Перегляд за Автор "Kobzieva, Yu."

Зараз показано 1 - 3 з 3
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Concept “humour” in the linguistic consciousness of the Russian-speaking population of Ukraine
    (Cracow Tertium Society for the Promotion of Language Studies, 2020) Kobzieva, Yu.; Gordiienko-Mytrofanova, І.; Udovenko, М.; Sauta, S.
    The purpose of this study was to define and to describe the semantic components of the stimulus word humour in the linguistic consciousness of young Russian-speaking people from Eastern Ukraine. The main method of the research was a рsycholinguistic experiment. The sample comprised 400 young people (aged 20-31), males and females being equally represented. The experiment proved that the concept humour in the linguistic consciousness of the Russian-speaking population of Ukraine is represented by four core semantic clusters: “laughter,” “joke,” “merry-making/joy” and “show.” Analysis of female and male associative fields shows that the semantic core of the word humour does not depend on the respondents’ gender identification. The results of frequency and cluster analysis have implied a number of the following conclusions. Firstly, humour and laughter form an inseparable unity of stimulus and reaction in the linguistic consciousness of respondents, although the psychological paradigm considers humour and laughter as two independent phenomena. Secondly, the cognitive component of humour was only reflected in the peripheral cluster “mind” of respondents’ associations. Thirdly, young Russian-speaking people from Ukraine do not have an ideal image of humour represented by a certain comedy show or relevant to any specific comedians. The generalised visualisation of humour is represented by reactions of the extreme periphery. Finally, comparative analysis of the verbalised concept humour in the linguistic consciousness of Russian-speaking population of Ukraine and people who live in Russia did not reveal any national-specific features in the perception of stimulus humour. Метою даного дослідження було визначити та описати семантичні компоненти слов-стимулів гумору у мовній свідомості молодих російськомовних жителів Східної України. Основним методом дослідження був психолінгвістичний експеримент. Вибірка становила 400 молодих людей (віком 20-31 рік), причому чоловіки та жінки були представлені порівну. Експеримент довів, що поняття гумор у мовній свідомості російськомовного населення України представлено чотирма основними семантичними кластерами: «сміх», «жарт», «весело/радість» та «шоу». Аналіз жіночого та чоловічого асоціативних полів показує, що семантичне ядро ​​слова гумор не залежить від гендерної ідентифікації респондентів. Результати частотного та кластерного аналізу дозволили зробити ряд наступних висновків. По-перше, гумор і сміх утворюють нерозривну єдність стимулу і реакції в мовній свідомості респондентів, хоча психологічна парадигма розглядає гумор і сміх як два самостійних явища. По-друге, когнітивний компонент гумору відображався лише в периферійному кластері «розум» асоціацій респондентів. По-третє, молоді російськомовні люди з України не мають ідеального образу гумору, представленого певним комедійним шоу чи конкретним гумористом. Узагальнена візуалізація гумору представлена ​​реакціями крайньої периферії. Нарешті, порівняльний аналіз вербалізованого поняття гумор у мовній свідомості російськомовного населення України та людей, які проживають в Росії, не виявив жодних національно-специфічних особливостей у сприйнятті гумору. Целью данного исследования было определить и описать семантические компоненты словесных стимулов юмора в языковом сознании молодых русскоязычных жителей Восточной Украины. Основным методом исследования был психолингвистический эксперимент. Выборку составили 400 молодых людей (20-31 год), мужчины и женщины представлены в равной степени. Эксперимент показал, что концепт юмор в языковом сознании русскоязычного населения Украины представлен четырьмя ядерными семантическими кластерами: «смех», «шутка», «веселье/радость» и «шоу». Анализ женских и мужских ассоциативных полей показывает, что семантическое ядро ​​слова юмор не зависит от гендерной идентификации респондентов. Результаты частотного и кластерного анализа позволили сделать ряд следующих выводов. Во-первых, юмор и смех образуют неразрывное единство стимула и реакции в языковом сознании респондентов, хотя психологическая парадигма рассматривает юмор и смех как два самостоятельных явления. Во-вторых, когнитивный компонент юмора отражался только в периферическом кластере «разум» ассоциаций респондентов. В-третьих, у молодых русскоязычных жителей Украины нет идеального образа юмора, представленного определенным комедийным шоу или относящегося к каким-то конкретным юмористам. Обобщенная визуализация юмора представлена ​​реакциями крайней периферии. Наконец, сравнительный анализ вербализованного концепта юмора в языковом сознании русскоязычного населения Украины и жителей России не выявил каких-либо национально-специфических особенностей в восприятии юмора.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Investigating the concept of “lightness” as reflected In the russian-speaking ukrainians’ linguistic consciousness
    (Lesya Ukrainka Volyn (Eastern European) National University (EENU), 2020) Gordienko-Mytrofanova, I.; Kobzieva, Yu.; Borokh, K.
    The purpose of this study is to define and describe the semantic components of the verbalised concept “lightness” as a component of ludic competence in the linguistic consciousness of the Russian-speaking people from Eastern Ukraine. The main method of the research was a psycholinguistic experiment. The sample comprised 426 young people (aged 18–35), males and females being equally represented. Cluster analysis showed that the core of the concept “lightness” is represented by three semantic groups: “the quality being light and insignificant in weight and size…”, “the feeling of happiness and joyful ease”, “the feeling of freedom …, cheerfulness, excitement”. The last two clusters reveal the ambivalent nature of the concept “lightness”. The concept “lightness” is characterized by a large variety of peripheral clusters. The ones that are especially noteworthy are “insight” and “duality”. The former reflects the cognitive component of lightness, which accounts for 3 per cent. The latter reflects the concept’s ambivalent nature. Basically, the semantic content of the core of the word “lightness” does not depend on gender. The comparative analysis of the concept “lightness” in the linguistic consciousness of Ukrainian citizens and people living in Russia reveals its nationally-specific perception in the linguistic consciousness of Ukrainian people, which was reflected in the most frequent reaction “freedom”. Taken together, both samples share a number of common features: wide semantic scope; strong synonymic and weak antonymic connections between stimulus and reactions; positive emotional response to the stimulus. Finally, the results of the free word association test with the stimulus word “lightness” were successfully used to define more precisely and expand our understanding of “lightness” as a component of ludic competence taking into account both core and peripheral clusters. В статті виявлено та описано семантичні компоненти вербалізованого концепту «легкість», як компонента ігрової компетентності, в мовній свідомості російськомовних жителів Східної України. Основним методом дослідження був психолінгвістичний експеримент. Вибірку склало 426 респондентів молодого віку (18–35) у рівному співвідношенні чоловіків і жінок. Результати кластерного аналізу показали, що ядро концепту «легкість» представлено трьома семантичними групами: «властивість чогось легкого, незначного за вагою й розміром...», «почуття щастя й радісного спокою», «почуття свободи..., бадьорості, підйому». Два останніх кластери відображають амбівалентний характер концепту «легкість». Концепт «легкість» характеризується великою різноманітністю периферійних кластерів. Серед них заслуговують на увагу два кластери – «інсайт» і «дуальність». У першому відображена когнітивна складова легкості, яка склала 3%. У другому – амбівалентний характер концепту. Семантичне наповнення ядра слова «легкість» загалом не залежить від статевої належності. Порівняльний аналіз концепту «легкість» у мовній свідомості жителів України й жителів Росії дає змогу твердити про його національно-типологічне сприйняття в мовній свідомості жителів України, що знайшло своє втілення в найбільш високочастотній реакції «свобода». Загалом обидві вибірки характеризуються: широким семантичним спектром; сильними синонімічними та слабкими антонімічними зв'язками стимулу й реакцій; позитивними емоціями на стимул. Нарешті, результати вільного асоціативного експерименту зі стимулом «легкість» було успішно використано з метою смислового уточнення й розширення поняття «легкість» як компонента ігрової компетентності. В статье выявлено и описано семантические компоненты вербализованного концепта «легкость» как компонента игровой компетентности в языковом сознании русскоязычных жителей Восточной Украины. Основным методом исследования являлся психолингвистический эксперимент. Выборку составило 426 респондентов молодого возраста (18–35) в равном соотношении мужчин и женщин. Результаты кластерного анализа показали, что ядро ​​концепта «легкость» представлено тремя семантическими группами: «свойство чего-то легкого, незначительного по весу и размеру…», «чувство счастья и радостного покоя», «чувство свободы…, бодрости, подъема» . Два последних кластера отражают амбивалентный характер концепта «легкость». Концепт "легкость" характеризуется большим разнообразием периферийных кластеров. Среди них заслуживают внимания два кластера – «инсайт» и «дуальность». В первом запечатлена когнитивная составляющая легкости, которая составила 3%. Во втором – амбивалентный характер концепта. Семантическое наполнение ядра слова «легкость» в целом не зависит от половой принадлежности. Сравнительный анализ концепта «легкость» в языковом сознании жителей Украины и жителей России позволяет утверждать его национально-типологическое восприятие в языковом сознании жителей Украины, что нашло свое воплощение в наиболее высокочастотной реакции «свобода». В общем обе выборки характеризуются: широким семантическим спектром; сильными синонимическими и слабыми антонимическими связями стимула и реакций; положительными эмоциями в стимул. Наконец, результаты свободного ассоциативного опыта со стимулом «легкость» были удачно использованы в целях смыслового уточнения и расширения понятия «легкость» как компонента игровой компетентности.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Психолінгвістична структура вербалізованого концепту "Флірт"
    (Pereyaslav-Khmelnytsky State Pedagogical University named after G. S. Skovoroda, 2020-10-22) Gordiienko-Mytrofanova, І.; Kobzieva, Yu.; Sauta, S.
    В дослідженні виявлено та описано структуру вербалізованого концепту «флірт». Основним методом дослідження був психолінгвістичний експеримент. Вибірка складалася з 400 молодих людей (віком від 18 до 35 років), причому чоловіки та жінки були представлені рівною мірою. Поняття «флірт» представлене одинадцятьма кластерами, чотири з яких є ключовими: «вербальні та невербальні способи спілкування», «форми та способи взаємодії», «емоції, почуття, стани» та «гендер». Описано два психолінгвістичні значення поняття «флірт»: «Стадія залицяння без інтимних відносин», «Статеві відносини». Змістовий зміст поняття "флірт" не залежить від гендерної ідентифікації. У цілому нині ставлення респондентів до «легкості» стимулу досить позитивне. В исследовании выявлено и описано структуру вербализованного концепта "флирт". Основным методом исследования стал психолингвистический эксперимент. Выборка составила 400 молодых людей (в возрасте 18–35 лет), мужчины и женщины были представлены в равной степени. На сайте концепт "флирт" представлен одиннадцатью кластерами, четыре из которых являются основными: "вербальные и невербальные способы общения", "формы и способы взаимодействия", "эмоции, чувства, состояния" и "гендер". Были описаны два психолингвистических значения концепта "флирт": "Этап ухаживания без интимных отношений", "Сексуальные отношения". Семантическое содержание концепта "флирт" не зависит от гендерной идентификации. Общее отношение респондентов к стимулу "легкость" достаточно позитивное. The aim of this study was to reveal and to describe the structure of the verbalized concept of «flirting». The main method of the research was a psycholinguistic experiment. The sample comprised 400 young people (aged 18–35), males and females being equally represented. The concept of «flirting» is represented by eleven clusters, four of them are core: «verbal and nonverbal ways of communication», «forms and ways of interaction», «emotions, feelings, states», and «gender». Two psycholinguistic meanings of «flirting» concept were described: «The stage of courtship with no intimate relation», «Sexual relationship». The semantic content of the concept of «flirting» does not depend on gender identification. The general attitude of the respondents to the stimulus «lightness» is quite positive.