Перегляд за Автор "Тихонович, В. М."
Зараз показано 1 - 8 з 8
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументГУМАННІСТЬ ОСОБИСТОСТІ : СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, видавець С. Г. Рожко, 2016) Тихонович, В. М.У статті розкривається сутність такого напряму підготовки педагогів до гуманістичного виховання школярів, як їх озброєння теоретичними знаннями, засвоєння яких виступає запорукою забезпечення ефективності практичної діяльності. Характеристика структури та сутності гуманності представлена через аналіз зв'язку понять «мораль» і «гуманність», які співвідносяться як родове і видове. Визначається зміст фундаментальних категорій моралі, які виступають першоосновою прояви гуманності особистості у взаєминах: свобода, добро, обов'язок, необхідність. Гуманність особистості визначена, як система установок особистості на соціальні об'єкти, яка представлена в свідомості переживаннями співчуття і тішиться, реалізується в спілкуванні діяльності в аспектах сприяння, співчуття, допомоги. Розглянуто сутність основних компонентів гуманності, а саме: поваги, чуйності, почуття справедливості, довіри, самокритичності, мужності. Акцентовано увагу на тому, що складові частини в структурі гуманності є не механічною сумою частин, а рухомий системою, компоненти якої вступають в тісний контакт, результатом якого виступають нові якості, відсутні в окремо взятих складових. В статье раскрывается сущность такого направления подготовки педагогов к гуманистическому воспитанию школьников, как их вооружение теоретическими знаниями, усвоение которых выступает залогом обеспечения эффективности практической деятельности. Характеристика структуры и сущности гуманности представлена через анализ связи понятий «мораль» и «гуманность», которые соотносятся как родовое и видовое. Определяется содержание фундаментальных категорий морали, которые выступают первоосновой проявления гуманности личности во взаимоотношениях: свобода, добро, долг, необходимость. Гуманность личности определена, как система установок личности на социальные объекты, которая представлена в сознании переживаниями сочувствия и сорадости, реализуется в общении деятельности в аспектах содействия, сочувствие, помощи. Рассмотрена сущность основных компонентов гуманности, а именно: уважения, чуткости, чувства справедливости, доверия, самокритичности, мужества. Акцентировано внимание на том, что составные части в структуре гуманности являются не механической суммой частей, а подвижной системой, компоненты которой вступают в тесное взаимодействие, результатом которого выступают новые качества,отсутствующие в отдельно взятых составляющих. The article reveals the essence of such a direction of preparing teachers for the humanistic education of schoolchildren, as their arming with theoretical knowledge, the assimilation of which is the key to ensuring the effectiveness of practical activities. The characteristic of the structure and essence of humanity is presented through the analysis of the connection between the concepts of “morality” and “humanity”, which correlate as a generic and specific. The content of the fundamental categories of morality, which are the primary basis of the manifestation of the humanity of the individual in relationships: freedom, good, duty, necessity, is determined. Humaneness of personality is defined as a system of attitudes of an individual on social objects, which is represented in the consciousness by experiences of sympathy and compassion, is realized in communication activities in the aspects of assistance, empathy, help. The essence of the main components of humanity is considered, namely: respect, sensitivity, sense of justice, trust, self-criticism, courage. The attention is focused on the fact that the components in the structure of humanity are not the mechanical sum of the parts, but a mobile system, the components of which enter into close interaction, the result of which are new qualities that are absent in separate components.
- ДокументДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ СТУДЕНТІВ ВІТЧИЗНЯНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ(Харківський національний автомобільно-дорожній університет (ХНАДУ), 2015) Тихонович, В. М.У статті висвітлюються питання організації консультацій студентів вітчизняних вищих навчальних закладів (70-ті –90-ті роки ХХст.). Розглянуто класифікації консультацій визначеного періоду і подано їх характеристику. Увагу приділено практиці проведення установчих консультацій, організовуваних перед початком своєрідних форм занять (наприклад, виробничою практикою), поточних що проводилися протягом семестру та підсумкових, застосовуваних перед заліками та екзаменами. Розкрито особливості проведення консультацій групових та індивідуальних ; обов’язкових (для всіх студентів) і добровільних (для бажаючих); консультацій-роз’яснень, консультацій-обговорень, консультацій-порад, комбінованих (змішаних) консультацій. Висвітлено практику використання консультацій, що проводилися як перед звичайними семінарами, так і перед семінарами, організованими за методом малих груп; при застосуванні комплексних завдань на курсове проектування та ін. Розглянуто причини невідвідування студентами консультацій і шляхи їх подолання ; рекомендації та вимоги щодо проведення консультацій, розроблені науковцями і викладачами-практиками другої половини ХХ ст. В статье освещаются вопросы организации консультаций студентов отечественных высших учебных заведений (70-е -90-е годы ХХ в.). Рассмотрены классификации консультаций определенного периода и представлено их характеристику. Внимание уделено практике проведения учредительных консультаций, организуемых перед началом своеобразных форм занятий (например, производственной практикой), текущих проводившихся в течение семестра и итоговых, применяемых перед зачетами и экзаменами. Раскрыты особенности проведения консультаций группових та индивидуальных; обязательных (для всех студентов) и добровольных (для желающих) консультаций-разъяснений, консультаций-обсуждений, консультаций-советов, комбинированных (смешанных) консультаций. Освещена практика использования консультаций, проводившихся как перед обычными семинарами, так и перед семинарами, организованными по методу малых групп ; при применении комплексных задач на курсовое проектирование и др. Рассмотрены причины непосещения студентами консультаций и пути их преодоления; рекомендации и требования о проведении консультаций, разработанные учеными и преподавателями-практиками второй половины ХХ в. The article deals with the organization of consultations students of higher educational institutions (70 the–90 the years of the twentieth century). Classifications of a certain period of consultation and presents their characteristics. The attention is given to the practice of consultations organized before the beginning of original forms of study (for example, industrial practice), flowing, spend during a semester and total, applied before offsets and examinations. The features of the consultation and individual groups; obligatory (for all students) and voluntary (for those interested); consultations – explanation, consultations, discussions, the consultations – councils, the combined (mixed) consultations. Highlighted the practice of using consultations spent both before usual seminars and seminars organized by the method of a small groups; at application of complex tasks for course designing, etc. The reasons for non-attendance students advice and ways to overcome them ; recommendations and requirements for consultation, developed by scientists and teachers practices the of the second half of the twentieth century.
- ДокументМІСЦЕ СПЕЦІАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ КУРСІВ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ГУМАНІСТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка (СумДПУ), 2017) Тихонович, В. М.У статті висвітлено обґрунтування можливостей вивчення спеціальних навчальних дисциплін у процесі підготовки майбутніх учителів до гуманістичного виховання школярів. Увага зосереджена на навчальному курсі «Гуманізація педагогічного процесу в сучасній школі та вищому навчальному закладі». На основі аналізу поглядів науковців щодо напрямів та психолого-педагогічних умов забезпечення готовності студентів до гуманістичного виховання школярів підтверджена доцільність вивчення такого курсу. Запропонована орієнтовна тематика змісту навчального матеріалу який включає такі основні аспекти: питання гуманістичного виховання в історії зарубіжної та вітчизняної педагогічної думки; теоретико-методологічні засади гуманізації педагогічного процесу; гуманізація педагогічної взаємодії суб’єктів педагогічного процесу. В якості прикладу фрагментарно розглянуто зміст навчальних тем «Гуманізація педагогічного процесу у вищій школі» та «Формування гуманних взаємовідносин школярів у навчально-пізнавальній діяльності»,як найбільш актуальних на поглядавтора.Зроблено висновок щодо необхідності вивчення навчальних дисциплін подібного змістового наповнення з метою підвищення результативності підготовки майбутніх учителів до гуманістичного виховання школярів. В статье освещены обоснования возможностей изучения специальных учебных дисциплин в процессе подготовки будущих учителей к гуманистическому воспитанию школьников. Внимание сосредоточено на учебном курсе «Гуманизация педагогического процесса в современной школе и высшем учебном заведении». На основе анализа взглядов ученых относительно направлений и психолого-педагогических условий обеспечения готовности студентов к гуманистическому воспитанию школьников подтверждена целесообразность изучения такого курса. Предложенная ориентировочная тематика содержания учебного материала, который включает следующие основные аспекты: вопросы гуманистического воспитания в истории зарубежной и отечественной педагогической мысли; теоретико-методологические основы гуманизации педагогического процесса; гуманизация педагогического взаимодействия субъектов педагогического процесса. В качестве примера фрагментарно рассмотрены содержание учебнных тем «Гуманизация педагогического процесса в высшей школе» и «Формирование гуманных взаимоотношений школьников в учебно-познавательной деятельности», как наиболее актуальных на взгляд автора. Сделан вывод о необходимости изучения учебных дисциплин подобного содержательного наполнения с целью повышения результативности подготовки будущих учителей к гуманистическому воспитанию школьников. The article enlightens the grounding of the possibilities of studying special disciplines in the process of future teachers’ preparation to the humanistic upbringing of schoolchildren. The emphasis is made on the training course “Humanization of the Pedagogical Process in Modern School and Higher Educational Establishment”. The feasibility of studying this course is proved basing on the analysis of scientists’ views on the directions and psycho-pedagogical conditions of ensuring students’ preparation to the humanistic upbringing of schoolchildren. Approximate thematic content of the educational material is suggested; it includes such basic aspects as the problems of humanistic upbringing in the history of national and foreign pedagogy; theoretical-methodological basics of the humanization of the pedagogical process; humanization of the pedagogical interaction of the subjects of the pedagogical process. The analysis is exemplified by content fragments of educational topics “Humanization of the Pedagogical Process in High School” and “Forming of Humanistic Relations of Schoolchildren in Educational-Cognitive Activity” that are the most topical in the author’s point of view. The conclusion is made as for the necessity of studying educational disciplines of such content with the aim of increasing the quality of future teachers’ preparation to the humanistic upbringing of schoolchildren.
- ДокументОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ГУМАНІЗМУ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНО–ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2013) Тихонович, В. М.У статті розкриті особливості прояву гуманізму школярів в навчально-пізнавальної діяльності та подана їх характеристика.Доведено, що ці особливості визначаються специфікою навчання (управління діяльністю школярів учителем,систематичність, опосередкованість формування мотивації діяльності). Гуманізм школярів в навчально-пізнавальної діяльності знаходить вираження в : оволодінні знаннями і розумінням сутності гуманних взаємин, моральних уміннях і звичках, прояві знань і умінь в поведінці, самооцінці вчинків. В статье раскрыты особенности проявления гуманизма школьников в учебно-познавательной деятельности и подана их характеристика. Доказано, что эти особенности определяются спецификой обучения (управление деятельностью школьников учителем, систематичность, опосредованность формирования мотивации деятельности). Гуманизм школьников в учебно-познавательной деятельности находит выражение в : овладении знаниями и пониманием сущности гуманных взаимоотношений, моральных умениях и привычках, проявлении знаний и умений в поведении, самооценке поступков. The article enlightens the peculiarities of the expression of humanism among schoolchildren in the process of studying-cognitive activity, also it gives their characteristics. The author proves that these peculiarities are defined by the specificity of studying (managing, schoolchildren’s activity by a teacher, systemic approach, basis of the formation of activity motivation). Schoolchildren’s humanism in studying-cognitive activity finds realization in mastering knowledge and comprehending the core of humanistic relations, moral skills and habits, in the expression of knowledge and shills in behavior and self-estimation of duds.
- ДокументПИТАННЯ КОНТРОЛЮ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ПЕДАГОГІЧНІЙ КОНЦЕПЦІЇ С. Й. ГЕССЕНА(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2012) Тихонович, В. М.У статті висвітленні погляди С. Й. Гессена на відповідність організації контролю діяльності учнів меті наукової освіти. Розглядається позиція філософа щодо пріоритетності положення критичної дидактики про оволодіння методом науки як мети наукової освіти над точкою зору формального розвитку мислення та положення про необхідність повідомлення школярам корисних відомостей. В статье освещены взгляды С. Й. Гессена на соответствие организации контроля деятельности учащихся цели научного образования. Рассматривается позиция философа по приоритетности положения критической дидактики об овладении методом науки как цели научного образования над точкой зрения формального развития мышления и положение о необходимости сообщения школьникам полезных сведений. The articles reveals S. J. Gessen’s views on the correlation of the organization of control over pupils’ activity and the aim of scientific education. The author an alyses the philosopher’s view on the priority of critical didactics in mastering scientific methods as the aim of scientific education over the viewpoint of formal development of thinking and the principle of presenting useful information to pupils.
- ДокументПрацюємо під знаком Григорія Сковороди: історія та розвиток факультету початкового навчання(Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Довженко, Т. О.; Тихонович, В. М.У статті розглянуто ключові етапи історії та розвитку факультету початкового навчання. Факультет початкового навчання – це потужна ланка у підготовці вчителів для Нової української школи. У нього багато перспективних планів, задумів і мрій, адже він працює під знаком Григорія Сковороди. В статье рассмотрены ключевые этапы истории и развития факультета начального обучения. Факультет начального обучения – это мощное звено в подготовке учителей для Новой украинской школы. У него много перспективных планов, замыслов и задумок, ведь он работает под знаком Григория Сковороды. The article examines the key stages in the history and development of the Faculty of Elementary Education. The Faculty of Elementary Education is a powerful link in the training of teachers for the New Ukrainian School. It has many forward-looking plans, designs and ideas, as it works under the sign of Hryhoriy Skovoroda.
- ДокументПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ГУМАНІСТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-04-10) Тихонович, В. М.У тезах обґрунтовано можливості вивчення спеціальних навчальних дисциплін у процесі підготовки майбутніх учителів до гуманістичного виховання учнів. Запропоновано орієнтовну тематику змісту навчального матеріалу, який включає такі основні аспекти: питання гуманістичного виховання в історії зарубіжної та вітчизняної педагогічної думки; теоретико-методологічні засади гуманізації педагогічного процесу; гуманізація педагогічної взаємодії суб’єктів педагогічного процесу. The possibilities of studying special disciplines in the process of future teachers’ preparation for humanistic upbringing of schoolchildren have been substantiated in the paper. The approximate thematic content of the educational material has been suggested; it includes such basic aspects as the problems of humanistic upbringing in the history of national and foreign pedagogy; theoretical-methodological basics of the humanization of pedagogical process; humanization of pedagogical interaction of subjects of the pedagogical process.
- ДокументТЕСТУВАННЯ ЯК МЕТОД КОНТРОЛЮ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ (60-ті – 80-ті рр. ХХ ст.)(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2015) Тихонович, В. М.У статті висвітлено погляди вітчизняних науковців 60-х – 80-х рр. ХХ ст. на використання тестування як методу контролю навчання, який побудований на діяльнісному підході до засвоєння навчального матеріалу студентами. Проаналізовано вимоги до складання тестових завдань, розкрито сутність ідеї про створення еталону відповіді студента на перевірочні питання. Зроблено висновок, що у вказаний період тестування як метод контролю навчання студентів отримало теоретичне обґрунтування, побудоване на досягненнях психологічної науки. В статье представлены взгляды отечественных ученых 60-х – 80-х гг. ХХ ст. на использование тестирования как метода контроля обучения, который основан на деятельностном подходе к усвоению учебного материала студентами. Проанализированы требования к составлению тестовых задач, раскрыта сущность идеи о создании эталона ответа студента на проверочные вопросы. Сделан вывод, что в указанный период тестирование как метод контроля обучения студентов получило теоретическое обоснование, построенное на достижениях психологической науки. The article highlights the views of the national scientists to use testing as a method of monitoring student learning that are based on activity approach to learning students. It has been analyzed the scientists' requirements for taking tests, including the validity, strict control of all stages of using test; differentiation of their content and etc. It has been revealed the essence of the idea of creating the standard student's answers to test questions. The attention is paid to determining the peculiarities of usage of tests to control students' knowledge in the conditions of software training, namely to the necessity of formalization of the content of tests based on the allocation of its structures: pragmatic, syntactic and semantic. It has software training, namely to the necessity of formalization of the content of tests based on the allocation of its structures: pragmatic, syntactic and semantic. It has been determined characteristic of the ways of answering the questions that were used in tests for controlling machines. It is concluded that in the period testing as a method to control the education of students has been received theoretical foundation, built on the achievements of psychological science.