https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/51 2022-03-19T07:52:49Z 2022-03-19T07:52:49Z Беземчук, Л. В. Харченко, О. О. Свиридов, А. О. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6890 2022-01-27T09:50:57Z 2021-01-01T00:00:00Z

Title: Педагогічні умови виховання толерантності на уроках музики в шкільній практиці Authors: Беземчук, Л. В.; Харченко, О. О.; Свиридов, А. О. Abstract: Виховання толерантнсті в в шкільній практиці, на думку автора, слід починати з створення умов для ціннісного, власного ставлення молоді до сприймання кращих зразків світової культурної спадщини. Актуальними формами стають проведення уроків-діалогів, уроків-дискусій, позакласних заходів полікультурного спрямування, на яких учні можуть вільно висловлювати своє ставлення до творів мистецтва представників різних етнічних груп; брати участь в різноманітних творчих колективах тощо. Воспитание толерантности в школьной практике, по мнению автора, следует начинать с создания условий для ценностного, личностного отношения молодежи к восприятию лучших образцов мировой культурной наследия. Актуальными формами становятся проведение уроков-диалогов, уроков-дискуссий, внеклассных мероприятий поликультурного направления, на которых учащиеся могут свободно выражать свое отношение к произведениям искусства представителей разных этнических групп; участвовать в различных творческих коллективах и т.д. Education of tolerance in school practice, according to the author, should be to begin with creation of conditions for value, own relation young people to the perception of the best examples of world culture heritage. Topical forms are lessons-dialogues, lessons-discussions, extracurricular activities of multicultural areas in which students are free to express themselves attitude to works of art of different ethnic groups groups; participate in various creative teams, etc.

2021-01-01T00:00:00Z Беземчук, Л. В. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6889 2022-01-27T09:37:52Z 2021-01-01T00:00:00Z

Title: Підготовка майбутніх учителів до моделювання уроку мистецтва в умовах НУШ Authors: Беземчук, Л. В. Abstract: Підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва до моделювання уроку, передбачає послідовність реалізації інтеграційної системи музично-педагогічних знань та умінь, яка сприяє організації освітнього процесу на демократичних принципах: моделювання, прогнозування та образності компонентів мистецтва на початковому етапі навчання в ЗОШ. Подготовка будущего учителя музыкального искусства к моделированию урока, предполагает последовательность реализации интеграционной системы музыкально-педагогических знаний и умений, которая способствует организации образовательного процесса на демократических принципах: моделирования, прогнозирования и образности компонентов искусства на начальном этапе обучения в общеобразовательной школе. Preparing a future music teacher to modeling a lesson, suggests a sequence of implementation integration system of musical and pedagogical knowledge and skills. The educational process at the initial stage of education in a general education school is based on democratic principles: modeling, forecasting and imagery components of art

2021-01-01T00:00:00Z Tusheva, V. Guba, A. Kalina, K. Temchenko, O. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6714 2022-01-14T11:21:45Z 2021-01-01T00:00:00Z

Title: Culturological approach as a conceptual basis for renewing modern higher pedagogical education Authors: Tusheva, V.; Guba, A.; Kalina, K.; Temchenko, O. Abstract: The article substantiates the prospects and productivity of the culturological approach, in the context of which culture is considered to be a source of content of higher pedagogical education and as a method of its research and design. Theoretical deduction of the concept of “culture” allows us to focus on the definitions that expand understanding of the essence of culture. The relationship between education and culture, a person and culture is revealed. The application of culturological approach in modern pedagogy is asserted, which provides a view of pedagogical phenomena and processes as cultural phenomena, requires certain ways of their cultural description, interpretation and construction, and focuses on a broad approach to culture and education in the context of general philosophical understanding. Probable changes in the content of pedagogical education in the context of the culturological approach, which cause adjustment of educational technologies, are outlined. At the normative level, it is manifested in the requirements to the content-related component as “containing culture” and “creating culture”, of the procedural side, which differs in the integrity, integrative unity of all the components; management of educational and pedagogical activities on the principles of dialogue and mutual respect; educational space as a culturally appropriate, multicultural environment; learning technologies as human-dimensional, innovative, value-oriented. У статті обґрунтовано перспективність та продуктивність культурологічного підходу, у контексті якого культура розглядається як джерело змісту вищої педагогічної освіти та як метод її дослідження та проектування. Теоретична дедукція поняття «культура» дозволяє зосередити увагу на визначеннях, що розширюють розуміння сутності культури. Розкривається взаємозв'язок між освітою та культурою, людиною та культурою. Стверджується застосування культурологічного підходу в сучасній педагогіці, який дає уявлення про педагогічні явища та процеси як культурні феномени, вимагає певних способів їх культурного опису, інтерпретації та конструювання та фокусується на широкому підході до культури та освіти в контексті загальнофілософського розуміння. Позначено можливі зміни змісту педагогічної освіти у контексті культурологічного підходу, що спричиняють коригування освітніх технологій. На нормативному рівні це проявляється у вимогах до змістовного компонента як «що містить культуру» і «що створює культуру», процесуальної сторони, яка відрізняється цілісністю, інтегративною єдністю всіх компонентів; управління навчально-педагогічною діяльністю на засадах діалогу та взаємоповаги; освітній простір як культурно прийнятне, мультикультурне середовище; технології навчання як орієнтовані на людину, інноваційні, ціннісно-орієнтовані. В статье обоснована перспективность и продуктивность культурологического подхода, в контексте которого культура рассматривается как источник содержания высшего педагогического образования и как метод его исследования и проектирования. Теоретическая дедукция понятия «культура» позволяет сосредоточить внимание на определениях, расширяющих понимание сущности культуры. Раскрывается взаимосвязь между образованием и культурой, человеком и культурой. Утверждается применение культурологического подхода в современной педагогике, который дает представление о педагогических явлениях и процессах как культурных феноменах, требует определенных способов их культурного описания, интерпретации и конструирования и фокусируется на широком подходе к культуре и образованию в контексте общефилософского понимания. Обозначены возможные изменения содержания педагогического образования в контексте культурологического подхода, вызывающие корректировку образовательных технологий. На нормативном уровне это проявляется в требованиях к содержательному компоненту как «содержащий культуру» и «создающий культуру», процессуальной стороны, которая отличается целостностью, интегративным единством всех компонентов; управление учебно-педагогической деятельностью на принципах диалога и взаимоуважения; образовательное пространство как культурно приемлемая, мультикультурная среда; технологии обучения как ориентированные на человека, инновационные, ценностно-ориентированные.

2021-01-01T00:00:00Z Cоколова, А. В. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6711 2022-01-14T10:11:14Z 2021-01-01T00:00:00Z

Title: Розвиток обдарованості особистості в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва Authors: Cоколова, А. В. Abstract: Актуальність проблеми розвитку обдарованості особистості майбутніх учителів музичного мистецтва обумовлена тим, що на спеціальність Середня освіта «Музичне мистецтво» вступають абітурієнти, які вже мають певні задатки обдарованості у музичному виконавстві (гра на музичному інструменті, спів, диригування тощо). Однак професія, яку вони здобувають носить комплексних характер. Тому завдання викладачів ускладнюється тим, що вони мають сприяти не тільки подальшому розвитку цих здібностей, але й сформувати та розвинути всі спеціальні фахові компетентності, які стануть основою їхньої професійної діяльності, саморозвитку та самовдосконалення. У статті схарактеризовано сутність понять «обдарованість», «талант». З’ясовано, що науковці розглядають проблему обдарованості у соціогенному, біогенному та аксіологічному напрямах та виокремлюють такі види обдарованості як : інтелектуальні, психомоторну, лідерську та творчу. Визначено, що спираючись на погляди науковців з проблеми обдарованості, викладачі факультету мистецтв вбачають у кожному студенті обдаровану особистість. Першочергово, вони спрямовують свою роботу на визначення домінуючої складової обдарованості студента у різноманітних видах музично-виконавської, методичної й наукової діяльності. В подальшому, розвиток обдарованості спирається на індивідуальну траєкторію, яку студент обирає для власного професійного становлення. Розкрито напрями навчально-виховної діяльності освітнього процесу, які скеровують розвиток обдарованості майбутніх учителів музичного мистецтва. Серед них: навчальна, виховна, науково-дослідна, художньо-творча, концертно-конкурсна, у діяльності. Даний процес ґрунтується на таких педагогічних умовах: створення цілеспрямованого творчого освітнього середовища з гуманістичною спрямованістю взаємодії викладачів і студентів на основі діалогізації, варіативність організаційних форм і методів діяльності, забезпечення готовності викладача до самовдосконалення професійної майстерності, стимулювання саморозвитку та творчого самовтілення студентів. Актуальность проблемы развития одаренности личности будущих учителей музыкального искусства обусловлена ​​тем, что на специальность «Музыкальное искусство» поступают абитуриенты, уже имеющие определенные задатки одаренности в музыкальном исполнительстве (игра на музыкальном инструменты, пение, дирижирование и т.д.). Однако профессия, которую они приобретают носит комплексный характер. Поэтому задача преподавателей осложняется тем, что они должны способствовать не только дальнейшему развитию этих способностей, но и сформировать и развить все специальные профессиональные компетентности основой их профессиональной деятельности, саморазвития и самосовершенствования. В статье охарактеризованы сущность понятий «одаренность», «талант». Выяснено, что ученые рассматривают проблему одаренности в социогенном, биогенном и аксиологическом направлениях и выделяют такие виды одаренности как: интеллектуальные, психомоторные, лидерские и творческие. Определено, что, опираясь на взгляды ученых по проблеме одаренности, преподаватели факультета искусств видят в каждом студенте одаренную личность. В первую очередь, они направляют свою работу на определение доминирующей составляющей одаренности студента в различных видах музыкально-исполнительской, методической и научной деятельности. В дальнейшем, развитие одаренности опирается на индивидуальную траекторию, которую студент выбирает для собственного профессионального становления. Раскрыты направления учебно-воспитательной деятельности образовательного процесса, которые направляют развитие одаренности будущих учителей музыкального искусства. Среди них: учебная, воспитательная, научно-исследовательская, художественно-творческая, концертно-конкурсная деятельность. Данный процесс основывается на таких педагогических условиях: создание целенаправленного творческого образовательного среды с гуманистической направленностью взаимодействия преподавателей и студентов на основе диалогизации, вариативность организационных форм и методов деятельности, обеспечение готовности преподавателя к самосовершенствованию профессиональной мастерства, стимулирования саморазвития и творческого самовоплощения студентов. The urgency of the problem of developing the gifted personality of future teachers of music art is due to the fact that the specialty «Secondary Education» Music Art enters entrants who already have certain talents in musical performance (playing music instruments, singing, conducting, etc.). However, the profession they acquire is complex. Therefore, the task of teachers is complicated by the fact that they must promote not only the further development of these abilities, but also to form and develop all the special professional competencies that will become the basis of their professional activity, self-development and self-improvement. The article characterizes the essence of the concepts of «talent», «talent». It was found that scientists consider the problem of talent in the sociogenic, biogenic and axiological areas and identify the following types of giftedness as: intellectual, psychomotor, leadership and creative. It is determined that based on the views of scientists on the problem of giftedness, teachers of the Faculty of Arts see in each student a gifted personality. First of all, they focus their work on determining the dominant component of the student's talent in various types of musical performance, methodological and scientific activities. In the future, the development of talent is based on the individual trajectory that the student chooses for their own professional development. The directions of educational activity of the educational process are revealed, which direct the development of talent of future teachers of music art. Among them: educational, upbringing, research, artistic and creative, concert-competitive, in activity. This process is based on the following pedagogical conditions: the creation of purposeful creative education environment with humanistic orientation of interaction of teachers and students on the basis of dialogue, variability of organizational forms and methods of activity, ensuring the readiness of the teacher to self-improvement of professional skills, stimulating self-development and creative self-realization of students.

2021-01-01T00:00:00Z