https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/45 2022-03-15T05:39:12Z 2022-03-15T05:39:12Z Sazonova, Ya. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6884 2022-01-26T14:12:38Z 2021-01-01T00:00:00Z

Title: PRAGMATIC POTENTIAL OF THE EXOPHORIC USE OF PERSONAL PRONOUNS IN TEXTS ON POLITICAL ISSUES Authors: Sazonova, Ya. Abstract: The pragmatic potential of exophoric reference by means is considered in the article personal pronouns in the Ukrainian language on the material of texts on socio-political subject matter. The nature of exophoric reference is generalized, its features are established use in the socio-political discourse in the projection on the use of Ukrainian personal pronouns, the prospects of further study of exo-chains for elucidation of the specifics of different discourses, languages, socio-cultural factors, etc. У статті розглянуто прагматичний потенціал екзофоричної референції засобами особових займенників в українській мові на матеріалі текстів на соціально-політичну тематику. Узагальнено природу екзофоричної референції, встановлено особливості її використання в соціально-політичному дискурсі в проєкції на вживання українських особових займенників, запропоновано перспективи подальшого вивчення екзо-ланцюжків задля з’ясування специфіки різних дискурсів, мов, соціально-культурних чинників тощо. В статье рассмотрен прагматический потенциал экзофорической референции средствами личных местоимений в украинском языке на материале текстов на социально-политическую тематику. Обобщена природа экзофорической референции, установлены особенности ее использование в социально-политическом дискурсе в проекции на употребление украинских личных местоимений, предложены перспективы дальнейшего изучения экзо-цепочек для уяснение специфики различных дискурсов, языков, социально-культурных факторов и т.д.

2021-01-01T00:00:00Z Сазонова, Я. Ю. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6882 2022-01-26T14:06:13Z 2021-01-01T00:00:00Z

Title: Семантика привативності як відображення суспільно-політичних реалій сучасної України Authors: Сазонова, Я. Ю. Abstract: Стаття має на меті аналіз механізмів семантичних зрушень в номінативних словосполученнях з атрибутом-привативним прикметником, які називають реалії сучасної політичної мапи України, або в синонімічних їм конструкціях. Пропонується методика доведення комунікативного впливу використання цих номінацій для делегітимізації опонента. Статья преследует цель анализ механизмов семантических сдвигов в номинативных словосочетаниях с атрибутом-привативным прилагательным, которые называют реалии современной политической карты Украины, или в синонимических им конструкциях. Предлагается методика доказывания коммуникативного влияния на использование этих номинаций для делегитимизации оппонента. The article aims to analyse the mechanisms of semantic shifts in nominative phrases with the attribute a privative adjective, or in their synonymous constructions, which name the realia of the modern political map of Ukraine. A method of proving the communicative influence of these nominations on delegitimizing the opponent is proposed. The object of the study is the names of the temporarily occupied territories of Luhansk and Donetsk regions of Ukraine and their representatives, elements of state formation, etc. Linguistic pragmatics with elements of logical semantics and discourse analysis became the theoretical and methodological basis of this work. In particular, the analysis bases on the theory of «double content» and the analysis of the Qualia structures of selected nominations, as well as the linguistic analysis of the discursive strategy of delegitimization of the opponent. We conclude that the use of privative adjectives and their equivalents restructures the semantic basis of the head-noun at the level of intentional meaning, namely, it does not deny the existence of these realia, but their ability to stand in line with other denotations of the nomination республіка, because the functional component undergoes constant semantic changes; the formal component is situationally restructured; the constitutive component does not change. The basic AdjprivN фейкова республіка and synonymous nominations, as well as derivative nominations of related realia, are communicatively aimed at delegitimizing the opponent and are widely used in official communication and in the media. Under the conditions of political uncertainty of the status of these formations and hybrid war, which poses a significant threat to the statehood of Ukraine, the use of AdjprivN prevents speakers from unconscious shifts of axiological accents and / or allows to recognize manipulations.

2021-01-01T00:00:00Z Сазонова, Я. Гонтова, Т. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6876 2022-01-26T11:57:33Z 2021-01-01T00:00:00Z

Title: Омовлення аксіологічного дистанціювання в текстах ЗМІ на політично чутливу тематику Authors: Сазонова, Я.; Гонтова, Т. Abstract: Стаття присвячена питанням використання дискурсивної тактики аксіологічного дистанціювання й мовних засобів її втілення задля виявлення ступеня суб'єктивності в оцінці фактів і подій у текстах статей на політично чутливу тематику. Представлено лінгвопрагматичний аналіз ідентифікації рис опонентів, формування аксіологічної опозиції й окреслення погляду автора й членів опозиції на політичні події. Розглянуто побудову аксіологічної опозиції "свій" – "чужий", яка презентована такими елементами, як "захід" – "схід", "християнство" – "мусульманство", "свобода" – "залежність". Особливу увагу приділено шляхам забезпечення об'єктивності висвітлення подій і дотриманню журналістської етики. Статья посвящена вопросам использования дискурсивной тактики аксиологического дистанцирования и языковых средств для ее воплощения для выявления степени субъективности в оценке фактов и событий в текстах статей на политически чувствительную тематику. Представлен лингвопрагматический анализ идентификации черт оппонентов, формирование аксиологической оппозиции и подчеркивания взгляда автора и членов оппозиции на политические события. Рассмотрено построение аксиологической оппозиции "свой" – "чужой", которая представлена ​​такими элементами, как "запад" – "восток", "христианство" – "мусульманство", "свобода" – "зависимость". Особое внимание уделено путем обеспечения объективности освещения событий и соблюдения журналистской этики. The current state of linguistic pragmatics is at the stage of active development of the terminological basis and theoretical and methodological foundations. One of the notions used in the generally accepted methodology within this area is "axiological distancing". The use of this notion and the corresponding method of analysis allows us to fully disclose the strategies and tactics of constructing texts to influence the reader, analyse the manipulative strategies of the author, assess its objectivity and impact, etc. The results of the analysis of the selected texts allow us to make the conclusion that the ideological opponent in the texts under analysis is the abstract notion of a religious (Muslim) fanatic-terrorist in the eyes of a Christian and a European. It finds a concrete linguistic embodiment described and classified in the article. Having fixed the criteria of axiological classification of the opponent and the main value opposition, we passed to the analysis of the wording of the resistance to the opponent as an aspect of axiological distancing. The analysis of axiological distancing proved that the identification of the opponent's features by studying the semantics of lexical units used in the reference reveals a possible communicative effect and manipulative influence on the reader. According to the identified opposition pattern, the authors form a linguistic expression of the violation of the distance between the opponents, i.e. their physical influence and spatial approximation (we made the classification). The article describes the steps of building the axiological opposition "we" – "they", which is represented by such elements as "West" – "East", "Christianity" – "Islam", "freedom" – "dependence". Special attention is paid to the ways of providing objective reflection of events and keeping to the standards of journalistic ethics.

2021-01-01T00:00:00Z Невська, Ю. В. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6835 2022-01-25T08:56:49Z 2021-01-01T00:00:00Z

Title: Мовленнєвий акт згоди / незгоди у дискурсі онлайн-коментарів (на матеріалі статті Дж. Монбіо “Cоvid lies cost lives") Authors: Невська, Ю. В. Abstract: У статті досліджуються комунікативні та прагматичні характеристики мовленнєвого акту (далі – МА) згоди / незгоди в дискурсі газетних коментарів на матеріалі 452 коментарів до статті Джорджа Монбіо (George Monbiot) “Covid lies cost lives ”, опублікованої в онлайн-газеті «Ґардіан» (“The Guardian”) 27 січня 2021 року. Об’єктом дослідження є МA згоди / незгоди в дискурсі газетних коментарів, предметом – комунікативні та прагматичні характеристики МА згоди / незгоди. У результаті дослідження встановлено, що МА згоди / незгоди у дискурсі коментарів до онлайн-статей англомовних інтернет-газет є частиною дистанційного діалогу автора статті й читачів, який має письмову форму й реалізується виключно через зоровий канал. З’ясовано, що адресованість коментарів є неконкретною, якщо відсутній вокатив чи цитати зі статті перед коментарем. Визначено, що аналізований МА є факультативним для дискурсу коментарів до інтернет-публіцистики. У дискурсі онлайн-статей він активує діалогічний потенціал асертивів, що не вимагають обов’язкового реагування. Адресантом, автором першого мовленнєвого ходу в аналізованому мовленнєвому кроці (діалогічній єдності) завжди є автор статті. Для автора статті цей мовленнєвий хід є єдиним, інші – реактивні, серед яких знаходимо близько 58% МА згоди / незгоди. Охарактеризовано МА згоди / незгоди. Встановлено, що коментарі, які містять МА згоди / незгоди, найчастіше є оцінними висловленнями. Експліцитно виражені прямі МА згоди / незгоди становлять менше 1,5% виділеного корпусу. В імпліцитно виражених МА незгоди частіше заперечуються, спростовуються, оспорюються конкретні тези адресанта, причому наводяться контраргументи, що доводить аргументативність аналізованих дискурсів. Імпліцитно виражена згода є переважно частковою, МА згоди також є прикладами аргументативного дискурсу. Перспективою роботи є більш детальне кількісне дослідження засобів експлікації МА згоди / незгоди в дискурсі коментарів до онлайн-статей англомовних інтернет-газет, аналіз макроструктури мовленнєвих кроків в онлайн-дискурсі публіцистики. В статье исследуются коммуникативные и прагматические характеристики речевого акта (далее – РА) согласия / несогласия в дискурсе газетных комментариев на материале 452 комментариев к статье Джорджа Монбио (George Monbiot) Covid lies cost lives, опубликованной в онлайн-газете «Гардиан» The Guardian”) 27 января 2021 года. Объектом исследования является РA согласия / несогласия в дискурсе газетных комментариев, предметом – коммуникативные и прагматические характеристики РА согласия / несогласия. В результате исследования установлено, что РА согласия / несогласия в дискурсе комментариев к онлайн-статям англоязычных интернет-газет является частью дистанционного диалога автора статьи и читателей, имеющего письменную форму и реализуемую исключительно через зрительный канал. Выяснено, что адресованность комментариев неконкретны, если отсутствует вокативы или цитаты из статьи перед комментарием. Определено, что рассматриваемый РА является факультативным для дискурса комментариев к интернет-публицистике. В дискурсе онлайн-статей он активирует диалогический потенциал асертивов, не требующих обязательного реагирования. Адресантом, автором первого речевого хода в рассматриваемом речевом шаге (диалогическом единстве) всегда является автор статьи. Для автора статьи этот речевой ход является единственным, другие – реактивными, среди которых находим около 58% РА согласия / несогласия. Охарактеризовано РА согласия / несогласия. Установлено, что комментарии, которые содержат РА согласия / несогласия, чаще всего являются оценочными высказываниями. Эксплицитно выраженные прямые РА согласия / несогласия составляют менее 1,5% выделенного корпуса. В имплицитно выраженных РА несогласия чаще отрицаются, опровергаются, оспариваются конкретные тезисы адресанта, причем приводятся контраргументы, что обосновывает аргументативность рассматриваемых дискурсов. Имплицитно выраженное согласие преимущественно частичным, РА согласия также являются примерами аргументативного дискурса. Перспективой работы является более подробное количественное исследование средств экспликации РА согласия / несогласия в дискурсе комментариев к онлайн-статям англоязычных интернет-газет, анализ макроструктуры речевых шагов в онлайн-дискурсе публицистики. The article is devoted to the study of the communicative and pragmatic characteristics of the speech act (hereinafter – SA) of agreement / disagreement in the discourse of newspaper commentaries on the material of 452 commentaries on George Monbiot’s article “Covid lies cost lives” published in “The Guardian” on January 27, 2021. The object of the research is the SA of agreement / disagreement in the discourse of newspaper commentaries. The subject of the article is communicative and pragmatic characteristics of the SA of agreement / disagreement. It has been established that the SA of agreement / disagreement in the discourse of commentaries on the articles in the English-language online newspapers is a part of the remote dialogue between the author and readers, is used in the written form and is realized exclusively through the visual channel. It is determined that the analyzed type of SA is optional for the discourse of commentaries to online articles. It activates the dialogic potential of the assertives, which do not require a mandatory response. The addresser, the author of the first speech move in the analyzed exchange (dialogic unity), is always the author of the article. For the author of the article, this speech move is the only one, the others are reactive. The principal characteristics of the SA of agreement / disagreement are established. Commentaries containing SA of agreement / disagreement have been found to be mainly evaluative statements. Explicit direct SA of agreement / disagreement are found in less than 1.5% of the corpus. Implicitly expressed SA of disagreement more often deny, refute, confront the addresser’s theses, and particular counterarguments are declared thus proving the argumentativeness of the analyzed discourse. Implicitly expressed agreement is mostly partial, the SA of agreement also being an example of argumentative discourse. The prospect of this research is considered to be a more detailed quantitative study of the means of SA of agreement / disagreement explication in the discourse of commentaries to online articles of the English-language online newspapers.

2021-01-01T00:00:00Z