Перегляд за Автор "Сидорова, М. О."

Зараз показано 1 - 7 з 7
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВИСЛОВЛЕНЬ З ІМПЛІКАТУРАМИ У РЕАКТИВНИХ ХОДАХ НІМЕЦЬКОМОВНОГО ДІАЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ
    (Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2015) Сидорова, М. О.
    Дисертацію присвячено встановленню лінгвопрагматичних властивостей висловлень з імплікатурами в реактивних ходах німецькомовного діалогічного дискурсу. Досліджувані імплікатури демонструють два типи - конвенційні, що мають лексико-граматичні й синтаксичні індикатори, та конверзаційні (дедуктивні, індуктивні, абдуктивні), що виводяться на ґрунті дискурсивного контексту. При цьому реалізуються імпліцитні мовленнєві акти асертивного, комісивного, директивного й експресивного типів, які є підтримувальними, непідтримувальними й відтермінованими реакціями на асертиви, квеситиви, директиви, комісиви й експресиви. Реалізацію реактивних імпліцитних мовленнєвих актів зумовлено стратегіями аргументації, увічливості та вуалювання. Диссертация посвящена установлению лингвопрагматических свойств высказываний с импликатурами в реактивных ходах немецкоязычного диалогического дискурса. Исследуемые импликатуры демонстрируют два типа - конвенциональные, имеющие лексико- грамматические и синтаксические индикаторы, и конверзационные (дедуктивные, индуктивные, абдуктивные), выводящиеся на основе дискурсивного контекста. При этом реализуются имплицитные речевые акты ассертивного, комиссивного, директивного и экспрессивного типов, которые являются поддерживающими, неподдерживающими и отсроченными реакциями на ассертивы, квеситивы, директивы, комиссивы и экспрессивы. Реализация реактивных имплицитных речевых актов обусловлена стратегиями аргументации, вежливости и вуалирования. The paper analyses linguistic and pragmatic properties of utterances with implicatures in responsive moves of German dialogical discourse. The implicatures of utterances in responsive moves of dialogical discourse demonstrate propositional and illocutionary dependence upon the initial utterance. In dialogical discourse the responsive utterances actualise conventional and conversational implicatures. The former have lexical and grammatical or syntactic indicating devices. The latter have no linguistic indicating devices and are derived from the discursive context. Three types of conversational implicatures are distinguished. They are deductive, which are derived from a syllogism, inductive, which have cause and consequence underpinnings, and abductive, which are built on a hypothesis in terms of the discursive context. Linguistic indicating devices of conventional implicatures in German dialogical discourse include implicative, factive and presuppositional verbs, restrictive particles, adjectives in comparative and superlative degrees, scalar adverbs, indefinite personal, demonstrative, negative, possessive and personal pronouns, verbs in the Subjunctive (Konditionalis I and Prateritum Konjunktiv), rhetorical question, statements and inducements (cliches with specific structures), conditional clauses (complete and elliptic), and contradistinction structures. The implicative, factive and presuppositional verbs have as a common feature a presupposition in their seme, which can be actualized in discourse as an implicature. The nature of this presupposition serves as their differentiation criterion. The the presuppositional and factive verbs pass the negation test, but the implicative do not. On the other hand, the implicative and factive verbs have an infinitive phrase or object clause as a complement, whereas presuppositional verbs do not. Restrictive particles as implicature indicating devices have a specific relationship between their sphere and focus. The focus of the particle auch is included to its sphere; the focus of the particle nur stays beyond its sphere; the sphere of the particle sogar follows from its focus. Adjectives in comparative and superlative degrees together with verb tense forms serve as implicature indicating devices in responsive utterances of German dialogical discourse. The adverbs immer, uberall, zuerst, nie indicate the scalar implicature. Rhetoric statements are structured according to four structural models: 1) Ich werde p +» Ich werde ~p; 2) Als ob p +» ~p; 3) Als ~p +>> p or Alsp +» ~p, 4)p mochte ich sehen +>> ~p. Conditional clauses demonstrate five structural models: 1 )p? -Wenn p, dann q +» ~p; 2)p? - Wenn ~p, dann q +» p\ 3)p? - Wenn nurp, dann q +» p&r; 4)p? - Wenn q +» Wenn q, dannp; 5)p - Wenn q +» ~q. Contradistinction structures follow three models: 1) Ich undp? +» Ich ~p; 2) Ich und nichtp? +» Ichp; 3) Du undp? +» Du kannst ~p In responsive moves, the utterances with implicatures actualise implicit speech acts of assertive, commissive, directive and expressive types, which are viewed as supporting, non-supporting or deferred reactions to assertive, commissive, directive and expressive speech acts. The responsive implicit speech acts realisation is stipulated by the strategies of argumentation, politeness and fogging. The strategy of argumentation is implemented through two discursive tactics, that of justification and generalization. The strategy of politeness is pursued through three tactics: maintaining the face of the addressee, threatening the face of the addresser and hinting. The strategy of fogging presupposes five types of tactics: maintaining the face of the addresser, using euphemisms, avoidance, threatening the face of the addressee and maintaining/threatening the face of the third person. Hinting and using euphemisms are distinct by conversational implicatures; the rest of the tactics can be realised either in the utterances with conventional or conversational implicatures. The strategies and tactics can be combined in one utterance.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВИСЛОВЛЕНЬ З ІМПЛІКАТУРАМИ У РЕАКТИВНИХ ХОДАХ НІМЕЦЬКОМОВНОГО ДІАЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2015) Сидорова, М. О.
    Дисертацію присвячено встановленню лінгвопрагматичних властивостей висловлень з імплікатурами в реактивних ходах німецькомовного діалогічного дискурсу. Досліджувані імплікатури демонструють два типи - конвенційні, що мають лексико-граматичні й синтаксичні індикатори, та конверзаційні (дедуктивні, індуктивні, абдуктивні), що виводяться на ґрунті дискурсивного контексту. При цьому реалізуються імпліцитні мовленнєві акти асертивного, комісивного, директивного й експресивного типів, які є підтримувальними, непідтримувальними й відтермінованими реакціями на асертиви, квеситиви, директиви, комісиви й експресиви. Реалізацію реактивних імпліцитних мовленнєвих актів зумовлено стратегіями аргументації, увічливості та вуалювання. Диссертация посвящена установлению лингвопрагматических свойств высказываний с импликатурами в реактивных ходах немецкоязычного диалогического дискурса. Исследуемые импликатуры демонстрируют два типа - конвенциональные, имеющие лексико- грамматические и синтаксические индикаторы, и конверзационные (дедуктивные, индуктивные, абдуктивные), выводящиеся на основе дискурсивного контекста. При этом реализуются имплицитные речевые акты ассертивного, комиссивного, директивного и экспрессивного типов, которые являются поддерживающими, неподдерживающими и отсроченными реакциями на ассертивы, квеситивы, директивы, комиссивы и экспрессивы. Реализация реактивных имплицитных речевых актов обусловлена стратегиями аргументации, вежливости и вуалирования. The paper analyses linguistic and pragmatic properties of utterances with implicatures in responsive moves of German dialogical discourse. The implicatures of utterances in responsive moves of dialogical discourse demonstrate propositional and illocutionary dependence upon the initial utterance. In dialogical discourse the responsive utterances actualise conventional and conversational implicatures. The former have lexical and grammatical or syntactic indicating devices. The latter have no linguistic indicating devices and are derived from the discursive context. Three types of conversational implicatures are distinguished. They are deductive, which are derived from a syllogism, inductive, which have cause and consequence underpinnings, and abductive, which are built on a hypothesis in terms of the discursive context. Linguistic indicating devices of conventional implicatures in German dialogical discourse include implicative, factive and presuppositional verbs, restrictive particles, adjectives in comparative and superlative degrees, scalar adverbs, indefinite personal, demonstrative, negative, possessive and personal pronouns, verbs in the Subjunctive (Konditionalis I and Prateritum Konjunktiv), rhetorical question, statements and inducements (cliches with specific structures), conditional clauses (complete and elliptic), and contradistinction structures. The implicative, factive and presuppositional verbs have as a common feature a presupposition in their seme, which can be actualized in discourse as an implicature. The nature of this presupposition serves as their differentiation criterion. The the presuppositional and factive verbs pass the negation test, but the implicative do not. On the other hand, the implicative and factive verbs have an infinitive phrase or object clause as a complement, whereas presuppositional verbs do not. Restrictive particles as implicature indicating devices have a specific relationship between their sphere and focus. The focus of the particle auch is included to its sphere; the focus of the particle nur stays beyond its sphere; the sphere of the particle sogar follows from its focus. Adjectives in comparative and superlative degrees together with verb tense forms serve as implicature indicating devices in responsive utterances of German dialogical discourse. The adverbs immer, uberall, zuerst, nie indicate the scalar implicature. Rhetoric statements are structured according to four structural models: 1) Ich werde p +» Ich werde ~p; 2) Als ob p +» ~p; 3) Als ~p +>> p or Alsp +» ~p, 4)p mochte ich sehen +>> ~p. Conditional clauses demonstrate five structural models: 1 )p? -Wenn p, dann q +» ~p; 2)p? - Wenn ~p, dann q +» p\ 3)p? - Wenn nurp, dann q +» p&r; 4)p? - Wenn q +» Wenn q, dannp; 5)p - Wenn q +» ~q. Contradistinction structures follow three models: 1) Ich undp? +» Ich ~p; 2) Ich und nichtp? +» Ichp; 3) Du undp? +» Du kannst ~p In responsive moves, the utterances with implicatures actualise implicit speech acts of assertive, commissive, directive and expressive types, which are viewed as supporting, non-supporting or deferred reactions to assertive, commissive, directive and expressive speech acts. The responsive implicit speech acts realisation is stipulated by the strategies of argumentation, politeness and fogging. The strategy of argumentation is implemented through two discursive tactics, that of justification and generalization. The strategy of politeness is pursued through three tactics: maintaining the face of the addressee, threatening the face of the addresser and hinting. The strategy of fogging presupposes five types of tactics: maintaining the face of the addresser, using euphemisms, avoidance, threatening the face of the addressee and maintaining/threatening the face of the third person. Hinting and using euphemisms are distinct by conversational implicatures; the rest of the tactics can be realised either in the utterances with conventional or conversational implicatures. The strategies and tactics can be combined in one utterance.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Методичні рекомендації та збірка завдань для самостійної роботи студентів-германістів за підручником "Акаdemie Deutsch A1"
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Кошечкіна, Т. М.; Кутова, Н. Ю.; Пантелєєва, С. В.; Сидорова, М. О.
    Збірка додаткових завдань до підручника „Акаdemie Deutsch A1“ забезпечує учасників навчального процесу дидактичним матеріалом для аудиторної та самостійної роботи, надає можливість систематизувати теоретичний матеріал із граматичних тем, висвітлених у підручнику, та актуалізувати лексичний матеріал. Збірка стане у пригоді студентам-германістам, які вивчають німецьку мову як першу або другу іноземну, здобувачам вищої освіти, які обрали німецьку мову в якості дисципліни вільного вибору, а також учасникам мовних курсів. The collection of additional tasks for the textbook "Akademie Deutsch A1" provides participants of the educational process with didactic material for the classroom and independent work, provides an opportunity to systematize theoretical material from grammatical topics covered in the textbook, and to update the lexical material. The collection will be useful to German students studying the German language as a first or second foreign language, to students of higher education who have chosen the German language as a subject of free choice, as well as for participants of language courses.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    МОВНИЙ КОНТЕКСТ ЯК ІНДИКАТОР КОНВЕРЗАЦІЙНИХ ІМПЛІКАТУР У РЕАКТИВНИХ ХОДАХ ДІАЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ
    (Видавничий дім «Гельветика», 2016-07) Сидорова, М. О.
    Стаття присвячена встановленню типів конверзаційних імплікатур та ступеня їхньої залежності від мов- ного та позамовного, дискурсивного, контексту. Вивчення емпіричного матеріалу дозволило встановити три типи конверзаційних імплікатур – дедуктивні, індуктивні та абдуктивні. Виявлені імплікатури реа- лізуються у діалогічному дискурсі за допомогою законів логіки. Встановлення та виведення дедуктивних та індуктивних імплікатур базується на законах дедукції та індукції. Абдуктивні імплікатури є цілком залежними від дискурсивного контексту та гіпотези мовця. Статья посвящена установлению типов конверзационных импликатур и степени их зависимости от языкового и внеязыкового, дискурсивного, контекста. Изучение эмпирического материала позволило установить три типа конверзационных импликатур – дедуктивные, индуктивные и абдуктивные. Выявленные импликатуры реализуются в диалогическом дискурсе при помощи законов логики. Установление и вывод дедуктивных и индуктивных импликатур базируется на законах дедукции и индукции. Абдуктивные импликатуры полностью зависимы от дискурсивного контекста и гипотезы говорящего. The article analyses the types of conversational implicatures and degree of their depending from their linguistic and non-linguistic, discursive, context. Three types of conversational implicatures are distinguished. They are deductive, inductive and abductive implicatures. Deductive and inductive implicatures are based on the principles of logic deduction and induction. Abductive implicatures are built on a hypothesis of the speaker in terms of the discursive context.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Протиставні синтаксичні конструкції як індикатори імплікатур у сучасному діалогічному дискурсі
    (ГО «Наукова філологічна організація «Логос», 2016) Сидорова, М. О.
    Доповідь присвячена функціонуванню синтаксичних протиставних конструкцій у німецькомовному діалогічному дискурсі. Конструкції протиставлення належать до емоційних фразеошаблонів, що мають специфічну структуру та поділяються на дві групи. Першу групу складають такі конструкції, що ґрунтуються на мовному матеріалі ініціального ходу, до другої належать конструкції, що функціонують незалежно від мовного матеріалу ініціального ходу. Доклад посвящен функционированию синтаксических противопоставительных конструкцій в немецкоязычном диалогическом дискурсе. Конструкции противопоставления принадлежат к эмоциональным фразеошаблонам, которые обладают специфической структурой и которые можно разделить на две группы. Первую группу составляют такие конструкции, которые основываются на лексическом материале иницального хода, ко второй относятся конструкции, функционирующие вне зависимости от языкового материала инициального хода.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    РЕАКЦІЇ НА МОВЛЕННЄВИЙ АКТ АССЕРТИВ У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ДІАЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ
    (Видавничий дім "Гельветика", 2017-02-02) Сидорова, М. О.
    Стаття присвячена встановленню типів реакцій на мовленнєвий акт ассертив у німецькомовному діа­логічному дискурсі. Вивчення емпіричного матеріалу дослідження дозволило встановити, що як реак­тивне висловлення на мовленнєвий акт ассертив може виступати як підтвердження, так і заперечення висловленого в ініціальному ході стану справ. Реактивний мовленнєвий акт підтвердження певного стану справ може набувати форми імпліцитного ассертиву або директиву. Заперечення, в свою чергу, можна розподілити на два типи – емоційне та раціональне. В обох випадках мають місце актуалізо­вані в дискурсі імплікатури. Статья посвящена установлению типов реакций на речевой акт ассертив в немецкоязычном диалоги­ческом дискурсе. Изучение эмпирического материала позволило установить, что в качестве реактив­ного высказывания на речевой акт ассертив могут выступать как подтверждения, так и возражения против выраженного в инициальном ходе положения дел. Реактивное подтверждение определенного положения дел может принимать форму имплицитного ассертива или директива. Возражение, в свою очередь, можно разделить на два типа — эмоциональное и рациональное. В обоих случаях имеют место актуализированные в дискурсе импликатуры. The article deals with the types of reactions to the speech act assertive in German dialogical discourse. The study of empirical data revealed that reactive utterances can act so speech act assertions as a confirmation and objections expressed in the course of initial move. Reaction confirming certain state of affairs can take the form of implicit assertive or directive. The objection can be divided into two types - the emotional and rational objections. There are updated in the discourse implicature in both cases.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Свідомі та несвідомі імплікатури в німецькомовному діалогічному дискурсі
    (ГО «Наукова філологічна організація «Логос», 2017-05-12) Сидорова, М. О.
    Робота присвячена реалізації свідомих та несвідомих імплікатур у німецькомовному діалогічному дискурсі. У ході дослідження було встановлено, що свідомі імплікатури мовець долучає до висловлення навмисно для передачі певної інформації. Несвідомі імплікатури виникають спонтанно та ненавмисному і не залежні від контексту. Работа посвящена проблеме реализации осознанных и неосознанных импликатур в немецкоязычном диалогический дискурсе. В ходе исследования было установлено, что осознанные импликатуры вводятся говорящим в диалог намеренно для передачи определенной информации. Неосознанные импликатуры возникают спонтанно и независимо от ситуации. The work is devoted to the problem of realization of conscious and unconscious implications in the Germanspeaking dialogical discourse. In the course of the study, it was found that conscious implicatures are entered into the dialogue by intentionally to transmit certain information. Unconscious implicatures arise spontaneously and independently of the situation.