Персональні колекції
Постійний URI для цього зібрання
Перегляд
Перегляд Персональні колекції за Тема "assessment"
Зараз показано 1 - 2 з 2
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументManaging teacher’s inclusive culture development(Revista Amazonia Investiga, 2021) Boychuk, Y.; Kazachiner, O.; Khliebnikova, T.The article is devoted to the phenomena of teacher’s inclusive culture, its development and managing this process. In philosophical, psychological and pedagogical literature the teacher’s inclusive culture is considered as a part of general educational culture and is characterized by broad understanding of philosophical and methodological foundations of inclusion, teacher’s deep acceptance and desire to implement inclusive values, creative approach to professional activities and professional selfimprovement at a personal level. The purpose of the study was theoretically substantiate a tool that will diagnose the level of teacher’s inclusive culture, help to identify problems of teacher’s inclusive culture development and to work out technology to manage this process. The development of inclusive culture includes the following aspects: 1) school culture; 2) relationships with families; 3) staff training and support; 4) gaining access to specialized support services; 5) students’ support and involvement. The algorithm of activity on technology of managing teacher’s inclusive culture development is presented. Results. Since, in practice of managing a general secondary education institution, there is no tool for measuring and assessing the level of teacher’s inclusive culture development, we have made an attempt to work it out. The international significance and importance of our article is that criteria for assessing the level of teacher’s inclusive culture development were clarified and defined. Based on qualimetric approach a factorcriterion model fordiagnosing the level of teacher’s inclusive culture and help the head of educational institution to identify problems and work out technology of managing teacher’s inclusive culture development was presented. Стаття присвячена явищам інклюзивної культури вчителя, її розвитку та управлінню цим процесом. У філософській, психологічній та педагогічній літературі інклюзивна культура вчителя розглядається як частина загальноосвітньої культури і характеризується широким розумінням філософських та методологічних основ інклюзії, глибоким сприйняттям та прагненням учителя до впровадження інклюзивних цінностей, творчим підходом до професійної діяльності, професійного самовдосконалення на особистому рівні. Метою дослідження було теоретично обґрунтувати інструмент, який дозволить діагностувати рівень інклюзивної культури вчителя, допомогти виявити проблеми розвитку інклюзивної культури вчителя та опрацювати технологію управління цим процесом. Розвиток інклюзивної культури включає такі аспекти: 1) шкільна культура; 2) відносини з сім’ями; 3) навчання та підтримка персоналу; 4) отримання доступу до спеціалізованих служб підтримки; 5) підтримка та залучення учнів. Представлено алгоритм діяльності за технологією управління розвитком інклюзивної культури вчителя. Результати. Оскільки на практиці управління закладом загальної середньої освіти не існує інструменту для вимірювання та оцінки рівня розвитку інклюзивної культури вчителя, ми зробили спробу це розробити. Міжнародне значення та важливість нашої статті полягає в тому, що були уточнені та визначені критерії оцінки рівня розвитку інклюзивної культури вчителя. На основі кваліметричного підходу була представлена факторно-критеріальна модель діагностики рівня інклюзивної культури вчителя та допомоги керівнику навчального закладу у виявленні проблем та напрацюванні технології управління розвитком інклюзивної культури вчителя. Статья посвящена явлениям инклюзивной культуры учителя, ее развитию и управлению этим процессом. В философской, психологической и педагогической литературе инклюзивная культура учителя рассматривается как часть общеобразовательной культуры и характеризуется широким пониманием философских и методологических основ инклюзии, глубоким восприятием и стремлением учителя к внедрению инклюзивных ценностей, творческим подходом к профессиональной деятельности. Целью исследования было теоретически обосновать инструмент, позволяющий диагностировать уровень инклюзивной культуры учителя, помочь выявить проблемы развития инклюзивной культуры учителя и разработать технологию управления этим процессом. Развитие инклюзивной культуры включает следующие аспекты: 1) школьная культура; 2) отношения с семьями; 3) обучение и поддержка персонала; 4) получение доступа к специализированным службам поддержки; 5) поддержка и привлечение учащихся. Представлен алгоритм деятельности по технологии управления развитием инклюзивной культуры учителя. Результаты. Поскольку на практике управления учреждением общего среднего образования нет инструмента для измерения и оценки уровня развития инклюзивной культуры учителя, мы попытались это разработать. Международное значение и важность нашей статьи в том, что были уточнены и определены критерии оценки уровня развития инклюзивной культуры учителя. На основе квалиметрического подхода была представлена факторно-критериальная модель диагностики уровня инклюзивной культуры учителя и помощи руководителю учебного заведения в выявлении проблем и разработке технологии управления развитием инклюзивной культуры учителя.
- ДокументМЕТОДИКИ ОЦІНКИ КРИТЕРІЇВ СФОРМОВАНОСТІ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДО САМОЗБЕРЕЖЕННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2020) Бойчук, Ю. Д.; Таймасов, Ю. С.; Зуб, О. В.; Турчинов, А. В.У статті описано методики оцінки критеріїв сформованості структурних компонентів готовності майбутніх фахівців служби цивільного захисту до самозбереження у професійній діяльності. Описано розроблену комп’ютерну програму,що дає змогу здійснювати оцінку рівнів сформованості готовності майбутніх фахівців служби цивільного захисту до самозбереження у професійній діяльності та сприяє включенню інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес профільного навчального закладу ДСНС України. Наведено показники мотиваційного критерію, який включає позитивний характер мотивації курсанта до професійного навчання, що дасть змогу йому здійснювати самозбереження у подальшій професійній діяльності. В статье описано методики оценки критериев сформированности структурных компонентов готовности будущих специалистов службы гражданской защиты к самосохранению в профессиональной деятельности. Описана разработанная компьютерная программа, позволяющая осуществлять оценку уровней сформированности готовности будущих специалистов службы гражданской защиты к самосохранению в профессиональной деятельности и способствует включению информационно-коммуникационных технологий в образовательный процесс профильного учебного заведения ДСНС Украины. Приведены показатели мотивационного критерия, который включает положительный характер мотивации курсанта к профессиональному обучению, что позволит ему осуществлять самосохранение в дальнейшей профессиональной деятельности. The article describes the evaluation methods of the formation structural components criteria of the future civil defense service specialists’ readiness for self-preservation in professional activities. It is described the developed computer program, which allows to evaluate the readiness levels of future the civil defense service specialists for self-preservation in professional activities and promotes the inclusion of information and communication technologies in the educational process in National university of civil defence of Ukraine. It is given the indicators of the motivational criterion, which includes the positive nature of the cadet’s motivation for professional training, which will allow him to carry out self-preservation in further professional activity. It is emphasized that to assess the level of motivation of cadets to vocational training, we propose to use the modified method “Study of motivation of vocational training of cadets”, proposed by V. Katashev. It is proposed to use the questionnaire to determine the level of formation of the motivational component of the readiness of the future specialist of the civil defense service for self-preservation in professional activities. The method “Study of motivation of professional training of cadets”, created by the foreign scientist V. Katashev, which allows to find out the level of professional motivation of the cadet and if necessary to make changes in the initial educational process aimed at development of his professional self-consciousness is described. The completeness and thoroughness of mastering the professionally oriented knowledge required by the cadet for self-preservation in further professional activity is an indicator of the cognitive criterion; To find out, it is proposed to use self-preservation test tasks, which the cadets had to answer, determining, in their opinion, the correct answer, and get the appropriate number of points for the correct answers. The formation of the cadet’s design-constructive, executive and analytical-reflexive skills and abilities to implement self-preservation in professional activities is an indicator of the operational-activity criterion. It is emphasized that in order to establish this criterion it is proposed to develop a diagnostic card to assess the levels of formation of design and construction, performance and analytical-reflective skills and abilities of the cadet to implement self-preservation in professional activities. Completeness of the cadet’s social creativity, his ability to self-education and self-development for the effective implementation of self-preservation in professional activities is an indicator of the reflexive-analytical criterion. Also described is a test to determine the level of social creativity of the individual. It is emphasized that for the future specialist of the civil protection service it is important to be able to quickly search for and effectively apply non-standard, original creative solutions to professional situations in self-preservation in professional activities. It is substantiated that the basis for the purposeful development of this ability is a set of properties that make up the creative and communicative potentials of the individual.