Перегляд за Автор "Fomenko, K."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Effect of Young Basketball Players’ Self-Regulation on Their Psychological Indicators
    (University of Pitesti, Romania - (EUP), 2020) Rochniak, A.; Kostikova, I.; Fomenko, K.; Khomulenko, T.; Arabadzhy, T.; Viediernikova, T.; Diomidova, N.; Kramchenkova, V.; Scherbakova, O.; Kovalenko, M.; Kuznetsov, O.
    Problem statement: One of the most important factors in the success of sports activities is the level of psychological readiness. The most significant indicator of psychological readiness is the ability to qualitatively regulate athlete’s activity, behavior, and mental state by their own psychic means (i.e., the ability to selfregulate). At the same time, there is not enough insightful research in sports science and in this area of knowledge. Purpose: To determine the nature of the relationship and links between the psychological characteristics of young basketball players and the specific features of their self-regulation. Materials and methods: A total of 160 basketball players (15–20 years old) participated in the study. The methods of selfregulation of sports activity, dispositional state of flow, basic beliefs, and dispositive optimism were used. Results: Correlation links between the indicators of self-regulation of sports activities and the indicators of dispositional state of flow, basic beliefs, and dispositive optimism were revealed. The most significant link was defined with self-inductance and identified regulation. The differences between young basketball players with different peculiarities of self-regulation of sports activity were determined by almost all indicators of the dispositional state of flow, basic beliefs, and dispositive optimism. Conclusions: It was confirmed that the specificity of self-regulation of young basketball players is connected with the peculiarities of the dispositional state of flow, dispositional optimism, and basic beliefs. Through comparison, it is determined that young basketball players with autonomous sports self-regulation have the advantage of almost all indicators of the dispositional state of flow and they have more optimistic views on the future. Постановка проблеми: Одним з найважливіших факторів успіху спортивної діяльності є рівень психологічної готовності. Найважливішим показником психологічної готовності є здатність якісно регулювати діяльність, поведінку та психічний стан спортсмена власними психічними засобами (тобто здатність до саморегуляції). У той же час у спортивній науці та в цій галузі знань недостатньо проникливих досліджень. Мета: Визначити характер стосунків та зв’язок між психологічними характеристиками молодих баскетболістів та специфічними особливостями їх саморегуляції. Матеріали та методи: Загалом у дослідженні взяли участь 160 баскетболістів (15–20 років). Були використані методи саморегуляції спортивної діяльності, диспозиційний стан потоку, основні переконання та диспозитивний оптимізм. Результати: Виявлено кореляційні зв’язки між показниками саморегуляції спортивної діяльності та показниками диспозиційного стану потоку, основних переконань та диспозитивного оптимізму. Найбільш значуща ланка була визначена із самоіндуктивністю та визначена регуляція. Відмінності між молодими баскетболістами з різними особливостями саморегуляції спортивної діяльності визначались майже за всіма показниками диспозиційного стану потоку, основних переконань та диспозитивного оптимізму. Висновки: Було підтверджено, що специфіка саморегуляції молодих баскетболістів пов’язана з особливостями диспозиційного стану потоку, диспозиційним оптимізмом та основними переконаннями. Через порівняння встановлено, що молоді баскетболісти з автономною спортивною саморегуляцією мають перевагу майже за всіма показниками диспозиційного стану потоку та мають більш оптимістичні погляди на майбутнє. Постановка проблемы: Одним из важнейших факторов успеха спортивной деятельности является уровень психологической готовности. Важнейшим показателем психологической готовности является способность качественно регулировать деятельность, поведение и психическое состояние спортсмена собственными психическими средствами (то есть способность к саморегуляции). В то же время в спортивной науке и в этой области знаний недостаточно проницательных исследований. Цель: Определить характер отношений и связь между психологическими характеристиками молодых баскетболистов и специфическими особенностями их саморегуляции. Материалы и методы: Всего в исследовании приняли участие 160 баскетболистов (15-20 лет). Были использованы методы саморегуляции спортивной деятельности, диспозицийний состояние потока, основные убеждения и диспозитивный оптимизм. Результаты: Выявлены корреляционные связи между показателями саморегуляции спортивной деятельности и показателями диспозиционного состояния потока, основных убеждений и диспозитивного оптимизма. Наиболее значимая звено была определена с самоиндуктивнистю и определенная регуляция. Различия между молодыми баскетболистами с различными особенностями саморегуляции спортивной деятельности определялись почти по всем показателям диспозиционного состояния потока, основных убеждений и диспозитивного оптимизма. Выводы: Было подтверждено, что специфика саморегуляции молодых баскетболистов связана с особенностями диспозиционного состояния потока, диспозиционные оптимизмом и основными убеждениями. Через сравнение установлено, что молодые баскетболисты из автономной спортивной саморегуляцией имеют преимущество почти по всем показателям диспозиционного состояния потока и имеют более оптимистичные взгляды на будущее.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The Psycholinguistic Standpoints in English Speech Activity
    (LUMEN Publishing House, 2020) Kostikova, I.; Holubnycha, L.; Fomenko, K.; Shevchuk, A.; Kadaner, O.; Moshynska, O.
    The correlation between English speech activity and psycholinguistic standpoints of foreign language learning has been shown as well as the empirical analysis of their connection has been conducted. The purpose of the article is to identify the correlation between English speech activity and psycholinguistic standpoints. The theoretical, empirical, statistical methods have been used to reach the purpose. To check the effectiveness of applying psycholinguistic principles to English speech activity the empirical (diagnostic) methods such as testing (oral and written), observation, and discussion were used. The pedagogical experiment with the students of H.S.Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University and Yaroslav Mudryi National Law University was also conducted. The pedagogical experiment showed the effectiveness of developing English speech activity based on the psycholinguistic standpoints. The statistical methods helped to evaluate the results of the pedagogical experiment. Apprehending the correlation between psycholinguistic standpoints and English speech activity (Speaking, Reading, Listening, and Writing) training is really topical since it helps to define the most effective methods of the foreign language teaching and learning. The psycholinguistic components (motivational and cognitive, analytical and technological, reflexive, emotional and evaluationones) have been described from the standpoint of psycholinguistics. All types of English speech activity have been researched as for their correlation with psycholinguistic components. Метою статті є виявлення кореляції між мовною діяльністю в галузі вивчення англійської мови та психолінгвістичними точками зору. Для досягнення мети використовувались теоретичні, емпіричні, статистичні методи. Для перевірки ефективності застосування психолінгвістичних принципів до мовної діяльності з використанням англійської мови використовувались емпіричні (діагностичні) методи, такі як тестування (усне та письмове), спостереження та обговорення. Також проведено педагогічний експеримент зі студентами Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди та Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Педагогічний експеримент показав ефективність розвитку мовної діяльності з англійської мови на основі психолінгвістичних позицій. Статистичні методи допомогли оцінити результати педагогічного експерименту. Розуміння кореляції між психолінгвістичними точками зору та мовленнєвою діяльністю англійської мови (говоріння, читання, аудіювання та письмо) є справді актуальним, оскільки допомагає визначити найбільш ефективні методи викладання та навчання іноземної мови. Психолінгвістичні компоненти (мотиваційно-когнітивний, аналітично-технологічний, рефлексивний, емоційний та оціночний) описані з позицій психолінгвістики. Досліджено всі типи мовної діяльності з англійської мови щодо їх кореляції з психолінгвістичними компонентами. Целью статьи является выявление корреляции между речевой деятельностью в области изучения английского языка и психолингвистических точками зрения. Для достижения цели использовались теоретические, эмпирические, статистические методы. Для проверки эффективности применения психолингвистических принципов к речевой деятельности с использованием английского языка использовались эмпирические (диагностические) методы, такие как тестирование (устное и письменное), наблюдения и обсуждения. Также проведен педагогический эксперимент со студентами Харьковского национального педагогического университета имени Г. С.Сковороды и Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого. Педагогический эксперимент показал эффективность развития речевой деятельности по английскому языку на основе психолингвистических позиций. Статистические методы помогли оценить результаты педагогического эксперимента. Понимание корреляции между психолингвистических точками зрения и речевой деятельностью английского языка (говорение, чтение, аудирование и письмо) действительно актуальным, поскольку помогает определить наиболее эффективные методы преподавания и обучения иностранному языку. Психолингвистических компоненты (мотивационно-когнитивный, аналитически-технологический, рефлексивный, эмоциональный и оценочный) описаны с позиций психолингвистики. Исследованы все типы речевой деятельности по английскому языку по их корреляции с психолингвистических компонентами.