингвальным контекстом современного украинского языка, существенными изменениями в жизни носителей государственного языка в нынешнем пространстве. Компоненты инновационной фразеологической единицы являются важными единицами номинативного содержания анализируемых текстов, обеспечивают их тематическую и содержательную целостность, усиливают прагматичное влияние. This article provides a detailed analysis of neo-phraseological expressions on the notion of boundaries and their semantic and pragmatic potential. Today, under the influence of political and general cultural changes, the process of neo-phrasemological formation has significantly increased, which is explained by the penetration of the lexical phraseological system, the potential ability of phraseological units to move from passive to active stock and vice versa, which is determined by changes in society, the fluidity and universality of phraseological signs as bearers of certain socio-political background information. The phraseological structure of the language constantly changes due to the influence of extralingual and intralingual factors, and is of a tangible, uninterrupted nature. The study of the dynamics of neo-phraseological creation in the course of the phonological knowledge of native speakers allows us to investigate the complex interplay of linguistic and social factors in the process of secondary nomination, to characterize the specificity of phraseological processes, to find out how transformations of denotative components of semantic structure of customary phraseological units are connected with changes in society’s orientations. The most complete and complex representation of trends and processes that take place in the living language and penetrate the system of general national Ukrainian literature language is provided by the texts of published mass media. The modern publicistic style is the fastest way of reflecting the evolution of the language system and the formation of new trends in the development of the language situation. The conducted research of the language of modern publicity text provides grounds for the conclusion about the intensification of phraseological usage in mass media, this indicates an increase in expressiveness and individuation of publicistic language, as well as a blurring of styles. The peculiarities of neo-phraseological units’ functioning are determined by the general extralingual context of the current Ukrainian language and by the historical changes in the life of the state language speakers in the present-day space. The components of the innovative phraseological unit are important units of nominative content of the analyzed texts, ensuring their thematic and symbolic consistency and enhancing their pragmatic impact.

2021-01-01T00:00:00Z Kalashnyk, L. Levchenko, Y. Tkachenko, L. Mkrtichan, O. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6556 2021-12-02T11:07:16Z 2021-09-01T00:00:00Z

Title: Mingzu Universities as an Educational and Social Phenomena in PR China Authors: Kalashnyk, L.; Levchenko, Y.; Tkachenko, L.; Mkrtichan, O. Abstract: Mingzu University is a common name for educa-tional institutions for ethnic minorities established in China in 1950. By establishing such kind of higher education institu-tions, PR China as a state pursued several goals. In one hand, they started the opportunity for minor ethnic groups` repre-sentatives enter a higher education institution and thereby enlist their support for the state government. In the other hand, Chi-na saves the originality and the identity of small nationalities` cultures at the state level by studying and promoting it. Today such educational institutions also serve to train leading cadres from ethnic minorities’ representatives, loyal to the state system and the political and social course of modern China as they are brought up in the spirit of modern Chinese social and pedagog-ical guidelines. The article aims to represent different social functions of Minzu Universities as a social phenomena com-mon for China as well as cultural and social strategy of the PR China state in the field of ethnic minorities, an important part of which is implemented through them. Using the research methods typical for scientific studies of this kind (mainly em-pirical and theoretical ones) the article proves the idea that Mingzu Universities in China play a great not only the educa-tional, but also social role in the country to form an ideological-ly homogeneous society and respect for human rights in the country. Університет Мінцзу — загальна назва навчальних закладів для етнічних меншин, створених у Китаї в 1950 році. Створюючи такі види вищих навчальних закладів, КНР як держава переслідувала декілька цілей. З одного боку, вони створили можливість для представників дрібних етнічних груп вступити до вищого навчального закладу і тим самим заручитися підтримкою державної влади. З іншого боку, Китай зберігає самобутність культур малих національностей на державному рівні, вивчаючи та пропагуючи це. Сьогодні такі навчальні заклади також служать для підготовки керівних кадрів із представників етнічних меншин, лояльних до державного устрою та політичного та соціального курсу сучасного Китаю. Метою статті є представлення різних соціальних функцій університетів Мінцзу як загального для Китаю соціального феномена, а також культурно-соціальної стратегії держави КНР у сфері етнічних меншин. Використовуючи типові для наукових досліджень такого роду (переважно емпіричні та теоретичні) методи дослідження, доведено, що університети Мінцзу в Китаї відіграють велику не лише освітню, а й соціальну роль у країні у формуванні ідеологічно однорідного суспільство та дотримання прав людини в країні. Университет Минцзу – общее название учебных заведений для этнических меньшинств, созданных в Китае в 1950 году. Создавая такие виды вузов, КНР как государство преследовало несколько целей. С одной стороны, они создали возможность для представителей мелких этнических групп поступить в вуз и тем самым заручиться поддержкой государственной власти. Кроме того, Китай сохраняет самобытность культур малых национальностей на государственном уровне, изучая и пропагандируя это. Сегодня такие учебные заведения также служат для подготовки руководящих кадров из представителей этнических меньшинств, лояльных государственному устройству и политическому и социальному курсу современного Китая. Целью статьи является представление различных социальных функций университетов Минцзу как общего социального феномена Китая, а также культурно-социальной стратегии государства КНР в сфере этнических меньшинств. Используя типичные научные исследования такого рода (преимущественно эмпирические и теоретические) методы исследования, доказано, что университеты Минцзу в Китае играют большую не только образовательную, но и социальную роль в стране в формировании идеологически однородного общества и соблюдения прав человека.

2021-09-01T00:00:00Z Ткаченко, Л. П. Tkachenko, L. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6382 2021-11-17T09:30:52Z 2016-01-01T00:00:00Z

Title: Риторика в системі професійного навчання: історія становлення навчальної дисципліни Authors: Ткаченко, Л. П.; Tkachenko, L. Abstract: У монографії розглянуто історію становлення курсу риторики в системі професійного навчання. Теоретично обґрунтовано доцільність виділення галузевих риторик, які враховують специфіку фахової підготовки. Конкретизовано поетапний розвиток досліджуваного феномену в історії професійної освіти в Українi, виокремлено провідні форми роботи, проаналізовано методичне забезпечення такої підготовки. В монографии рассмотрена история становления курса риторики в системе профессионального обучения. Теоретически обоснована целесообразность выделения отраслевых риторик, учитывающих специфику профессиональной подготовки. Конкретизировано поэтапное развитие исследуемого феномена в истории профессионального образования в Украине, выделены ведущие формы работы, проанализировано методическое обеспечение такой подготовки. The monograph examines the history of the formation of the course of rhetoric in the system of vocational training. The expediency of allocating branch rhetoric, which take into account the specifics of professional training, is theoretically substantiated. The gradual development of the studied phenomenon in the history of vocational education in Ukraine is specified, the leading forms of work are singled out, the methodological support of such training is analyzed.

2016-01-01T00:00:00Z