DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Радченя, І. В."

Перегляд за Автор "Радченя, І. В."

Зараз показано 1 - 20 з 31

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ДО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
(ДНУ «Інститут освітньої аналітики», 2022-10-25) Купіна, І. О.; Радченя, І. В.
Адаптація до навчання містить у собі низку характерних особливостей. На етапі становлення молодшого шкільного віку відбувається безпосереднє формування особистості як учасниці суспільних відносин. Освітні заклади – це базові інститути дитячої адаптації. Під час перебування в них дитина отримує необхідні навички взаємодії із соціумом, довкіллям, засвоює матеріал із навчальних предметів. Від успішності адаптації до навчання залежить майбутнє дитини, рівень її компетенцій, адже початкова шкільна освіта створює фундаментальні умови формування особистості на різних етапах життєдіяльності. Adaptation to learning contains a number of characteristic features. At the stage of formation of primary school age, the personality is directly formed as a participant in social relations. Educational institutions are the basic institutions of children's adaptation. During their stay, the child receives necessary skills of interaction with society, the environment, learns material from educational subjects. The future of the child depends on the success of adaptation to learning, the level of his competences, because primary school education creates fundamental conditions for the formation of personality at various stages of life.
Використання життєтвірного потенціалу гуманітарних дисциплін у процесі підготовки майбутнього вчителя початкових класів
(КПУ, 2017-02-22) Радченя, І. В.
У статті проаналізовано роль життєтвірного потенціалу гуманітарних дисциплін у процесі підготовки майбутнього вчителя початкових класів. У результаті узагальнення інформації дійшли висновку, що життєтвірний потенціал гуманітарних дисциплін є досить високим, особливо в процесі підготовки вчителя початкових класів. Внаслідок цього збільшується роль гуманітарних наук у формуванні особистості вчителя, бо лише в культурній спадщині людства підростаюче покоління може знайти відповіді на актуальні для них питання. Вказано на те, що теоретична значущість і недостатня практична розробленість теми відкривають перспективи для подальшого її дослідження. В статье проанализирована роль жизнетворческого потенциала гуманитарных дисциплин в процессе подготовки будущего учителя начальных классов. В результате обобщения информации пришли к выводу, что жизнетворческий потенциал гуманитарных дисциплин является очень высоким, особенно при подготовке учителя начальных классов. Вследствие этого увеличивается роль гуманитарных наук в формировании личности учителя, потому что только в культурном наследии человечества подрастающее поколение может найти ответы на актуальные для них вопросы. Определено, что теоретическая значимость и недостаточная практическая разработанность темы открывают перспективы для дальнейшего ее исследования. The article analyzes the role of lifecreating potential of humanitarian disciplines in the process of preparation of future primary school teacher. The attention is drawn to the fact that the first priority task of the modern education is to cultivate a purposeful person committed to full realization of opportunities and who is ready for development of innovative experiences, with ability to make responsible and proper choices in different life situations. Therefore, the purpose of the educational process is the formation of those personality traits that help the successful adaptation of youth in a society. It is asknowledged that importance of lifecreating potential of humanitarian disciplines is explained due to their nature.
Життєвотворчий потенціал викладача як чинник реалізації новацій в освітній діяльності
(Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій, м. Чернігів; ТОВ НВП “Росток А. В. Т.", Суми, 2021-07-15) Радченя, І. В.
У тезах звертається увага на життєвотворчий потенціал викладача як чинника реалізації новацій в освітній діяльності, передусім крізь призму освітніх програм, які враховують запити сьогодення. В тезисах обращается внимание на жизненнотворческий потенциал преподавателя как фактора реализации новаций в образовательной деятельности, прежде всего через призму образовательных программ, учитывающих запросы современности. The theses draw attention to the life-creating potential of the teacher as a factor in the implementation of innovations in educational activities, primarily through the prism of educational programs that take into account the needs of our time.
Життєвотворчий потенціал майбутнього вчителя початкової школи як одна з особливостей інноваційної педагогічної діяльності
(Класичний приватний університет, Запоріжжя; Видавничий дім "Гельветика", 2017-09-27) Радченя, І. В.
У статті проаналізовано роль життєвотворчого потенціалу майбутнього вчителя початкової школи в інноваційній педагогічній діяльності. Подано погляди вчених щодо поняття “інновація”. Звернено увагу на концепцію нової української школи, а саме на вимоги до українського вчителя. З’ясовано, що майбутні вчителі початкової школи повинні розвивати власний життєвотворчий потенціал для реалізації інноваційної педагогічної діяльності. В статье проанализирована роль жизненнотворческого потенциала будущего учителя начальной школы в инновационной педагогической деятельности. Представлены взгляды ученых на понятие “инновация”. Обращено внимание на концепцию новой украинской школы, а именно на требования к украинскому учителю. Выяснено, что будущие учителя начальной школы должны развивать собственный жизненнотворческий потенциал для реализации инновационной педагогической деятельности. The article analyses the role of the life creating potential of a future primary school teacher in the innovative teaching activities. It considers views of scientists on the concept of “innovation”. Attention is drawn to the concept of the new Ukrainian school, namely the requirements imposed on the Ukrainian teacher. The process of tutoring students to create, develop and introduce the new elements at school is multi-dimensional and lengthy. For understanding this phenomenon one should find out the most significant processes, events, objects which are interacting with it. In our opinion, the innovation type of a teacher is the teacher-researcher, the teacher-innovator, who achieves high results in his work by improving the process of school education and introducing elements of novelty. Pedagogical innovation is closely linked to other modern teacher’s characteristics: his pedagogical skills, life creativity. The results of the innovation are the improvement of the educational process and achieving higher creative success.
Життєвотворчий потенціал майбутнього вчителя як рушійна сила розвитку педагогічної науки
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017-04-11) Радченя, І. В.
У тезах проаналізовано життєвотворчий потенціал майбутнього вчителя як рушійної сили розвитку педагогічної науки. Розглянуто сутність понять «розвиток» та «життєвотворчий потенціал». Великого значення набуває формування життєвотворчого потенціалу в процесі підготовки майбутніх учителів, тому висуваються певні вимоги до майбутніх педагогів. Звернено увагу на завдання викладачів педагогічних ВНЗ, які готують майбутніх спеціалістів, що вміло володітимуть життєвотворчим потенціалом та застосовуватимуть його у своїй практичній діяльності. В тезисах проанализирован жизненнотворческий потенциал будущего учителя как движущей силы развития педагогической науки. Рассмотрена сущность понятий «развитие» и «жизненнотворческий потенциал». Большое значение приобретает формирование жизненнотворческого потенциала в процессе подготовки будущих учителей, поэтому выдвигаются определенные требования к будущим педагогам. Обращено внимание на задачи преподавателей педагогических вузов, которые готовят будущих специалистов, умело владеющих жизненнотворческим потенциалом и применять его в своей практической деятельности. The article depicts future teacher’s life creating potential as a motivating force for pedagogical science development. The essence of the concepts of «development» and «life creating potential» has been defined. The formation of life creating potential in the process of future teachers’ training is of great importance, therefore, specific requirements for future teachers are put forward. The attention in the article has been given to the tasks to teachers of the higher pedagogical establishments, as they train future professionals to expertly use their life creating potential and apply it in their practical activities.
Життєвотворчий потенціал майбутнього вчителя як рушійна сила розвитку педагогічної науки
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Стиль-Издат, 2017-04-11) Радченя, І. В.
У тезах проаналізовано життєвотворчий потенціал майбутнього вчителя як рушійної сили розвитку педагогічної науки. Розглянуто сутність понять «розвиток» та «життєвотворчий потенціал». Великого значення набуває формування життєвотворчого потенціалу в процесі підготовки майбутніх учителів, тому висуваються певні вимоги до майбутніх педагогів. Звернено увагу на завдання викладачів педагогічних ВНЗ, які готують майбутніх спеціалістів, що вміло володітимуть життєвотворчим потенціалом та застосовуватимуть його у своїй практичній діяльності. В тезисах проанализирован жизненнотворческий потенциал будущего учителя как движущей силы развития педагогической науки. Рассмотрена сущность понятий «развитие» и «жизненнотвотворческий потенциал». Большое значение приобретает формирование жизненнотвотворческого потенциала в процессе подготовки будущих учителей, поэтому выдвигаются определенные требования к будущим педагогам. Обращено внимание на задачи преподавателей педагогических вузов, которые готовят будущих специалистов, умело владеть жизненнотворческим потенциалом и применять его в своей практической деятельности. The аrticle depicts future teacher’s life creating potential as a motivating force for pedagogical science development. The essence of the concepts of «development» and «life creating potential» has been defined. The formation of life creating potential in the process of future teachers’ training is of great importance, therefore, specific requirements for future teachers are put forward. The attention in the article has been given to the tasks to teachers of the higher pedagogical establishments, as they train future professionals to expertly use their life creating potential and apply it in their practical activities.
ЖИТТЄВОТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА
(Класич. приват. ун-т, 2016) Радченя, І. В.
У статті проаналізовано життєвотворчий потенціал студентської молоді як основи розвитку суспільства. Розкрито сутність понять “потенціал”, “життя”, “творчість”, а також надано характеристики такої соціальної спільноти, як студентська молодь. Зазначено, що неабиякої значущості формування життєвотворчого потенціалу набуває в процесі підготовки нової генерації вчителів, тому висувають певні вимоги до майбутніх педагогів. Запропоновано схему реалізації життєвотворчого потенціалу. У результаті узагальнення інформації зроблено висновки про те, що життєвотворчий потенціал студентської молоді є складовою розвитку сучасної освіти, а формування, розкриття та вдосконалення життєвотворчого потенціалу є головною метою освіти та основою для розвитку суспільства. В статье проанализирован жизненнотворческий потенциал студенческой молодежи как основы развития общества. Обращено внимание на понятия “потенциал”, “жизнь”, “творчество”, а также на особенности такой социальной общности, как студенческая молодежь. Обозначено, что незаурядную значимость формирование жизненнотворческого потенциала приобретает в процессе подготовки нового поколения Предложена схема реализации жизненнотворческого потенциала. В результате обобщения информации сделаны следующие выводы: жизненнотворческий потенциал студенческой молодежи является составляющей развития современного образования, а формирование, раскрытие и совершенствование жизненнотворческого потенциала является главной целью образования и основой для развития общества. The article analyzes the students’ creative life potential as the basis for the society development. The essence of the concepts “potential”, “life”, “creativity”, as well as the characteristics of such social groups as the university students. Young people are the future of society, and it will depend on the nation development, its values and priorities, level of responsibility, activity, creative attitude towards life. Each of us is interested in seeing this progress as humanistic, cultural and human. Everyone is interested in forming the relevant rules in the young people’s minds and their behavior, in more broad sense – in shaping the kind of creative life potential of young people, who will ensure selfrealization of young men and women as creative and active personalities. Life and creative potentials are inextricably linked with each other, their formation is synchronized, they ultimately complement each other. It is difficult to imagine a truly creative person who is not well-developed in its life and spiritual spheres. Moreover, the person itself, its inner resources in many cases depend on the level of the society development. Creative life potential is a sort of intellectual structure that consists of the set of mental processes, qualities and abilities of the individual, which are realized in the process of life creativity and is the basis for the society development. Creative life potential formation acquires outstanding significance in the process of teaching the new generation of teachers, therefore, some specific requirements for future teachers are made. A scheme of implementation creative life potential is offered. As a result of generalization of information a number of conclusions was drawn: young people are the future of society and what today will it come to independent living will depend largely on public life; creative life potential is the major driving force of social progress; the formation of creative life potential in the process of teaching a new generation of teachers is of great importance; the creative life potential of students is integral for the development of modern education, and formation, eliciting and improvement of creative life potential is the main goal of education. All our findings suggest that students’ creative life potential is the basis for the the society development. The theoretical importance and insufficient practical readiness of the topic open prospects for further study.
Здоров’язбереження як аспект удосконалення уроку в початковій школі
(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2014-11-24) Радченя, І. В.
У статті проаналізовано здоров’язбереження як аспект удосконалення уроку в початковій школі. Здоров’язбереження охарактеризоване з точки зору освітньої та соціальної категорій. З’ясовано, що проблематика збереження здоров’я дитини не нова і досить ґрунтовно висвітлювалася видатними педагогами минулого. Накопичено чималий зарубіжний досвід із залученням учнів до здорового способу життя. Розкрито певні педагогічні технології, які можна реалізувати в контексті здоров’язбереження. Проаналізовано роль шкільного середовища загалом і вчителя зокрема у справі формування здорового способу життя молодших школярів в Україні. В статье проанализировано здоровьесохранение как аспект совершенствования урока в начальной школе. Здоровьесохранение охарактеризовано с точки зрения образовательной и социальной категорий. Выяснено, что проблематика сохранения здоровья не нова и довольно основательно освещалась выдающимися педагогами прошлого. Накоплен немалый зарубежный опыт с привлечением учащихся к здоровому образу жизни. Раскрыты определенные педагогические технологии, которые можно реализовать в контексте здоровьесохранения. Проанализирована роль школьной среды в целом и учителя в частности в деле формирования здорового образа жизни младших школьников в Украине. The article analyzes health care as an aspect of improving a lesson in primary school. Health care is characterized from the point of view of educational and social categories. It was found out that the problem of preserving the health of a child is not a new one and was highlighted by outstanding teachers of the past. There has been gained a great foreign experience of attracting students to a healthy lifestyle. Certain pedagogical techniques that can be implemented in the context of health care were disclosed. The role of school environment in general and teachers in particular in the formation of healthy lifestyle of younger pupils in Ukraine is analyzed.
ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ФАКУЛЬТЕТУ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ В РЕАЛІЯХ СЬОГОДЕННЯ
(Swiss Confederation: International Center of Scientific Research, 2023-11-03) Купіна, І. О.; Радченя, І. В.
Сьогодні в суспільстві постала нагальна проблема в межах країни – патріотизм її громадян, тема не нова, але має інші відтінки – дієвий патріотизм в умовах воєнного стану. Тяжкі випробування випали на долю нашої країни, усього українського народу. Проблема патріотичного виховання громадян нашої держави стала пріоритетним напрямом державної політики на початку ХХІ ст. У цей період затверджено низку програм та нормативних актів у галузі патріотичного виховання громадян, у яких визначено комплекс цінностей та орієнтацій, найбільш актуальних для цього напряму виховання молоді, механізм інформаційної взаємодії всіх суб’єктів виховання. Today, society has an urgent problem within the borders of the country - patriotism of its citizens, the topic is not new, but it has other shades - effective patriotism in conditions of martial law. Difficult tests fell on the fate of our country, the entire Ukrainian people. The problem of patriotic education of citizens of our country became a priority direction of state policy at the beginning of the 21st century. During this period, a number of programs and normative acts in the field of patriotic education of citizens were approved, in which a set of values and orientations, the most relevant for this direction of youth education, and a mechanism for informational interaction of all subjects of education were defined.
ПЕДАГОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ У НАВЧАННІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ТА ПОЧАТКОВІЙ ОСВІТІ
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Сергеєва, В. Ф.; Радченя, І. В.; Купіна, І. О.; Старікова, Л. П.; Донченко, О. С.
Забезпечення якості освіти, підвищення її ефективності пов'язане з модернізацією змісту освіти, оптимізацією способів та технологій організації освітнього процесу. Ключовою характеристикою такої освіти стає спрямованість навчання на розвиток особистості учня та підготовку його до повноцінного життя у суспільстві. Дошкільна освіта є важливим етапом у житті дитини, де формуються основні навички та знання, необхідні для успішного навчання у школі та майбутньому житті. З кожним роком у світі відбуваються зміни, які також стосуються сфери дошкільної освіти. Намічаються нові тенденції, які варто знати та врахову- вати батькам та педагогам. Однією з головних тенденцій у дошкільній освіті є поглиблення дитячої взаємодії із сучасними технологіями. У наш час діти вже змалку вміють використовувати смартфони, планшети та комп'ютери. Тому важливо навчити їх використовувати ці інструменти не тільки для розваги, але й у освітніх цілях. Розробка спеціальних програм та додатків для дітей дошкільного віку допоможе їм поглибити свої знання та навички в різних галузях, таких як математика, читання та логіка. Іншою важливою тенденцією є індивідуалізація освіти. Кожна дитина унікальна і має свої індивідуальні здібності та інтереси. Педагогічні методики передбачають більш гнучке та індивідуальне навчання, а також створення умов для саморозвитку та самовираження дитини. Це дозволить кожній дитині розвинути свої здібності на повну потужність та стати успішною. У статті досліджено, як початкова освіта може сприяти розвитку найважливіших навичок та компетенцій ХХІ століття, таких як творчість, критичне мислення, співпраця та спілкування. Також вивчені бар'єри та прогалини, які обмежують доступ та якість дошкільної освіти для багатьох дітей у всьому світі, особливо з малозабезпечених верств населення. Визначено деякі нові тенденції та можливості у секторі дошкільної освіти, такі як використання технологій, інтеграція гри та навчання, заохочення різноманітності, інклюзивність, а також участь батьків та спільнот. Ensuring the quality of education, increasing its efficiency is connected with the modernization of the content of education, optimization of the methods and technologies of the organization of the educational process. The key characteristic of such education is the focus of education on the development of the student's personality and his preparation for a full life in society. Preschool education is an important stage in a child's life, where the basic skills and knowledge necessary for successful schooling and future life are formed. Every year, there are changes in the world, which also affect the field of preschool education. New trends are emerging that parents and teachers should know and take into account. One of the main trends in preschool education is the deepening of children's interaction with modern technologies. Nowadays, children already know how to use smartphones, tablets and computers from an early age. Therefore, it is important to teach them to use these tools not only for entertainment, but also for educational purposes. The development of special programs and applications for preschool children will help them deepen their knowledge and skills in various areas such as mathematics, reading and logic. Another important trend is the individualization of education. Every child is unique and has their own individual abilities and interests. Pedagogical methods provide for more flexible and individual learning, as well as the creation of conditions for the child's self-development and self-expression. This will allow each child to develop their abilities to their full potential and become successful. The article explores how early education can help develop critical 21st century skills and competencies such as creativity, critical thinking, collaboration, and communication. Barriers and gaps that limit access and quality of preschool education for many children around the world, especially from low-income populations, are also studied. Some emerging trends and opportunities in the early childhood education sector are identified, such as the use of technology, the integration of play and learning, the promotion of diversity, inclusiveness, and the involvement of parents and communities.
Поняття "потенціал" як предмет наукових досліджень
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2016-02-26) Радченя, І. В.
Стаття містить теоретичні дослідження поняття «потенціал». У статті проаналізовано погляди вчених (філософів, педагогів, психологів) на формування потенціалу (життєвого, творчого, професійного) та підходи до його визначення. Проаналізовано значення терміну «потенціал», а саме: його походження, сучасна інтерпретація та значення. Наведено системну характеристику особистості, яка дає можливість творити, знаходити нове, приймати рішення та діяти оригінально й нестандартно в різних ситуаціях. Дано визначення потенціалу як динамічному інтегральному утворенню, що визначає ресурсні можливості розвитку людини та її здатність до оволодіння і продуктивного здійснення різних видів діяльності; потенціал, яким повинен володіти майбутній учитель, доцільніше назвати професійно-творчим, з одного боку, підкреслюючи специфіку педагогічної діяльності, з другого – життєвотворчість у діяльності вчителя. Статья содержит теоретические исследования понятия «потенциал». В статье проанализированы взгляды ученых (философов, педагогов, психологов) на формирование потенциала (жизненного, творческого, профессионального) и подходы к его определению. Проанализировано значение термина «потенциал», а именно: его происхождение, современная интерпретация и значение. Приведена системная характеристика личности, которая дает возможность создавать, находить новое, принимать решения и действовать оригинально и нестандартно в различных ситуациях. Дано определение потенциала как динамическому интегральному образованию, которое определяет ресурсные возможности развития человека и его способность к овладению и продуктивному осуществлению различных видов деятельности; потенциал, которым должен обладать будущий учитель, целесообразнее назвать профессионально-творческим, с одной стороны, подчеркивая специфику педагогической деятельности, с другой – жизненное творчество в деятельности учителя. The article analyses the views of scientists (philosophers, teachers, psychologists) on the formation of potential (vital, creative, professional) and its interpretations. The meaning of the term "potential" is analysed, namely its origin, the first designation in the developments in physics, modern interpretation and significance. The system characteristic of personality are given, which allows to create, to find new things, make decisions and act originally and non-typically in various situations. It is noted that one of the main directions of reforming the higher pedagogical education is to create conditions for a conscious, continuous personal and professional growth of the students. It is possible in the process of professional formation of sustainable spiritual, moral, and cognitive needs of the individual, improving their creative potential, expanding the range of ways of personal and active self-realization. The problem of updating and replenishment of reserves of vital creative sphere of future teacher is of particular importance as one of the most important components of personal potential, provided by the conditions of higher pedagogical education. The state expects further improvement of teacher's work from those who are associated with educational activities, the creation of conditions for maximum individualization of the learning process.
Професійно-педагогічна підготовка життєвотворчого вчителя у площині філософської рефлексії
(Національна академія педагогічних наук України, Інститут педагогіки НАПН України, 2019-05-16) Радченя, І. В.
У статті розкрито процеси професійно-педагогічної підготовки життєвотворчого вчителя у площині філософської рефлексії. Учитель, здатний до рефлексії – це педагог, який здійснює постійний аналіз і дослідження власного досвіду. Визначальною характеристикою вчителя зі сформованими рефлексивними здібностями є його здатність до освіти впродовж життя, що відбувається в різних умовах: формально (у навчальних закладах) та неформально (на робочому місці й у соціальному житті). В статье раскрыты процессы профессионально-педагогической подготовки жизнетворческого учителя в плоскости философской рефлексии. Учитель, способный к рефлексии – это педагог, который осуществляет постоянный анализ и исследование собственного опыта. Определяющей характеристикой учителя со сложившимися рефлексивными способностями является его способность к образованию в течение жизни, которое происходит в разных условиях: формально (в учебных заведениях) и неформально (на рабочем месте и в социальной жизни). The article reveals the processes of professional and pedagogical training of life-creative teacher in the plane of philosophical reflection. A teacher capable of reflection is a teacher who carries out constant analysis and research of his/her own experience. The defining characteristic of a teacher with developed reflective capacities is his/her ability to educate during life, which takes place in different conditions: formally (in educational institutions) and informally (in the workplace and social life).
Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до формування здорового способу життя молодших школярів
(Класичний приватний університет, 2015-09-30) Радченя, І. В.
Стаття містить дослідження теоретичних аспектів підготовки майбутнього вчителя початкових класів щодо формування здорового способу життя молодших школярів. Розкривається зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів, який повинен бути спрямований на формування у студентів певних компонентів саморозвитку. Розглядається нова стратегія підготовки вчителя початкових класів на сучасному етапі (формування у студентів професійних якостей). Аналізуються основні принципи валеологічної підготовки майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах, які розвивають їх знання та вміння щодо формування здорового способу життя в учнів початкових класів. Статья содержит исследование теоретических аспектов подготовки будущего учителя начальных классов, которые касаются формирования здорового образа жизни младших школьников. Раскрывается содержание психолого-педагогической подготовки будущих учителей начальных классов, которое должно быть направлено на формирование у студентов определенных компонентов саморазвития. Рассматривается новая стратегия подготовки учителя начальных классов на современном этапе (формирование у студентов профессиональных качеств). Анализируются основные принципы валеологической подготовки будущих учителей в высших педагогических учебных заведениях, которые развивают их знания и умения относительно формирования здорового образа жизни в учеников начальных классов. The article contains a study of the theoretical aspects of the preparation of future primary school teachers for healthy lifestyle to younger children. The content of psychopedagogical training of future primary school teachers should be aimed at formation of student’s specific components of self-development. A new strategy for the preparation of primary school teachers under current conditions is considered (the formation of students’ professional qualities). The article presents the basic principles analysis of valeological training of future teachers who are developing their knowledge and skills in higher educational institutions in order to promote healthy lifestyles among primary school pupils.Therefore, preparation of the future primary school teachers in the higher educational establishment is the process of educational work, aimed at equipping the students with some general and professional pedagogical knowledges, skills and abilities, and formation of professional and personal qualities of future teachers. The main objective of the institution training the primary school teachers, is the formation of a subject of professional activity who able to see and creatively handle the tasks of the pedagogical process in their joint activity with the pupils. The important areas of modern teacher training are socio-psychological, professional and individual psychological trends. They are all connected with the pedagogical education content, consisting of three cycles of disciplines: philosophical-cultural (humanitarian and cultural), psychological-pedagogical and professional-methodical. The level of teacher’s preparedness within the university’s boundaries is manifested directly in his professional practice.
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РОБОТИ З УЧНЯМИ З ВАДАМИ МОВЛЕННЯ
(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, Видавничий дім «Гельветика», 2024) Купіна, І. О.; Радченя, І. В.; Титаренко, Л. І.
Стаття присвячена одній з актуальних проблем підготовки майбутніх учителів початкових класів – роботі з учнями з логопедичними проблемами на уроках. Основна увага зосереджується на дисципліні вільного вибору «Підготовка вчителя до роботи з учнями з логопедичними проблемами на уроках природничого і математичного циклів», що є складником компонентою блоку дисциплін вільного вибору із циклу професійної підготовки для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти «Робота з різними категоріями дітей з особливими освітніми потребами». Висвітлюється мета, завдання дисципліни, основні документи, за якими має бути організовано навчання дітей із ООП та роботу вчителя із зазначеною категорією учнів. Зазначається, що здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти при вивченні дисципліни формують уміння здійснювати розвиток в учнів з мовленнєвими порушеннями процесів і функцій пізнавальної діяльності; логічних операцій; сенсомоторної функції мовлення та оперативної пам’яті; вербально-логічного та наочно-образного мислення і мовлення. Звертається увага на те, що на практичних заняттях здобувачі ознайомлюються з дихальними вправами та дидактичними іграми, опановують нескладні досліди, проєктну діяльність, моделювання, різноманітні інтерактивні технології, навчаються розробляти ментальні картки, аналізують уроки в логопедичному класі за відео-сюжетами, використовують у своїй практичній діяльності діагностику порушення мовлення за методикою В. Тарасун. Проведено опитування батьків, для якого використовувалася анкета «Готовність дитини до вступу в початкову школу». Було з’ясовано, що основна кількість дітей, які за результатами опитування батьків були не готові до вступу в ЗЗСО – це майбутні першокласники з дизартріями. Учитель початкових класів, працюючи з дітьми, які мають мовленнєві порушення, веде корекційну роботу у різних напрямах (фонетична, лексична, граматичної будова мовлення; подолання супровідних дефектів). The article is devoted to one of the urgent problems of training future primary school teachers – working with students with speech therapy problems in the lessons of science and mathematics cycles. The main focus is on the subject of free choice «Preparation of the teacher to work with students with speech therapy problems in the lessons of natural and mathematical cycles», which is a component of the block of subjects of free choice from the cycle of professional training for applicants of the second (master’s) level of higher education «Working with various categories of children with special educational needs». The goal, the tasks of the discipline, the main documents, according to which the education of children with SEN and the teacher’s work with the specified category of students should be organized, are highlighted. It is noted that students of the second (master’s) level of higher education when studying the discipline form the ability to develop the processes and functions of cognitive activity in students with speech disorders; logical operations; sensorimotor function of speech and working memory; verbal-logical and visual-figurative thinking and speech. Attention is drawn to the fact that in practical classes, applicants get acquainted with breathing exercises and didactic games, master simple experiments, project activities, modeling, various interactive technologies, learn to develop mind maps, analyze lessons in a speech therapy class based on video plots, use in their practical diagnosis of speech disorders according to the method of V. Tarasun. A survey of parents was conducted, for which the questionnaire «Readiness of the child to enter primary school» was used. It was found out that the main number of children who, according to the results of the parents’ survey, were not ready to enter the preschool are future first-graders with dysarthria. The elementary school teacher, working with children who have speech disorders, conducts corrective work in various directions (phonetic, lexical, grammatical structure of speech; overcoming accompanying defects).
Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2021) Філатова, Л. С.; Радченя, І. В.
Обґрунтовано, що метою підготовки учня в сучасній початковій школі є формування творчої, всебічно розвиненої, духовно збагаченої особистості з науковим світоглядом, ґрунтовними знаннями. Виходячи з цього, зміст сучасної професійної підготовки повинен бути спрямований на майбутніх учителів, щоб переорієнтувати підготовку вчителів освіти на роль дослідника, агента змін, отримання ефективних засобів навчальної діяльності в інтересах дитини. У статті розкрито сутність таких понять, як «творчий потенціал молодших школярів», «арт-терапія», «підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів». Під час розвитку творчого потенціалу молодших школярів ми визначаємо здатність забезпечувати оптимальні умови для прояву у молодших школярів власних індивідуальних та типологічних особливостей у навчальній діяльності, формування їх потреб у самореалізації. Виокремлено психолого-педагогічні особливості розвитку творчого потенціалу молодших школярів. Аналіз досліджень, присвячених різним інтерпретаціям та характеристикам арт-терапії. Виокремлено засоби арт-терапії, доведено їх значення. Обґрунтовано доцільність використання засобів арт-терапії в процесі розвитку творчого потенціалу молодших школярів. У структурі готовності майбутніх учителів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії виділено взаємопов’язані компоненти - мотиваційно-ціннісний, смисловий, процесуальний, особистісно-рефлексивний. Автори представляють дисципліну «Розвиток творчого потенціалу молодших школярів за допомогою арт-терапії», визначають її мету та завдання, результати навчання програми, структуру, зміст та впровадження в навчальний процес, що дозволить студентам закладів вищої освіти почуватися впевнено у своїй професійній діяльності. Обосновано, что целью подготовки учащегося в современной начальной школе является формирование творческой, всесторонне развитой, духовно обогащенной личности с научным мировоззрением, доскональными познаниями. Исходя из этого, содержание современной профессиональной подготовки должно быть направлено на будущих учителей, чтобы переориентировать подготовку учителей образования на роль исследователя, проводника перемен, получения эффективных средств образовательной деятельности в интересах ребенка. В статье раскрывается сущность таких понятий, как «творческий потенциал младших школьников», «арт-терапия», «подготовка будущих учителей начальных классов к развитию творческого потенциала младших школьников». Под развитием творческого потенциала младших школьников мы определяем способность обеспечивать оптимальные условия для проявления младшими школьниками собственных индивидуально-типологических особенностей в учебной деятельности, формирования их потребностей в самореализации. Выделены психолого-педагогические особенности развития творческого потенциала младших школьников. Анализ исследований, посвященных различным интерпретациям и характеристикам арт-терапии. Выделены средства арт-терапии, обоснована их ценность. Обоснована целесообразность использования средств арт-терапии в процессе развития творческого потенциала младших школьников. В структуре готовности будущих учителей к развитию творческого потенциала младших школьников средствами арт-терапии выделены взаимосвязанные компоненты - мотивационно-ценностный, смысловой, процедурный, личностно-рефлексивный. Авторы представляют дисциплину «Развитие творческого потенциала младших школьников посредством арт-терапии», определяют ее цель и задачи, результаты обучения по программе, структуру, содержание и внедрение в учебный процесс, что позволит студентам вуза чувствовать себя уверенно в своей профессиональной деятельности. .It is substantiated that the purpose of preparing a pupil in a modern primary school is the formation of a creative, comprehensively developed, spiritually enriched personality with a scientific worldview, thorough knowledge. Based on this, the content of modern professional training should be aimed at future teachers to reorient the training of teachers of education to the role of researcher, agent of change, gaining effective means of educational activities in the interests of the child. The article reveals the essence of such concepts as “creative potential of junior schoolchildren”, “art therapy”, “preparation of future primary school teachers for the development of creative potential of junior schoolchildren”. Under the development of creative potential of junior pupils, we determine the ability to provide optimal conditions for the manifestation of junior pupils of their own individual and typological features in educational activities, the formation of their needs for self-realization. The psychological and pedagogical features of the development of the creative potential of junior schoolchildren are singled out. An analysis of research that has been devoted to different interpretations and characteristics of art therapy. Means of art therapy are singled out, their value is proved. The expediency of using art therapy means in the process of developing the creative potential of junior schoolchildren is substantiated. In the structure of readiness of future teachers for the development of creative potential of junior schoolchildren by means of art therapy the interconnected components are singled out – motivational-value, semantic, procedural, personal-reflective. The authors present the discipline “Development of creative potential of junior pupils through art therapy”, define its purpose and objectives, program learning outcomes, structure, content and implementation in the educational process, which will allow higher education students to feel confident in their professional activities.
Реалізація життєвотворчого потенціалу вчителя початкових класів в умовах Нової української школи
(Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2018-10-30) Радченя, І. В.
У статті визначено роль життєвотворчого потенціалу вчителя початкових класів в умовах Нової української школи, окреслено шляхи його реалізації, розкрито сутність поняття. З’ясовано, що успіх модернізації школи залежить від багатьох чинників, а учителеві важливо створити психолого-педагогічні умови для успішної реалізації Держстандарту початкової школи. Зроблено висновок, що педагоги, які розвиватимуть та реалізовуватимуть свій життєвотворчий потенціал, є рушійною силою змін в освіті. В статье определена роль жизненнотворческого потенциала учителя начальных классов в условиях Новой украинской школы, намечены пути его реализации, раскрыта сущность понятия. Выяснено, что успех модернизации школы зависит от многих факторов, а учителю важно создать психолого-педагогические условия для успешной реализации Госстандарта начальной школы. Сделан вывод, что педагоги, которые будут развивать и реализовывать свой жизненнотворческий потенциал, являются движущей силой изменений в образовании. The article defines the role of life creating potential of primary school teachers in the new Ukrainian school environment, outlines the ways of its implementation and reveals the essence of the concept. Attention is drawn to the new requirements for the organization of the modern primary school educational process. The concept of «New Ukrainian School» requires creation of an innovative educational environment, which, in turn, requires a qualitatively new teacher. One of the indicators of readiness to work in NUS is the formed life creating potential of a modern teacher. It was found that successful school modernization depends on many factors, and it is important for the teacher to create psychological and pedagogical conditions for successful implementation of the State Standard for Primary Education.
Ресурсно-орієнтоване навчання під час вивчення освітніх компонентів «Основи природознавства зі спецметодикою викладання» та «Українська мова (за професійним спрямуванням)»
(Фаховий коледж управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету, 2024-02-22) Купіна, І. О.; Радченя, І. В.
У тезах звертається увага на ресурсно-орієнтоване навчання під час вивчення освітніх компонентів «Основи природознавства зі спецметодикою викладання» та «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Розглядається визначення РОН, значення та реалізація під час вивчення освітніх компонентів.
Специфіка використання життєвотворчого потенціалу у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів
(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2018-05-28) Радченя, І. В.
У статті проаналізовано специфіку використання життєвотворчого потенціалу у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів. Розглянуто погляди вчених та філософів на трактування поняття "потенціал". З'ясовано роль майбутнього вчителя початкових класів для суспільства. В статье проанализировано специфику жизненнотворческого потенциала в профессиональной подготовке будущих учителей начальных классов. Рассмотрено взгляды ученых и философов на толкование понятия "потенциал". Выяснена роль будущего учителя начальных классов для общества. The article analyzes the specifics in usage of creative potential while training the future primary school teachers. The views of scientists and philosophers on the concept "potential" are considered. The role of the future primary school teacher in the society is clarified.
Стан валеологічного виховання в сучасній Україні: правовий аспект
(Класичний приватний університет, 2014-09-24) Радченя, І. В.
У статті проаналізовано нормативно-правову базу щодо організації валеологічного виховання в Україні. Розкрито сутність суперечностей, що виникають у сучасному світі в процесі розв’язання означених проблем. Зокрема, проаналізовано підходи щодо організації освіти здоров’язбереження в українських навчальних закладах, ролі суспільства та громадських організацій у справі формування здорового способу життя. В статье проанализирована нормативно-правовая база организации валеологического воспитания в Украине. Раскрыта суть противоречий, возникающих в современном мире в процессе решения обозначенных проблем. В частности, проанализированы подходы, касающиеся организации здоровьесохраняющего образования в украинских образовательных учреждениях, роли общества и общественных организаций в формировании здорового образа жизни. The paper analyzes the legal framework for the organization of valeological education in Ukraine. The essence of the contradictions that arise in the modern world in the process of solving these problems is detected. In particular, the approaches to the education of health care in Ukrainian educational institutions, the role of society and public organizations in the formation of a healthy lifestyle are analyzed. The article analyzes the experience of many countries on the issues of healthy lifestyle. For instance, there are such school disciplines as “Learning healthy lifestyle”, “Learning healthy lifestyle”(the United States and Japan), “Forming the skills of a healthy lifestyle” (Finland), and “Learning the rational use of leisure” (Australia). Also it was found out that rational regulations and requirements of these programs are taken into account in the development of the Concept of health. It is an integral part of the overall state program of national education in Ukraine, it takes into account the experience of advanced countries on this issue, creates prerequisites for correspondence with valeological international standards. The article also analyses the current insight of valeological education and a healthy lifestyle in Ukraine. It was found that the basic legal and government documents define the tasks, aimed at improving the children’s young people’s health, developing of socially active, physically healthy and spiritually wealthy personality. The article considers the educational branch of “Health and physical culture”, which objective is formation of health protective competence. Health protective competence as a key competence is being formed on interdisciplinary level with the help of disciplinary competencies with specific disciplines and educational opportunities of students in primary classes taken into account. Health protective competence is formed by studying the “Health and physical culture” branch of education and involves relevant skills mastering.
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-14) Купіна, І. О.; Радченя, І. В.
У публікації проаналізовано тенденції підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах цифровізації освіти. Нині технології стрімко увійшли в повсякдення людей, а цифровізація освітнього процесу закладів вищої освіти стала трендом. Цифрова трансформація навчального процесу сприяє насиченню фізичного простору закладу освіти електронними пристроями, засобами, системами інформаційних комунікацій, хмарно орієнтованих технологій і технологій доповненої та віртуальної реальності. Наголошено на необхідності пошуку та формування модерних моделей професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, цілепокладанням яких є спрямованість на вільний розвиток суб’єктів освітнього процесу, право вибору майбутніми педагогами власної концепції професійної діяльності в умовах інноваційного (цифрового) освітнього середовища. The publication analyzes the trends in the training of future primary school teachers in the conditions of digitalization of education. Today, technologies have rapidly entered the everyday life of people, and digitalization of the educational process of higher education institutions has become a trend. The digital transformation of the educational process contributes to the saturation of the physical space of the educational institution with electronic devices, means, information communication systems, cloud-based technologies and technologies of augmented and virtual reality. It is emphasized the need to find and form modern models of professional training of future primary school teachers, the goal of which is to focus on the free development of educational subjects process, the right of future teachers to choose their own concept of professional activity in the conditions of an innovative (digital) educational environment.

Перегляд за Автор "Радченя, І. В."

Результатів на сторінку

Параметри сортування