Перегляд за Автор "Diomidova, N."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Effect of Young Basketball Players’ Self-Regulation on Their Psychological Indicators
    (University of Pitesti, Romania - (EUP), 2020) Rochniak, A.; Kostikova, I.; Fomenko, K.; Khomulenko, T.; Arabadzhy, T.; Viediernikova, T.; Diomidova, N.; Kramchenkova, V.; Scherbakova, O.; Kovalenko, M.; Kuznetsov, O.
    Problem statement: One of the most important factors in the success of sports activities is the level of psychological readiness. The most significant indicator of psychological readiness is the ability to qualitatively regulate athlete’s activity, behavior, and mental state by their own psychic means (i.e., the ability to selfregulate). At the same time, there is not enough insightful research in sports science and in this area of knowledge. Purpose: To determine the nature of the relationship and links between the psychological characteristics of young basketball players and the specific features of their self-regulation. Materials and methods: A total of 160 basketball players (15–20 years old) participated in the study. The methods of selfregulation of sports activity, dispositional state of flow, basic beliefs, and dispositive optimism were used. Results: Correlation links between the indicators of self-regulation of sports activities and the indicators of dispositional state of flow, basic beliefs, and dispositive optimism were revealed. The most significant link was defined with self-inductance and identified regulation. The differences between young basketball players with different peculiarities of self-regulation of sports activity were determined by almost all indicators of the dispositional state of flow, basic beliefs, and dispositive optimism. Conclusions: It was confirmed that the specificity of self-regulation of young basketball players is connected with the peculiarities of the dispositional state of flow, dispositional optimism, and basic beliefs. Through comparison, it is determined that young basketball players with autonomous sports self-regulation have the advantage of almost all indicators of the dispositional state of flow and they have more optimistic views on the future. Постановка проблеми: Одним з найважливіших факторів успіху спортивної діяльності є рівень психологічної готовності. Найважливішим показником психологічної готовності є здатність якісно регулювати діяльність, поведінку та психічний стан спортсмена власними психічними засобами (тобто здатність до саморегуляції). У той же час у спортивній науці та в цій галузі знань недостатньо проникливих досліджень. Мета: Визначити характер стосунків та зв’язок між психологічними характеристиками молодих баскетболістів та специфічними особливостями їх саморегуляції. Матеріали та методи: Загалом у дослідженні взяли участь 160 баскетболістів (15–20 років). Були використані методи саморегуляції спортивної діяльності, диспозиційний стан потоку, основні переконання та диспозитивний оптимізм. Результати: Виявлено кореляційні зв’язки між показниками саморегуляції спортивної діяльності та показниками диспозиційного стану потоку, основних переконань та диспозитивного оптимізму. Найбільш значуща ланка була визначена із самоіндуктивністю та визначена регуляція. Відмінності між молодими баскетболістами з різними особливостями саморегуляції спортивної діяльності визначались майже за всіма показниками диспозиційного стану потоку, основних переконань та диспозитивного оптимізму. Висновки: Було підтверджено, що специфіка саморегуляції молодих баскетболістів пов’язана з особливостями диспозиційного стану потоку, диспозиційним оптимізмом та основними переконаннями. Через порівняння встановлено, що молоді баскетболісти з автономною спортивною саморегуляцією мають перевагу майже за всіма показниками диспозиційного стану потоку та мають більш оптимістичні погляди на майбутнє. Постановка проблемы: Одним из важнейших факторов успеха спортивной деятельности является уровень психологической готовности. Важнейшим показателем психологической готовности является способность качественно регулировать деятельность, поведение и психическое состояние спортсмена собственными психическими средствами (то есть способность к саморегуляции). В то же время в спортивной науке и в этой области знаний недостаточно проницательных исследований. Цель: Определить характер отношений и связь между психологическими характеристиками молодых баскетболистов и специфическими особенностями их саморегуляции. Материалы и методы: Всего в исследовании приняли участие 160 баскетболистов (15-20 лет). Были использованы методы саморегуляции спортивной деятельности, диспозицийний состояние потока, основные убеждения и диспозитивный оптимизм. Результаты: Выявлены корреляционные связи между показателями саморегуляции спортивной деятельности и показателями диспозиционного состояния потока, основных убеждений и диспозитивного оптимизма. Наиболее значимая звено была определена с самоиндуктивнистю и определенная регуляция. Различия между молодыми баскетболистами с различными особенностями саморегуляции спортивной деятельности определялись почти по всем показателям диспозиционного состояния потока, основных убеждений и диспозитивного оптимизма. Выводы: Было подтверждено, что специфика саморегуляции молодых баскетболистов связана с особенностями диспозиционного состояния потока, диспозиционные оптимизмом и основными убеждениями. Через сравнение установлено, что молодые баскетболисты из автономной спортивной саморегуляцией имеют преимущество почти по всем показателям диспозиционного состояния потока и имеют более оптимистичные взгляды на будущее.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The system of psychological predictors of persistence of successful and unsuccessful students in educational activities
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Kuznetsov, M.; Halata, O.; Diomidova, N.; Zhvania, T.; Dovzhenko, O.
    The relevance of research. The analysis of students' persistence in learning is a promising and insufficiently studied direction of volitional regulation of educational activity. The search for psychological (cognitive, emotional-volitional, motivational and personal) predictors of persistence is especially relevant (Magdalena Marszał-Wiśniewska, Ewa Jarczewska-Gerc, 2015). The formation of persistence in studies as a volitional quality of a person and a mechanism for self-regulation of activity can be considered as the goal of the efforts of counseling psychologists, psychological support workers who work with students in higher education institutions. The impacts that develop can be directed towards psychological predictors of persistence. The aim of the study is to build an integral model that would be based on reliable empirical data and would combine a system of psychological predictors of student persistence in learning. It is also important to develop variants of this model for successful and unsuccessful students. Sample and research methods. The sample - 156 people (125 women and 31 men) at the age from 17 to 26 years old - students of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv State Academy of Physical Culture, Kharkiv Pedagogical Lyceum No. 4. Using the procedure of multiple regression analysis, the cumulative (systemic) influence of a number of factors on persistence in learning was assessed. Among them: GRIT general tenacity, alienation and burnout from learning, hardiness, coping strategies, sensitivity to feedback, Big-Five factors, dispositional optimism, academic self-regulation, procrastination and success. The results were processed both for the entire sample as a whole and separately for the groups of successful and unsuccessful students. The dependent variable in regression analysis was persistence in learning action. It was measured using the author's questionnaire by M. Kuznetsov and A. Halata (2017). Results. The greatest influence on the part of diagnosed predictors was found for a group of students with low academic performance. The smallest number of predictors was found for the group of students with high academic performance. The most influential were the cognitive predictor of persistence - sensitivity to feedback and a strong-willed predictor - persistence according to the Grit method. Lack of academic procrastination is a behavioral factor in the development of persistence among successful and unsuccessful students. A distinctive characteristic for the formation of the optimal level of persistence in the group with low academic performance was the dependence of persistence on emotional-volitional, behavioral and personal predictors. Conclusions. The most powerful predictors of learning persistence are sensitivity to feedback, emotional stability, extraversion and conscientiousness, identified regulation of learning activity and regulation by one's own motivation, high hardiness of the individual, coping strategy aimed at solving a problem. Academic procrastination, external regulation of educational activity, coping strategy "emotions", alienation and burnout from learning negatively affect academic persistence. Актуальність дослідження. Перспективним і недостатньо вивченим напрямком вольової регуляції навчальної діяльності є аналіз завзятості студентів у навчанні. Особливо актуальним є пошук психологічних (когнітивних, емоційно-вольових, мотиваційних та особистісних) предикторів завзятості (Маршал-Вишневська М., Ярчевська-Герц Е., 2015). Формування завзятості у навчанні як вольової якості особистості і механізму саморегуляції діяльності може розглядатися як мета зусиль психологів-консультантів, працівників служби психологічного супроводу, які працюють зі студентами в закладах вищої освіти. Впливи, що розвивають, можуть бути спрямовані на психологічні предиктори завзятості. Мета дослідження. Метою даного дослідження є побудова такої інтегральної моделі, яка була б заснована на надійних емпіричних даних і об'єднувала б у собі систему психологічних предикторів завзятості студентів в навчанні. Також важливою є розробка варіантів цієї моделі для успішних, та неуспішних студентів. Вибірка і методи дослідження. Вибірка – 156 осіб (125 жінок та 31 чоловіків) у віці від 17 до 26 років – студенти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Харківської державної академії фізичної культури, Харківського педагогічного ліцею № 4. За допомогою процедури множинного регресійного аналізу оцінювався сукупний (системний) вплив на завзятість в навчанні загальної завзятості (зафіксованої за допомогою GRIT-шкали), відчуження та вигоряння від навчання, життєстійкості, копінг-стратегій, чутливості до зворотного зв'язку, факторів Великої П'ятірки, диспозиційного оптимізму, академічної саморегуляції, прокрастинації і успішності. Оброблялися результати як для всій вибірці в цілому, так і окремо в групах успішних і неуспішних студентів. Залежної змінної у регресійному аналізі був показник завзятості у навчальній дії. Він вимірювався за допомогою авторського опитувальника М. Кузнєцова і О. Галати (2017). Результати. Найбільший вплив з боку діагностованих предикторів виявлено для групи студентів з низькою успішністю. Найменше число предикторів виявлено для групи студентів з високою успішністю. Найбільш впливовими виявилися когнітивний предиктор завзятості – чутливість до зворотного зв’язку та вольовий предиктор – завзятість за методикою Grit. Відсутність академічної прокрастинації є поведінковим чинником розвитку завзятості в успішних та неуспішних студентів. Відмінною характеристикою для формування оптимального рівня завзятості у групі з низькою успішністю є залежність завзятості від емоційно-вольових, поведінкових та особистісних предикторів. Висновки. Найбільш потужними предикторами навчальної завзятості виступають чутливість до зворотного зв’язку, емоційна стабільність, екстраверсія та добросовісність, ідентифікована регуляція навчальної діяльності та регуляція власним спонуканням, висока життєстійкість особистості, копінг стратегія направлена на вирішення задачі. Показниками які негативно впливають на навчальну завзятість та навчальні завзяті дії є академічна прокрастинація, зовнішня регуляція навчальної діяльності, копінг направлений на емоції, вигорання та відчуження від навчання.