Перегляд за Автор "Levchenko, N."

Зараз показано 1 - 3 з 3
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Adoption of Western Four-Sense Biblical Hermeneutics by Ukrainian Baroque Literature
    (Revista Amazonia Investiga, 2020-07) Levchenko, N.; Liamprekht, O.; Povar, M.; Chukhno, O.
    The study outlines general principles of biblical hermeneutics influence on the poetics of Ukrainian baroque prose. The Bible perceived by ancient writers as a collection of sacred books written by the Holy Spirit through the mediation of hagiographers is full of metaphors, comparisons, allegories and parables that needed clarification. Biblical hermeneutics developed rules for the Bible exegesis in order to avoid false variants of interpreting the Scripture. The four-sense method of biblical hermeneutics borrowed from Western Catholic tradition helped to avoid controversial interpretation of the Holy Scripture. The immersion of Ukrainian baroque literature into the biblical domain caused its paraphrasing nature and created conditions for the development of the four-sense hermeneutics as the structure of the poetics of Ukrainian baroque prose. Principles of biblical hermeneutics, having become a monolithic core of the form and content of authors’ texts, eventually began to go beyond the actual theological literature into the field of secular arts. Автори статті окреслили загальні принципи впливу біблійної герменевтики на поетику прози українського бароко. Біблія сприймалася давніми письменниками як збірка священних книг, написаних Духом Святим за посередництва агіографів, тому вона сповнена метафор, порівнянь, алегорій та притч, які потребували пояснення. Біблійна герменевтика розробила правила тлумачення Святого Письма, щоб уникнути хибних варіантів прочитання Слова Божого. Чотирисенсова метода біблійної герменевтики, запозичена із західної католицької традиції, допомогла уникнути контроверсійних варіантів тлумачення Святого Письма. Занурення української літератури бароко в біблійну матрицю спричинило її парафразний характер і створило умови для інтенсивного розвитку чотирисенсової біблійної герменевтики як структуранта поетики української барокової прози. Принципи біблійної герменевтики, посівши місце монолітного ядра форми та змісту авторських текстів, з часом почали виходити за межі власне богословської літератури, наприклад, у сферу світського мистецтва. Авторы статьи обозначили общие принципы влияния библейской герменевтики на поэтику прозы украинского барокко. Библия воспринималась древними писателями как сборник священных книг, написанных Духом Святым при посредничестве агиографа, поэтому она полна метафор, сравнений, аллегорий и притч, которые требовали объяснения. Библейская герменевтика разработала правила толкования Священного Писания, чтобы избежать ложных вариантов прочтения Слова Божьего. Четырехсмысловая методика библейской герменевтики, заимствованная из западной католической традиции, помогла избежать противоречивых вариантов толкования Священного Писания. Погружение украинской литературы барокко в библейскую матрицу привело ее парафразный характер и создало условия для интенсивного развития четырехсмысловой библейской герменевтики как структуранта поэтики украинской барочной прозы. Принципы библейской герменевтики, заняв место монолитного ядра формы и содержания авторских текстов, со временем начали выходить за пределы собственно богословской литературы, например, в сферу светского искусства.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Communicative Model – Author, Hero, Text, Recipient in a Postmodern Novel
    (LUMEN Publishing House, 2021) Levchenko, N.; Pecherskyh, L; Varenikova, О.; Torkut, N.
    The study deals with the communicative interaction between the author, the hero, the text, the reader in a postmodern novel. A similar and ambiguous reality, on the one hand, sometimes led to the subjectivist hypertrophy, absolutizing the author’s world view, and at times minimized and devaluated the author’s identity, on the other. Therefore, from the end of the 1990s the ways of expressing author’s “Self” changed dramatically, which directly affected the means of creating a hero in the contemporary Ukrainian literature. An important place in the communicative literary model was occupied by the text as an undependent semantic unit and the reader as an interpreter of the text. The specifics of deploying the dialog between the author and the hero point to the transformation of their functions in the Ukrainian postmodern novel. Considering the statement of the death of the author proclaimed by R. Barthes, the former stops being the main holistic text creator, thus rather becoming its product and the way of expression. The author, the hero and the text have a certain integrity aimed at the interpretative game with the recipient, who diffuses the newly created semantic integrity into a diversity of meanings. Дослідження присвячено комунікативній взаємодії між автором, героєм, текстом, читачем у постмодерністському романі. Подібна та неоднозначна реальність, з одного боку, іноді призводила до гіпертрофії суб'єктивізму, абсолютизації авторського світогляду, а часом мінімізувала та знецінювала авторську ідентичність, з іншого. Таким чином, з кінця 1990-х років способи вираження авторського "Я" різко змінилися, що безпосередньо вплинуло на способи створення героя у сучасній українській літературі. Важливе місце у комунікативної літературної моделі зайняли текст як несамостійна смислова одиниця та читач як інтерпретатор тексту. Специфіка розгортання діалогу між автором та героєм вказує на трансформацію їхніх функцій в українському постмодерністському романі. Враховуючи проголошене Р. Бартом твердження про смерть автора, перший перестає бути головним творцем цілісного тексту, стаючи швидше за його продуктом і способом висловлювання. Автор, герой і текст мають певну цілісність, спрямовану на інтерпретативну гру з реципієнтом, який дифундує створену смислову цілісність у різноманіття смислів. Исследование посвящено коммуникативному взаимодействию между автором, героем, текстом, читателем в постмодернистском романе. Сходная и неоднозначная реальность, с одной стороны, иногда приводила к гипертрофии субъективизма, абсолютизации авторского мировоззрения, а порой минимизировала и обесценивала авторскую идентичность, с другой. Таким образом, с конца 1990-х годов способы выражения авторского "Я" резко изменились, что непосредственно повлияло на способы создания героя в современной украинской литературе. Важное место в коммуникативной литературной модели заняли текст как несамостоятельная смысловая единица и читатель как интерпретатор текста. Специфика развертывания диалога между автором и героем указывает на трансформацию их функций в украинском постмодернистском романе. Учитывая провозглашенное Р. Бартом утверждение о смерти автора, первый перестает быть главным создателем целостного текста, становясь скорее его продуктом и способом выражения. Автор, герой и текст обладают определенной целостностью, направленной на интерпретативную игру с реципиентом, который диффундирует созданную смысловую целостность в многообразие смыслов.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Professor Leonid Ushkalov’s Skovorodiana
    (Revista Amazonia Investiga, 2021-08-31) Levchenko, N.; Вozhko, Y.; Hontarenko, I.; Baibekova, L.; Chetveryk, V.
    The article analyzes the contribution of Professor Leonid Ushkalov’s scientific works to the intellectual matrix of Kharkiv Philological School and Skovoroda studies. He outlined in his researches such complex problems of literary and philosophical reasonings by H. Skovoroda as the source of his works; genre-artistic features of his poetry versification; afable definition by Skovoroda as an independent literary genre of philosophical style, and a parable as a model of a fable and philosophical dialogue peculiar fusion; vivid mythological and biblical imagery and the original structure of treatises; deployment in magnificent Baroque forms and in biblical, mythological, emblematic images in the plane of Christian Neoplatonism of philosophical and theological thoughts in the theologian’s «Socratic» dialogues; Skovoroda’s Biblical noematics and heuristics as a text comprehensive allegory of the Holy Bible; the influence of works by Skovoroda on the new, modern and contemporary Ukrainian literature and a great number of other issues, each of which has the prospect of deploying into a separate Skovoroda studies discourse. In particular, it is stated that L. Ushkalov offered more than three hundred themes for further works about H. Skovoroda’s creative activity. У статті проаналізовано внесок наукових праць професора Леоніда Ушкалова в інтелектуальну матрицю Харківської філологічної школи та студії Сковороди. У своїх дослідженнях він окреслив такі складні проблеми літературно-філософських міркувань Г. Сковороди як джерело його творів; жанрово-художні особливості його поетичної версифікації; визначення байки Сковородою як самостійного літературного жанру філософського стилю та притчі як моделі байки та своєрідного злиття філософського діалогу; яскраві міфологічні та біблійні образи та оригінальна структура трактатів; розгортання у чудових формах бароко та в біблійних, міфологічних, емблематичних образах у площині християнського неоплатонізму філософських та богословських думок у «сократичних» діалогах богослова; Біблійна ноематика та евристика Сковороди як текстова всебічна алегорія Святої Біблії; вплив творів Сковороди на нову, сучасну та сучасну українську літературу та велику кількість інших питань, кожна з яких має перспективу розгорнутись в окремому дискурсі Сковороди. Зокрема, зазначено, що Л. Ушкалов запропонував понад триста тем для подальших робіт про творчу діяльність Г. Сковороди В статье проанализирован вклад научных трудов профессора Леонида Ушкалова в интеллектуальную матрицу Харьковской филологической школы и студии Сковороды. В своих исследованиях он очертил такие сложные проблемы литературно-философских рассуждений Г. Сковороды как источник его произведений; жанрово-художественные особенности его поэтической версификации; определение басни Сковородой как самостоятельного литературного жанра философского стиля и притчи как модели басни и своеобразного слияния философского диалога; яркие мифологические и библейские образы и оригинальная структура трактатов; развёртывание в замечательных формах барокко и в библейских, мифологических, эмблематических образах в плоскости христианского неоплатонизма философских и богословских мнений в «сократических» диалогах богослова; Библейская ноематика и эвристика Сковороды как текстовая всесторонняя аллегория Святой Библии; влияние произведений Сковороды на новую, современную и современную украинскую литературу и большое количество других вопросов, каждый из которых имеет перспективу развернуться в отдельном дискурсе Сковороды. В частности, указано, что Л. Ушкалов предложил более трехсот тем для дальнейших работ о творческой деятельности Г. Сковороды