Перегляд за Автор "Проскурін, І. А."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ЛІНГВОФІЛОСОФІЯ ГЮСТАВА ГІЙОМА
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-14) Проскурін, І. А.
    У публікації розглянуто лінгвофілософію Гюстава Гійома, що є дослідженням мовлення, психосистематикою, спробою уявити, як думка транслює свій рух. Зазначено, що психосистематика Гюстава Гійома є одним з провідних менталістичних спрямувань у сучасній лінгвофілософії, що використовує індуктивно-дедуктивний метод. Вихідний момент аналізу ‒ мовленнєвий факт. Думка рухається від бачення до осягнення. У цьому погляди Г. Гійома тотожні традиційним уявленням про природу думки. Новим є розрізнення зовнішнього та внутрішнього спостереження цього процесу. The publication examines the linguistic philosophy of Gustave Guillaume, which is a study of speech, psychosystematics, an attempt to imagine how thought broadcasts its movement. It is noted that the psychosystematics of Gustave Guillaume is one of the leading mentalist trends in modern linguistic philosophy, which uses inductive-deductive method. The starting point of the analysis is a speech fact. Thought moves from vision to comprehension. In this, the views of G. Guillaume are identical to the traditional ideas about the nature of thought. What is new is the distinction between external and internal observation of this process.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ЛІНГВОФІЛОСОФІЯ ГЮСТАВА ГІЙОМА (РОЗВІДКА ДРУГА)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Проскурін, І. А.
    У публікації досліджено лінгвофілософію Гюстава Гійома. Центром лінгвофілософських роздумів вченого був взаємозв’язок мови та мислення. Відповідно до лінгвофілософських поглядів Гійома, мова є відображенням двох відношень: «людина/людина» та «людина/Всесвіт», між якими наявний кінетизм мислення (базис механізму мовної діяльності). Зазначено, що за Гійомом, люди спілкуються не за допомогою «частин мови», а за допомогою слів, з яких конструюються фрази для позначення об’єктів; отже, частини мови є формами слів, які належать до мовної системи як наслідок мовного узагальнення перцептивних процесів. Класифікація певної лексичної одиниці у якості якоїсь «частини мови» визначається різновидом «інциденції»: іменник та дієслово мають «внутрішню інциденцію» та позначають поняття; прикметник та прислівник мають «зовнішню інциденцію». The publication examines the linguistic philosophy of Gustave Guillaume. The center of the scientist's linguistic-philosophical thoughts was the relationship between language and thinking. According to Guillaume's linguistic-philosophical views, language is a reflection of two relations: "man/man" and "man/Universe", between with which there is kineticism of thinking (the basis of the mechanism of language activity). It is noted that according to Guillaume, people communicate not with the help of "parts of speech", but with the help of words, from which phrases are constructed to denote objects; therefore, parts of speech are word forms that belong to the language system as a consequence of linguistic generalization of perceptual processes. The classification of a certain lexical unit as a "part of speech" is determined by the type of "incidence": the noun and the verb have "internal incidence" and denote a concept; adjective and adverb have "external incidence".