Перегляд за Автор "Сінна, Л. Ю."

Зараз показано 1 - 3 з 3
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Особливості перекладу політкоректної лексики в контексті евфемізації (на матеріалі текстів ЗМІ)
    (Міжнародний гуманітарний університет, 2022) Сінна, Л. Ю.
    Статтю присвячено вивченню питання про відтворення політкоректної лексики ЗМІ в аспекті англо-українського перекладу. У мовній площині політична коректність є евфемістичною, тобто політкоректні звороти являють собою евфемізми, які обслуговують певні галузі людської комунікації. Аналіз евфемізмів в аспекті політичної коректності дає підстави стверджувати, що основною метою політкоректності є подолання різноманітних видів дискримінації, а також у прагненні знайти нові способи мовного вираження для неполіткоректних понять. Сама ж ефективність та успіх процесу спілкування залежать від того, наскільки вдало такі висловлювання були вжиті в мовленні. Здійснивши аналіз сучасних політкоректних термінів можна зробити висновок, що в англійській мові спостерігаються зміни, які є дотичними до всіх мовних рівнів – і морфологічного, і синтаксичного, але більш за все – саме до лексичного. Так само, під час аналізу різноманітних визначень та тлумачень було з’ясовано, що політкоректну лексику можна охарактеризувати як новий засіб мовного вираження, що має подвійну природу: з одного боку, політкоректні терміни спрямовані на підтримування тактовності, з іншого – на провокативність, а за останні 20 років відношення до цього явища у більшості представників англомовного світу змінювалось із позитивного (або нейтрального) до негативного і навпаки. За допомогою евфемізацій на сьогоднішній день ми маємо можливість виявляти тісний взаємозв’язок усіх сфер комунікацій, полегшити міжособистісну і міжкультурну комунікацію. Основними цілями евфемізмів в англійській мові стали: по-перше, приховування, завуальованість, прикрашання деяких моментів реального життя; прагнення уникнути комунікативних конфліктів, збільшуючи число таких номінацій, про які не хочеться говорити прямо. По-друге, це безпосереднє приховування суті понять і подій. Різноманітні об’єкти чи то з етичних, чи то психологічних, чи то культурних причин мають своєрідну необхідність у евфемістичних позначеннях; оновлення таких понять диктується необхідністю знову і знову приховувати або пом’якшувати сутність того, що у сучасному суспільстві вважається незручним тощо. У роботі були розглянуті теоретичні засади терміну «політична коректність»; виявлена лексична структура і семантичні особливості політично коректної лексики; встановлено особливості використання політкоректних евфемізмів; проілюстровано різноманітність сфер їх вживання у ЗМІ; досліджено особливості перекладу евфемістичної лексики в контексті політкоректності на матеріалах англомовної преси. The article is devoted to the study of the issue of reproduction of politically correct media vocabulary in the aspect of English-Ukrainian translation. On the linguistic level, political correctness is euphemistic, that is, politically correct expressions are euphemisms that serve certain areas of human communication. The analysis of euphemisms in the aspect of political correctness gives reasons to claim that the main goal of political correctness is to overcome various types of discrimination, as well as in the desire to find new ways of linguistic expression for non-politically correct concepts. The high level of effectiveness and success of the communication process depends on how successfully such statements were used in speech. Having carried out an analysis of modern politically correct terms, we can conclude that changes are observed in the English language, which are tangential to all language levels – both morphological and syntactic, but most of all – precisely to the lexical. Similarly, during the analysis of various definitions and interpretations, it was found that politically correct vocabulary can be characterized as a new means of linguistic expression, which has a dual nature: on the one hand, politically correct terms are aimed at maintaining tactfulness, on the other – at being provocative, and on the other over the past 20 years, the attitude towards this phenomenon among most representatives of the English-speaking world has changed from positive (or neutral) to negative and vice versa. With the help of euphemisms, today we have the opportunity to reveal the close relationship of all spheres of communication, to facilitate interpersonal and intercultural communication. The main purposes of euphemisms in the English language are: the first, concealment, veiling, embellishment of some moments of real life; the desire to avoid communicative conflicts, increasing the number of such nominations that one does not want to talk about directly. The second, it is a direct concealment of the essence of concepts and events. Various objects, whether for ethical, psychological, or cultural reasons, have a peculiar need for euphemistic designations; the renewal of such concepts is dictated by the need to hide or soften the essence of what is considered uncomfortable in modern society, etc. again and again. The theoretical foundations of the term “political correctness” was considered; the lexical structure and semantic features of politically correct vocabulary are revealed; features of the use of politically correct euphemisms are established; the variety of spheres of their use in mass media is illustrated; the peculiarities of the translation of euphemistic vocabulary in the context of political correctness on the materials of the Englishlanguage press are investigated.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Поліаспектність наукового осмислення терміна НАРАТИВ у гуманітарній парадигмі
    (Харківське історико-філологічне товариство, 2022-05-18) Сінна, Л. Ю.
    Запропоноване автором поліаспектне дослідження наративів є акту- альною науковою проблемою, цікавою для багатьох дослідницьких галузей, адже все лінгвокомунікативне буття людини перебігає у відповідних наративах. Головна функція наративу — це репрезентація одиничної події або численних подій. Наратив організовує людський досвід у складений зі знаків текст. Він є універсальним інструментом як для оповідання, так і сприйняття знань та їх передачі. The polyaspect study of narratives proposed by the author is an actual scientific problem, interesting for many research fields, because the entire linguistic and communicative existence of a person runs through the relevant narratives. The main function of the narrative is the representation of the singular an event or multiple events. Narrative organizes human experience into a text composed of signs. It is a universal tool for both storytelling and the perception of knowledge and its transmission.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Прагматика наративу байок Григорія Сковороди: експліцитність/імпліцитність сенсів
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство; видавництво "Монограф" ФОП Іванченко І. С., 2022-11-02) Сінна, Л. Ю.
    Під час здійсненого дослідження змісту байок Григорія Сковороди було виявлено, що ці тексти можна поділити на ідейно-тематичні групи, які відображають символічність та зануреність у глибинні матриці культури. Перша група репрезентує такі внутрішні якості людини, як справедливість, великодушність, милосердя, честь. Головним є розуміння вважливості внутрішніх цінностей. До другої групи можна уналежнити байки на тему важливості «сродної» праці, тобто такої, що приносить задоволення, гармонізує людину і надає сенс її життю. Третю групу байок можна охарактеризувати, як викриття згубних для людини прагнень і пристрастей, протиставлення їх з погляду тодішнього часу доброчинним ідеалам. Наратив уславлення дружби та розуму віднесено до четвертої групи, У кожній з поданих груп виявлено лексичні парадигми імпліцитного та експліцитного характеру. During the research of the content of Hryhoriy Skovoroda's fables it was found that these texts can be divided into ideological and thematic groups which reflect symbolism and immersion in the deep matrices of culture. The first group represents such internal human qualities as justice, generosity, mercy, honor. The main thing is to understand the importance of internal values. The second group includes fables on the importance of "related" work, that is, work that brings pleasure, harmonizes a person and gives meaning to his life. The third group of fables can be characterized as exposing desires and passions that are harmful to a person, contrasting them from the point of view of that time with benevolent ideals . In each of the presented groups, lexical paradigms of an implicit and explicit nature were found.