Перегляд за Автор "Соляник, В. І."
Зараз показано 1 - 7 з 7
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументГраматичні особливості відображення концепту ПРИРОДА в мовній картині світу Джека Лондона(София «Бая ГРАД-БГ ОДД», 2023-01-17) Соляник, В. І.Просторове сприйняття людиною навколишнього світу визначається даною людській свідомості здатністю осмислити всесвіт просторово впорядкованим. Просторові відносини є одним з основних засобів художнього моделювання. Так, природа у Джека Лондона – це активний простір, мікрокосм, представлений лексичними, морфологічними, синтаксичними засобами мови. Мова прози Джека Лондона гармонійна у ретельно продуманому і узгодженому різноманітті граматичних форм і значень. Трьохаспектне вивчення пейзажної одиниці (семантика, граматична форма, функція) у творчості Джека Лондона дозволяє виділити і проаналізувати особливості відображення концепту «Природа». Відображення концепту «Природа» в творах Джека Лондона дозволяє побачити через незвичайну граматичну конкретність пейзажних описів як залежність людини від самої природи, так і єдність із нею. The spatial perception of the world around us is determined by the ability of human consciousness to comprehend the universe in a spatially ordered manner. Spatial relations are one of the main means of artistic modeling. Thus, Jack London's nature is an active space, a microcosm represented by lexical, morphological, and syntactic means of language. The language of Jack London's prose is harmonious in a carefully thought-out and coordinated variety of grammatical forms and meanings. A three-pronged study of the landscape unit (semantics, grammatical form, function) in Jack London's work allows us to identify and analyze the peculiarities of the reflection of the concept " Nature". The reflection of the concept of "Nature" in Jack London's works allows us to see through the unusual grammatical specificity of landscape descriptions both human dependence on nature itself and unity with it.
- ДокументЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ КОНЦЕПТУ "ПРИРОДА" В МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ДЖЕКА ЛОНДОНА(Science and education LTD, 2022-01-30) Соляник, В. І.В статті проаналізовано лексичні засоби відображення концепту «Природа» в ідіолекті Джека Лондона. Зв'язок духовного і матеріального світу людини з природою, їх взаємопроникнення, досягнення відчуття цілісності – це природа в зображенні письменника. Але в ній відбувається беззупинна боротьба: кожна окрема одиниця прагне існувати виключно для себе. Розуміння діалектичних процесів вселенського життя призводить письменника до відчуття всесвітньої гармонії, у якій через роз'єднання кожен досягає примирення в іншому. The article analyzes the lexical means of reflecting the concept of "Nature" in Jack London's idiolect. The connection of the spiritual and material world of man with nature, their interpenetration, achieving a sense of integrity – this is nature in the writer's image. But in it there is a non-stop struggle: each individual unit seeks to exist exclusively for itself. Understanding the dialectical processes of universal life leads the writer to a sense of universal harmony, in which through separation each achieves reconciliation in the other.
- ДокументМОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПРОСПЕКЦІЇ У ТВОРАХ У. С. МОЕМА(Бая ГРАД-БГ ОДД, 2024-01-17) Соляник, В. І.Розгляд проспекції як форми дисконтинууму переносить дослідження в сферу тимчасових і просторових понять і їхньої реалізації в мові. У лінійному розгортанні тексту саме завдяки категорії проспекції здійснюється той процес, без якого неможливе осмислення дій, що відбуваються і, можливо, будуть відбуватись із розвитком сюжету твору через певний зв'язок часів. З погляду тимчасового зрізу при розгляді контексту творів У. С. Моема можливо виділити повну та часткову проспекцію саме за характером показу тимчасових зв'язків. Як правило, проспекція починає свою експліцитно виражену реалізацію із самого початку твору, а саме його назви, яка має інформацію щодо актуального міста майбутніх сюжетних дій, тобто просторового континууми, наприклад, «Театр», «На віллі» тощо. Відмінність між ретроспекцією та проспекцією в творах даного автора у тому, що ретроспекція завжди займає певне місце у поступовому розвитку тексту, тоді як проспекція може залишитись нереалізованою, оскільки рідко є викликаною самим ходом сюжетного розгортання. Оскільки проспекція та ретроспекція аналізуються насамперед як елементи художнього часу, а не художнього простору, цілком очевидно, що ці текстові категорії у їх єдності певним чином корелюють з інтроспекцією, такою собі точкою дотику між ними. Психологізм твору може проявлятися через те, що ці три явища стосуються внутрішньої реальності персонажа, наприклад, його спогадів, планів на майбутнє, тобто звернення як до минулих, так і можливих майбутніх подій, які реалізуються лише у свідомості саме персонажа. Таким чином, випадки проспекції та ретроспекції можна вважати одночасно і випадками інтроспекції на тій підставі, що всі вони відтворюють внутрішній світ персонажа, описують рух його думки, необмежений часом. The consideration of prospecting as a form of discontinuum brings research into the sphere of temporal and spatial concepts and their implementation in language. In the linear unfolding of the text, precisely thanks to the prospecting category, the process is carried out, without which it is impossible to understand the actions that are taking place and, perhaps, will take place with the development of the plot of the work due to a certain connection of times. From the point of view of the temporal section when considering the context of the works of U. S. Moye. It is possible to distinguish full and partial prospecting precisely by the nature of showing temporary connections. As a rule, prospection begins its explicitly expressed implementation from the very beginning of the work, namely its title, which has information about the actual city of the future plot actions, that is, the spatial continuum, for example, "Theatre", "At the Villa", etc. The difference between retrospection and prospection in the works of this author is that retrospection always takes a certain place in the gradual development of the text, while prospection can remain unrealized, as it is rarely caused by the plot unfolding itself. Since prospection and retrospection are analyzed primarily as elements of artistic time, and not of artistic space, it is quite obvious that these textual categories in their unity are somehow correlated with introspection, a kind of point of contact between them. The psychological nature of the work can be manifested due to the fact that these three phenomena relate to the inner reality of the character, for example, his memories, plans for the future, that is, referring to both past and possible future events that are realized only in the consciousness of the character himself. Thus, cases of prospection and retrospection can be considered as cases of introspection at the same time, on the grounds that they all reproduce the character's inner world, describe the movement of his thoughts, unlimited by time.
- ДокументМОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ РЕТРОСПЕКЦІЇ У ТВОРАХ У. С. МОЕМА(Nauka i studia, 2023-11-01) Соляник, В. І.Актуальність теми обумовлена необхідністю всебічного лінгвістичного аналізу категорій тексту, виявлення їх специфічних ознак. Ряд проблем, які лежать в основі дослідження, носять універсальний характер і становлять інтерес для вивчення стилю художньої літератури в цілому. До таких проблем, зокрема, відносяться проблеми мотивації ретроспекції. Категорія ретроспекції розглядається у сфері тимчасових і просторових понять і їхньої реалізації в мові. По суті ретроспекція є формою дисконтинууму. Вона – «перепочинок» у бігу лінійного розгортання тексту. Через дану категорію здійснюється той процес, без якого неможливе осмислення відбуваючихся дій. Саме ретроспекція лежить в основі створення емпіричного тезауруса реципієнта, завдяки якому він може проникнути в «зв’язок часів». The topicality of the topic is due to the need for a comprehensive linguistic analysis of text categories, identifying their specific features. A number of problems that underlie the research are of a universal nature and are of interest for the study of the style of fiction as a whole. Such problems include, in particular, the problems of retrospection motivation. The category of retrospection is considered in the field of temporal and spatial concepts and their implementation in language. In essence, retrospection is a form of discontinuum. It is a "break" in the course of the linear unfolding of the text. Through this category, the process is carried out, without which it is impossible to understand the actions taking place. It is the retrospection that underlies the creation of the recipient's empirical thesaurus, thanks to which he can penetrate the "nexus of times."
- ДокументОсобливості структури концепту «Людина» в мовній картині світу Ф. С. Фіцджеральда(Science and education LTD, 2017-02-28) Соляник, В. І.У статті розглянуто тексти творів Ф. С. Фіцджеральда, мало досліджені в аспекті когнітивної лінгвістики, та на їх основі проаналізовано особливості структури концепту «Людина», відображеного в мовній картині світу цього представника американської англомовної літератури XX ст. В статье рассмотрены тексты произведений Ф. С. Фицджеральда, мало исследованы в аспекте когнитивной лингвистики, и на их основе проанализированы особенности структуры концепта «Человек», отраженного в языковой картине мира данного представителя американской англоязычной литературы XX в. The article deals with the texts of the works of F. S. Fitzgerald, little studied in the aspect of cognitive linguistics, and based on them analyzed the features of the structure of the concept "Man", reflected in the linguistic picture of the world of this representative of the american еnglish-language literature of the XX century.
- ДокументСтилiстичнi особливостi вiдображення концепту «ЛЮДИНА» в мовнiй картинi свiту Ф. С. Фiцджеральда(Publishing House «Education and Science» s.r.o; Praha, 2016-06-22) Соляник, В. І.У статті розглянуто питання взаємодії різних стилістичних засобів, яка і створює індивідуальну для кожного письменника манеру відображення певних концептів через образні характеристики персонажів їхніх творів. В сучасній лінгвістиці концепти розглядаються щодо їх динаміки в ідіостилі письменника та способів вербалізації в художньому творі. Особлива увага вчених приділяється дослідженню смислової структури концептів, яка виявляється через аналіз мовних засобів її репрезентації. The article deals with the interaction of different stylistic means, which creates an individual manner for each writer to reflect certain concepts through the figurative characteristics of the characters of their works. In modern linguistics, concepts are considered in terms of their dynamics in the writer's idiostyle and ways of verbalization in a work of fiction. Particular attention is paid to the study of the semantic structure of concepts, which is revealed through the analysis of linguistic means of its representation.
- ДокументСтруктура концепту ПРИРОДА в мовній картині світу Джека Лондона(Publishing House “Education and Science”, Praha, 2021-02) Соляник, В. І.Дослідження концепту ПРИРОДА в мовній картині світу Джека Лондона передбачає аналіз, перш за все, лексичних, а також граматичних та стилістичних засобів, використаних автором в його творах, засобів, що реалізують сенс концепту на відповідному мовному рівні. Исследование концепта ПРИРОДА в языковой картине мира Джека Лондона предполагает анализ, прежде всего, лексических, а также грамматических и стилистических средств, использованных автором в его произведения, средств, которые реализуют смысл концепта на соответствующем языковом уровне. The investigation of NATURE concept in the verbal world picture of Jack London suggests the analysis, first of all, of lexical as well as grammatical and stylistic means the author uses in his works; these are the means that realize the concept meaning at the corresponding language level.