Перегляд за Автор "Sidak, L."

Зараз показано 1 - 1 з 1
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Losev and russian symbolists
    (Revista Amazonia Investiga, 2019-12) Harmash, L.; Khalanska, N.; Nevelska-Hordieieva, O.; Sidak, L.; Yuryeva, Z.
    The object of study is a little-known aspect of the famous Russian philosopher A. F. Losev’s works, namely, his fiction. Losev's works are considered in comparison with Romanticism and Symbolism. Having a lot of philosophical commonalities, sharing their basic ideas, Losev disagrees with the Symbolists in determining consequences the idealization of man. Any kind of art, and even music, are not capable, according to Losev, of overcoming the egoistic restrictions of human individuality. In Losev’s works one of the central themes of Symbolism finds its continuation – the struggle of man against the dark forces. The writer shows that they can take possession of a person and arouses in him an irresistible desire for destruction. The analysis shows that Losev has a dialectical approach to the nature of any phenomena, including belleslettres. Based on the artistic traditions of his predecessors – Romantics and Symbolists, combined with the achievements of Russian and European classical literature of the 19th century, Losev offers his own solution to the problems of good and evil, life and death, heaven and earth. Warning the reader about the dangers of individualism and worship of the idols of science and technological progress, he maintains the idea that a soul that has fallen away from God and is trying to realize its creative intentions as a demiurge will inevitably succumb to temptations leading it into the realm of eternal dust and decay. An alternative way of the soul that has fallen from God may be selfless service to the Motherland. The theme of “heavenly Motherland” continues to be voiced in Losev’s works with particular strength, while preserving the hope of the Symbolists for the coming transformation of the world. Об'єктом дослідження є маловідомий аспект творчості російського філософа О. Ф. Лосєва, а саме його художня література. Творчість Лосєва розглядається в зіставленні з романтизмом і символізмом. При наявності безлічі філософських точок дотику і спільності основних ідей, Лосєв не погоджується з символістами у визначенні наслідків ідеалізації людини. Будь-який вид мистецтва, навіть музика, не здатний, на думку Лосєва, подолати егоїстичні обмеження людської індивідуальності. Одна з центральних тем символізму - боротьба людини з темними силами - знаходить своє продовження в роботах Лосєва. Письменник показує, що зло може опанувати людиною, викликавши у нього непереборне прагнення до руйнування. Аналіз показує, що діалектичний підхід притаманний Лосеву по відношенню до природи будь-яких явищ, в тому числі художньої літератури. Грунтуючись на художніх традиціях своїх попередників - романтиків і символістів, в поєднанні з досягненнями російської та європейської класичної літератури XIX століття, Лосєв пропонує власне вирішення проблем добра і зла, життя і смерті, що вгорі і долішнього начал.Предупреждая читача про небезпеки індивідуалізму і поклоніння ідолам науки і технічного прогресу, він підтримує ідею, що душа, яка відійшла від Бога і намагається реалізувати свої творчі наміри, прирівнюючи себе до Творця, неминуче піддасться спокусам, провідним її в царство вічної пітьми і розкладання. Альтернативою може бути, за словами Лосєва, тільки жертовне служіння Батьківщині. Тема «небесної Батьківщини» продовжує звучати в роботах Лосєва з особливою силою, зберігаючи при цьому надію на майбутнє перетворення світу. Объектом исследования является малоизвестный аспект творчества русского философа А. Ф. Лосева, а именно его художественная литература. Творчество Лосева рассматривается в сопоставлении с романтизмом и символизмом. При наличии множества философских точек соприкосновения и общности основных идей, Лосев не соглашается с символистами в определении последствий идеализации человека. Любой вид искусства, даже музыка, не способен, по мнению Лосева, преодолеть эгоистические ограничения человеческой индивидуальности. Одна из центральных тем символизма – борьба человека с темными силами – находит свое продолжение в работах Лосева. Писатель показывает, что зло может овладеть человеком, вызвав у него непреодолимое стремление к разрушению. Анализ показывает, что диалектический подход присущ Лосеву по отношению к природе любых явлений, в том числе художественной литературы. Основываясь на художественных традициях своих предшественников – романтиков и символистов, в сочетании с достижениями русской и европейской классической литературы XIX века, Лосев предлагает собственное решение проблем добра и зла, жизни и смерти, горнего и дольнего начал. Предупреждая читателя об опасностях индивидуализма и поклонения идолам науки и технического прогресса, он поддерживает идею, что душа, которая отошла от Бога и пытается реализовать свои творческие намерения, приравнивая себя к Творцу, неизбежно поддастся искушениям, ведущим ее в царство вечной тьмы и разложения. Альтернативой может быть, по словам Лосева, только жертвенное служение Родине. Тема «небесной Родины» продолжает звучать в работах Лосева с особой силой, сохраняя при этом надежду на грядущее преобразование мира.