Перегляд за Автор "Савинська, Н. О."

Зараз показано 1 - 9 з 9
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Моніторинг заселеності штучних гніздівель дуплогніздниками на території НПП "Гомільшанськи ліси"
    (Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2014-04) Чаплигіна, А. Б.; Бондарець, Д. І.; Савинська, Н. О.
    У статті показано зростання заселеності штучних гніздівель від 46 (1985) до 63% (середній показник за 2006 – 2013 роки) дрібними птахами-дуплогніздниками та Driomus nitedula й Hymenoptera на території НПП «Гомільшанські ліси». Різноманіття птахів при цьому зменшилося: перестали гніздитися в штучних гніздівлях Passer montanus та Jynx turguilla, проте з’явилася Parus caeruleus. Заселення штучних гніздівель мало нерівномірний характер, проте кожного року переважали Ficedula albicollis, які спочатку збільшували частку заселення від 41 (2006 рік) до 61% (2009) й зберігали її досить високою – 57 та 55% упродовж 2010 – 2011 роки. В статье показано возрастание заселенности искусственных гнездовий от 46 (1985) до 63% (средний показатель за 2006 – 2013 годы) мелкими птицами-дуплогнездниками Driomus nitedula и Hymenoptera на территории НПП «Гомольшанские леса». Разнообразие птиц при этом уменьшилось: перестали размножаться в искусственных гнездовьях Passer montanus и Jynx turguilla, появилась на гнездовании Parus caeruleus. Заселение искусственных гнездовий имеет неравномерный характер, однако каждый год преобладали Ficedula albicollis, которые сначала увеличивали долю заселенности от 41 (2006 год) до 61% (2009), сохраняя ее высокой – 57 и 55% в 2010 – 2011 годы. This article shows to high populations of artificial nesting from 46 (1985) to 63% (average for 2006 – 2013) hollow-nesting birds, small birds, Driomus nitedula and Hymenoptera in the territory of NNP «Gomolsha forests». Variety of birds at the same time decreased in numbers: ceased to reproduce in artificial nesting Passer montanus and Jynx turguilla, appeared on nesting Parus caeruleus. Population artificial nesting has been uneven, but every year dominated Ficedula albicollis, which initially increased the share of the population of 41 (2006) to 61% (2009), while maintaining its high – 57 and 55% in 2010, 2011. We recommend the use of artificial nests reception taking off and re-placing them within a radius of 500 – 800 m, which makes maximum use of collared flycatchers as natural niche and settle into new territory.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Мінливість розміру кладки мухоловки білошийої в умовах трансформованих ландшафтів північно-східної України
    (Львівський національний університет імені Івана Франка, Малий видавничий центр біологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка, 2013) Савинська, Н. О.; Чаплигіна, А. Б.
    Досліджено мінливість розміру кладки мухоловки білошийої у трансформованих ландшафтах Північно-Східної України. Дослідження проводили протягом 2009−2012 років на трьох територіях Північно-Східної України, які мали подібні біогеоценотичні умови, але різний рівень трансформованості (Генсирук, 1987). Аналіз морфометричних показників яєць мухоловки здійснювали за методикою Ю. В. Костіна (1977). Зокрема, до аналізу було залучено 3307 яєць мухоловки білошийої. Проаналізована варіабельність розміру кладки мухоловки білошийої на різних територіях. Було досліджено залежність розміру кладки від температури повітря у 2006−2011 роках в умовах НПП «Гомільшанські ліси». У результаті було з’ясовано, що без зазначених корекцій розмір кладки мухоловки строкатої зменшується на 0,038 яйця на кожні 100 км у північному напрямку, а після відповідних корекцій розмір кладки демонструє достовірне лінійне збільшення до півночі на 0,037 яйця на кожні 100 км (Berndt, Winkel, 1967; Паевский, 1985). Исследована изменчивость размера кладки мухоловки-белошейки в трансформированных ландшафтах Северо-Восточной Украины. Исследования проводились в течение 2009-2012 годов на трех территориях Северо-Восточной Украины, имели подобные биогеоценотический условия, но разный уровень трансформованости (Генсирук, 1987). Анализ морфометрических показателей яиц мухоловки осуществляли по методике Ю. В. Костина (1977). В частности, к анализу были привлечены 3307 яиц мухоловки-белошейки. Проанализирована вариабельность размера кладки мухоловки-белошейки на разных территориях. Было исследовано зависимость размера кладки от температуры воздуха в 2006-2011 годах в условиях НПП «Гомольшанские леса». В результате было выяснено, что без указанных коррекций размер кладки мухоловки пестрой уменьшается на 0,038 яйца на каждые 100 км в северном направлении, а после соответствующих коррекций размер кладки демонстрирует достоверное линейное увеличение до севера на 0,037 яйца на каждые 100 км (Berndt, Winkel , 1967; Паевский, 1985). The variability of the clutch size of the white collar flycatcher in the transformed landscapes of North-Eastern Ukraine was studied. The studies were carried out during 2009-2012 in three territories of North-Eastern Ukraine; they had similar biogeocenotic conditions, but different levels of transformation (Gensiruk, 1987). The analysis of morphometric parameters of flycatcher eggs was carried out according to the method of Yu. V. Kostin (1977). In particular, 3307 white collar flycatcher eggs were involved in the analysis. The variability of the clutch size of the white collar flycatcher in different territories was analyzed. The dependence of the size of the clutch on the air temperature in 2006-2011 was investigated under the conditions of the NPP "Gomolshanskiy forests". As a result, it was found that without the indicated corrections, the clutch size of the variegated flycatcher decreases by 0.038 eggs per 100 km northward, and after appropriate corrections, the clutch size demonstrates a significant linear increase to the north by 0.037 eggs per 100 km (Berndt, Winkel, 1967 ; Paevsky, 1985).
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Оологічні показники мухоловки білошийної природних і трансформованих ландшафтів Північно-Східної України
    (Мелитопольський государственный педагогический университет, Институт зоологии имени И. И. Шмальгаузена, 2011) Савинська, Н. О.; Чаплигіна, А. Б.
    Проаналізовано мінливість оологічних параметрів мухоловки - білошийки природних і трансформованих територій Північно-Східної України. Аналізується залежність середнього обсягу яйця від величини кладки і ступеня трансформації ландшафту. Досліджується вплив екологічних факторів на медіанні показники яєць мухоловки-білошийки. Проанализирована изменчивость оологических параметров мухоловки-белошейки природных и трансформированных территорий Северо-Восточной Украины. Анализируется зависимость среднего объема яйца от величины кладки и степени трансформации ландшафта. Исследуется влияние экологических факторов на медианные показатели яиц мухоловки-белошейки. It was analyzed variability of oological parameters of the Collared Flycatcher in natural and transformed territories of North-Eastern Ukraine.Dependence of the average egg volume from a size of the clutch and degree of landscape transformation is analyzed. Influence of ecological factors on median egg parameters of the Collared Flycatcher is investigated.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Особливості гніздування мухоловки сірої (Muscicapa striata Pallas.) в рекреаційній зоні НПП "Гомільшанські ліси" (Харківська область).
    (Ин-т зоологии им. И. И. Шмальгаузена; Мелитопольський гос. пед. ун-т; РИСО «Бранта», Мелитополь, 2012) Чаплигіна, А. Б.; Савинська, Н. О.
    У рекреаційній зоні НПП «Гомільшанські ліси» (Харківська область) вивчена Синантропна популяція мухоловки сірої, яка в розміщенні гнізд віддає перевагу спорудою антропогенного походження. 78.2% гнізд сірої мухоловки зареєстровані на 9 видах субстрату природного характеру. Причина зміни стереотипу гніздування полягає в наявності штучних гніздівель для розміщення гнізд, які значно економлять час і енергоресурси птахів на етапі гніздобудування. Тривалі терміни експлуатації і високий рівень їх термоізоляції зрушує терміни гніздобудування птахів на більш ранні, що дозволяє окремим парам сірої мухоловки розмножуватися двічі і тим самим збільшувати плодючість. Відзначено достовірне збільшення висоти розміщення гнізд від 1.8 + 0.35 м (0.5-2.7) на природних до 3.5 + 0.15 м (1.6-4.0 м) антропогенних субстратах і зменшення дистанції полохання птахів від 1.5 до 0.3 метрів на змінених територіях. Зареєстрована висока успішність розмноження сірої мухоловки – 85%. В рекреационной зоне НПП «Гомольшанские леса» (Харьковская область) изучена синантропная популяция мухоловки серой, которая в розмещении гнезд отдает предпочтение сооружениям антропогенного происхождения. 78.2% гнезд серой мухоловки зарегистрированы на 9 видах субстрата неприродного характера. Причина изменения стереотипа гнездования состоит в наличие искусственных гнездовий для размещения гнезд, которые значительно экономят время и энергоресурсы птиц на этапе гнездостроительства. Продолжительные сроки эксплуатации и высокий уровень их термоизоляции сдвигает сроки гнездостроительства птиц на более ранние, что позволяет отдельным парам серой мухоловки размножаться дважды и тем самым увеличивать плодовитость Отмечено достоверное увеличение высоты размещения гнезд от 1.8+0.35 м (0.5-2.7) на природных до 3.5+0.15 м (1.6-4.0 м) антропогенных субстратах и уменьшение дистанции вспугивания птиц от 1.5 до 0.3 метров на измененных территориях. Зарегистрирована высокая успешность размножения серой мухоловки – 85%. A synanthropic population of the Spotted Flycatcher was studied in a recreation zone of NPP “Homilshanski Forests” (Kharkiv Region). It prefers anthropogenic constructions for nest building. 78.2% of the Spotted Flycatcher’s nests were registered on 9 kinds of artificial substrate. The change of nesting pattern is caused by availability of artificial nestboxes which are suitable to locate nests and save much time and efforts of birds at the stage of nest-building. Their long run of exploitation and high level of thermoinsulation shift nest-building to earlier dates which allows repeated breeding for some pairs of the Spotted Flycatcher and, therefore, increase their fertility. It was recorded a reliable increase of nest location height from 1.8+0.35 m (0.5-2.7) on natural substrate to 3.5+0.15 m (1.6-4.0 m) on anthropogenic substrates, and reduction of the distance when the frightened bird flies off from 1.5 to 0.3 m in transformed areas. It was registered high breeding success of the species – 85%.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Особливості формування фауни дуплогніздників в нагірних дібровах Північно-Східної України
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2009) Чаплигіна, А. Б.; Савинська, Н. О.; Зарицька, Ю. П.
    Проведений аналіз заселення штучних гніздівель у дібровах Північно-Східної України. Виявлено 13 видів птахів, вовчка лісового (Driomus nitedula), перетинчастокрилих комах родів Bombus, Polistes. Показано значне переважання видового різноманіття на ділянці біостаціонару Сумського педагогічного університету (с. Вакаловщина, Сумський район, Сумської області) – 12 видів, на відміну від ділянки в околицях села Гайдари Зміївського району Харківської області – 6 видів. Проведенный анализ заселения искусственных гнездовий в дубравах Северо-Восточной Украины. Выявлено 13 видов птиц, лемную соню (Driomus nitedula),перепончатокрылых насекомых родов Bombus, Polistes. Показано значительное преобладание видового разнообразия на участке биостационару Сумского педагогичного университета (с. Вакаловщина, Сумской район, Сумской области) - 12 видов, в отличие от участка в окрестностях села Гайдары Змиевского района Харьковской области - 6 видов. Analysis of population of artificial cavity nesters in the oak stands of North-eastern Ukraine was carried out. 13 species of birds, Driomus nitedula, hymenopteran insects of Bombus, Polistes were detected. Considerable predominance of species biodiversity (12 species) is shown in the plot of biostationar of Sumy pedagogical University (Vacalovshina, Sumy dustrict, Sumy region), unlike the plot outskirts Hajdary of Zmijiv district of Kharkov region (6 species).
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Розмір кладки та успішність розмноження синиці великої (Parus major) та блакитної (P. caeruleus) у парках м. Харків
    (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014) Чаплигіна, А. Б.; Бондарець, Д. І.; Савинська, Н. О.
    Установлено середній розмір повної кладки синиці великої 8,9 ± 0,35 (n = 61) та синиці блакитної 9,5 ± 0,33 (n = 12). У синиці великої більшу частину складають 10- (33,5%) та 9-яйцеві (16,7%) кладки. У синиці блакитної переважають 10-яйцеві (25,0%) кладки у Журавлівському гідропарку та 12-яйцеві (17,5%) – у парку імені М. Горького. Встановлено високу успішність розмноження у синиці великої (85,1%) та блакитної (84,0%). У середньому на одну пару синиці великої із гнізда злітає 5,1 ± 0,16 пташеняти, у синиці блакитної – 8,5 ± 0,38 пташеняти. Це свідчить про стабільність урбопопуляції. Протягом існування популяції у синиці великої виявлено залежність зменшення успішності розмноження: у Журавлівському гідропарку у рік розміщення штучних гніздівель із гнізд злетіло у середньому 6,7 ± 0,12 пташеняти на одну пару, упродовж чотирьох років ця величина зменшилась майже удвічі і становила 3,6 ± 0,15. У синиці блакитної такої залежності не виявлено. Найпродуктивнішими у синиці великої виявилися кладки третьої декади квітня (89,7%), що у середньому складає 8,9 ± 0,78 пташеняти на одну пару. Найуспішнішими є 10-яйцеві кладки, частка зльоту пташенят із яких становила 98,3%, що у середньому складає 9,8 ± 0,18 на одну пару. Установлено средний размер полной кладки синицы большой 8,9 ± 0,35 (n = 61) и синицы голубой 9,5 ± 0,33 (n = 12). У синицы большой большую часть составляют 10- (33,5%) и 9-яйцевые (16,7%) кладки. У синицы голубой преобладают 10-яйцевые (25,0%) кладки в Журавлевском гидропарке и 12-яйцевые (17,5%) - в парке имени М. Горького. Установлена высокая успешность размножения у синицы большой (85,1%) и голубой (84,0%). В среднем на одну пару синицы большой из гнезда взлетает 5,1 ± 0,16 птенца, у синицы голубой - 8,5 ± 0,38 птенца. Это свидетельствует о стабильности урбопопуляции. На протяжении существования популяции у синицы большой выявлена зависимость уменьшения успешности размножения: в Журавлевском гидропарке в год размещения искусственных гнездовий из гнезд слетело в среднем 6,7 ± 0,12 птенца на одну пару, в течение четырех лет эта величина уменьшилась почти вдвое и составила 3 6 ± 0,15. У синицы голубой такой зависимости не обнаружено. Самыми большими у синицы оказались кладки третьей декады апреля (89,7%), что в среднем составляет 8,9 ± 0,78 птенца на одну пару. Наиболее успешными являются 10-яйцевые кладки, доля взлета птенцов из которых составляла 98,3%, что в среднем составляет 9,8 ± 0,18 на одну пару. The analysis of clutch size and breeding success of great tits and blue tits is conducted using 115 nests: 92 great tits and 23 blue tits. Nest boxes for small passerine birds were made in 2009–2013 and placed in the city parks in order to improve their ecological condition. Thus, the experimental plots were established in the Central park of culture and recreation named after M. Gorky in the number of 37 nest boxes in the area of about 5 ha; in the territory of Zhuravlevskiy hydropark in the amount of 30 units on two sites on each of 4 ha and 20 units on an area of 2 ha. 20 nest boxes were placed in the forest park along the central motorway of the city. All the nest boxes were placed by the group method (distance between nest boxes was about 10–15 m) at height to 3 m, and entrance diameter of 3 cm. The front wall in such nest boxes is taken out, thus facilitating their further verification carried out during the period from the first ten-day period of April till the second ten-day period of July up to ten times. It was shown that the average size of the full clutch for great tits amounted to 8.9 ± 0.35 (n = 61) and for blue tits 9.5 ± 0.33 (n = 12). The great tits has the largest proportion of 10 (33.5%) and 9 eggs (16.7%) in the clutch. For the blue tits the dominating figure was 10 egg (25.0%) in the clutch of Zhuravlevskiy hydropark and 12 eggs (17.5%) in the clutch in the Gorky park. We determined high success of reproduction for great tits (85.1%) and blue tits (84.0%). On average, per one pair of great tits and blue tits 5.1 ± 0.16 and 8.5 ± 0.38 chicks, respectively, flied the nests. The decreased parameter in breeding success during the existence of an artificial population of great tits was revealed. For example, in Zhuravlevskiy hydropark on average 6.7 ± 0.12 chicks per pair flied the nests during the year of placing the nest boxes. During four years, this value decreased almost by half and amounted to 3.6 ± 0.15 (P < 0.05). For blue tits this dependence was not found. The most productive clutches for great tits were clutches of the third ten-day period in April (89.7%), which on average amounted to 8,9 ± 0.78 chicks per pair. The most successful were ten egg clutches. Share of takeoff chicks amounted to 98.3%, which on average amounted to 9.8 ± 0,18 chicks per pair.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Успешность размножения мухоловки-белошейки (FICEDULA ALBICOLLIS TEMM) в условиях урболандшафта (на примере города Харькова)
    (Гродненский государственный университет имени Янки Купалы, 2013) Чаплигіна, А. Б.; Савинська, Н. О.
    Определена высокая успешность размножения мухоловки-белошейки – 87,97 % (n=482) в городе Харькове, при этом продуктивность составляет в среднем 5,65+0,35 птенцов на одну пару и свидетельствует о стабильности урбопопуляции. Выявлено, что при среднем размере кладки 6,3+0,22 семьяйцевые кладки наиболее успешные. Визначена висока успішність розмноження мухоловки-білошийки - 87,97% (n = 482) в місті Харкові, при цьому продуктивність становить в середньому 5,65 + 0,35 пташенят на одну пару і свідчить про стабільності урбопопуляції. Виявлено, що при середньому розмірі кладки 6,3 + 0,22 сімьяйцеві кладки найбільш успішні. The high breeding success of Collared Flycatcher – 87,97 % (n=482) was established in the parks of Kharkov, the performance of an average pair is 5,65+0,35 chicks. This indicates the stability of an urban population. It was revealed that with the average size of masonry 6,3+0,22, masonry consisting of 7 eggs is the most successful.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Успішність размноження мухоловки білошийої (Ficedula albicollis Temm.) у парках міста Харкова
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2012) Савинська, Н. О.; Чаплигіна, А. Б.
    Встановлена висока успішність розмноження мухоловки білошийої – 87,97% (n=482) у парках міста Харкова, при цьому продуктивність в середньому на одну пару становить 5,65+0,35 пташенят. Це свідчить про стабільність урбопопуляції. Виявлено, що при середній величині кладки 6,3+0,22 семияйцеві кладки є найбільш успішнішими. Определена высокая успешность размножения мухоловки белошейки - 87,97% (n=482) в городе Харькове, при этом продуктивность составляет в среднем 5,25+0,35 птенцов на одну пару и свидетельствует о стабильности урбопопуляции. Выявлено, что при среднем размере кладки 6,3+0,22 семияйцевые кладки наиболее успешные. High breeding success of Collared Flycatcher – 87.97% (n=482) was determined in the parks of Kharkov, productivity of an average pair is 5.65±0.35 chicks. This indicates the stability of an urban population. It was revealed that with the average size of batch 6.3±0.22 eggs, the most successful were the batches consisting of 7 eggs.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Членистоногі у трофоценотичній структурі консорцій мухоловки білошийої в умовах лісових біогеоценозів Північно-Східної України
    (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2015) Чаплигіна, А. Б.; Грамма, В. Н.; Бондарець, Д. І.; Савинська, Н. О.
    Досліджено кормовий раціон пташенят і склад нідиколів (мешканців гнізд) мухоловки білошийої (Ficedula albicollis (Temminck, 1815)), завдяки чому проаналізовано аутекологічні особливості птахів та їх специфічну кормову поведінку. Матеріали зібрано у травні – липні 2009–2014 рр. на території Північно-Східної України. Розглянуто функціонування трофоценотичної структури біогеоценозу за участі мухоловки білошийої як гетеротрофного ядра великого автотрофного угрупування. Описано топічні та трофічні зв’язки мухоловки з деревною рослинністю та комахами-фітофагами (листоїди, цикадки, вусачі). У кормовому раціоні пташенят мухоловки переважають представники надкласу Hexapoda (83%): Lepidoptera – 16 родин (24%), Hymenoptera – 12 родин (23%) та Coleoptera – 40 родин (16%). Охарактеризовано трофічні групи членистоногих у консорції мухоловок: фітофаги – 33%, зоофаги – 45%, паразити, кровососи, сапрофаги – 16%, некрофаги – 4%, копрофаги, кератофаги. Проаналізовано фауну членистоногих гнізд мухоловки білошийої. Гнізда птахів як гетеротрофний консорцій – місце існування безхребетних 293 таксонів, які належать до членистоногих (надкласу Hexapoda, класів Arachnida, Malacostraca та надкласу Мyriароda), інколи молюски. У трофоценотичній структурі населення гнізд мухоловки білошийої переважають представники Hexapoda (278 видів), де перше місце посідають зоофаги 127 видів, включаючи паразитів, а також таких гематофагів як Culicidae, Tabanidae, Mallophaga, Hippoboscidae, Aphaniptera. На другому місці фітофаги (78 видів), сапрофаги та детритофаги (48 видів), некрофаги (27 видів). Виявлено постійні ектопаразитичні види мухоловок: Ricinus sp. (Mallophaga), Ornithomyia avicularia L. (Diptera), кровосисні личинки Protocalliphora azurea chrysorrhea Mg. (Diptera), Ceratophyllus sp. (Aphaniptera). Охарактеризованы экологические особенности нидиколов, установлены их консортивные связи. Исследован кормовой рацион птенцов и состав нидиколов (жителей гнезд) мухоловки-белошейки (Ficedula albicollis (Temminck 1815)), благодаря чему проанализированы аутэкологические особенности птиц и их специфическое кормовое поведение. Материалы собраны в мае - июле 2009-2014 гг. на территории Северо-Восточной Украины. Рассмотрено функционирование трофоценотичной структуры биогеоценоза с участием мухоловки-белошейки как гетеротрофного ядра большой автотрофной группировки. Описаны топические и трофические связи мухоловки с древесной растительностью и насекомыми-фитофагами (листоеды, цикадки, усачи). В кормовом рационе птенцов мухоловки преобладают представители сверхкласса Hexapoda (83%): Lepidoptera - 16 семей (24%), Hymenoptera - 12 семей (23%) и Coleoptera - 40 семей (16%) . Охарактеризованы трофические группы членистоногих в консорции мухоловок: фитофаги - 33%, зоофаги - 45%, паразиты, кровососы, сапрофаги - 16%, некрофаги - 4%, копрофаги, кератофаги. Проанализирована фауна членистоногих гнезд мухоловки-белошейки. Гнезда птиц как гетеротрофный консорций - обитание беспозвоночных 293 таксонов, которые относятся к членистоногим (сверхкласса Hexapoda, классов Arachnida, Malacostraca и сверхкласса Мyriароda), иногда моллюски. В трофоценотичной структуре населения гнезд мухоловки-белошейки преобладают представители Hexapoda (278 видов), где первое место занимают зоофаги 127 видов, включая паразитов, а также такие гематофаги, как Culicidae, Tabanidae, Mallophaga, Hippoboscidae Aphaniptera. На втором месте — фитофаги (78 видов), сапрофаги и детритофаги (48 видов), некрофаги (27 видов). Выявлены постоянные эктопаразитические виды мухоловок: Ricinus sp. (Mallophaga), Ornithomyia avicularia L. (Diptera), кровососущие личинки Protocalliphora azurea chrysorrhea Mg. (Diptera), Ceratophyllus sp. (Aphaniptera). Охарактеризованы экологические особенности нидиколов, установлены их консортивные связи. The study is based on taxonomic and quantitative analysis of feed ration of nestlings and structure of nidikolas of collared flycatcher (Ficedula albicollis (Temminck, 1815)). Ecological features and consortium relations of flycatchers and their specific feeding behavior were analyzed. Materials were collected in May – July 2009–2014 on the transformed territories of North-Eastern Ukraine. Functioning of trophic structure of biogeocenosis with the participation of flycatcher as a heterotrophic core of big autotrophic group was studied. Spatial and trophic relations of flycatcher with the woody vegetation and insect-phytophages (leaf beetles, leafhoppers, and barbels) have been described. In the feed ration of flycatcher nestlings the prevalence is given to representatives of Hexapoda (83%), including Lepidoptera (16 families, 24%), Hymenoptera (12 families, 23%) and Coleoptera (40 families, 15%). We characterize trophic groups of arthropods in the consortium of flycatchers: phytophages (33%), zoophages (45%), parasites, bloodsuckers, saprophages (16%), necrophages (4%), copro phages, keratophages. Fauna of arthropods of collared flycatcher nests was analyzed. Nests of birds as a heterotrophic consortium is the habitat of invertebrates with 293 taxons belonging to the Hexapoda, Arachnida, Malacostraca and Myriaroda, sometimes Mollusca. In the trophic structure of the population of flycatcher the representatives of Hexapoda dominate (278 species), where the first place is given to zoophages (127 species, 45%), including parasites (Culicidae, Tabanidae, Mallophaga, Hippoboscidae, Aphaniptera). The second are phytophages (78 species, 28%), the third – decomposers (75 species, 27%), and the last presenting detritivores (48 species, 18%) and necrophages (27 species, 10%). Constant ectoparasitic species of flycatchers are Ricinus sp. (Mallophaga), Ornithomyia avicularia L. (Diptera), Protocalliphora azurea chrysorrhea Mg. (Diptera), Ceratophyllus sp. (Aphaniptera). Ecological features of nidikolas and their consortial relationships have been studied.