Перегляд за Автор "Портян, М. О."
Зараз показано 1 - 7 з 7
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументГолос як основний інструмент професійної діяльності майбутніх вихователів(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-04-16) Портян, М. О.У тезах доповіді визначено переваги голосу як основного інструменту професійної діяльності майбутніх вихователів, виокремленні методи і прийоми культури мовлення, які має використовувати вихователь у своїй професійній діяльності. В тезисах доклада определены преимущества голоса как основного инструмента профессиональной деятельности будущих воспитателей, выделены методы и приёмы культуры речи, которые может использовать воспитатель в своей профессиональной деятельности. The report's thesis identifies the benefits of voice as a primary professional tool for future educators, outlining the methods and techniques of broadcasting culture that a tutor should use in his or her professional activities.
- ДокументОрганізація неперервної освіти вихователів закладів дошкільної освіти як психолого-педагогічна проблема(Інститут педагогічної освіти i освiти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України ; Харківський національний педагогічний університет імені Г .С. Сковороди, 2020) Портян, М. О.Сучасні соціально-економічні зміни ставлять перед фахівцями завдання конкурентоспроможності, ініціативності, готовності до навчання упродовж усього життя. Необхідною складовою такого навчання, що забезпечує саморозвиток, адаптацію до ринкових відносин, розвиток професійної майстерності, є неперервна освіта. Современные социально-экономические изменения ставят перед специалистами задачу конкурентоспособности, инициативности, готовности к обучению в течение всей жизни. Необходимой составляющей такого обучения, обеспечивающей саморазвитие, адаптацию к рыночным отношениям, развитие профессионального мастерства, является непрерывное образование. Modern socio-economic changes pose the task of competitiveness, initiative, readiness for lifelong learning. Continuing education is a necessary component of such training, which provides self-development, adaptation to market relations, development of professional skills.
- ДокументСкладові формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх вихователів і вчителів початкових класів(Харківський торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету, Goodprint, 2019-05-29) Портян, М. О.У статті визначено суть поняття «інформаційно-комунікаційна компетентність майбутніх вихователів і вчителів початкових класів» як здатність працювати індивідуально або колективно, використовуючи інструменти, ресурси, процеси та системи, які відповідають за доступ та оцінювання інформації (відомостей та даних), отриманої через будь-які медіа-ресурси, та використовувати таку інформацію для розв’язання проблем, спілкування, створення інформованих рішень, продуктів і систем, а також для набуття нових знань, спрямованих на розвиток та навчання дітей. Складовими інформаційно-комунікаційна компетентність майбутніх вихователів і вчителів початкових класів визначено мотиваційний, когнітивний та рефлексійний компоненти. В статье определена суть понятия «информационно-коммуникационная компетентность будущих воспитателей и учителей начальных классов» как способность работать индивидуально или коллективно, используя инструменты, ресурсы, процессы и системы, которые отвечают за доступ и оценку информации (сведений и данных), полученноых из любых медио-ресурсов, и использовать такую информацию для решения проблем, общения, создания информированных решений, продуктов и систем, а также для приобретения новых знаний, направленных на развитие и обучение детей. Составляющими информационно-коммуникационными компетентностями будущих воспитателей и учителей начальных классов определены мотивационный, когнитивный и рефлексивный компоненты. The article defines the concept of "information and communication competence of future primary and secondary school teachers" as the ability to work individually or collectively using tools, resources, processes and systems responsible for accessing and evaluating information (information and data) obtained through any what media resources, and use that information to solve problems, communicate, create informed decisions, products and systems, as well as to acquire new knowledge for development and training children. The components of information and communication competence of future primary and secondary school teachers are determined by the motivational, cognitive and reflective components.
- ДокументФормування проектувальної компетентності майбутніх учителів початкової школи і вихователів(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2019) Портян, М. О.Стаття присвячена визначенню рівнів сформованості проектувальної компетентності майбутніх учителів початкової школи і вихователів на констатувальному етапі педагогічного експерименту. Статья посвящена определению уровней сформированности проектировочной компетентности будущих учителей начальной школы и воспитателей на констатувальном этапе педагогического эксперимента. The article is devoted to determining the levels of formation of project competence of primary school future teachers and educators at the stage of the pedagogical experiment.
- ДокументФормування проектувальної компетентності майбутніх учителів початкової школи і вихователів закладів дошкільної освіти(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Портян, М. О.Стаття присвячена визначенню рівнів сформованості проектувальної компетентності майбутніх учителів початкової школи і вихователів на констатувальному етапі педагогічного експерименту. Проведено науковий аналіз суті поняття «проектувальна компетентність», визначено її складові. У процесі дослідження визначено компоненти сформованості проектувальної компетентності майбутніх учителів початкової школи і вихователів: мотиваційно-ціннісний, когнітивний та діяльніснорефлексійний. Мотиваційно-ціннісний компонент сформованості передбачає наявність у майбутніх учителів початкової школи і вихователів мотивації до навчального проектування, когнітивний – обізнаність зі знаннями, необхідними для сформованості проектувальної компетентності та набуття комплексу відповідних умінь і навичок, що забезпечують оптимізацію освітнього процесу, діяльнісно-рефлексійний – оволодіння вміннями проектувати освітній процес у закладах дошкільної освіти та початковій школі, корекція цього процесу. До вмінь, які сприяють сформованості проектувальної компетентності віднесено: аналітичні, гностичні, дослідницькі, діагностичні, креативні та рефлексивні. Формування відповідних умінь відбувалося під час вивчення курсів «Методика викладання педагогічних дисциплін», «Організація і управління педагогічним процесом у закладах дошкільної освіти», «Загальна педагогіка». Для перевірки сформованості проектувальної компетентності майбутніх учителів початкової школи і вихователів за визначеними у статті критеріями схарактеризовано методи дослідження. Результати проведеного етапу педагогічного експерименту дали підстави констатувати переважно середній та низький рівні сформованості проектувальної компетентності майбутніх учителів початкової школи і вихователів. Наступними напрямами наукових розвідок із представленої проблеми автор вважає за необхідність теоретично обґрунтувати технологію формування проектувальної компетентності та реалізувати її в процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи і вихователів. The article is devoted to determining the levels of formation of project competence of primary school future teachers and educators at the stage of the pedagogical experiment. A scientific analysis of the essence of the concept of «project competence» was carried out, its components were determined. In the course of the research, the components of the designing competence of future primary school teachers and educators are determined: motivational-value, cognitive and activity-reflective. The motivational-value component of the formation implies the presence of motivation for future primary school teachers and educators for training in project activity, the cognitive – knowledge that are necessary for the development of project competence and the acquisition of a set of relevant skills and abilities that provide optimization of the educational process, the activity-reflective – mastery of skills to design educational process in institutions of preschool education and elementary school, correction of this process. The abilities that contribute for the formation of project competence are classified as: analytical, gnostic, research, diagnostic, creative and reflexive. Formation of the appropriate skills took place during the study such courses as «Methodology of pedagogical disciplines teaching», «Organization and management of pedagogical process in institutions of preschool education», «General pedagogy». For verification of the formation of project competence of primary school future teachers and educators, we defined the criteria in the article and characterized the research methods. The results of the conducted stage of the pedagogical experiment gave grounds to ascertain mainly the middle and low level of formation of project competence of primary school future teachers and educators. The following directions of scientific developments on the presented problem, authors consider the necessity to theoretically substantiate the technology of formation of project competence and to realize it in the process of preparation of primary school future teachers and educators.
- ДокументФормування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх вихователів та вчителів початкових класів(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-05-15) Портян, М. О.Тези доповіді присвячені процесам розробки та успішної реалізації програм навчання майбутніх вихователів і вчителів початкових класів із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, формування в них інформаційно-цифрової компетентності. Тезисы доклада посвящены процессам разработки и успешной реализации программ обучения будущих воспитателей и учителей начальных классов с применением информационно-коммуникационных технологий, формирование у них информационно-цифровой компетентности. Theses of the report are devoted to the processes of development and successful implementation of training programs for future primary and secondary school teachers with the use of information and communication technologies, formation of information and digital competence in them.
- ДокументІнноваційний потенціал ігрових технологій у процесі підготовки майбутніх вихователів(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Портян, М. О.Актуальність дослідження пов’язана з тим, що у зв’язку з упровадженням інновацій у заклади дошкільної освіти, слід готувати майбутнього вихователя з урахуванням інноваційного потенціалу ігрових технологій. Мета статті – теоретично обґрунтувати та з’ясувати значення інноваційного потенціалу ігрових технологій у процесі підготовки майбутніх вихователів. З метою реалізації визначеної мети були використані загальнонаукові методи, такі як: аналіз, синтез, систематизація наукових джерел, концептуалізація теоретичних знань для формулювання основних положень роботи. У статті доведено, що організація навчання на основі гри у контексті вивчення дисципліни «Педагогіка» є одним із інноваційних підходів до навчання студентів у закладі вищої освіти. Виконуючи різноманітні функції (задоволення, навчання, вправи, розвитку, виховання, естетизації, соціалізації, комунікації, самореалізації, діагностування, корекції, терапії), ігрові технології в освітньому процесі дозволяють формувати у майбутніх фахівців компетентності різного виду. Змістовне наповнення дисципліни «Педагогіка» було спрямоване на реалізацію таких етапів готовності до інноваційної діяльності, як: мотиваційний (активізація дій майбутніх вихователів із опанування та засвоєння ними необхідних для майбутньої діяльності знань, створення необхідних умов для прояву їх креативності); змістовий (усвідомлення, аналіз, творче переосмислення основних положень, що характеризують процеси впровадження та використання інноваційних технологій в освіті, їх призначення та специфіку); діяльнісний (як віддзеркалення набутих майбутніми вихователями компетентностей та досвіду використання нових ідей, форм, методів, прийомів, технік, технологій, що є найбільш придатними та ефективними для досягнення поставленої мети); рефлексійний (сприяння відкритості до нових освітніх ідей, процесу формування адекватної самооцінки індивіда на основі завдань, передбачених спецкурсом; супровід та корекція індивідуального стилю дій студента). The relevance of the research is that in order to innovate in pre-school institutions, a future educator should be prepared, taking into account the innovative potential of game technologies. The purpose of the article is to theoretically substantiate and determine the value of the innovative potential of game technologies in the process of training future educators. To solve this goal, common scientific methods were used, such as analysis, synthesis, systematization of scientific sources, conceptualization of theoretical knowledge to form the basic provisions of the work. In the article it is proved that the organization of game-based learning in the context of studying the discipline «Pedagogy» is one of the innovative approaches to teaching students in higher education. Performing various functions (fun, learning, exercise, development, education, aesthetization, socialization, communication, self-realization, diagnosis, correction, therapy) game technologies in the educational process allow the formation of competencies of different kinds for future specialists. Substantial content of the discipline «Pedagogy» was aimed at realization of the following stages of readiness for innovative activity: motivational (activation of actions of future educators on mastering and assimilation of the knowledge necessary for future activity, creation of necessary conditions for expression of their creativity); meaningful (awareness, analysis of creative rethinking of the basic provisions characterizing the processes of introduction and use of innovative technologies in education, their purpose and specificity); activity (as a reflection of the competencies acquired by future educators and experience of using new ideas, forms, methods, techniques, techniques, technologies that are most suitable and effective for achieving the goal); reflective (promoting openness to new educational ideas, the process of forming an adequate self-esteem of the individual on the basis of the tasks provided by the special course; support and correction of the individual style of student's actions).