Перегляд за Автор "Kramchenkova, V."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Effect of Young Basketball Players’ Self-Regulation on Their Psychological Indicators
    (University of Pitesti, Romania - (EUP), 2020) Rochniak, A.; Kostikova, I.; Fomenko, K.; Khomulenko, T.; Arabadzhy, T.; Viediernikova, T.; Diomidova, N.; Kramchenkova, V.; Scherbakova, O.; Kovalenko, M.; Kuznetsov, O.
    Problem statement: One of the most important factors in the success of sports activities is the level of psychological readiness. The most significant indicator of psychological readiness is the ability to qualitatively regulate athlete’s activity, behavior, and mental state by their own psychic means (i.e., the ability to selfregulate). At the same time, there is not enough insightful research in sports science and in this area of knowledge. Purpose: To determine the nature of the relationship and links between the psychological characteristics of young basketball players and the specific features of their self-regulation. Materials and methods: A total of 160 basketball players (15–20 years old) participated in the study. The methods of selfregulation of sports activity, dispositional state of flow, basic beliefs, and dispositive optimism were used. Results: Correlation links between the indicators of self-regulation of sports activities and the indicators of dispositional state of flow, basic beliefs, and dispositive optimism were revealed. The most significant link was defined with self-inductance and identified regulation. The differences between young basketball players with different peculiarities of self-regulation of sports activity were determined by almost all indicators of the dispositional state of flow, basic beliefs, and dispositive optimism. Conclusions: It was confirmed that the specificity of self-regulation of young basketball players is connected with the peculiarities of the dispositional state of flow, dispositional optimism, and basic beliefs. Through comparison, it is determined that young basketball players with autonomous sports self-regulation have the advantage of almost all indicators of the dispositional state of flow and they have more optimistic views on the future. Постановка проблеми: Одним з найважливіших факторів успіху спортивної діяльності є рівень психологічної готовності. Найважливішим показником психологічної готовності є здатність якісно регулювати діяльність, поведінку та психічний стан спортсмена власними психічними засобами (тобто здатність до саморегуляції). У той же час у спортивній науці та в цій галузі знань недостатньо проникливих досліджень. Мета: Визначити характер стосунків та зв’язок між психологічними характеристиками молодих баскетболістів та специфічними особливостями їх саморегуляції. Матеріали та методи: Загалом у дослідженні взяли участь 160 баскетболістів (15–20 років). Були використані методи саморегуляції спортивної діяльності, диспозиційний стан потоку, основні переконання та диспозитивний оптимізм. Результати: Виявлено кореляційні зв’язки між показниками саморегуляції спортивної діяльності та показниками диспозиційного стану потоку, основних переконань та диспозитивного оптимізму. Найбільш значуща ланка була визначена із самоіндуктивністю та визначена регуляція. Відмінності між молодими баскетболістами з різними особливостями саморегуляції спортивної діяльності визначались майже за всіма показниками диспозиційного стану потоку, основних переконань та диспозитивного оптимізму. Висновки: Було підтверджено, що специфіка саморегуляції молодих баскетболістів пов’язана з особливостями диспозиційного стану потоку, диспозиційним оптимізмом та основними переконаннями. Через порівняння встановлено, що молоді баскетболісти з автономною спортивною саморегуляцією мають перевагу майже за всіма показниками диспозиційного стану потоку та мають більш оптимістичні погляди на майбутнє. Постановка проблемы: Одним из важнейших факторов успеха спортивной деятельности является уровень психологической готовности. Важнейшим показателем психологической готовности является способность качественно регулировать деятельность, поведение и психическое состояние спортсмена собственными психическими средствами (то есть способность к саморегуляции). В то же время в спортивной науке и в этой области знаний недостаточно проницательных исследований. Цель: Определить характер отношений и связь между психологическими характеристиками молодых баскетболистов и специфическими особенностями их саморегуляции. Материалы и методы: Всего в исследовании приняли участие 160 баскетболистов (15-20 лет). Были использованы методы саморегуляции спортивной деятельности, диспозицийний состояние потока, основные убеждения и диспозитивный оптимизм. Результаты: Выявлены корреляционные связи между показателями саморегуляции спортивной деятельности и показателями диспозиционного состояния потока, основных убеждений и диспозитивного оптимизма. Наиболее значимая звено была определена с самоиндуктивнистю и определенная регуляция. Различия между молодыми баскетболистами с различными особенностями саморегуляции спортивной деятельности определялись почти по всем показателям диспозиционного состояния потока, основных убеждений и диспозитивного оптимизма. Выводы: Было подтверждено, что специфика саморегуляции молодых баскетболистов связана с особенностями диспозиционного состояния потока, диспозиционные оптимизмом и основными убеждениями. Через сравнение установлено, что молодые баскетболисты из автономной спортивной саморегуляцией имеют преимущество почти по всем показателям диспозиционного состояния потока и имеют более оптимистичные взгляды на будущее.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Professional wellbeing in connection with impairments of emotional regulation and perceptions of everyday stress among defectologists
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Kramchenkova, V.; Zhukova, L.
    Aim. The article examines the results of an empirical study of the professional well-being of defectologists and its relationship with emotional dysregulation and the perception of everyday stress. Methods. An empirical study was conducted on a sample of defectologists (correctional educators and special psychologists) who work with children with autism spectrum disorders. For the study, the following were used: the methodology for assessing professional wellbeing (further MAPW), the questionnaire of everyday stressors and the questionnaire of emotional dysregulation. Empirical data processing methods: analysis of mean values, analysis of nonparametric criteria, correlation analysis. Results. The study made it possible to establish the characteristics of the professional well-being of defectologists, to describe the subjective perception of their own functioning in the professional sphere and to determine the relationship between the duration of professional activity and the indicators of the components of professional well-being. It was found that there was an inverse statistically significant relationship between the components of professional well-being with the spheres of perception of everyday stressful events and the forms of emotional dysregulation. Conclusions. The results of the analysis led to the conclusion that speech pathologists who work with children with autism spectrum disorders have a low level of professional well-being. Also, statistically significant interrelationships between the components of professional well-being with the perception of everyday stress and forms of impaired emotional regulation were revealed. Мета. У статті розглядаються результати емпіричного дослідження професійного благополуччя дефектологів та його взаємозв’язок із емоційною дисрегуляцією і сприйняттям повсякденного стресу. Методи. Емпіричне дослідженні було проведене на виборці дефектологів (корекційних педагогів та спеціальних психологів), які займаються із дітьми з розладами аутистичного спектру. Для дослідження були використані: методика оцінки професійного благополуччя МОПБ, опитувальник повсякденних стресорів та опитувальник емоційної дисрегуляції. Методи оброблення емпіричних даних: аналіз середніх значень, аналіз непараметричних критеріїв, кореляційний аналіз, Результати. Проведене дослідження дало змогу встановити особливості професійного благополуччя дефектологів, дати опис суб’єктивного сприйняття власного функціонування у професійній сфері та визначити зв'язок між тривалістю професійної діяльності і показниками компонентів професійного благополуччя. Було встановлено наявність зворотного статистично значущого взаємозв’язку компонентів професійного благополуччя із сферами сприйняття повсякденних стресових подій та формами емоційної дисрегуляції. Висновки. Результати аналізу дозволили зробити висновок, що дефектологи, які працюють із дітьми з розладами аутистичного спектру, мають низький рівень професійного благополуччя. Також виявлені статистично достовірні взаємозв’язки компонентів професійного благополуччя із сприйняттям повсякденного стресу та формами порушення емоційної регуляції.