DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Чаплыгина, А. Б."

Перегляд за Автор "Чаплыгина, А. Б."

Зараз показано 1 - 20 з 21

Биология размножения черноголовой славки Sylvia atricapilla в долине Северского Донца
(Санкт-Петербургский университет, 2015) Надточий, А. С.; Чаплыгина, А. Б.
Материалы по биологии гнездования славки-черноголовки Sylvia atricapilla собраны в 1982-1993 годах в Змиевском районе Харьковской области (в среднем течении Северского Донца). Стационарные наблюдения проводились в окрестностях села Гайдары. Успешность размножения черноголовой славки в разные годы составляет 56.0-68.6% и зависит от климатических условий и степени антропогенного воздействия на гнездовые биотопы. В наибольшей степени подвержены разрушению гнёзда, расположенные в крапиве и других травянистых растениях в припойменных участках леса, где выпасается скот. Причиной гибели яиц и птенцов черноголовок может быть хищничество серых ворон Corvus cornix и соек Garrulus glandarius, численность которых в рекреационных зонах долины Северского Донца очень высока. Матеріали по біології гніздування кропив’янки чорноголової Sylvia atricapilla зібрані в 1982-1993 роках в Зміївському районі Харківської області (в середній течії Сіверського Дінця). Стаціонарні спостереження проводилися в околицях села Гайдари. Успішність розмноження кропив’янки чорноголової в різні роки становить 56.0-68.6% і залежить від кліматичних умов і ступеня антропогенного впливу на гніздові біотопи. Найбільшою мірою схильні до руйнування гнізда, розташовані в кропиві та інших трав'янистих рослинах в припойменних ділянках лісу, де випасають худобу. Причиною загибелі яєць і пташенят кропив’янки може бути хижацтво сірих ворон Corvus cornix і сойок Garrulus glandarius, чисельність яких в рекреаційних зонах долини Сіверського Дінця дуже висока. Materials on the nesting biology of the black-headed warbler Sylvia atricapilla were collected in 1982-1993 in the Zmievsky district of the Kharkov region (in the middle reaches of the Seversky Donets). Stationary observations were carried out in the vicinity of the Gaidary village. The breeding success of the black-headed warbler in different years is 56.0-68.6% and depends on climatic conditions and the degree of anthropogenic impact on nesting biotopes. The most susceptible to destruction are nests located in nettles and other herbaceous plants in the floodplain areas of the forest where cattle graze. The reason for the death of the eggs and chicks of blackheads may be the predation of the hooded crows Corvus cornix and jays Garrulus glandarius, the number of which is very high in the recreational zones of the Seversky Donets valley.
Видовое разнообразие птиц, заселяющих искусственные гнездовья на Северо-Востоке Украины
(Научно-практический центр по биоресурсам НАН Беларуси, 2020) Ярис, Е. О.; Чаплыгина, А. Б.
Цель исследования – выявить видовой состав гнездящихся птиц в ИГ на северо-востоке Украины. Мониторинг птиц, заселяющих искусственные гнездовья (далее – ИГ). В урочище Вакаловщина, в нагорной дубраве у р. Псёл ИГ размещали с момента основания биостанции Сумского государ¬ственного педагогического института имени А. С. Макаренко (1965). В разные годы обследовали 150–250 ИГ. В них гнездились 11 видов птиц. В нагорной дубраве НПП «Гомольшанские леса» в 2004–2019 гг. в ИГ гнездились 7 видов. В 2009–2017 гг. в парках и скверах Харькова были размещены 267 ИГ. В Гетманском НПП в смешанном лесу вблизи с. Каменки и с. Климентово были размещены примерно 240 ИГ. В 2017 г. при финансовой поддержке фонда Фельдмана размещены 100 ИГ в лиственном лесу регионального ландшафтного парка «Фельдман Экопарк». Мета дослідження – виявити видовий склад птахів, що гніздяться, в ШГ на північному сході України. Моніторинг птахів, що заселяють штучні гніздування (далі – ШГ). В урочищі Вакаловщина, в нагірній діброві біля р. Псел ШГ розміщували з моменту заснування біостанції Сумського державного педагогічного інституту імені А. С. Макаренка (1965). У різні роки обстежили 150-250 ШГ. Вони гніздилися 11 видів птахів. У нагірній діброві НВП «Гомільшанські ліси» у 2004–2019 роках в ШГ гніздилися 7 видів. У 2009–2017 роках у парках та скверах Харкова було розміщено 267 ШГ. У Гетьманському НВП у змішаному лісі поблизу с. Кам'янки та с. Климентово було розміщено приблизно 240 ШГ. У 2017 р. за фінансової підтримки фонду Фельдмана розміщено 100 ШГ у листяному лісі регіонального ландшафтного парку «Фельдман Екопарк». The purpose of the study is to identify the species composition of nesting birds in the IG in the north-east of Ukraine. Monitoring of birds inhabiting artificial nests (hereinafter - IG). In the Vakalovschina tract, in an upland oak forest near the river. Psel IG was placed since the establishment of the biological station of the Sumy State Pedagogical Institute named after A.S. Makarenko (1965). In different years, 150–250 IGs were examined. 11 species of birds nested there. In the upland oak forest of the NPP "Gomolshanskie Lesa" in 2004–2019. 7 species nested in the IG. In 2009-2017 267 IGs were located in parks and squares of Kharkov. In the Getman NPP in a mixed forest near the village. Kamenka and s. Klimentovo, approximately 240 ISIS were deployed. In 2017, with the financial support of the Feldman Foundation, 100 IGs were placed in the deciduous forest of the regional landscape park "Feldman Ecopark".
Долговременное изменение сроков прилета птиц в Харьковскую область
(Институт зоологии имени И. И. Шмальгаузена; Мелитопольський государственнй педагогический университет, 2010) Надточий, А. С.; Чаплыгина, А. Б.
Фенологические наблюдения за сроками весеннего прилета птиц в Харьковской области проводились в период с 1982 по 2010 гг. в лесостепной {{1 }} зоне - в Змиевском р-не, возле с. Гайдары, биостанция (с 2004 территория национального природного парка «Гомольшанские леса») и в Харькове и окружающих населенных пунктах ( пгт Песочин, Манченки, Солоницевка, Подворки). Сравнительный анализ сроков прилета птиц в Харьковской области в период 1982-2010 гг. и данных наблюдений Н. Н. Сомова (1897 ) (табл. 1) показал, что в большинстве исследованных видов, как в ближних, так и в дальних мигрантов за последнее столетие произошло существенное смещение времени весенней миграции на более ранние календарные даты. Из 39 видов птиц, рассматриваемых согласно дате первой встречи, ранее стали прилетать 25 видов (от 2-3 суток до двух недель), позже - 10 видов, не изменились сроки прилета - {{ 1}} у 4 видов. На 7-9 суток раньше теперь регистрируются серпокрилец черний (Apus apus), золотистая щурка (Merops apiaster), иволга (Oriolus oriolus), соловьиный сверчок (Locustella luscinioides), камышовка-барсучок (Acrocephalus schoenobaenus), крапивница черноголовая (Sylvia atricapilla) крапивница рябогруда (S. nisoria), мухоловка-белошейка (Ficedula albicollis) зяблик (Fringilla coelebs). На две недели раньше стали прилетать пеночка-кузнечик (Phylloscopus collybita) и певчий дрозд (Turdus philomelos). Согласно сравнительному анализу крайних и средних дат проявляют тенденцию к более раннему прилету в конце ХХ в. – в начале XXI в. 13 видов, среди которых 11 видов – дальние мигранты и 2 вида – ближние мигранты. Анализ сроков весеннего прилета 43 видов птиц в Харьковской области за период с 1982 по 2010 гг. показал, что во всех исследованных видов птиц наблюдаются значительные флуктуации между годами в терминах прилета (табл. 1). Разница между самой ранней и поздней регистрацией птиц (как рано прилетающих мигрантов, так и прилетающих поздно) составляет от недели до месяца и даже больше. Среди 29 видов дальних мигрантов наиболее рано прилетает пеночка-кузнечик (III декада марта - II декада апреля, разница в сроках прилета составляет 25 суток), позже прилетают – чёрный стриж, берестянка обыкновенная (Hippolais icterina) (I-II декады мая, разница в сроках составляет соответственно 14 и 9 суток). Анализ долгосрочных трендов сроков прилета 12 видов птиц (рис. 2). показал, что в 5 видов (трясогузка белая (Motacilla alba), горихвостка черная (Phoenicurus ochruros), пеночка-трещотка (Phylloscopus sibilatrix), крапивница черноголовая, деревенская ласточка (Hirundo rustica) { {1}} наблюдается тенденция к более раннему прилету, в 2 видов (пеночка весенняя (Phylloscopus trochilus), кукушка обыкновенная (Cuculus canorus)) - в более позднего прилета в 5 видов (пеночка -ковалик, синешейка (Luscinia svecica), иволга, вертишейка (Jynx torquilla), чёрный стриж) не выраженной тенденции в изменении сроков прилета. Флуктуации сроков прилета птиц связаны с погодными условиями весны, и прежде всего, с динамикой весенней температуры воздуха. Многолетние тренди среднемесячных весенних температур в Харьковской области (рис. 1) свидетельствуют, что в марте наблюдается тенденция к незначительному повышению температуры, а в апреле и мае – к незначительному снижение температуры. Фенологічні спостереження за термінами весняного прильоту птахів до Харківської області проводилися в період з 1982 до 2010 рр. у лісостеповій зоні - у Зміївському р-ні, поблизу с .Гайдари, біостанція (з 2004 р. територія національного природного парку «Гомільшанські ліси») і у м.Харків та навколишніх населених пунктах (смт Пісочин, Манченки, Солоницівка, Подвірки). Порівняльний аналіз термінів прильоту птахів до Харківської області у період 1982-2010 рр. та даних спостережень Н. Н. Сомова (1897) (табл. 1) показав, що у більшості досліджених видів, як у ближніх, так і у дальніх мігрантів за останнє сторіччя відбулося істотне зміщення часу весняної міграції на більш ранні календарні дати. З 39 видів птахів, аналізованих згідно з датою першої зустрічі, раніше стали прилітати 25 видів (від 2-3 діб до двох тижнів), пізніше - 10 видів, не змінилися терміни прильоту у 4 видів. На 7-9 діб раніше тепер реєструються серпокрилець чорний (Apus apus), бджолоїдка звичайна (Merops apiaster), вивільга (Oriolus oriolus), кобилочка солов'їна (Locustella luscinioides), очеретянка лучна (Acrocephalus schoenobaenus), кропив'янка чорноголова (Sylvia tricapilla), кропив'янка рябогруда (S. nisoria), мухоловка білошия (Ficedula albicollis), зяблик (Fringilla coelebs). На два тижні раніше стали прилітати вівчарик- ковалик (Phylloscopus collybita) і дрізд співочій (Turdus philomelos). Згідно з порівняльним аналізом крайніх і середніх дат виявляють тенденцію до більш раннього прильоту в кінці ХХ ст. - на початку XXI ст. 13 видів, серед яких 11 видів - дальні мігранти і 2 види - ближні мігранти. Аналіз термінів весняного прильоту 43 видів птахів до Харківської області за період з 1982 по 2010 рр. показав, що у всіх досліджених видів птахів спостерігаються значні флуктуації між роками в термінах прильоту (табл. 1). Різниця між найбільш ранньою і найпізнішою реєстрацією птахів (як тих мігрантів, що рано прилітають, так і тих, що прилітають пізно) становить від тижня до місяця й навіть більше. Серед 29 видів дальніх мігрантів найбільш рано прилітає вівчарик-ковалик (III декада березня - II декада квітня, різниця в термінах прильоту становить 25 діб), найпізніше прилітають - серпокрилець чорний, берестянка звичайна (Hippolais icterina) (I-II декади травня, різниця в термінах становить відповідно 14 і 9 діб). Аналіз довгострокових трендів термінів прильоту 12 видів птахів (рис. 2). показав, що у 5 видів (плиска біла (Motacilla alba), горихвістка чорна (Phoenicurus ochruros), вівчарик жовтобровий Phylloscopus sibilatrix), кропив'янка чорноголова, ластівка сільська (Hirundo rustica) спостерігається тенденція до більш раннього прильоту, у 2 видів (вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus), зозуля звичайна (Cuculus canorus)) - до більш пізнього прильоту, у 5 видів (вівчарик-ковалик, синьошийка (Luscinia svecica), вивільга, крутиголовка (Jynx torquilla), серпокрилець чорний) немає вираженої тенденції у зміні термінів прильоту. Флуктуації термінів прильоту птахів пов'язані з погодними умовами весни, і перш за все, з динамікою весняної температури повітря. Багаторічні тренди середньомісячних весняних температур в Харківській області (рис. 1) свідчать, що в березні спостерігається тенденція до незначного підвищення температури, а в квітні і травні – до незначного зниження температури. Phenological observations of timing of spring arrival of birds in Kharkov region were taken over the period 1982-2010 in the forest-steppe zone, namely in Zmiev district, the vicinity of the village Gaydary, the biostation (since 2004 the territory of the National Natural Park ‘Gomolshansky Forests’), and in Kharkov City and neighbouring settlements (villages Pesochin, Manchenki, Solonitsevka, Podvorki). Comparative analysis of timing of bird arrival in Kharkov region over the period 1982-2010 and observation data by N.N.Somov (1897) (Table 1) have shown that for the majority of studied species (both short- and long-distance migrants) the last century was characterized by a noticeable shift of timing of spring migration to earlier calendar dates. Of 39 analyzed bird species according to the date of their first registration, 25 species began arriving earlier (from 2-3 days to 2 weeks), 10 species – later, and 4 species did not change the time of their arrival. The following species are now registered 7-9 days earlier: the Swift (Apus apus), Bee-eater (Merops apiaster), Golden Oriole (Oriolus oriolus), Savi’s Warbler (Locustella luscinioides), Sedge Warbler (Acrocephalus schoenobaenus), Blackcap (Sylvia atricapilla), Barred Warbler (S. nisoria), White Collared Flycatcher (Ficedula albicollis), Chaffinch (Fringilla coelebs). Two weeks earlier became the arrival of the Chiffchaff (Phylloscopus collybita) and Song Thrush (Turdus philomelos). According to comparative analysis and extreme and mean dates of arrival 13 species show the trend of earlier arrival in the late 20th –early 21st centuries, of them 11 species are long-distance migrants and 2 species are short-distance migrants. Analysis of timing of spring arrival of 43 bird species in Kharkov region over the period from 1982 to 2010 has shown that all studied bird species have considerable fluctuations in arrival dates between years (Table 1). Difference between the earliest and the latest bird registration is one week to one month both for early and late arriving migrants. Among 29 species of long-distance migrants the earliest arriving species is the Chiffchaff (3d decade of March – 2nd decade of April, difference in timing of arrival is 25 days), the latest arriving birds are the Swift and Icterine Warbler (Hippolais icterina) (1st-2nd decades of May, difference in timing of arrival is 14 and 9 days correspondingly). Analysis of long-term trends in timing of arrival of 12 species of birds (fig.2) have shown that 5 species such as the White Wagtail (Motacilla alba), Black Redstart (Phoenicurus ochruros), Wood Warbler (Phylloscopus sibilatrix), Blackcap and Swallow (Hirundo rustica) has an earlier arrival trend, 2 species - the Willow Warbler (Phylloscopus trochilus) and Coockoo (Cuculus canorus) - are characterized by a later arrival trend, other 5 species (the Chiffchaff, Bluethroat (Luscinia svecica), Golden Oriole, Wryneck (Jynx torquilla), Swift) have no noticeable trend of changes in dates of their arrival. Fluctuations of timing of bird arrival are related with spring weather conditions, moreover with dynamics of spring air temperatures. Long-term trends of average monthly spring temperatures in Kharkov region (fig. 1) show that for March it is observed a trend of slight temperature increase while for April and May temperatures the trend is slightly decreasing.
ЗИМНЯЯ ОРНИТОФАУНА БЕЗЛЮДОВСКИХ ОЧИСТНЫХ СООРУЖЕНИЙ г. ХАРЬКОВА
(Научно-практический центр по биоресурсам НАН Беларуси, 2020) Мамедова, Ю. П.; Луганская, В. А.; Чаплыгина, А. Б.
Учёты проводили с середины ноября до конца февраля в 2019–2020 гг. маршрутным методом (Равкин, 1967; Боголюбов, 1996) на Безлюдовских очистных сооружениях у южной окраины г. Харькова. Зарегистрированы 28 видов птиц из 7 отрядов. Оседлых 24 вида (85,7 %), только зимующих – 4 (14,3 %). Преобладали дендрофилы (21 вид, 85,7 %); гидрофилов было 5 видов (17,9 %), луго-полевых видов – 2 (7,1 %). Полифагов зарегистрировано 12 видов (42,9 %) и ещё 4 (14,3 %) становятся полифагами в зимний период; фитофагов и зоофагов – по 6 (21,4 %). Обліки проводили з середини листопада до кінця лютого 2019–2020 років. маршрутним методом (Равкін, 1967; Боголюбов, 1996) на Безлюдівських очисних спорудах біля південної околиці м. Харкова. Зареєстровано 28 видів птахів із 7 загонів. Осілих 24 види (85,7%), лише зимуючих – 4 (14,3%). Переважали дендрофіли (21 вид, 85,7%); гідрофілів було 5 видів (17,9%), луго-польових видів – 2 (7,1%). Поліфагів зареєстровано 12 видів (42,9%) та ще 4 (14,3%) стають поліфагами в зимовий період; фітофагів та зоофагів – по 6 (21,4 %). The counts were carried out from mid-November to the end of February in 2019–2020. by the route method (Ravkin, 1967; Bogolyubov, 1996) at the Bezlyudovsky treatment facilities near the southern outskirts of Kharkov. 28 bird species from 7 orders have been registered. There are 24 sedentary species (85.7%), only wintering ones - 4 (14.3%). Dendrophils predominated (21 species, 85.7%); hydrophiles were 5 species (17.9%), meadow-field species - 2 (7.1%). 12 species (42.9%) have been registered for polyphages, and another 4 (14.3%) become polyphages in winter; phytophages and zoophages - 6 each (21.4%).
К видовому составу зимующих птиц на полигонах твёрдых бытовых отходов в Харьковской области
(Русский орнитологический журнал, 2021) Дементеева, Я. Ю.; Асеева, С. В.; Чаплыгина, А. Б.
С целью определения специфики формирования орнитокомплекса на полигоне ТБО города Харькова проведены маршрутные учёты в период со второй половины ноября 2019 по февраль 2020 года. Выявлено 19 видов птиц. Разные виды птиц, питающихся зимой на полигоне ТБО, держатся в определённых зонах. Определены зоны распределения птиц. З метою визначення специфіки формування орнітокомплексу на полігоні ТПВ міста Харкова проведено маршрутні обліки в період з другої половини листопада 2019 по лютий 2020 року. Виявлено 19 видів птахів. Різні види птахів, що харчуються взимку на полігоні ТПВ, тримаються в певних зонах. Визначено зони розподілу птахів. In order to determine the specifics of the formation of the ornithological complex at the Kharkiv landfill, route surveys were conducted in the period from the second half of November 2019 to February 2020. Nineteen bird species were identified. Different bird species feeding in winter at the landfill are kept in certain zones. Bird distribution zones have been identified.
Материалы к зимовке и весенней миграции птиц в зоне Печенежского водохранилища в 2002 году
(Санкт-Петербургский университет, 2015) Надточий, А. С.; Чаплыгина, А. Б.
Наблюдения проводились в селе Мартовое (Печенежский район, север Харьковской области) и на левобережье Печенежского водохра-нилища в окрестностях села на постоянном маршруте длиной около 3 км. В селе Мартовое во многих местах пели коноплянки. На дамбе Печенежского водохранилища наблюдались пролетающие стай-ки обыкновенных овсянок, щеглов. 30 марта 2002 (температура возду-ха +12°C; солнечно, сильный ветер). В селе Мартовое появились гори-хвостки-чернушки Phoenicurus ochruros. Много поющих коноплянок. На водохранилище много лысух Fulica atra, несколько десятков озёрных чаек Larus ridibundus. Уже присутствует выпь Botaurus stellaris. Пролетела стая чибисов Vanellus vanellus (17 птиц). Идёт миграция белых трясогузок Motacilla alba (стайки по 5-8 птиц). Продолжается пролёт гусей (стаи по 30-50 птиц). В лесополосе много зеленушек, ещё есть юрки и снегири, отмечен крапивник Troglodytes troglodytes. По-явились теньковки Phylloscopus collybita (пение). Спостереження проводилися в селі Мартове (Печенізький район, північ Харківської області) і на лівобережжі Печенізького водосховища в околицях села на постійному маршруті довжиною близько 3 км. У селі Мартове в багатьох місцях співали коноплянки. На дамбі Печенізького водосховища спостерігалися пролітаючі зграйки звичайних вівсянок, щигликів. 30 березня 2002 (температура повітря + 12 ° C; сонячно, сильний вітер). У селі Мартове з'явилися горихвістки-чорнушки Phoenicurus ochruros. Багато співаючих коноплянок. На водосховищі багато лисок Fulica atra, кілька десятків звичайного мартина Larus ridibundus. Уже присутній бугай Botaurus stellaris. Пролетіла зграя чайок Vanellus vanellus (17 птахів). Йде міграція білих трясогузок Motacilla alba (зграйки по 5-8 птахів). Триває проліт гусей (зграї по 30-50 птахів). У лісосмузі багато зеленяків, ще є Юрки і снігурі, відзначений волове очко Troglodytes troglodytes. Як і з'явилися Теньківка Phylloscopus collybita (спів). Observations were carried out in the village of Martovoe (Pechenezhsky district, north of the Kharkov region) and on the left bank of the Pechenezhsky reservoir in the vicinity of the village on a permanent route about 3 km long. Linnet sang in many places in the village of Martovoe. On the dam of the Pechenezhsky reservoir, flying flocks of common buntings and goldfinches were observed. March 30, 2002 (air temperature + 12 ° C; sunny, strong wind). Black redstarts Phoenicurus ochruros appeared in the village of Martovoe. There are many Linnet singing. The reservoir is full of coots Fulica atra, several dozen black-headed gulls Larus ridibundus. The bitterness Botaurus stellaris is already present. A flock of lapwings Vanellus vanellus (17 birds) flew by. White wagtails Motacilla alba are migrating (flocks of 5-8 birds). The flight of geese continues (flocks of 30-50 birds). In the forest belt, there are many greenfinches, there are also briskets and bullfinches, and the wren Troglodytes troglodytes is noted. Chiffchaffs Phylloscopus collybita (singing) appeared.
Материалы к экологии размножения ушастой совы Asio otus в городе Харькове
(Русский орнитологический журнал, 2018) Чаплыгина, А. Б.
В статье рассмотрено, что основным фактором, способствующим проникновению и расселению ушастой совы в урбанизированном ландшафте, является рост численности сороки, старые гнёзда которой совы используют для гнездования. Предпосылкой появления врановых в городе является увеличение кормовой базы (свалок), улучшение условий гнездования (увеличение количества крупных деревьев). Достаточная защищённость сов в городе, благоприятные микроклиматические условия в местах их дневного отдыха, обилие пищи в виде мышей, синиц и воробьёв привели к тому, что ушастые совы в Харькове стали обычными на зимовке и гнездовании. В статті розглянуто, що основним фактором, який сприяє проникненню і розселенню вухатої сови в урбанізованому ландшафті, являеться зростання чисельності сороки, старі гнізда якої сови використовують для гніздування. Передумовою появи воронових в місті є збільшення кормової бази (звалищ), поліпшення умов гніздування (збільшення кількості великих дерев). Достатня захищенність сов в місті, сприятливі мікрокліматичні умови в місцях їх денного відпочинку, велика кількість їжі в вигляді мишей, синиць і горобців привели до того, що вухаті сови в Харкові стали звичайними на зимівлі і гніздуваннях. The article considers that the main factor contributing to the penetration and settlement of the long-eared owl in the urban landscape is the increase in the number of magpies, the old nests of which owls use for nesting. A prerequisite for the appearance of crows in the city is to increase the forage base (landfills), improving nesting conditions (increasing the number of large trees). Sufficient protection of owls in the city, favorable microclimatic conditions in their places of rest, a large amount of food in the form of mice, tits and sparrows have led to the fact that long-eared owls in Kharkov have become common in winter and nesting.
Московка (Parus ater) на Северо-Востоке Украины
(Спілка молодих орнітологів України, Чернівці, 2015) Чаплыгина, А. Б.; Юзык, Д. И.; Кныш, Н.П.
Проанализировано расширение гнездового ареала московки в пределы лесостепной зоны Левобережной Украины. Расселение происходит по хвойным и смешанным лесам боровых террас больших и средних рек. Приведены данные о двух случаях гнездования московки в искусственных гнездовьях в сосновом бору в долине р. Ворскла в окрестностях с. Каменка Тростянецкого района Сумской области в 2015 г. Биотоп гнездования – приспевающий злаковый сосновый бор. Обе кладки были начаты в конце апреля и содержали по 9 яиц. Размеры яиц: 13,5–15,3 × 11,1–12,0, в среднем 14,32 ± 0,12 × 11,53 ± 0,05 мм (n = 18). Вывелись 16 птенцов (88,9%), стали на крыло – 14 (77,3%). В птенцовых пробах корма (n = 28) преобладали тли (Aphididae) – 82,0% и пауки (Aranea) – 8,8%. В составе нидикол (n = 43) обнаружены представители Diptera: Protocalliphora azurea chrysorrhoea (82,0%) и Tachinidae sp. (18,0%). Проаналізовано розширення гніздового ареалу московки в межі лісостепової зони Лівобережної України. Розселення відбувається по хвойним і змішаним лісам борових терас великих і середніх річок. Наведено дані про два випадки гніздування московки в штучних гніздах в сосновому бору в долині р. Ворскла в околицях с. Кам'янка Тростянецького району Сумської області в 2015 р Біотоп гніздування - наступають злаковий сосновий бір. Обидві кладки були розпочаті в кінці квітня і містили по 9 яєць. Розміри яєць: 13,5-15,3 × 11,1-12,0, в середньому 14,32 ± 0,12 × 11,53 ± 0,05 мм (n = 18). Вивелися 16 пташенят (88,9%), стали на крило - 14 (77,3%). У птенцових пробах корми (n = 28) переважали попелиці (Aphididae) - 82,0% і павуки (Aranea) - 8,8%. У складі нідікол (n = 43) виявлено представники Diptera: Protocalliphora azurea chrysorrhoea (82,0%) і Tachinidae sp. (18,0%). - We analysed the expansion of breeding range into forest-steppe zone of Left-Bank Ukraine. The Coal Tit inhabited coniferous and mixed forests in pine terraces of big and middle rivers. Two cases of breeding are described. Coal Tits nested in nest boxes in a pine forest in the Vorskla river valley near the village of Kamianka of Sumy region (50° 24′ N, 35° 04′ E) in 2015. Both clutches have been started in late April and contained 9 eggs. Egg sizes, mm: 13.5–15.3 × 11.1–12.0, on average 14.32 ± 0.12 × 11.53 ± 0.05 (n = 18). 16 chicks hatched from eggs (88.9%), 14 young birds fledged (77.3%). Food samples obtained from nestlings (n = 28) contained 217 specimens of little invertebrates. Animals with soft covering predominated: aphids (Aphididae) – 82.0% and spiders (Aranea) – 8.8%. Imago and larvae of Lepidoptera occurred more rarely – 5.1%. Older chicks obtained the coarser food. Among nidicoles (n = 43) we found representatives of Diptera: Protocalliphora azurea chrysorrhoea (82.0%) and Tachinidae sp. (18.0%). [Russian].
Московка Parus ater на северо-востоке Украины
(Санкт-Петербургский університет, 2017) Чаплыгина, А. Б.; Юзык, Д. И.; Кныш, Н. П.
Проанализировано расширение гнездового ареала московки в пределы лесостепной зоны Левобережной Украины. Расселение происходит по хвойным и смешанным лесам боровых террас больших и средних рек. Приведены данные о двух случаях гнездования московки в искусственных гнездовьях в сосновом бору в долине р. Ворскла в окрестностях с. Каменка Тростянецкого района Сумской области в 2015 г. Биотоп гнездования – приспевающий злаковый сосновый бор. Обе кладки были начаты в конце апреля и содержали по 9 яиц. Размеры яиц: 13,5–15,3 × 11,1–12,0, в среднем 14,32 ± 0,12 × 11,53 ± 0,05 мм (n = 18). Вывелись 16 птенцов (88,9%), стали на крыло – 14 (77,3%). В птенцовых пробах корма (n = 28) преобладали тли (Aphididae) – 82,0% и пауки (Aranea) – 8,8%. В составе нидикол (n = 43) обнаружены представители Diptera: Protocalliphora azurea chrysorrhoea (82,0%) и Tachinidae sp. (18,0%). Проаналізовано розширення гніздового ареалу синиці чорної в межі лісостепової зони Лівобережної України. Розселення відбувається по хвойним і змішаним лісам борових терас великих і середніх річок. Наведено дані про два випадки гніздування синиці чорної в штучних гніздах в сосновому бору в долині р. Ворскла в околицях с. Кам'янка Тростянецького району Сумської області в 2015 р Біотоп гніздування - наступають злаковий сосновий бір. Обидві кладки були розпочаті в кінці квітня і містили по 9 яєць. Розміри яєць: 13,5-15,3 × 11,1-12,0, в середньому 14,32 ± 0,12 × 11,53 ± 0,05 мм (n = 18). Вивелися 16 пташенят (88,9%), стали на крило - 14 (77,3%). У пташиних пробах корми (n = 28) переважали попелиці (Aphididae) - 82,0% і павуки (Aranea) - 8,8%. У складі нідікол (n = 43) виявлено представники Diptera: Protocalliphora azurea chrysorrhoea (82,0%) і Tachinidae sp. (18,0%). We analysed the expansion of breeding range into forest-steppe zone of Left-Bank Ukraine. The Coal Tit inhabited coniferous and mixed forests in pine terraces of big and middle rivers. Two cases of breeding are described. Coal Tits nested in nest boxes in a pine forest in the Vorskla river valley near the village of Kamianka of Sumy region (50° 24′ N, 35° 04′ E) in 2015. Both clutches have been started in late April and contained 9 eggs. Egg sizes, mm: 13.5–15.3 × 11.1–12.0, on average 14.32 ± 0.12 × 11.53 ± 0.05 (n = 18). 16 chicks hatched from eggs (88.9%), 14 young birds fledged (77.3%). Food samples obtained from nestlings (n = 28) contained 217 specimens of little invertebrates. Animals with soft covering predominated: aphids (Aphididae) – 82.0% and spiders (Aranea) – 8.8%. Imago and larvae of Lepidoptera occurred more rarely – 5.1%. Older chicks obtained the coarser food. Among nidicoles (n = 43) we found representatives of Diptera: Protocalliphora azurea chrysorrhoea (82.0%) and Tachinidae sp. (18.0%). [Russian].
О необычных поселениях деревенской Hirundo rustica и городской Delichon urbica ласточек
(Русский орнитологический журнал, 2015) Кривицкий, И. А.; Надточий, А. С.; Чаплыгина, А. Б.
Современные изменения городской среды формируют новое отношение птиц к окружающей обстановке, вынуждая их утрачивать характерные черты биологии, изменять распространение и размещение в пределах ареала. Современный город не может служить оптимальной средой для урбанизированной орнитофауны, о чём красноречиво свидетельствует ощутимая в последние десятилетия иммиграция воронка, домового воробья Passer domesticus, грача Corvus frugilegus, а в более ранние годы – деревенской ласточки, хохлатого жаворонка Galerida cristata, галки Corvus monedula, ворона Corvus corax. Сучасні зміни міського середовища формують нове відношення птахів до навколишнього оточення, змушуючи їх втрачати характерні риси біології, змінювати поширення і розміщення в межах ареалу. Сучасне місто не може служити оптимальним середовищем для урбанізованої орнітофауни, про що красномовно свідчить відчутна в останні десятиліття імміграція воронка, будинкового горобця Passer domesticus, гайвороння Corvus frugilegus, а в більш ранні роки - сільської ластівки, чубатого жайворонка Galerida cristata, галки Corvus monedula , ворона Corvus corax. Modern changes in the urban environment form a new attitude of birds to the environment, forcing them to lose their characteristic features of biology, change their distribution and distribution within the range. A modern city cannot serve as an optimal environment for an urbanized avifauna, as is eloquently evidenced by the immigration of the funnel, the house sparrow Passer domesticus, the rook Corvus frugilegus, and in earlier years - the barn swallow, crested lark Galerida cristata, Corvus corax.
Опыт использования пластиковых бутылей как искусственных гнездовий для птиц
(Санкт-Петербургский университет, 2017) Чаплыгина, А. Б.
Птицы в антропогенном ландшафте всё чаще используют для размещения своих гнёзд различные сооружения человека. Всё это привело нас к мысли о возможном гнездовании птиц в ИГ, сделанных из пластиковых 5-6-литровых бутылей из-под воды. Это дешёвый, лёгкий, удобный и долговечный материал. Его применение значительно расширяет возможности гнездования разных видов птиц. Таким образом, ИГ, сделанные из пластиковых бутылей для воды, благоприятны для гнездования зарянки, чёрного и певчего дроздов, что даёт нам основания рекомендовать их к широкому использованию. Птахи в антропогенному ландшафті все частіше використовують для розміщення своїх гнізд різні споруди людини. Все це привело нас до думки про можливе гніздування птахів в ІГ, зроблених з пластикових 5-6-літрових бутлів з-під води. Це дешевий, легкий, зручний і довговічний матеріал. Його застосування значно розширює можливості гніздування різних видів птахів. Таким чином, ІГ, зроблені з пластикових пляшок для води, сприятливі для гніздування зорянки, чорного і співочого дроздів, що дає нам підстави рекомендувати їх до широкого використання. Birds in the anthropogenic landscape are increasingly using various human structures to house their nests. All this led us to the idea of a possible nesting of birds in the IG, made of plastic 5-6-liter water bottles. It is a cheap, lightweight, comfortable and durable material. Its use significantly expands the nesting possibilities of various bird species. Thus, IGs made from plastic water bottles are favorable for nesting of robins, blackbirds and songbirds, which gives us reason to recommend them for widespread use.
Орнитофауна заказника общегосударственного значения «Лучковский»
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2016) Шупова, Т. В.; Чаплыгина, А. Б.
Дан анализ разнообразия орнитофауны заказника общегосударственного значения «Лучковский», распределения птиц по его биотопам, изменений, произошедших в сообществах птиц с момента организации заказника (1996 г.) к нынешнему времени. В гнездовой период отмечено 112 видов птиц, 88 из которых гнездятся. Средняя плотность гнездования птиц составляет 1,2±0,17 пар/км2. В ландшафтно генетической структуре преобладает группа неморальных (17), древненеморальных (12) и лесостепных (12) видов, а в экологической – дендрофилы (46 видов). Наиболее массовыми являются зяблик (Pi=0,09), золотистая щурка (Pi=0,06), черный дрозд (Pi=0,05). Видовое богатство птиц степных биотопов характеризуется наиболее низкими значениями индексов разнообразия, а луговых – наиболее высокими. Установлено сходство сообществ гнездящихся птиц степных и лесных биотопов: 38 общих видов, коэффициент Жаккара – 0,6, Серенсена – 0,8. Рекреационная нагрузка в заказнике является умеренной, на что указывает обилие кампофилов (27,8%) и птиц приземно-кустарникового яруса (19,3%). Наданий аналіз різноманіття орнітофауни заказника загальнодержавного значення «Лучківський», розподілу птахів за біотопами, змін в угрупуваннях птахів, які відбулись за час роботи заказника (з 1996 р.). У гніздовий період відмічено 112 видів птахів, з яких 88 гніздяться. Середня щільність гніздування птахів складає 1,2±0,17 пар/км2. У ландшафтно-генетичній структурі переважає група неморальних (17), древньонеморальних (12) та лісостепових (12) видів, а в екологічній – дендрофіли (46 видів). Найбільш чисельні в заказнику: зяблик (Pi=0,09), бджолоїдка (Pi=0,06), чорний дрізд (Pi=0,05). Найбільш низькі показники індексів видового багатства птахів відмічено для степових біотопів заказнику, найбільш високі – для лучних. Встановлено схожість угрупувань птахів, що гніздяться у степових та лісових біотопах: 38 спільних видів, коефіцієнт Жакара – 0,6, Серенсена – 0,8. Рекреаційне навантаження у заказнику є помірним, на що вказує частка кампофілів (27,8%) та птахів приземно-чагарникового ярусу (19,3%). Diversity of avifauna in the reserve of national importance "Luchkivskiy", distribution of birds in its biotopes and changes occurred in the communities of birds since 1996 were analyzed. In the nesting period there have been observed 112 species of birds, 88 of which nest. The average density of nesting birds is 1.2±0.17 pairs/km2. Dendrofils (46 species) dominate in ecological structure. Nemoral (17), ancient nemoral (12) and forest-steppe (12) species dominate in the landscape genetic structure. The most numerous are Fringilla coelebs (Pi=0.09), Merops apiaster (Pi=0.06), Turdus merula (Pi=0.05). Species diversity of birds in steppe habitat is low, in meadow is the highest. The communities of nesting birds in steppe and forest habitats are similar: 38 common species, Jaccard index is 0.6, Sorensen – 0.8. Recreational load in the reserve is mild. This explains the abundance of birds nesting on the ground (27.8%) and in shrub layer (19.3%).
Орнитофауна национального природного парка «Гомольшанские леса»
(Вісник Дніпропетровського університету, 2016) Чаплыгина, А. Б.; Шупова, Т. В.; Надточий, А. С.
В рекреационной зоне национального природного парка «Гомольшанские леса» выявлено 137 видов птиц, из которых 127 гне здится, 8 прилетают зимовать, а 2 вида встречены в период весенних миграций. Гнездящиеся виды распределены по четырем эко логическим группам (дендрофилы (67), лимнофилы (29), кампофилы (16), склерофилы (11 видов)) и 11 ландшафтно-генетическим фаунистическим комплексам (преобладают типичные неморальные (19%), тропические (14%) и лесостепные (13%) виды). Сред няя плотность гнездования птиц в парке составляет 1,2 ± 0,2, общая – 148,3 пар/км маршрутной линии. По биотопам население птиц распределено относительно равномерно. Наиболее заселена нагорная дубрава, наименее – бор и суборь. Изменения сооб ществ гнездящихся птиц древесных насаждений связано с процессом старения лесов, которое привело к увеличению числа соко лообразных (Falconiiformes), дятлообразных (Piciformes), вторичных дуплогнездников. Сообщества птиц пойменных и степных лугов и селитебных биотопов зоны постоянной рекреации преобразовывались под давлением антропогенной нагрузки. Природно географическое расположение парка и разнообразие его биотопов способствовало появлению в списке фауны видов, расширяю щих ареал. Разнообразие и сбалансированность сообществ гнездящихся птиц в большинстве биотопов благополучно, но в сооб ществах луговых экосистем существенно нарушена равномерность распределения видов по численности. Наилучшими показате лями видового богатства характеризуется орнитофауна лесных биотопов (дубравы, бора): показатели индексов Жаккара и Серенсена для пойменного и степного лугов составляют 0,4 и 0,5, а для дубравы и бора, соответственно, 0,7 и 0,8. У рекреаційній зоні національного природного парку «Гомільшанські ліси» виявлено 137 видів птахів, з яких 127 гніздяться, 8 прилітають зимувати, а 2 види зустрінуті в період весняних міграцій. Гніздяться види розподілені по чотирьох еко логічним групам (дендрофілів (67), лімнофіли (29), кампофіли (16), склерофіли (11 видів)) і 11 ландшафтно-генетичних фауністичних комплексів (переважають типові неморальні (19% ), тропічні (14%) і лісостепові (13%) види). Середовищня щільність гніздування птахів в парку становить 1,2 ± 0,2, загальна - 148,3 пар / км маршрутної лінії. За біотопів населення птахів розподілені рівномірно. Найбільш заселена нагірна діброва, найменш - бір і суббір Зміни речовин птахів, що гніздяться деревних насаджень пов'язано з процесом старіння лісів, яке призвело до збільшення числа сокоподібних (Falconiiformes), дятлоподібних (Piciformes), вторинних дуплогніздників. Спільноти птахів заплавних і степових лугів і сельбищних біотопів зони постійної рекреації перетворювалися під тиском антропогенного навантаження. Природно географічне розташування парку та різноманітність його біотопів спричинило появу в списку фауни видів, розширюючий ареал. Різноманітність і збалансованість спільнот птахів, що гніздяться в більшості біотопів благополучно, але в суспільствах лугових екосистем істотно порушена рівномірність розподілу видів за чисельністю. Найкращими показниками видового багатства характеризується орнітофауна лісових біотопів (діброви, бору): показники індексів Жаккар і Серенсена для заплавного і степового лугів складають 0,4 і 0,5, а для діброви і бору, відповідно, 0, 7 і 0,8. In the recreational zone of "Homilshanski Lisy" National Park 137 species of birds were identified during the period 1980–2015, of which 127 species nest, 8 winter, and 2 observed during the spring migration. The nesting species are distributed in 4 ecological groups dominated by dendrophylls (67 species), with fewer limnophylls-fresh water species (29), campophylls-open country species (16) and scle rophylls (11). Among the nesting birds 11 landscape-genetic faunal assemblages were distinguished, dominated by typical nemoral woodland (19%), tropical (14%) and forest-steppe (13%) species. The average density of the birds nesting in the park amounts to 1.2 ± 0.2 with n overall density of 148.3 pairs/km route line. The habitat distribution of the bird population was relatively even. The most intensively populated habitat was upland oak forest, the least were pine and mixed forests. It was found that the communities of breeding birds in tree plantations changed due to the natural aging process of forests, which has led to an increase in the number of birds of prey (Falconiiformes), woodpeckers (Piciformes), secondary hollow-nesting birds. The bird communities of floodplain and steppe meadows, as well as habitats in residential areas subject to constant recreational pressure, changed under the pressure of anthropogenic loading. The favorable natural and geographical location of the park and the diversity of its habitats contributed to the emergence in the list of fauna of which are expanding their range. Analysis of the dominant species in the community points to a significant negative impact of recreational pressure on all habitats of the park. The dominant birds in the pinewood community list included only one campophyll, tree pipit (Anthus trivialis L.). For the steppe meadows, in addition to the dominant colonial birds that nest in holes , the yellow wagtail (Motacilla flava L.) was marked as subdominant. In general, in the recreational area of NPP "Homilshanski Lisy" 30 common species (24.2%, total abundance 0.198) nest on the ground. The variety and balance of breeding bird communities in most habitats is stable, but in the meadow ecosystem communities the uniformity of the distribution of species abundance is being significantly disrupted. The Jacquard and Sorenson performance indices for floodplain and steppe meadows are 0.4 and 0.5, and for grove and pine woods, respectively, 0.7 and 0.8. Taking into account the data of the cluster analysis, the distribution curves of shared abundance and participation indicatee sinanthropic breeding bird communities. It follows that anthropogenic pressure exerts the most significant effect on the birds’ occupation of breeding habitats in the recreational zone NPP "Homilshanski Lisy". The highest performance is characterized by the condition of the avifauna of forest habitats, such as oak forest and pine woods, the most threatened breeding bird communities being those of floodplain meadows.
Результаты инвентаризации мигрирующих птиц на острове Джарылгач в августе 2015 года
(Ин-т зоологии им. И. И. Шмальгаузена; Мелитопольський гос. пед. ун-т; РИСО «Бранта», Мелитополь, 2016) Руденко, А. Г.; Чаплыгина, А. Б.; Надточий, А. С.; Руденко, В. П.; Литвиненко, С. П.; Евтушенко, Г. А.
В результате орнитологических исследований, проведенных на о.Джарылгач (территория Национального природного парка “Джарылгачский”) с 12 по 21 августа 2015 г. зарегистрировано 57 видов мигрирующих птиц. Группа неворобьиных (Non-Passeriformes) птиц была представлена 35 видами (1506 особей), 9 отрядами и 15 семействами. Среди них 16 видов – типичные мигранты, 17 – гнездятся на острове или в регионе, еще 2 – негнездящиеся, летующие виды. Из отряда Воробьинообразные (Passeriformes) отмечено 22 вида (5 семейств), 17 видов (68 особей) из них отловлено паутинными сетями и окольцовано. Среди мигрантов отмечено 7 редких видов птиц (полевой лунь, луговой лунь, авдотка, кулик-сорока, галстучник, морской зуек), занесенных в Красную книгу Украины (2009) и более 50 – с другим природоохранным статусом.У результаті орнітологічних досліджень, проведених на о. Джарилгач (територія Національного природного парку “Джарилгацький”) з 12 до 21 серпня 2015 р. зареєстровано 57 видів мігруючих птахів. Група Негоробцеподібних (Non-Passeriformes) птахів була представлена 35 ви- дами (1506 особин), 9 рядами і 15 родинами. Серед них 16 видів – типові мігранти, 17 видів гніздяться на острові або в регіоні, ще 2 – негніздові, летуючі види. З ряду Горобцеподібні (Passeriformes) відмічено 22 види (5 родин), 17 видів (68 особин) з них відловлено павутинними сітками і помічено кільцями. Серед мігрантів відмічено 7 рідкісних видів птахів (лунь польовий, лунь лучний, лежень, кулик-сорока, пісочник великий, пісочник морський, сиворакша), занесених до Червоної книги України (2009) та понад 50 – з іншим природоохоронним статутом. Non-passerines were represented by 35 species (1506 ind.), 9 orders and 15 families. Among them, 16 species were typical migrants, 17 – breeding on the island or in the region, other 2 were non-breeding, summering species. Passerines included 22 species (5 families); of them 17 species (68 ind.) were captured by mistnets and ringed. Among migrants, 7 rare bird species (Hen Harrier, Montagu’s Harrier, Stone Curlew, Oystercatcher, Ringed Plover, Kentish Plover and Roller), entered in the Red Data Book of Ukraine (2009) were recorded, and over 50 species had other conservation status. The initial stage of the current inventory confirms a status of Dzharylhach Island as a key area for migratory birds.
Рябинник в условиях трансформированных ландшафтов Харьковской области
(Спілка молодих орнітологів, 1996) Чаплыгина, А. Б.; Кривицкий, И. А.
Южная граница гнездового ареала рябинника продвигается на юг. Вид имеет склонность к антропогенным ландшафтам. Расширение идет от сильно преобразованных (урбанистических) ландшафтов к мало преобразованным естественным средам обитания. Гнездится в основном колониями от 2 до 25 пар (в среднем 12,0 ± 1,7, SV = 61,7%). Колония имеет площадь 0,5–1,0 га. Размещение гнезда в кроне определяется архитектурой дерева, условиями маскировки, временем начала генеративного периода, степенью трансформации ландшафта. Используется 20 пород деревьев (табл. 1, 2). В городах поселки гнездятся значительно выше. Определены 2 типа размещения гнезд. Строительство гнезда продолжается 2−5 дней. Вес готовых гнезд колеблется от 167 до 267 г (в среднем 265,2 г, n = 25). Кладка яиц происходит во второй декаде апреля. В полной кладке 5-6 яиц (5,2 ± 0,12, SV = 15,9%, n = 50). Насиживание продолжается в среднем 11,2 ± 0,05 суток. Масса птенцов появляется в начале мая. Птенцы покидают гнезда с конца первой декады мая. 10% птиц приступают ко второму гнезду. Продолжительность периода размножения 86 дней. 3 півдня межа ареалу розмноження Fieldfare просувається на південь. Вид має схильність до антропогенних ландшафтів. Розширення переходить від дуже трансформованих (міських) ландшафтів до мало трансформованих природних середовищ існування. Гніздяться в основному колоніями від 2 до 25 пар (у середньому 12,0 ± 1,7, СВ = 61,7%). Площа колонії 0,5-1,0 га. Розміщення гнізда в кроні визначається архітектонікою дерева, умовами маскування, часом початку генеративного періоду, ступенем перетворення ландшафту. Використовується 20 видів дерев (табл. 1, 2). У містах перелітні гніздяться значно вище. Визначено 2 типи розміщення гнізд. Будівництво гнізда триває 2–5 днів. Вага готових гнізд коливається від 167 до 267 г (в середньому 265,2 г, n = 25). Яйця відкладаються у другій декаді квітня. Повна кладка містить 5-6 яєць (5,2 ± 0,12, SV = 15,9%, n = 50). Насиджування триває в середньому 11,2 ± 0,05 днів. Маса пташенят виводиться на початку травня. Молодняк залишає гнізда з кінця першої декади травня. 10% птахів починають друге гніздування. Тривалість періоду розмноження становить 86 днів. South border of the Fieldfare's breeding range advances to the south. The species has a propensity for anthropogenous landscapes. The expansion goes from very transformed (urbanic) landscapes to little transformed natural habitats. Fieldfares nest mainly in colonies from 2 to 25 pairs (on average 12,0±1,7, SV = 61,7 %). A colony has the area 0,5−1,0 ha. Nest placing in crown is determined by the architectonics of a tree, masking conditions, times of the start of generative period, degree of landscape transformation. 20 tree species are used (Table 1, 2). In towns fieldfares nest significant higher. 2 types of nest placing are defined. Nest building continues 2−5 days. Weight of ready nests fluctuates from 167 to 267 g (on average is 265,2 g, n = 25). Eggs are laid in the second decade of April. Full clutch contains 5−6 eggs (5,2±0,12, SV = 15,9 %, n= 50). Brooding continues on average 11,2±0,05 days. Hatchlings mass appear early in May. Fledglings leave nests since the end of the first decade of May. 10 % of birds start second nesting. Duration of the breeding period is 86 days.
Случай аномалии крыла у птенца мухоловки-белошейки
(Санкn-Петербургский университет, 2017) Шупова, Т. В.; Чаплыгина, А. Б.
При проведении исследований в рекреационной зоне националь-ного природного парка «Гомольшанские леса был пойман слёток мухоловки-белошейки Ficedula albicollis. Птица не летала, а убегала по тропинке. При осмотре птенца было обнаружено отсутствие у него правого крыла. По приходу в лагерь птенец был подсажен в гнездо серой мухоловки Muscicapa striata, в котором находились подросшие птенцы в возрасте 10-12 суток. На следующий день его в гнезде не оказалось. Дальнейшая судьба слётка неизвестна. При проведенні досліджень у рекреаційній зоні національного природного парку «Гомільшанські ліси був спійманий зльоток мухоловки-білошийої Ficedula albicollis. Птах не літав, а тікав стежкою. При огляді пташеня було виявлено відсутність у нього правого крила По приходу в табір пташеня був підсаджений в гніздо сірої мухоловки Muscicapa striata, в якому находилися підросли пташенята в віці 10-12 діб. На наступний день його в гнізді не виявилося. Подальша доля зльотка невідома. During research in the recreational zone of the Gomolshanskiy Forests National Nature Park, a fledgling of the white-collar flycatcher Ficedula albicollis was caught. The bird did not fly, but ran away along the path. Examination of the chick revealed the absence of its right wing. Upon arrival at the camp, the chick was planted in the nest of the gray flycatcher Muscicapa striata, in which there were grown chicks at the age of 10-12 days. The next day he was not in the nest. The further fate of the fledgling is unknown.
Современное состояние орнитофауны трансформированных ландшафтов северо-восточной Украины на примере Muscicapidae и Turdidae
(Русский орнитологический журнал, 2016) Чаплыгина, А. Б.; Савинская, Н. А.
В статье рассмотрен анализ современного состояния, путей расселения и сохранения птиц в условиях сильного антропогенного воздействия. Некоторые из видов мухоловковых и дроздовых птиц расширили границы области гнездования, изменив статус пребывания в районе исследований: горихвостка-чернушка Phoenicurus ochrurus, черноголовый чекан Saxicola torquata, рябинник Turdus pilaris, белобровик Turdus iliacus, мухоловка пеструшка Ficedula hypoleuca. У большинства видов наметились тенденции к урбанизации; произошли изменения в сроках весенней и осенней миграций и гнездования, экологии. Исследования проводились в 1991-2015 годах в Национальном природном парке «Гомольшанские леса» (Змиевской район Харьковской области) и в городской зоне Харькова (центральные парки и скверы, Журавлёвский гидропарк, лесопарк, зелёная зона многоэтажек), в урочище «Вакаловщина» в окрестностях биологической станции Сумского педагогического университета, в Гетманском национальном парке (Ахтырский район Сумской области). Экспедиционными маршрутами была охвачена значительная часть Харьковской и Сумской областей. У статті розглянуто аналіз сучасного стану, шляхів розселення і збереження птахів в умовах сильного антропогенного впливу. Деякі з видів мухоловкових і дроздових птахів розширили межі області гніздування, змінивши статус перебування в районі досліджень: горихвістка чорна Phoenicurus ochrurus, трав'янка європейська Saxicola torquata, рябинник Turdus pilaris, білобровик Turdus iliacus, мухоловка форель Ficedula hypoleuca. У більшості видів намітилися тенденції до урбанізації; відбулися зміни в строках весняної та осінньої міграцій та гніздування, екології. Дослідження проводилися в 1991-2015 роках в Національному природному парку «Гомільшанські ліси» (Зміївський район Харківської області) і в міській зоні Харкова (центральні парки і сквери, Журавлівський гідропарк, лісопарк, зелена зона багатоповерхівок), в урочищі «Вакалівщина» в околицях біологічної станції Сумського педагогічного університету, в Гетьманській національному парку ( Охтирський район Сумської області). Експедиційними маршрутами була охоплена значна частина Харківської і Сумської областей. The article considers the analysis of the current status, dispersal and conservation status of birds under heavy anthropogenic impact. Some of the flycatcher and thrush species have expanded the boundaries of their breeding area, changing their residence status in the study area: the black-tailed godwit Phoenicurus ochrurus, black-headed bee-eater Saxicola torquata, mountain ash Turdus pilaris, white-throated bunting Turdus iliacus, mottled flycatcher Ficedula hypoleuca. Most species showed a tendency towards urbanization; there were changes in the timing of spring and autumn migrations and nesting and ecology. The research was conducted in 1991-2015 in the National Nature Park "Gomolsha Forests" (Zmiev district, Kharkiv region) and in the urban area of Kharkiv (central parks and squares, Zhuravlevsky hydropark, forest park, green zone of multi-storey buildings), in the tract "Vakalovschina" near the biological station of Sumy Pedagogical University, in Hetman National Park (Ahtyrsky district, Sumy region). The expedition routes covered a large part of Kharkiv and Sumy regions.
Трансформация орнитофауны байрачного леса заказника общегосударственного значения "Лучковский" (Украина)
(Костанайский государственный педагогический институт,, 2017) Шупова, Т. В.; Чаплыгина, А. Б.
Дан анализ разнообразия орнитофауны заказника общегосударственного значения «Лучковский», распределения птиц по его биотопам, изменений, произошедших в сообществах птиц с момента организации заказника (1996 г.) к нынешнему времени. В гнездовой период отмечено 112 видов птиц, 88 из которых гнездятся. Средняя плотность гнездования птиц составляет 1,2±0,17 пар/км2. В ландшафтно-генетической структуре преобладает группа неморальных (17), древненеморальных (12) и лесостепных (12) видов, а в экологической – дендрофилы (46 видов). Наиболее массовыми являются зяблик Pi=0,09), золотистая щурка (Pi=0,06), черный дрозд (Pi=0,05). Видовое богатство птиц степных биотопов характеризуется наиболее низкими значениями индексов разнообразия, а луговых – наиболее высокими. Установлено сходство сообществ гнездящихся птиц степных и лесных биотопов: 38 общих видов, коэффициент Жаккара – 0,6, Серенсена – 0,8. Рекреационная нагрузка в заказнике является умеренной, на что указывает обилие кампофилов (27,8%) и птиц приземно-кустарникового яруса 19,3%). Наданий аналіз різноманіття орнітофауни заказника загальнодержавного значення «Лучківський», розподілу птахів за біотопами, змін в угрупуваннях птахів, які відбулись за час роботи заказника (з 1996 р.). У гніздовий період відмічено 112 видів птахів, з яких 88 гніздяться. Середня щільність гніздування птахів складає 1,2±0,17 пар/км2. У ландшафтно-генетичній структурі переважає група неморальних (17), древньонеморальних (12) та лісостепових (12) видів, а в екологічній – дендрофіли (46 видів). Найбільш чисельні в заказнику: зяблик (Pi=0,09), бджолоїдка (Pi=0,06), чорний дрізд (Pi=0,05). Найбільш низькі показники індексів видового багатства птахів відмічено для степових біотопів заказнику, найбільш високі – для лучних. Встановлено схожість угрупувань птахів, що гніздяться у степових та лісових біотопах: 38 спільних видів, коефіцієнт Жакара – 0,6, Серенсена – 0,8. Рекреаційне навантаження у заказнику є помірним, на що вказує частка кампофілів (27,8%) та птахів приземно-чагарникового ярусу (19,3%). Diversity of avifauna in the reserve of national importance "Luchkivskiy", distribution of birds in its biotopes and changes occurred in the communities of birds since 1996 were analyzed. In the nesting period there have been observed 112 species of birds, 88 of which nest. The average density of nesting birds is 1.2±0.17 pairs/km2. Dendrofils (46 species) dominate in ecological structure. Nemoral (17), ancient nemoral (12) and forest-steppe (12) species dominate in the landscape genetic structure. The most numerous are Fringilla coelebs (Pi=0.09), Merops apiaster (Pi=0.06), Turdus merula (Pi=0.05). Species diversity of birds in steppe habitat is low, in meadow is the highest. The communities of nesting birds in steppe and forest habitats are similar: 38 common species, Jaccard index is 0.6, Sorensen – 0.8. Recreational load in the reserve is mild. This explains the abundance of birds nesting on the ground (27.8%) and in shrub layer (19.3%).
Харчовий раціон пташенят мухоловки білошиєї (Ficedula albicollis (Temminck, 1815)) у нагорній діброві Харківської області
(Харківське ентомологічне товариство, 2011) Леженина, И. П.; Грамма, В. Н.; Савинская, Н. А.; Чаплыгина, А. Б.
В результате анализа 223 экземпляров беспозвоночных (членистоногих и моллюсков) из рациона питания птенцов мухоловки-белошейки (Ficedula albicollis (Temminck, 1815)) в нагорной дубраве Харьковской области в мае–июне 2010 г. установлено, что они относятся к 106 таксонам и среди них доминируют насекомые. Основу питания составляют двукрылые и жесткокрылые с размерами 8–11 мм. Насекомых и пауков птицы преимущественно склѐвывали с травянистой и кустарниковой растительности на лесных опушках и полянах, в меньшей степени — с листьев и тонких веток деревьев. У результаті аналізу 223 екземплярів безхребетних (членистоногих і молюсків) з раціону харчування пташенят мухоловки білошиєї (Ficedula albicollis (Temminck, 1815)) у нагорній діброві Харківської області у травні–червні 2010 р. встановлено, що вони належать до 106 таксонів і серед них домінують комахи. Основу харчування складають двокрилі та жорсткокрилі з розмірами 8–11 мм. Комах і павуків птахи переважно скльовували з трав’янистої і чагарникової рослинності на узліссі та лісових галявинах, рідше — з листя та тонких гілок дерев. Analyze of food allowance of Ficedula albicollis nestlings in highland oak-groves in Kharkiv region in May–June 2010 exposed 106 taxa and 223 invertebrates’ specimen, among them insects dominated. Basis of food allowance made dipterous and coleopterous, preferred sizes of insects — 8–11 mm. Main part of food birds collected in grass layers of forest borders and glades, smaller part they found on leaves and branches of arborous and brush layer of oak-grove.
Членистоногие в гнездах мухоловки-белошейки в нагорной дубраве (Харьковская область)
(ФГАОУ ВПО "Белгородский государственный национальный исследовательский университет", 2009) Леженина, И. П.; Грамма, В. Н.; Чаплыгина, А. Б.; Савинская, Н. А.
Изучались членистоногие в гнездах мухоловки-белошейки, размещенных в искусственных дуплянках. Зарегистрировано 126 таксонов из четырех классов: Arachnida, Crustacea, Diplopoda, Insecta. Наиболее многочисленными и разнообразными были насекомые. Выявленных членистоногих можно разделить на такие группы: 1) облигатные нидиколы; 2) факультативные нидиколы; 3) паразитоиды нидиколов; 4) насекомые, принесенные в гнездо как корм для птенцов; 5) лесные виды насекомых, использующие дуплянки как временное укрытие. Вивчалися членистоногі в гніздах білошийої мухоловки, розміщених в штучних дуплянках. Зареєстровано 126 таксонів з чотирьох класів: Arachnida, Crustacea, Diplopoda, Insecta. Найбільш численними і різноманітними були комахи. Виявлених членистоногих можна розділити на такі групи: 1) облігатні нідіколи; 2) факультативні нідіколи; 3) паразитоіди нідіколів; 4) комахи, принесені в гніздо як корм для пташенят; 5) лісові види комах, що використовують дуплянки як тимчасове укриття. Arthropods were studied in nests of muscicapa albicollis situated in man-made starling-houses. 126 taxons from four classes (Arachnida, Crustacea, Diplopoda, Insecta) were recorded. Insects were the most numerous and various. The revealed arthropoda can be divided in following groups: 1) obligate nidicols; 2) optional nidicols; 3) nidicol`s parasitoids; 4) insects as a feed for nestlings; 5) forest species of insects that use starlinghouses as a temporary shelter.

Перегляд за Автор "Чаплыгина, А. Б."

Результатів на сторінку

Параметри сортування