Перегляд за Автор "Пучков, А. В."

Зараз показано 1 - 3 з 3
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Предварительный обзор герпетобионтных жуков (Coleoptera) парковых насаждений г. Харькова (Украина)
    (Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України, м. Київ, 2016-11) Пучков, А. В.; Маркина, Т. Ю.; Скавыш, М. Ю.
    В результате исследований в пяти парках г. Харькова выявлено 48 видов герпетобионтных жуков из семи семейств. По видовому составу и численности доминировали жужелицы (37 видов из 9 родов) и мертвоеды (5 видов из трех родов). Обычны единичные виды кожеедов и чернотелок. Видовой состав и численность оказались выше в крупных, рекреационно слабо нарушенных парках, где отмечено 30-35 видов жуков. Фаунистическое сходство оказалось невелико (в среднем – 0,37 по Жаккару). Этот показатель был выше (0,46-0,54) для территорий с меньшей рекреационной нагрузкой, чем в типичных парковых участках (0,25-0,39). В каждом из парков преобладали политопные, в меньшей мере – лесные и луговые виды, представленные широкими мезофилами. По трофической специализации доминировали зоофаги (в основном жужелицы) и виды со смешанным типом питания (зоофитофаги, зоосапрофаги, представленные жужелицами и мертвоедами), Среди типичных сапрофагов преобладали кожееды и отдельные виды мертвоедов. В результаті досліджень в п'яти парках м. Харкова виявлено 48 видів герпетобіонтних жуків з семи родин. За видовим складом і чисельністю домінували туруни (37 видів з 9 родів) та мертвоїди (5 видів з трьох родів). Звичайні і поодинокі види шкіроїдів та чорнотілок. Видовий склад і чисельність виявилися вищими в великих, рекреаційно слабо порушених парках, де відзначено 30-35 видів жуків. Фауністична схожість виявилася невеликою (в середньому – 0,37 за Жаккаром). Ці показники були вищими (0,46-0,54) для територій з меншим рекреаційним навантаженням, ніж для типових паркових ділянок (0,25-0,39). У кожному з парків переважали політопні, в меншій мірі – лісові та лучні види, представлені широкими мезофілами. За трофічною спеціалізацією домінували зоофаги (в основному туруни) та види зі змішаним типом харчування (зоофітофаги та зоосапрофаги, представлені турунами і мертвоїдами), Серед типових сапрофагів переважали шкіроїди і окремі мертвоїди.General overview of herpetobiont beetles in five parks of Kharkov are given. Species composition includes 48 species from seven families. Carabidae (37 species from 9 genera) and Silphidae (5 species from three genera) are dominant groups. The main species are Calosoma. inquisitor, Carabus cancellatus, C. nemoralis, Calathus fuscipes, C. ambiguous, Amara aenea, A. similata, Pterostichus melanarius, Pt. niger, Harpalus distinguendus, H. rufipes, H. anxius (Carabidae), Silpha obscura, S. carinata, Phosphuga аtrata (Silphidae). Sometimes other species of Carabidae (Cylindera germanica, Carabus granulatus, Amara familiaris, A. ovata, A. communis, Harpalus affinis, H. rubripes, H. smaragdinus), Silphidae (Thanatophilus rugosus), Dermestidae (D. laniarius) and Tenebrionidae (Opatrum sabulosum) were common too. Species composition and abundance were higher in large, weakly broken parks, where noted 30-35 species of beetles. Index of faunal similarity were higher (0,46-0,54) for this areas too, while this index was less for a typical parks (0,25-0,39). In accordance by the ecology, mezophilous polytopical (Carabus cancellatus Calathus fuscipes, C. ambiguous, Amara aenea, A. similata, Pterostichus melanarius, Harpalus distinguendus, H. rufipes, H. anxius, Silpha obscura) and forest species (Calosoma inquisitor, Pterostichus niger, Silpha carinata, Phosphuga аtrata) were more common in all parks. The species from meadow‘s group (Cylindera germanica, Carabus granulatus, Amara communis, Harpalus affinis, H. rubripes, H. smaragdinus) were presented relatively rarely. According to the trophic specialization – zoophages (mainly ground beetles) and species with mixed feeding (zoophytofagous, zoosaprophagous of some Carabidae and Silphidae) are dominated. Some Dermestidae (D. laniarius) and Silphidae (Thanatophilus rugosus) are typical saprophagous species.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Предварительный обзор колеоптерофауны (Coleoptera) Казантипского природного заповедника
    (Державний природознавчий музей НАН України (ДПМ), 2013) Пучков, А. В.; Маркина, Т. Ю.; Назаренко, В. Ю.; Петренко, А. А.; Прохоров, А. В.; Черней, Л. С.
    Казантипский природный заповедник (далее КПЗ) площадью 450 га (из них 394 га суши), находится на северо-западном побережье Керченского полуострова на мысе Казантип в равнинной степной части Крыма. Заповедник включает в себя как территорию мыса Казантип, так и прибрежно-аквальный комплекс. Побережье КПЗ чрезвычайно изрезанное. Небольшие бухты ограничены известняковыми обрывами, переходящими в степь (в понижениях имеются и небольшие луго-остепненные участки). Энтомофауна КПЗ изучена недостаточно, а сведения о жесткокрылых (Coleoptera) фрагментарны. Исключение составляет семейство жуков-горбаток (Mordellidae), из которого для заповедника указано 25 видов, в том числе 2 новых для науки [6]. Кроме того, имеются указания о встречаемости в КПЗ отдельных видов жуков-жужелиц [7], листоедов [1, 2], щелкунов [4, 5] и чернотелок [9].Представлено попередній фауністичний список жуків (близько 150 видів з 16 родин) зареєстрованих в Казантипському природному заповіднику (Східний Крим) з короткими даними їх біотопічного розподілу.The faunistic data about of almost 150 species from 16 families of Coleoptera with biotopical distribution in Kazantip Natural Reservation (East Crimea) are presented.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Эколого-фаунистический обзор пластинчатоусых жуков (Coleoptera, Scarabaeoidea) урбоценозов Харькова (Украина)
    (Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, Каф. зоології та екології, Biosystems Diversity, 2017-04) Пучков, А. В.; Маркина, Т. Ю.; Комароми, Н. А.
    В результате исследований в пяти парках г. Харьков выявлено 32 вида из четырех семейств Scarabaeoidea. По видовому составу и численности доминировали представители семейства Scarabaeidae (26 видов из 16 родов). Обычными оказались шесть видов, причем в отдельных урбоценозах их число не превышало одного-трех видов. Видовой состав и численность скарабеоидных жуков оказались выше в крупных, рекреационно слабо нарушенных парках, где отмечено от 13 до 20 г.видов. На газонах как в центре города, так и в отдаленных микрорайонах, пластинчатоусые жуки встречались единично. В прилегающих к Харькову агроценозах отмечено 16 видов, из которых почти половина – обычны. Среднее фаунистическое сходство Scarabaeoidea в разных парках оказалось невелико (0,20 по Жаккару и 0,47 по Чекановскому – Серенсену). Эти показатели были чуть выше (0,38–0,50 / 0,61–0,67) для территорий с меньшей рекреационной нагрузкой. Фаунистические индексы отдельных парков и агроценозов составляли 0,18–0,31 / 0,31–0,56 (в среднем – 0,33 / 0,50). На уровне обычных видов, фаунистическое сходство отсутствует. Значимость таких различий обусловлена как низкой численностью большинства видов, так и некоторыми экологическими характеристиками видов. Основные различия наблюдались в соотношении трофических групп и особенностях пространственного распределения доминантных видов. Меньшие различия отмечены при сравнении видов по биотопической приуроченности и гигропреферендуму. По трофической специализации в парках доминировали герпетобионтные сапрофаги разной специализации (в основном копрофаги и дендрофаги), тогда как в агроценозах преобладали фитофаги – дендрохортобионты. Обсуждены особенности соотношения разных экологических групп Scarabaeoidea в урбо- и агроценозах. В результаті досліджень в п'яти парках м. Харкова виявлено 32 види з чотирьох родин Scarabaeoidea. За видовим складом і чисельністю домінували представники сімейства Scarabaeidae (26 видів з 16 родів). Звичайними виявилися шість видів, причому в окремих урбоценозах їх число не перевищувало одного-трьох видів. Видовий склад і чисельність скарабеоїдні жуків виявилися вищими в великих, рекреаційно слабо порушених парках, де зазначено від 13 до 20 видів. На газонах як в центрі міста, так і у віддалених мікрорайонах, пластинчатовусі жуки зустрічалися одинично. У прилеглих до Харкова агроценозах відзначено 16 видів, з яких майже половина - звичайні. Середня фауністична схожість Scarabaeoidea в різних парках виявилася невеликою (0,20 по Жаккар і 0,47 по Чекановського - Серенсену). Ці показники були трохи вище (0,38-0,50 / 0,61-0,67) для територій з меншою рекреаційним навантаженням. Фауністичні індекси окремих парків і агроценозів становили 0,18-0,31 / 0,31-0,56 (в середньому - 0,33 / 0,50). На рівні звичайних видів, фауністичне схожість відсутній. Значимість таких відмінностей обумовлена ​​як низькою чисельністю більшості видів, так і деякими екологічними характеристиками видів. Основні відмінності спостерігалися в співвідношенні трофічних груп та особливості просторового розподілу домінантних видів. Менші відмінності відзначені при порівнянні видів по біотопіческій приуроченості і гігропреферендуму. За трофічної спеціалізації в парках домінували герпетобіонтні сапрофаги різної спеціалізації (в основному копрофаги і дендрофаги), тоді як в агроценозах переважали фітофаги - дендрохортобіонти. Обговорено особливості співвідношення різних екологічних груп Scarabaeoidea в урбо- і агроценозах. This article presents a general overview of the superfamily Scarabaeoidea in five park s of Kharkov city and some adjacent agrocenosi ses. The species composition includes 32 species from four families of Scarabaeoidea. The Scarabaeidae family dominated in biodiversity and abundance (26 species from 16 genera). Six species (Dorcus parallelopipedus, Platyderes caraboides, Anoplotrupes stercorosus, Aphodius melanostictus, Pleurophorus caesus and Onthophagus coenobita) were sporadically registered as common, but in separate urban cenosises the number of species did not exceed one or three. The species composition and abundance of lamellicorn beetles was higher in large parks with only slight recreational disturbance. Here from 13 to 20 species were registered. On lawns in the center and in other districts of the city Scarabaeoidea species met very rarely. In the agrocenosises on the outskirts of Kharkov city – 16 species are noted, almost half of which were registered as common. The faunistic similarity of different urban cenosises was at low to medium levels (an average 0.20–0.47). These indices were slightly higher (0.38–0.67) for areas with lower recreational pressure. The indices of faunal similarity of separate parks and agrocenoses were lower (0.18–0.56, but on average – 0.33). At the level of common species, there was no faunistic similarity. The significance of such differences was due to both the low number of most Lamellicorn species and some of their ecological characteristics. The main differences were observed in the ratio of trophic groups and features of the spatial distribution of the dominant species. Smaller differences were observed on biotopic characteristic of most species. There were no differences in the hygropreference of the scarabeid species. In the parks herpetobiont saprophagous species dominated (mainly coprophagous and dendrophagous). In the agrocenoses, dendrochordobiontic phytophagous species predominated. The peculiarities of the ratio of different ecological groups of Scarabaeoidea in urban and agrocenosises are discussed.