Перегляд за Автор "Чжао, Бейбей"
Зараз показано 1 - 9 з 9
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументМЕТОДОЛОГІЯ РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ШКОЛАХ КНР(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-02-23) Чжао, Бейбей; Юр’єва, К.Схарактеризовано методологічну основу розвитку стандартів навчальних програм з мистецтва для загальноосвітніх шкіл Китайської Народної Республіки в ХХІ столітті. Виявлено такі провідні тренди: підвищення статусу образотворчого мистецтва і мистецьких дисциплін у цілому від «дисциплін навичок» до світоглядно-гуманітарних дисциплін; гуманізація мистецького освітнього процесу, перехід до суб’єкт-суб’єктної парадигми, принципів студентоцентрованості та спрямованості на цілісний розвиток особистості учня; науково обґрунтована конкретизація і диференціація результатів навчання мистецьких дисциплін у сполученні з інтегрованим підходом до викладання; розширення культурологічної основи змісту мистецьких дисциплін, розвиток міжкультурного діалогу в діахронії – пізнання історії розвитку високої китайської культури та синхронії – ознайомлення зі світовим мистецтвом; розвиток матеріально-технічної та інформаційної бази мистецької освіти і навчання образотворчого мистецтва зокрема. The article describes the methodological basis for the development of art curriculum standards for general education schools in the People's Republic of China in the 21st century. The following leading trends have been identified: the elevation of the status of visual arts and artistic disciplines from "skill-based disciplines" to worldview-humanitarian disciplines; humanization of the art educational process, transitioning to a subject-subject paradigm, principles of student-centeredness and holistic development of the student's personality; scientifically substantiated specification and differentiation of learning outcomes in artistic disciplines in conjunction with an integrated teaching approach; expansion of the cultural foundation of artistic disciplines, fostering intercultural dialogue in diachrony – understanding the history of the development of Chinese high culture, and synchrony – acquainting with world art; development of material-technical and informational infrastructure of art education and specifically teaching visual arts.
- ДокументМультимедіа в художній освіті китайських школярів і проблема медіаосвітньої компетентності вчителів (міжнародний досвід)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Мітра, 2021-03-31) Чжао, Бейбей; Юр’єва, К. А.Розкрито теоретичні та методичні ідеї і досвід педагогів Китаю з використання мультимедійних ресурсів у художній освіті школярів. Висвітлено досягнення українських педагогів і вчених у підготовці майбутніх і вже працюючих учителів до впровадження медіаосвіти. Акцент зроблений на розробці харківськими вченими суті, і змісту медіаосвітньої компетентності педагога. Раскрыты теоретические и методические идеи и опыт педагогов Китая по использованию мультимедийных ресурсов в художественном образовании школьников. Освещены достижения украинских педагогов и ученых в подготовке будущих и уже работающих учителей к внедрению медиаобразования. Акцент сделан на разработке харьковскими учеными сути и содержания медиаобразовательной компетентности педагога. The theoretical and methodological ideas and experience of Chinese teachers on the use of multimedia resources in the art education of students are disclosed. The achievements of Ukrainian teachers and scientists in preparing future and already working teachers for the introduction of media education are highlighted. The emphasis is on the development by Kharkov scientists of the educator essence and content of the educational competency.
- ДокументНОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ІНТЕГРАЦІЇ МИСТЕЦТВА: ОГЛЯД ДОСВІДУ УКРАЇНИ, КОЛУМБІЇ, КИТАЮ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-02-22) Литвин, І.; Юр’єва, К.; Беземчук, Л.; Чжао, Бейбей; У, ЮеНаціональні системи освіти України, Колумбії та Китайської Народної Республіки мають свої унікальні підходи до освітньої інтеграції мистецтва. В Україні акцент переважає інтеграція всередині мистецької галузі, і лише останнім часом розглядаються можливості переходу до моделі STEАM. У Колумбії розширення інтеграції на базі STEM-освіти пов’язують з варіантами додавання мистецтва (Art – STEАM), гуманітарних наук (STEM + H), або сільського господарства (STEM + Ag). У КНР в центрі інтеграції стоїть саме мистецтво: 1) інтеграція мистецьких курсів; 2) інтеграція мистецтва з іншими навчальними дисциплінами; 3) інтеграція мистецької діяльності в класі, позакласній і позашкільній мистецько-соціальній активності на рівні місцевої громади. Усі автори вже не один рік досліджують проблеми інтеграції в освіті різних країн, зокрема інтеграції мистецтва. Це й стало поштовхом до створення інтернаціонального дослідницького колективу. National education systems in Ukraine, Colombia, and the People's Republic of China have their unique approaches to the educational integration of the arts. In Ukraine, the emphasis predominantly lies within the integration of the arts sector, with recent considerations for transitioning to a STEAM model. In Colombia, the expansion of integration based on STEM education is associated with options such as adding the arts (Art – STEAM), humanities (STEM + H), or agriculture (STEM + Ag). In the PRC, the focus of integration is specifically on the arts: 1) integration of arts courses; 2) integration of arts with other academic disciplines; 3) integration of artistic activities in the classroom, extracurricular, and out-of-school artistic and social activities at the local community level. The authors have been researching the issues of educational integration in various countries for many years, particularly the integration of the arts. This has prompted the creation of an international research team.
- ДокументНОРМАТИВНА БАЗА СУЧАСНОГО ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В КИТАЇ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Го, Іцзян; Чжан, Хао; Чжао, Бейбей; Юр’єва, К. А.Проаналізовано нормативно-правову базу естетичного виховання та його центрального складника – мистецької освіти в Китайській Народній Республіці від 1980-х років до теперішнього часу. Розглянуто, зокрема, такі документи: Конституція Китайської Народної Республіки (1982 р.), Закони Китайської Народної Республіки про освіту (1995 р.) та про обов’язкову освіту (2018 р.), Постанова ЦК КПК та Державної Ради КНР «Про реформу системи народної освіти» (1985 р.), Національний план розвитку шкільної мистецької освіти (2001–2010) (2002 р.), Положення про роботу школи з художнього виховання (2002 р.), Думки Міністерства освіти щодо подальшого зміцнення мистецької освіти в початковій та середній школі (2008 р.), Повідомлення Міністерства освіти про проведення роботи експериментальних округів художньої освіти сільської школи (2013 р.), Кілька висновків Міносвіти щодо сприяння розвитку шкільної мистецької освіти (2014 р.), Думки Міністерства освіти про зміцнення естетичної виховної роботи в коледжах та університетах (2019 р.), Думки Генерального офісу Державної ради щодо всебічного зміцнення та вдосконалення естетичного виховання в школах (2015 р.), Думки Міністерства освіти щодо всебічного поглиблення реформи навчальної програми та реалізації фундаментального завдання Ліде Шурен (2014 р.), Повідомлення партійної групи Міністерства освіти Комуністичної партії Китаю щодо вивчення та впровадження духу важливої відповіді Генерального секретаря Сі Цзіньпіна старому професору Центральної академії образотворчих мистецтв (2018 р.). Серед основних напрямів удосконалення роботи з естетичного виховання дітей і молоді визначено: 1) реформування існуючих і розробку нових навчальних курсів мистецького спрямування та включення їх до навчальних планів закладів освіти всіх типів і рівнів; 2) позакласну та позашкільну мистецьку роботу, що має утворювати єдине культурно-мистецьке середовище закладу освіти та місцевої громади; 3) кадрове забезпечення мистецької освіти всіх закладів освіти; 4) наукові дослідження та міжнародну співпрацю у галузі мистецької освіти; 5) модернізацію матеріально-технічного забезпечення та інформатизацію мистецької освіти. The legal framework of aesthetic education and its central component – art education in the People's Republic of China from the 1980s to the present time is analyzed. In particular, the following documents were considered: the Constitution of the People's Republic of China (1982), the Laws of the People's Republic of China on Education (1995) and on Compulsory Education (2018), Resolution of the Central Committee of the CPC and the State Council of the People's Republic of China "On Reform system of public education" (1985), National plan for the development of school art education (2001-2010) (2002), Regulations on the work of art education schools (2002), Opinions of the Ministry of Education regarding the further strengthening of art education in primary and secondary school (2008), Notice of the Ministry of Education on the implementation of experimental districts of art education in rural schools (2013), Several conclusions of the Ministry of Education regarding the promotion of the development of school art education (2014), Opinions of the Ministry of Education on strengthening aesthetic educational work in colleges and universities (2019), Opinions of the General Office of the State Council on comprehensive strengthening and improvement of aesthetic education in schools (2015), Opinions of the Ministry of Education on Comprehensively Deepening Curriculum Reform and Realizing the Fundamental Task of Lide Shuren (2014), Notice of the Party Group of the Ministry of Education of the Communist Party of China on Studying and Implementing the Spirit of General Secretary Xi Jinping's Important Reply to the Old Professor of the Central Academy of Fine Arts (2018). Among the main areas of improvement of work on aesthetic education of children and youth, the following are defined: 1) reforming existing and developing new educational courses in the artistic direction and including them in the curricula of educational institutions of all types and levels; 2) extracurricular and extracurricular artistic work, which should form a single cultural and artistic environment of the educational institution and the local community; 3) personnel provision of art education in all educational institutions; 4) scientific research and international cooperation in the field of art education; 5) modernization of material and technical support and informatization of art education.
- ДокументОБРАЗОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ШКОЛЯРІВ УКРАЇНИ ТА КНР У ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-12) Чжао, БейбейУ публікації проаналізовано образотворчу діяльність школярів України та КНР у позаурочний час. Зазначено, що участь учнів у громадських і місцевих культурно-мистецьких заходах, вивчення етнічного народного мистецтва, відвідування театральних вистав і художніх виставок має бути змістом позакласної мистецької освіти, підлягати обліку й надавати інформацію для оцінювання якості художньої діяльності учнів. Зауважено, що вже на початку ХХІ століття педагоги і Китаю, і України усвідомили необхідність використання широких можливостей, які створює для мистецької освіти освітнє середовище, потрактоване широко – як простір, не лише самого закладу освіти, але й місцевої громади. При цьому в обох країнах педагогів закликають не обмежувати учнів пасивним спогляданням, а залучати їх до активного вдосконалення і творення мистецького простору. The publication analyzes the creative activities of schoolchildren of Ukraine and the People's Republic of China in extracurricular time. It is noted that the participation of students in public and local cultural and artistic events, the study of ethnic folk art, attendance at theater performances and art exhibitions should be the content of extracurricular art education, subject to accounting and provide information for evaluating the quality of artistic activity of students. It was noted that already at the beginning of the 21st century, teachers in China, and Ukraine realized the need to use the wide opportunities created for art education by the educational environment interpreted broadly - as a space, not only of the educational institution itself, but also of the local community. At the same time, in both our countries, teachers are urged not to limit students to passive contemplation, but to involve them in active improvement and creation of an artistic space.
- ДокументПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬОЇ ОСВІТИ В КИТАЙСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Чжао, БейбейНа зіставній основі проаналізовано різні підходи до періодизації становлення і розвитку системи освіти в Китайській Народній Республіці. З’ясовано, що дослідники обирають різні підстави для виокремлення періодів чи етапів. При цьому китайські вчені (Ван Гуанхуа, Ван Ци, Ду Яньянь, Чен Жуйлінь, Вен Канлін та інші) віддають перевагу опорі на суспільно-політичні індикатори, такі як поява нових нормативно-правових актів, важливі події суспільного життя, політичні трансформації. Водночас українські дослідники (Н. Джгун, Н. Котельнікова, Д. Перепадя та інші), а також вихованці української педагогічної школи Лу Шаньшань і Чжан Лун частіше спираються на власне освітологічні критерії: динаміку мети, принципів, змісту, форм і методів реалізації освітнього процесу, які, втім, безперечно, часто детермінуються саме суспільно-політичними процесами. На основі історичного огляду виокремлено сім етапів становлення й розвитку системи художньої освіти в Китаї як невід’ємної складової системи освіти в цілому: 1949–1956 рр. – становлення художньої освіти в умовах соціалістичних перетворень за радянським зразком; 1957–1965 рр. – емансипація від впливу радянської системи художньої освіти та розвиток в умовах всеосяжного соціалістичного будівництва; 1966–1976 рр. – руйнація в роки «культурної революції»; 1977–1984 рр. – відродження після «культурної революції»; 1985–1998 рр. – докорінна модернізація на засадах принципу відкритості; 1999–2009 рр. – розбудова відкритої системи неперервної художньої освіти; 2010 р. – наш час – інноваційний розвиток на основі цифровізації та широкої інтеграції. Перс перспективи подальших досліджень убачаються в детальному вивченні особливостей мети, завдань і змісту художньої освіти в КНР на кожному з виокремлених етапів її розвитку, а також з виявленні провідних чинників і тенденцій такого розвитку. On a comparative basis, different approaches to the periodization of the formation and development of the education system in the People's Republic of China are analyzed. Researchers have been found to choose different grounds for distinguishing periods or stages. At the same time, Chinese scientist (Wang Guanghua, Wang Qi, Du Yanyan, Chen Ruilin, Wen Kanlin and others) prefer to rely on socio-political indicators, such as the emergence of new regulations, important events in public life, political transformations. At the same time, Ukrainian researchers (N. Dzhgun, N. Kotelnikova, D. Perepadya and others), as well as Ukrainian pedagogical school’s students Lu Shanshan and Zhang Long often rely on their own educational criteria: the dynamics of purpose, principles, content, forms and methods of educational process, which, however, are undoubtedly often determined by socio-political processes. Based on the historical review, seven stages of formation and development of the art education system in China as an integral part of the education system as a whole are identified: 1949–1956 – formation of art education in the conditions of socialist transformations on the Soviet model; 1957–1965 – emancipation from the influence of the Soviet system of art education and development in the conditions of comprehensive socialist construction; 1966–1976 – destruction during the years of the “cultural revolution”; 1977–1984 – revival after the “cultural revolution”; 1985–1998 – radical modernization based on the principle of openness; 1999–2009 – development of an open system of continuing art education; 2010 – our time – innovative development based on digitalization and broad integration. Perspectives of further research are seen in the detailed study of the purpose, objectives and content of art education in China at each of the selected stages of its development, as well as to identify the leading factors and trends in such development.
- ДокументПроблема суті й структури мистецької компетентності у дослідженнях китайських педагогів(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2019-10-07) Чжао, Бейбей; Юр'єва, К. А.Визначено дефініції понять «компетентність», «ключова компетентність», «ключова компетентність з дисципліни», розглянуто співвідношення змісту зазначених понять. Проаналізовано теоретичні надбання китайських викладачів мистецьких дисциплін. The definitions of the concepts "competence", "key competence", "key competence in the discipline" were determined, and the relationship between the content of these concepts was considered. The theoretical assets of Chinese art teachers are analyzed.
- ДокументТрадиційна спадщина Китаю у шкільній художній освіті(БО «Благодійний фонд Харків з тобою», ГО «Дерево-життя», КЗК «Харківський літературний музей», 2019-09-13) Чжао, БейбейСьогодні в Китаї найбільше потрібні інноваційні таланти, і одне з найважливіших завдань мистецтва – виховувати в людях інноваційний дух та інноваційні здібності. Проте інновації не виникають нізвідки, хороші інновації невіддільні від спадщини. Китайська культурна історія налічує 5000 років. Today, innovative talents are most needed in China, and one of the most important tasks of art is to cultivate people's innovative spirit and innovative abilities. However, innovations do not appear out of nowhere, good innovations are inseparable from heritage. Chinese cultural history is 5000 years old.
- ДокументФормування естетичних здібностей учнів на заняттях з мистецтва в молодших класах(2022) Чжао, Бейбей初中生已经具备一定的独立审美意识，对“美” 有着强烈追求，美术教师要尊重学生这种审美心态，不断优化美术鉴赏教学、绘画教学方式，满足不同学生对美的追求，激发学生美术学习兴趣。首先，初中美术教师要选择贴近学生生活的素材，带领学生发现身边的视觉艺术，了解视觉符号、色彩等在生活中的运用，培养学生发现美的眼睛。其次，教师要搜集中外绘画大师名作，通过中西方艺术文化的碰撞，提升学生审美能力。此外，教师还要积极开展民间美术鉴赏教学，带领学生走进非遗文化，让学生领略劳动人们的智慧和艺术审美理念，激发他们对民间美术的热爱。 Молодші школярі вже володіють певним ступенем незалежної естетичної свідомості та сильного прагнення до «краси».Вчителі мистецтва повинні поважати естетичну ментальність учнів, постійно оптимізувати методику викладання мистецтва та живопису, задовольняти прагнення різних учнів до краси та надихнути учнів на мистецтво Навчальний інтерес. Перш за все, вчителі образотворчого мистецтва молодших класів повинні обирати матеріали, близькі до життя учнів, спонукати учнів відкривати образотворче мистецтво, що їх оточує, розуміти використання візуальних символів, кольорів тощо в житті, а також розвивати око учнів до відкривати красу. По-друге, викладачі повинні збирати шедеври китайських та зарубіжних майстрів живопису та вдосконалювати естетичні здібності студентів через зіткнення китайської та західної художніх культур. Крім того, вчителі повинні активно здійснювати навчання шануванню народного мистецтва, вести учнів до нематеріальної культурної спадщини, давати учням оцінити мудрість і художньо-естетичні уявлення людей праці, прищеплювати їм любов до народного мистецтва. Younger schoolchildren already have a certain degree of independent aesthetic consciousness and a strong desire for "beauty". Art teachers should respect the aesthetic mentality of students, constantly optimize the teaching methods of art and painting, satisfy the desire of different students for beauty, and inspire students with art Learning interest. First of all, junior high school art teachers should choose materials that are close to students' lives, encourage students to discover the visual arts around them, understand the use of visual symbols, colors, etc. in life, and develop students' eyes to discover beauty. Second, teachers should collect the masterpieces of Chinese and foreign painting masters and improve students' aesthetic abilities through the collision of Chinese and Western artistic cultures. In addition, teachers should actively teach people to respect folk art, lead students to intangible cultural heritage, let students appreciate the wisdom and artistic and aesthetic ideas of working people, instill in them a love for folk art.