Перегляд за Автор "Trynyak, М."

Зараз показано 1 - 4 з 4
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Analysis of functional potential of communication technologies in modern educational practices
    (PC "Technology center", 2021) Trynyak, М.; Тykhonovych, V.; Skіnder, N.; Torіanіk, I.; Teterina, T.
    Тhe object of research is communication technologies. It is devoted to the analysis of their functional potential in educational practices. On the basis of the author’s integrated methodology, communication, its structure, varieties, functional range and constructive potential are considered. The role of dialogue and discourse as a form of reflection is highlighted. It turns out the importance of hermeneutics for educational activities. It is necessary that taking into account the peculiarities of modern communication is of fundamental importance for increasing the effectiveness of educational and educational practices. Investigated problem. The communicative philosophy proposes landmarks different from the classical philosophy of consciousness. They provide for the recognition of the phenomenon of communication as fundamental to human existence. Here communication is seen as the last foundation of consciousness, cognition and social life. This question was developed by a number of researchers earlier, but the problem remains relevant. This is due to the need to substantiate the universal foundations of human understanding. Also, the aim of research is to find new ways to harmonize relations between people. Main scientific results. The scientific novelty of the research lies in the creation of an integrated post-non-classical model of modern communication. The features of the complex of modern communication technologies are investigated. On the basis of the author’s methodological program, the functional potential of modern communication technologies in educational and upbringing practices was discovered. The scope of practical application of the research results. The proposed methodological program is used in the development of strategies for the education of a communicative culture, in the teaching of special courses in modern communicative philosophy, pedagogy, sociology of education and culture. The research results were introduced into the educational process of the H. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Kharkіv College of Trade and Economіcs of Kyіv, Natіonal Unіversіty of Trade and Economіcs. An innovative analysis of the functional potential of communicative practices, together with the developed recommendations, is appropriate to apply in modern education, which is aimed at the formation of a strong and courageous personality, capable of building a successful life strategy. Об'єктом дослідження є комунікаційні технології. Стаття присвячена аналізу їх функціонального потенціалу в освітніх практиках. На основі авторської інтегрованої методології розглянуто комунікацію, її структуру, різновиди, функціональний діапазон та конструктивний потенціал. Висвітлено роль діалогу та дискурсу як форми рефлексії. Виявляється значення герменевтики для навчальної діяльності. Урахування особливостей сучасного спілкування має принципове значення для підвищення ефективності навчально-виховної практики. Комунікативна філософія пропонує орієнтири, відмінні від класичної філософії свідомості. Вони передбачають визнання феномену спілкування як фундаментального для людського існування. Спілкування розглядається як остання основа свідомості, пізнання та соціального життя. Це питання було розроблено рядом дослідників раніше, але проблема залишається актуальною. Це зумовлено необхідністю обґрунтування загальнолюдських основ людського розуміння. Також метою дослідження є пошук нових шляхів гармонізації відносин між людьми. Наукова новизна дослідження полягає у створенні інтегрованої постнекласичної моделі сучасної комунікації. Досліджено особливості комплексу сучасних комунікаційних технологій. На основі авторської методичної програми розкрито функціональний потенціал сучасних комунікаційних технологій у навчальній та виховній практиці. Запропонована методична програма використовується при розробці стратегій виховання комунікативної культури, при викладанні спецкурсів сучасної комунікативної філософії, педагогіки, соціології освіти і культури. Результати дослідження були впроваджені в навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Харківського торговельно-економічного коледжу, Київського національного торговельно-економічного університету. Інноваційний аналіз функціонального потенціалу комунікативних практик разом з розробленими рекомендаціями доцільно застосовувати в сучасній освіті, яка спрямована на формування сильної та сміливої ​​особистості, здатної побудувати успішну життєву стратегію. Объект исследования - коммуникационные технологии. Статья посвящена анализу их функционального потенциала в образовательной практике. На основе авторской комплексной методологии рассмотрены коммуникация, ее структура, разновидности, функциональный диапазон и конструктивный потенциал. Подчеркивается роль диалога и дискурса как формы рефлексии. Доказывается важность герменевтики для образовательной деятельности. Учет особенностей современного общения имеет принципиальное значение для повышения эффективности учебно-воспитательной практики. Коммуникативная философия предлагает вехи, отличные от классической философии сознания. Они предусматривают признание феномена общения как основополагающего для человеческого существования. Здесь общение рассматривается как последняя основа сознания, познания и социальной жизни. Этот вопрос был разработан рядом исследователей ранее, но проблема остается актуальной. Это связано с необходимостью обоснования универсальных основ человеческого понимания. Также целью исследования является поиск новых способов гармонизации отношений между людьми. Научная новизна исследования заключается в создании интегрированной постнеклассической модели современной коммуникации. Исследованы особенности комплекса современных коммуникационных технологий. На основе авторской методической программы раскрыт функциональный потенциал современных коммуникативных технологий в учебно-воспитательной практике. Предлагаемая методическая программа используется при разработке стратегии воспитания коммуникативной культуры, при преподавании специальных курсов по современной коммуникативной философии, педагогике, социологии образования и культуры. Результаты исследования внедрены в учебный процесс Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды, Тернопольского национального педагогического университета имени Владимира Гнатюка, Харьковского торгово-экономического колледжа, Киевского национального торгово-экономического университета. Инновационный анализ функционального потенциала коммуникативных практик вместе с разработанными рекомендациями целесообразно применять в современном образовании, которое направлено на формирование сильной и смелой личности, способной выстраивать успешную жизненную стратегию.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Mindset as a value-related and conceptual factor of economic development of post-colonial states
    (Institute of Society Transformation, 2020) Andriushyna, L.; Trynyak, М.; Kakovkina, О.; Shuba, V.
    The authors substantiate connection between the mindset and the state of social and economic development of post-colonial states which allowed to elucidate some of still underinvestigated cause and effect relations between the spiritual world of a nation and economic and industrial relations objectified within the social processes. By the example of 20 post-colonial states, it has been proven that economic prosperity became possible in the societies mentally oriented towards individualism. Mindset is a dynamically alterable value-related and conceptual «core» of the nation. Depending on how far the society is prepared to undergo changes and consciously assert its own subjective identity, will it ensure whether the colonial past would become its death «sentence» or a «launch platform» for its subsequent economic upturn. У статті обґрунтовано зв’язок менталітету й стану соціально-економічного розвитку постколоніальних держав, що дозволило виявити малодосліджені досі причинно-наслідкові зв’язки між духовним світом нації та об’єктивованими у соціальних процесах матеріально-виробничими відносинами. На прикладі двадцяти постколоніальних країн доведено, що економічне процвітання стало можливим у суспільствах, орієнтованих ментально на індивідуалізм. Менталітет – динамічно змінюване ціннісно-смислове «ядро» нації. І від того, наскільки суспільство готове до змін й усвідомленого утвердження власної суб’єктності, залежить, чи стане колоніальне минуле вироком, чи стартовою площадкою для наступного економічного підйому. В статье обоснована связь менталитета и состояния социально-экономического развития постколониальных государств, что позволило выявить малоизученные до сих пор причинно- следственные связи между духовным миром нации и объективированными в социальных процессах материально-производственными отношениями. Основополагающим для исследования стал вопрос: почему одни страны смогли преодолеть негативные последствия колониального прошлого и активно развиваются, а другим не удалось избежать гуманитарной катастрофы, экономических кризисов и перманентных гражданских конфликтов? Менталитет – это динамично меняющееся ценностно-смысловое «ядро» нации, включающее целый комплекс психических особенностей, ценностей, жизненных установок и моделей поведения населения страны. Несогласованность ментальной сущности общества с внедряемыми на этой территории социально-экономическими и политическими проектами неизбежно приводит к упадку на всех уровнях общественных отношений и разрушению экономики. И от того, насколько общество готово к изменениям и осознанному утверждению собственной субъектности, зависит то, станет колониальное прошлое приговором или стартовой площадкой для последующего экономического подъема. Авторами установлено, что постколониальные страны-аутсайдеры имеют, как правило, выраженную аграрную направленность и монокультурную экономику. Они «застряли» в идеологических противоречиях и поиске альтернативы колонизатору, а осознание своей финансовой зависимости от других стран и экономической несостоятельности не позволяет вырваться из «ловушки» колониализма. Ориентация на социоцентризм в этих странах проявляется в гражданской незрелости общества и превалировании государства над интересами и потребностями личности. На примере двадцати постколониальных стран нами доказано: экономическое процветание стало возможным в обществах, ориентированных ментально на индивидуализм. Социоцентрично ориентированные общества с их задекларированным единством, а на самом деле – коллективной беспомощностью перед агрессивными практиками тоталитаризма, обречены на перепрограммирование» общественного сознания как на личностном, так и на институциональном уровнях. И решающую роль в этом сыграет экономический фактор.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Moral Paradoxes of Emerging Technologies in the Education Sector
    (International Society of Philosophy and Cosmology, 2021) Trynyak, М.; Yakymchuk, О.
    The authors formulated and answered the question, “Can emerging technologies in education be evaluated from the point of view of morality?” The authors used the methods and tools of normative ethics and cognitive psychology, i.e., the comparative-analytical method, axiological method, as well as tests, questionnaires, correlation research, observation method, and bibliographic method. The essence of the concepts “moral worth” and “disclosedness of arete” as the supreme moral value, were investigated. A universal and defining criterion for moral evaluation was established, i.e., the actions disclosing arete are of the supreme value from the point of view of morality. The authors found that the influence of emerging technologies on the disclosure of arete creates moral paradoxes. Moral paradoxes exclude the possibility of developing objective and sustainable criteria for evaluating emerging technologies and, accordingly, their acceptance/prohibition in the education sector. Uncertainty is asserted as a criterion for evaluating emerging technologies. Автори сформулювали та відповіли на запитання «Чи можна оцінювати нові технології в освіті з точки зору моралі?» Автори використали методи та засоби нормативності етики та когнітивної психології, тобто порівняльно-аналітичного методу, аксіологічного методу, а також тестів, опитувальників, кореляційного дослідження, методу спостереження, бібліографічного методу. Досліджено сутність понять «моральна цінність» та «розкриття арети» як вищої моральної цінності. Встановлено універсальний і визначальний критерій моральної оцінки, тобто дії, що розкривають aрете, мають найвищу цінність з точки зору моралі. Автори виявили, що вплив нових технологій на розкриття арете породжує моральні парадокси. Моральні парадокси виключають можливість вироблення об’єктивних і стійких критеріїв оцінки нових технологій і, відповідно, їх прийняття/заборони в освітній сфері. Критерієм оцінки нових технологій стверджується невизначеність. Авторы сформулировали и ответили на вопрос "Можно ли оценивать новые технологии в образовании с точки зрения морали?" Авторы использовали методы и средства нормативности этики и когнитивной психологии, то есть сравнительно-аналитического метода, аксиологического метода, а также тестов, опросников, корреляционного исследования, метода наблюдения, библиографического метода. Исследована сущность понятий «нравственная ценность» и «раскрытие ареты» как высшей нравственной ценности. Установлен универсальный и определяющий критерий моральной оценки, то есть раскрывающие aрете действия имеют наивысшую ценность с точки зрения морали. Авторы обнаружили, что влияние новых технологий на раскрытие арете рождает моральные парадоксы. Нравственные парадоксы исключают возможность выработки объективных и устойчивых критериев оценки новых технологий и, соответственно, их принятие/запрет в образовательной сфере. Критерием оценки новых технологий утверждается неопределенность.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Post- digital practice and spatial specificity of music
    (Editorial Cuadernos de Sofía, 2021) Ryabinina, О.; Trynyak, М.; Kovalenko, І.; Kalnytsyi, E.
    The specificity of space aesthetics in virtual music is analyzed in the article, we consider the basic features of Homo Virtualis as a unity formed by effect of accessible Infinite and apperception of mostlyaffective-bodily experience. Hermeneutic potential of Homo Virtualis is provided by uniformed coding of sound qualities inside the digital continuum, transformed shapes of conceptual art. Sound performance of the open is embodied not only through the allusions of Ambient but refined post-digitalaesthetics, aesthetics of ‘failure’, methods of ‘glitch’. Implementing philosophical and aesthetical tools we investigate ideology and practice of virtual music-making. Digital artists experience is considered via microsound technology, tele-immersion, as a version of post-digital with orientation on a myth of nature. It is shown that evocation of music and sound unity of Homo Virtualis reveal/bring to life ancient views about magic of the soundscape. Simultaneously, through ontological self-ufficiency ofτέχνη in online music the fact that post-digital aesthetics belongs to the digital appears in hypostasis from aesthetical music being into impersonal media-message. Mutual representation of the truth and mystification which is specific to art is transforming into performed myth of involvement. Virtual music causes speculations on essence and limits of music. У статті аналізується специфіка естетики простору у віртуальній музиці, розглядаються основні риси Homo Virtualis як єдності, утвореної ефектом доступного Безкінечності та сприйняттям переважно афективно-тілесного досвіду. Герменевтичний потенціал Homo Virtualis забезпечується уніфікованим кодуванням звукових якостей всередині цифрового континууму, трансформованими формами концептуального мистецтва. Звукове виконання open втілено не лише через алюзії Ambient, але й витончену постдігіталестетику, естетику «провалу», методи «глюку». Впроваджуючи філософсько-естетичний інструментарій, ми досліджуємо ідеологію та практику віртуального музикування. Досвід цифрових художників розглядається за допомогою мікрозвукової технології, теле-занурення, як версія пост-цифрового з орієнтацією на міф про природу. Показано, що викликання музичної та звукової єдності Homo Virtualis відкриває/оживає стародавні уявлення про магію звукового ландшафту. Водночас, через онтологічну самодостатність τέχνη в онлайн-музиці факт приналежності постцифрової естетики до цифрової постає в іпостасі з естетичної музики в безособове медіа-повідомлення. Взаємне уявлення про істину та містифікацію, характерне для мистецтва, перетворюється на виконаний міф про причетність. Віртуальна музика викликає спекуляції щодо сутності та меж музики. В статье анализируется специфика космической эстетики в виртуальной музыке, рассматриваются основные черты Homo Virtualis как единства, образованного воздействием доступного Бесконечного и апперцепцией преимущественно аффективно-телесного опыта. Герменевтический потенциал Homo Virtualis обеспечивается унифицированным кодированием звуковых качеств внутри цифрового континуума, преобразованными формами концептуального искусства. Звуковое перформанс открытого воплощается не только через аллюзии Ambient, но и через утонченную постцифровую эстетику, эстетику «провала», приемы «глюка». Применяя философско-эстетические инструменты, мы исследуем идеологию и практику виртуального музицирования. Опыт цифровых художников рассматривается через технологии микрозвука, телеиммерсии, как вариант постцифрового с ориентацией на миф о природе. Показано, что эвокация музыки и звуковое единство Homo Virtualis раскрывают/оживляют древние представления о магии звукового ландшафта. Одновременно через онтологическую самодостаточность τέχνη в онлайн-музыке тот факт, что постцифровая эстетика принадлежит цифровой, выступает в ипостаси из эстетической музыки как бытия в безличное медиа-сообщение. Взаимная репрезентация правды и мистификации, свойственная искусству, трансформируется в разыгранный миф сопричастности. Виртуальная музыка вызывает размышления о сущности и пределах музыки.